Музей анатомії тварин розташовано на факультеті ветеринарної медицини Національного інституту біоресурсів і природокористування.

 

---

 

Як було засновано музей анатомії тварин

 

Створення музею було започатковано у 1990-х роках: того часу перші керівники, студенти й випускники розпочали збір експонатів і оформлення експозицій. Колеги-науковці – Вадим Січкарь і Олексій Петровський, на запрошення яких ми відвідали цей легендарний заклад (аналогів йому в країні немає), провели цікаву екскурсію та розповіли про історію створення музею, його життя і роль у навчальному процесі.

 

Вхід до музею.

 

 

Все внутрішнє оформлення виконано просто майстерно: різні й розписні двері, картини на стінах, малюнки. Все це зроблено силами талановитих студентів, які у вільний час створюють таку красу.

 

Розтин коня: на грудях – відкриті м’язи, шкіра знята, сухожилля на нозі теж оголені. Більш, ніж просто картина з життя ветеринарів: це груповий портрет засновників кафедри та найбільш авторитетних фахівців. У житті вони могли не зустрічатися жодного разу (жили в різні часи, перебували в різних місцях). Але задумка, ідея картини саме така.

 

 

Самі ветеринари розповідали, що ідеї для картин – це, здебільшого, фантазія талановитих студентів, які самі беруться робити. Розмітка наноситься олівцем, а далі створюються такі об’ємні картини. Потім все зверху вкривають шаром лаку відповідного кольору або розмальовують кольоровими фарбами.

 

Манзій Сава Филимонович був один із засновників музею. Далі в ряд розташовано портрети працівників факультету і кафедри, студентів і випускників, завдяки яким зараз існує цей музей анатомії тварин.

 

 

Анатомія – матір медицини

 

Як математику вважають царицею і матір’ю всіх наук, так і анатомію – це матір медицини. Дійсно, розбиратися в усьому іншому можна лише після вивчення цього курсу. Однак нерідко деяких студентів доводиться відраховувати після іспитів з анатомії.

 

Знання анатомія – ключовий показник професійної придатності. Якщо ця наука дається студенту легко – значить, людина буде гідним ветеринаром. І після іспитів стає зрозуміло: якщо студент не здатний вивчити анатомії, толку з нього надалі не буде.

 

 

Як констатують викладачі, професію ветеринара легше опанувати чоловікам. Чому? З дрібними тваринами (коти, собаки), як прийнято розуміти, все просто. А коли трапляються крупні тварини, то потрібна неабияка фізична сила, щоб їх утримати. Особливо, якщо це робота на селі, де багато корів, коней та іншої худоби.

 

 

У залі анатомії: вхідні двері та оформлення стіни. Праворуч – скелет коня.

 

 

До речі, картини на стінах також написано студентами, які мають талант і творчі здібності, хоча при цьому на художників спеціально не навчалися.

 

У залі анатомії: столи для розтину, стенди із зображенням скелету і внутрішніх органів коней. Праворуч – рукомийник у вигляді кінських голів. Все працює, а зала використовується під час практичних занять із майбутніми ветеринарами.

 

 

У залі з експонатами: стенди, скелетні композиції, кунсткамера та багато іншого.

 

 

Найчастіше померлі тварини надходять із зоопарків. Навмисно ніхто їх не позбавляє життя.

 

 

Кістки скелетів тварин, птахів і риб

 

Скелетна композиція на дереві: ведмідь намагається зловити кішку.

 

 

Скронева кістка слона та її структура.

 

 

Колекція тазових кісток.

 

 

Нерпи: зображення та скелети.

 

 

Скелети птахів і літаючих ссавців.

 

 

Скелети коней. Робоче місце академіка В.Г. Касьяненка, чиє ім’я носить кафедра анатомії, гістології і патоморфології тварин, зберегли для історії. Основні напрями його наукових досліджень була пов’язана з вивченням особливостей будови кінцівок ссавців з урахуванням способу життя, типу опори і характеру пересування тварини. На столі – дисертація академіка.

 

 

Скелетовані зразки елементів опорно-рухового апарату.

 

 

Скелет удава: якби ви знали, яка то копітка праця – збирати його по хребцях і доклеювати кожну кісточку.

 

 

Черепи людини та черепи приматів.

 

 

Скелет людини, скелети приматів, череп слона.

 

 

Зуби, щелепи та фрагменти щелеп хребетних і окремо – риб.

 

 

Одні з найстаріших експонатів кунсткамери, які законсервовано у формаліні.

 

 

Зверху – шлунок корови.

 

 

Скелет величезного носорога.

 

 

 

Методи пластинації тканин і органів

 

Від 2011 р. кафедрою завідує доктор ветеринарних наук, професор Олег Мельник, яким запроваджено біоморфологічний напрям досліджень, що дозволив спростувати теорію еволюції Чарльза Дарвіна. Крім того завдяки зусиллям О.П. Мельника та підтримці керівництва університету, на кафедрі запроваджена новітня технологія виготовлення анатомічних препаратів – пластинація, або полімерне бальзамування.

 

Якщо ви спілкувалися з таксидермістами раніше та бачили звичайні опудала тварин, то технологія пластинації порівняно з ними – це все одно, що планшет проти дерев’яних рахівниць. Рівень досконалості застосування технології пластинації вражає.

 

Метод пластифікації тварин і їх органів є унікальним: оброблені об’єкти зберігають свою пластичність, всі внутрішні органи та покров. В такому стані вони можуть перебувати сотні років. Пластиновані експонати багато в чому кращі за муляжі, та зараз використовуються під час навчання студентів.

 

 

Легені справжні: вони виварені, залишено тільки оболонку, яку заповнено силіконом. Технологія виготовлення оброблених у такий спосіб органів застосовується на цій кафедрі. Легенів можна торкатися, брати їх до рук і роздивлятися. На дотик вони легкі та зараз нагадують дуже м’яку резину або морські водорості.

 

Шкіра та її похідні

 

Один з найбільших стендів – на ньому репрезентовано зразки шкіри та її похідних, різних покровів (у тому числі хітинових). Посередині – броненосець.

 

 

Лапи – фрагменти шкіри.

 

 

Зверху вниз: шкіра слона; шкіра носорога (зверніть увагу на її товщину); шкіра акули. Остання на дотик нагадує наждачний папір. Вона настільки жорстка, що нею можна полірувати дорогоцінне каміння.

 

 

Роги і плавники.

 

 

Птахи

 

Тут птахи, що зібрані з подорожей різними країнами. Колекцію формували від самого початку створення музею.

 

 

Сова, сокіл і папуги.

 

 

На іншому стенді з птахами: павич і фазани.

 

 

Для студентів, особливо для першокурсників музей анатомії тварин – найкраще знайомство з майбутньою професією. А самих завзятих майбутніх ветеринарів це знайомство неодмінно надихне не тільки на сумлінне навчання та відмінні оцінки, але й на велику творчу працю для розвитку музею та наповнення його новими експонатами. Минуть роки, та у майбутньому хтось із сьогоднішніх першокурсників і сам проводитиме екскурсії та буде знайомити молоде покоління ветеринарів з історією своєї alma mater, із великою вдячністю згадуючи своїх викладачів…