Ужгородський замок

Поділитися:

Ужгородський замок, зведений у ХV столітті – могутня фортеця, що височіє над річкою Уж і стоїть на верхівці древньої вулканічної гори.

 

 

Від Унгвара до сучасного Ужгорода

 

Історія міста Ужгорода веде свій початок від найдавніших історичних часів. Ужгородський замок – сучасна назва, як і назва самого міста – Ужгород. А до кінця Першої світової війни цей замок і місто мали назву Унг, Унгвар. «Унг» у перекладі з тюркської означає ріка. Вода, «вар» з угорської означає укріплення, себто замок.

 

Ця невисока гора, на якій розташований Ужгородський замок, раніше – дуже давно, мабуть, у доісторичні часи, являла собою вулкан. Однак у цих місцях здавна жили люди, котрі й побудували неймовірний Ужгородський замок.

 

Ужгородський замок є одним із найстаріших замків Закарпаття. Вже кілька століть він височіє над містом і прикрашає верхівку древньої вулканічної гори.

 

В історичних джерелах збереглися відомості про те, що у IX столітті на території Закарпаття жили білі угри. Від цього періоду й розпочалося зведення Ужгородського замку.

 

До наших часів дійшли пам’ятки від літописців тієї доби. З них ідеться про те, що білі угри мали своє князівство на чолі з князем Лаборцем. Мали вони і свою фортецю.

 

 

Спокій миролюбних слов’ян порушували мадяри, які давно збирали військо із наміром захопити Ужгород. І от, коли на князівство напали, місцеві стали до боротьби. Та мадярська орда виявилась чисельнішою і швидко прорвалася до міста. Князя Лаборця знайшли повішеним, загинув і угорський воєвода Алмош.

 

Захопивши Ужгород, нападники не пошкодували й фортеці. Вогонь поглинув її в одну мить, адже укріплення було лише дерев’яним.

 

Нова сторінка в історії Ужгородського замку

 

З того трагічного дня Ужгородський замок не зникнув назавжди, а розпочав нову сторінку своєї історії. Нові господарі взялися будувати значно міцніші укріплення – кам’яні.

 

 

Так день за днем на горі, що згодом назвуть замковою, стіна за стіною, будувався новий величний замок.

 

 

Угорське королівство, під владу якого перейшла велика частина Закарпаття, дбало про потужний захист земель, остерігаючись татарської навали. То був кінець Х століття, який і вважається часом заснування Ужгородського замку – одного із найстаріших замків українських земель.

 

Доба Другертів. Укріплення фортеці

 

Від 1312 р. та протягом наступних трьох з половиною століть замком володіла італійська династія Другетів. Цікаво, що Ужгород, разом із фортецею був просто подарований їм угорським королем. Так звана епоха Другетів стає новим етапом у розбудові замку.

 

Із винайденням нових видів зброї виникає потреба укріпити замок. Італійські інженери зміцнюють стіни каменем та будують височезні бастіони. Вони спорудили в’їзний міст, який проводив через одну із оборонних ліній оборони – глибокий рів.

 

Коли помер останній чоловік із роду Другетів, замок переходить до Міколаша Берчені. Він був одружений із Христиною Другет. Це був час найбільшого розквіту замку. Його зали прикрашали величезні колекції дорогих полотен, гравюр і гобеленів.

 

На довколишній території розкинулись аж 5 парків. Саме тоді, внаслідок останньої перебудови, Ужгородський замок набуває тих рис, які ми бачимо зараз.

 

 

Та якими сильними не були б мури замку, в один день вони все ж не витримали облоги. 1704 рік став роком селянського повстання проти місцевих панів. Розлючені русини захопили замок, вигнавши із міста єзуїтів. Так, за якийсь час Ужгородський замок перейшов у розпорядження австрійської корони. Австрійці вивезли звідси всі коштовності та розмістили у фортеці військовий гарнізон. Пізніше в цих приміщеннях було облаштовано духовну семінарію.

 

 

Більшість збережених до сьогодні укріплень замку була зведена у XIV столітті. Зовні він має вигляд могутньої оборонної споруди у формі трапеції.

 

Головною частиною замкового комплексу є палац, який стоїть на краю крутого північного схилу замкової гори. Це масивна двоповерхова споруда у стилі ренесансу, яка має близько 40 залів. Палацом його назвати досить складно – це, скоріш, замок у замку.

 

Тільки один найглибший колодязь зберігся у дворі замку. Кам’янистий 32-метровий його циліндр веде до далекого люстерка, вкриваючи подекуди стінки дрібною папороттю. Можна було, кажуть, стрибнути туди і… вижити. Підземний хід з’єднує його з рікою Уж. Кілька років тому кинули туди качку. Вона випливла в Ужі.

 

 

Сьогодні Ужгородський замок є пам’яткою архітектури, що охороняється державою. Звісно, проникнутися неймовірним духом Ужгорода можна лише у самому місті, адже словами складно передати враження від нашого чарівного Закарпаття. Сюди варто приїхати, побачити цю красу на власні очі та зануритися у славетну історію цього краю.

 

Фото автора