Вячеслав Непран
Latest posts by Вячеслав Непран (see all)
Могутність і чарівність лісів, дзвін джерельної води в річці, велич високих крейдяних пагорбів захоплюють своєю красою і водночас загадковістю. Поміж цієї мальовничої природи знаходиться село Лисогорівка, багате на природні творіння, які залишаються невідомими для багатьох жителів нашого району.
Землі села природа щедро прикрасила великою кількістю лісів. Ліс носить назву Водяний.
Окрасою Водяного лісу є криниця Пантелеймона-цілителя.
Вона витікає із самих надр урочища. Криниця споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність. Криниця здавна вважалася чимось святим і таємничим. В народі кажуть: «Де вода – там і життя».
Щороку, 9 серпня, в день великомученика і цілителя Пантелеймона, до цієї криниці приїжджають священики освятити воду. Багато людей приїздить з навколишніх та віддалених сіл на це свято. Люди обливаються цією цілющою водою, вмивають дітей, беруть воду із собою додому.
Не тільки на це свято бувають тут люди, вони приїздять сюди звідусіль майже кожного дня.
У роки Великої Вітчизняної війни у цьому лісі стояв запасний двохсотий полк. Солдати брали воду з цієї криниці для своїх потреб. Зі слів жителів села, партизани в роки війни виклали криницю каменем і вода з неї витікала з дула гармати.
На сьогоднішній день криниця має інший вигляд: зручні сходинки до джерела, колодязь вкрито дерев’яною лядою, на яку люди кладуть квіти; на деревах, оточуючих криницю – ікони, увінчані вишитими рушниками, свічки, лампадки та штучні квіти.
Щороку навесні молоді люди чистять водостік криниці, аби всім було зручно набрати води.
(“Новопсковщина: cоціально-економічний портрет”)