Острозька академія сьогодні – це добра традиція, що творить майбутнє. Рік її заснування – 1576.

 

---

 

Тоді в Україні ще не було такого поняття, як студенти: у XVI–XVIII століть учнів братських шкіл, колеґій та середніх і нижчих класів Києво-Могилянської Академії називали спудеями. У Національному університеті «Острозька академія» орган студентського самоврядування теж має назву «Братство спудеїв».

 

 

Перший спудей.

 

 

Вхід до навчального корпусу.

 

 

Історія заснування Острозької академії

 

Національний університет «Острозька академія» є наступником першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів – Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Заснував академію у 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький. Велику суму коштів (йдеться про чотири центнери срібла) на розбудову академії надала його племінниця – княжна Гальшка Острозька.

 

 

Княгиня Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) Острозька (1539, Острог – 1582, Дубно) – княгиня, яка походила з давньоукраїнського князівського роду Острозьких, відома історії як меценат культури і саме вона є фундаторкою Острозької Академії.

 

Острозька академія з’явилася з волі та за кошти Гальшки. Це свідчить про те, що Гальшка була меценаткою доби пізнього Середньовіччя. Завдяки Гальшці та її дядькові Василю-Костянтину постали «Волинські Афіни» – освітній та культурний центр в Острозі.

 

Фонтан на університетському подвір’ї.

 

 

У коридорах навчальних корпусів.

 

 

Зала музею історії.

 

 

Скульптура мавки на липі: часом студенти можуть провчитися тут рік, два, три чи навіть чотири, ходити повз неї щодня і не помічати.

 

 

Аполон.

 

 

Щодо Венери, то багато кому часто здається, що їй холодно, тому не шкодують студенти позичити їй то куртку, то піджак, або навіть предмети спідньої білизни.

 

 

Острозька академія стала ренесансом українського народу

 

До основи діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва вивчення семи вільних наук: граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії, а також вищих наук: філософії, богослів’я, медицини.

 

Спудеї Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська.

 

За доби Речі Посполитої у зв’язку з окатоличенням нащадків Василя-Костянтина Острозького та діяльністю єзуїтів академію було ліквідовано. Таке рішення ухвалила онука старого князя Ганна-Алоїза Ходкевич. Вона обмежила матеріально діяльність Академії, намагається звести її до рівня прицерковної школи, створила і матеріально забезпечувала єзуїтський колегіум в Острозі (1624 р.). А 1636 р. вважають останнім роком існування Острозької Академії. Однак результати її діяльності не зникли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу був перенесений до Києва, звідки поширився до Молдавії та Москви.

 

Монастир Ордену Братів Менших Капуцинів

 

Криниця знаходиться прямо в одному з корпусів. Зараз достеменно відомо, що на її дні лежить одна відеокамера, один айфон, фотоапарат і багато різних монеток.

 

 

Глибина криниці сягає майже 80 метрів.

 

 

Ця кімната береже історію Ордену Братів Менших Капуцинів. Свого часу, а саме 1750 року ділянку землі довкола ліквідованої академії  було подаровано монахам-капуцинам для будівництва монастиря за рішенням Януша Олександра Санґушка.

 

 

Свою назву – капуцини, вони дістали від слова «капуччо», що означало гостроверху відлогу. Характерними ознаками вбрання капуцинів були габіт коричневого кольору, мотузяний пояс із вузлами, що символізують непорушність чернечих обітниць (зокрема бідності) та сандалі на босоніж.

 

Підземелля монастиря капуцинів

 

Цегла, котрій вже декілька століть, зберіглася повністю.

 

 

Низенькі вузькі проходи, гулка тиша і кажани. Температура тут не змінюється будь-якої пори року – протягом кількох століть тут холодно, наче в погребі.

 

 

Тут капуцини ховали своїх померлих, яких замуровували в цих кімнатах, тому тіла практично не зазнавали змін.

 

 

Коли помирав хтось наступний, попереднє поховання розмуровували, клали поряд нову труну та замуровували наново.

 

 

Залишки померлих, яких знайшли під час прокладення комунікацій. Тепер невідомо, кому вони належали.

 

 

Древня статуетка.

 

 

Тут капуцини молилися та навіть жили.

 

 

Серед сучасних студентів Острозької академії досі існує повір’я: аби успішно скласти сесію, потрібно переночувати у підземеллях протягом трьох ночей.

 

 

Залишки старовинного каміну.

 

 

Історикам вдалося з’ясувати імена більшості з тих, кого було поховано у підземеллях монастиря.

 

 

Відродження Острозької академії

 

Хроніка відродження Острозької академії в незалежній Україні розпочинається від 1994 р., коли Президентом України було ухвалено перший відповідний Указ. Завдяки діям влади Острозької академії набрала нових обертів.

 

У жовтні 2000 р. Острозька академія отримала статус національного університету. А 23 серпня 2003 р. був оприлюднений Указ Президента України, згідно з яким Національний університет «Острозька академія» переходив під патронат Президента України.

 

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 798, НаУОА надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу.

 

 

Власна картинна галерея.

 

 

Наукова бібліотека університету.

 

 

Подвір’я зачаровує своєю красою.

 

 

В університеті сьогодні діють 62 сертифікатні програми та наукові гуртки, 20 міжнародних лабораторій та центрів під керівництвом провідних учених. Діє п’ять факультетів (гуманітарний, романо-германських мов, економічний, політико-інформаційного менеджменту, міжнародних відносин), Інститут права ім. І. Малиновського й Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання.

 

Студенти вивчають 9 іноземних мов, у т.ч. арабську, китайську та давньоарамейську, 28 навчальних дисциплін викладаються іноземними мовами. Також діють 3 програми подвійних дипломів, 5 обмінних програм і 8 закордонних стипендій найкращим студентам. Спортивних секцій нараховується 23.

 

Острозька академія у Книзі рекордів Гіннеса

 

А ще Острозька академія – єдиний український виш, який потрапив до Книги рекордів Гіннеса, здобувши номінацію «Найдовший марафон читання». Це було у 2014 р. – унікальний захід було приурочено до 200-річчя з Дня народження Великого Кобзаря та жертвам протистоянь в Україні. Так, починаючи від 27 лютого, студенти та викладачі безперервно читали вірші Тараса Шевченка.

 

За 456 годин, зафіксованих на хронометрі, близько трьох тисяч учасників перечитали «Кобзар» 45 разів, а це – 11 250 творів. Також на вимогу Книги рекордів Гіннеса у залі проведення акції цілодобово вівся відеозапис з онлайн-трансляцією на офіційному сайті Острозької академії, працювали фотографи. Пряма трансляція марафону читання творів Тараса Шевченка зазнала 18 хакерських атак. Спостерігали за перебігом дійства 228 свідків, а координували акцію 114 стюардів.

 

Після проведення акції потрібно було усе оформити документально, а це фото-, відеоматеріали на жорстких дисках і 15 кілограмів друкованого тексту українською і англійською мовами. Перевірка документів адміністрацією Книги рекордів Гіннеса зайняла близько трьох місяців. До речі, враховуючи теперішню ситуацію в Україні, жорсткі диски перевіряли навіть британські спецслужби. Утім, попри усе, Острозькій академії вдалося стати першим вищим навчальним закладом України, який увійшов до Книги рекордів Гіннеса.