Колишні полонені вимагають справедливості

Поділитися:

Перегляди: 29 680

Причетний до катувань і вбивств полонених «прокурор ЛНР» Аркадій Корнієвський може уникнути покарання: небезпечний прецедент.

4 листопада 2019 р. відбулася прес-конференція, присвячена відмові Кремінського районного суду Луганської області здійснювати спеціальне судове провадження у справі стосовно «прокурора» так званої «ЛНР» Аркадія Корнієвського. У прес-конференції взяли участь колишні полонені – Вікторія Кононова, Дмитро Тинда, Олександр Ретівов – заступник головного редактора загальнодержавного бюлетеня «ГОВОРИ!». Їх незаконно утримували у в’язниці так званого «будинку уряду ЛНР», яким слугувала будівля захопленої Луганської ОДА.

Разом із колишніми полоненими виступив Володимир Щербаченко – голова Східноукраїнського центру громадянських ініціатив – організації, що надає допомогу постраждалим. Серед спікерів був журналіст загальнодержавного бюлетеня «ГОВОРИ!» Євген Тимофеєв, який також є правозахисником і головою ГО «Захист і розвиток». Участь у заходах взяли головний редактор загальнодержавного бюлетеня «ГОВОРИ!» – кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Ірина Кременовська, якій теж довелося пережитти окупацію та початок війни в Донецьку, та заступник головного редактора Олексій Святогор – адвокат і журналіст.

Довідково:

Корнієвський Аркадій Юрійович, 11.11.1969 р.н., уродженець смт. Краскіно Хасанського району Приморського краю (РФ), громадянин України.

Правова кваліфікація вчинених діянь: обвинувачується за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації), ч. 5 ст. 27 (пособництво у вчиненні злочину), ч. 2 ст. 28 (вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб), ч. 2 ст. 437 (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни), ч. 1 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни), ст. 257 (бандитизм), ч. 4 ст. 187 (розбій, вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, або спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах), ч. 3 ст. 262 (викрадення, привласнення та ін. вогнепальної зброї, боєприпасів та ін. шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем, у тому числі розбій з метою викрадення вогнепальної зброї), ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинені, зокрема, щодо двох і більше осіб, що супроводжувалися заподіянням фізичних страждань і т.п.) Кримінального кодексу України.

Найсуворіша санкція за основним покаранням: до 15 років позбавлення волі. Додаткове покарання: конфіскація майна.

Публікації за темою:

Чому терорист “ЛНР” Корнієвський не понесе покарання

Кто саботирует уголовное дело по обвинению палача «ЛНР» Корниевского?

Стали відомі нові обставини саботажу розслідування кримінальної справи стосовно Аркадія Корнієвського

Історія справи

Сватівський районний суд Луганської області. Обвинувальний акт вперше надійшов до суду 30.10.2017 р. (головуючий суддя Половинка В.О., судді Осіпенко Л.М., Попова О.М.). Підготовче судове засідання призначено на 08.12.2017 р. Причини подальшого перенесення підготовчого судового засідання не відомі.

25.10.2018 р. колегія суддів у підготовчому судовому засіданні повернула обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків (текст ухвали суду). Ухвала суду мотивована тим, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, а також містить інші численні недоліки, які унеможливлюють судовий розгляд.

Апеляційний суд Луганської області. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17.12.2018 р. було скасовано ухвалу Сватівського райсуду від 25.10.2018 р. про повернення обвинувального акта прокурору як незаконну (текст ухвали суду).

Сватівський районний суд Луганської області. У січні 2019 р. обвинувальний акт вдруге надійшов до Сватівського райсуду.

25.02.2019 р. колегія суддів задовольнила відвід, заявлений захисником обвинуваченого (колегія суддів не мала права розглядати справу після скасування її ухвали апеляційним судом). Сформувати нову колегію суддів не вдалося (нібито через відсутність достатньої кількості суддів). Справа була направлена головою суду до апеляційного суду Луганської області для передачі до іншого суду.

Апеляційний суд Луганської області. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 06.03.2019 р. справу було передано до Кремінського районного суду Луганської області.

Кремінський районний суд Луганської області. Ухвалою Кремінського районного суду від 21.03.2019 р. підготовче судове засідання у справі призначено на 10.04.2019 р.

Справу слухає колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Акулов Євген Миколайович (голова Кремінського райсуду) [1],
судді: Безкровний Ігор Григорович [2], Ковальов Валерій Максимович [3],
прокурор: Уставицький Микола Миколайович [4] (Головна військова прокуратура).

Причини перенесення підготовчого судового засідання у період з квітня 2019 р. по жовтень 2019 р. невідомі.

Спеціальне судове провадження

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297^-1 цього Кодексу (злочини проти основ національної безпеки, тероризм та ін.), може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який:

переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження);
оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого (ч. 3 ст. 323 КПК).

Зупинення судового провадження

07.10.2019 р. колегія суддів ухвалила:

відмовити у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження (у відсутність обвинуваченого);
оголосити розшук обвинуваченого;
зупинити судове провадження на час розшуку;
дозволити затримання обвинуваченого з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосовування відносно нього запобіжного заходу.

Виконання ухвали доручено Департаменту контррозвідки СБУ. Контроль за виконанням ухвали покладено на Головну військову прокуратуру.

