Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
Краєзнавчий музей міста Нетішина є одним з наймолодших музеїв України. Його було офіційно засновано 27 вересня 2001 року, хоча роботи зі створення музею розпочалися набагато раніше.
Історія створення музею
У 1994 р. в місті було вирішено створити краєзнавчий центр-музей, який служив би позашкільним виховним закладом. Працівники центру почали збирати всі матеріали, вести науково-дослідну роботу, яка тривала до вересня 2000 року.
Всього у 18 залах, які займають площу 930 квадратних метрів нараховується 15 тисяч експонатів, серед яких є дуже цінні й унікальні.
У залі боністики та нумізматики. Гроші УНР: на купюрі у 100 гривень зображені Леся Українка та Григорій Сковорода.
Окупаційні гроші. Обличчя людей на купюрах – це не якісь відомі особистості, а просто, за задумкою німців, символічне зображення “щасливих українців”.
Експозиції у залах живої природи
У залі живої природи, макет біоценозу болота.
Лабораторія охорони навколишнього середовища Хмельницької АЕС.
А ви знаєте, що таке вулканічна бомба?
Знахідки археологів на території сучасного міста Нетішина: тут траплялися фрагменти кісток і зубів мамонта та інших доісторичних тварин.
Ділянка лісу.
Рослинність пісків.
Унікальні рослини, що занесено до Червоної книги України.
Ящірка – наче володарка Мідяної гори.
Гриби.
Тварини заплавно-болотяного зооценозу.
Лисичка.
Найпоширеніші види птахів.
Тварини лісу.
Лелека, лісові голуби та рідкісні види птахів з навколишніх лісів і болот.
Мешканці лісу.
Древні знаряддя праці та предмети побуту, що було виявлено в Нетішині.
Вертикальний ткацький верстат.
Селянський побут Хмельниччини
У таких великих плетених діжках зберігали зерно, що дозволяло йому “дихати” і не псуватися.
Деякі гончарні вироби було відновлено з уламків, знайдених під час розкопок.
Місцеві бондарі здавна славилися своєю майстерністю.
Довбаний посуд, який виготовляли до освоєння діжок.
Гончарне коло.
Садовий інвентар селян.
Паляниця, котру краєзнавчий музей Нетішина отримав у подарунок на день відкриття 16 років тому.
Жорна, за допомогою яких раніше мололи борошно.
Нетішин як місто виріс колись із села, і щодо його назви досі є різні версії. Перша писемна згадка про Нетішин в історичних документах з’явилась у 1533 р., і ця назва належала невеликому і невідомому для широкого загалу селу Нетішину.
Колекція бездротових прасок.
Регіональні особливості вишиваних візерунків.
Хатній побут селян.
Горизонтальний ткацький верстат і розписні дерев’яні іграшки – традиційні вироби Нетішина.
Трещотка.
Дерев’яні курочки – улюблена забавка дітей.
Хмельницька атомна електростанція
З прийняттям рішення про розміщення атомної електростанції біля села Нетішина з 1977 р. розпочалася й активна розбудова міста.
За проектом Хмельницька АЕС є чотириблочною станцією загальною потужністю 4000 Мвт. У проекті прийняті серійні блоки ВВЕР-1000. Кожний блок складається з ядерної паровиробляючої установки з водо-водяним реактором ВВЕР-1000, турбоустановки електричною потужністю 1 млн.кВт (1000 Мвт), берегової насосної станції для зворотного водопостачання турбоустановки, трьох резервних дизельних електростанцій для забезпечення роботи блока при відмові електрозабезпечення від системи.
Щороку Хмельницька АЕС виробляє близько 6 млрд. кВт електроенергії.