Ухвала суду в частині відмови в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження (у відсутність обвинуваченого) мотивована таким (стисло):

орган досудового розслідування залучив захисника за «недоскональною процедурою» і таким чином не забезпечив в повній мірі права обвинуваченого на захист за його відсутності (зі змісту ухвали суду важко зрозуміти, у чому конкретно на думку колегії суддів полягає недосконалість прописаної в КПК процедури залучення захисника);
захисник виконує свою функцію не тільки без обвинуваченого, а й без можливості особисто поспілкуватися з ним й отримати фактичні дані, на підставі яких він побудує лінію захисту;
на думку суду, сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів того, що обвинувачений намагається ухилитися від суду, недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання та про перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території;
здійснення спеціального судового провадження може призвести до позбавлення права обвинуваченого на справедливий суд, оскільки він позбавлений права захищати себе особисто, допитувати свідків, що показують проти нього, надавати суду докази та ін.

Загальна оцінка ухвали суду

Ухвала суду дуже загальна та неконкретна. Значна кількість цитувань практики ЄСПЛ не підкріплюється власними висновками колегії суддів щодо застосування цієї практики до обставин даної справи.
Загалом колегія суддів вважає, що передбачена КПК України процедура спеціального судового провадження є недосконалою і не відповідає нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, хоча в ухвалі суду все це подається достатньо розпливчасто.
Рішення колегії суддів про зупинення провадження у справі на фоні твердження про недоведеність стороною обвинувачення факту ухилення обвинуваченого від суду виглядає дещо суперечливим, адже відповідно до ст. 335 КПК України суд зупиняє судове провадження у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду (можна припустити, що суд не визнає факту ухилення обвинуваченого від суду і застосовує ст. 335 КПК по аналогії, однак з ухвали суду це прямо не слідує).
Посилаючись на відсутність «беззаперечних доказів» того, що «обвинувачений намагається ухилитися від суду, недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання та про перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території» суд разом з тим не аналізує докази, надані стороною обвинувачення (відсутня критика доказів сторони обвинувачення). Тому відповідний висновок суду виглядає необґрунтованим. На наш погляд, це один з основних недоліків ухвали суду.
На наш погляд, можливість розгляду клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження на стадії підготовчого провадження (підготовчого судового засідання) є спірним і неоднозначним. Перелік рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні визначений у ч. 3 ст. 314 КПК і є вичерпним. Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження (ст. 323 КПК України) має розглядатися на стадії судового розгляду справи.

Оскарження

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, прямо визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги, зокрема, на вирок суду.

Можливість оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження та про зупинення судового провадження КПК не передбачена.

При цьому, п. 12 ч. 1 ст. 309 КПК України передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування.

Не зовсім зрозуміло, чім керувався законодавець, передбачаючи можливість оскарження відмови у здійсненні спеціального досудового розслідування і одночасно фактично забороняючи оскаржувати відмову у здійсненні спеціального судового провадження.

Рекомендації

Спробувати оскаржити ухвалу суду в частині відмови в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження та зупинення судового провадження в апеляційному порядку, хоча це і не передбачено КПК України.

Посилатися на загальну несправедливість обмеження права на оскарження подібних ухвал, які перешкоджають подальшому судовому розгляду.

Можливо, спробувати використати аргумент про те, що колегія суддів не мала права вирішувати відповідне питання на стадії підготовчого провадження (постановила ухвалу, яка не передбачена КПК), хоча подібне твердження є спірним (в якості прикладу взяти за основу постанову ВСУ від 12 жовтня 2017р.[5] (при постановленні слідчим суддею ухвали, яка не оскаржується згідно ст. 309, проте непередбачена КПК України, суд апеляційної інстанції має право її переглянути та за наявності підстав – скасувати).

У випадку відмови апеляційного суду відкрити апеляційне провадження за такою скаргою – розглянути можливість звернення зі скаргою до ЄСПЛ (відсутній баланс між правом обвинуваченого на захист і правами потерпілих; недосконалість законодавства України в частині відсутності у сторони обвинувачення і потерпілих права оскаржити ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому судовому розгляду – про відмову у здійсненні спеціального судового провадження).

За відсутності доступу до матеріалів кримінального провадження (матеріалів судової справи), зокрема, до клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, не можливо об’єктивно оцінити ефективність здійснення прокурором державного обвинувачення (зокрема, оцінити, чи містило клопотання переконливі докази того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження).

[1] Декларація за 2018 р.: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_c3c21308-a764-45d9-bea1-ac07fbea6546

[2] Декларація за 2018 р.: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_dfc33bf6-6fec-4a33-9503-e262f52c916c

[3] Декларація за 2018 р.: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_592c4eb1-b39d-459a-a9b1-4e548dc4b836

Родом з м. Алчевська (окупована територія). Станом на 2014 р. працював на посаді судді Алчевського міського суду. Родина має нерухомість в Алчевську та Севастополі. Син працює в Кремінській міськраді на посаді головного спеціаліста землевпорядного відділу.

[4] Декларація за 2018 р.: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_6b5a82be-40af-4376-a6f1-4801aa1387f2

[5] Текст рішення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/70326277