Олександр Ретівов
Latest posts by Олександр Ретівов (see all)
Оновлене Міністерство у справах ветеранів, окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України продовжує практику попередників, однак тепер – всупереч рішенню суду.
Сумнозвісна комісія міністерства, яка була створена ще за його попереднього складу, виключно для призначення в ручному режимі компенсацій особам, які були позбавлені особистої свободи на окупованих територіях у зв’язку з їх громадською або політичною діяльністю продовжує штампувати відмови у наданні компенсації «нетаким» полоненим вже при новому уряді та складі міністерства, тепер навіть всупереч рішенню суду.
.
Так, своїм рішенням від 25 листопада 2019 р. по справі № 640/10362/19, Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов екс-полоненого і визнав незаконним рішення зазначеної комісії про відмову у призначенні грошової компенсації на підставі того, що його було звільнено в іншу дату, а не ту, що зазначено в постанові КМУ №328 від 18 квітня 2018 р.
Зокрема суд зазначає: «позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей про:
- визнання протиправним та нечинним підпункт 2 пункту 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України 18.10.2018 № 106 в частині необхідності надання підтверджуючих відомостей або документів саме в поточному році;
- визнання протиправною відмову відповідача в наданні бюджетних коштів у розмірі встановлених законодавством, для забезпечення надання професійної правової допомоги для захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних з їх відвідуванням у зв’язку з його громадською та політичною діяльністю;
- зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву щодо виплати та надання бюджетних коштів у розмірі встановлених законодавством, для забезпечення надання професійної правової допомоги для захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов`язаних з їх відвідуванням у зв`язку з його громадською та політичною діяльністю».
.
Суд повністю задовольнив цей позив з таких підстав: «Відповідно до п. 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов`язаних з їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, а також деокупаційних заходів, здійснення виплат державних стипендій імені Левка Лук`яненка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 328, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України прийнято наказ від 18.10.2018 р. №106 “Про утворення комісії з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей”, яким утворено комісію з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей.
Затверджено такі, що додаються:
- Посадовий склад комісії з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей;
- Положення про комісію з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей.
.
Згідно з п. 1 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію основними завданнями Комісії є:
1) встановлення підстав та прийняття рішення щодо надання бюджетних коштів у розмірі, встановленому законодавством, для забезпечення надання професійної правової допомоги (в тому числі заходів, спрямованих на забезпечення можливості її надання) для захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов`язаних з їх відвідуванням.
.
Пп. 2 п. 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію: для прийняття рішення, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, особа, позбавлена особистої свободи, член сім`ї, близький родич або законний представник в інтересах такої особи звертаються до МТОТ з письмовим зверненням, в якому зазначаються реквізити їх особових рахунків, відкритих в банківських установах України у порядку, встановленому законодавством.
До звернення додаються:
1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України заявника;
2) відомості або документи, що підтверджують факт та обставини позбавлення особи особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю такої особи в поточному році;
3) інші документи та/або інформація, які заявник вважає за потрібне додати до звернення.
Позивач проживає у Луганській області за адресою: АДРЕСА_1.
14.06.2014 р. він був захоплений представниками терористичної організації “Луганська народна республіка” та утримувався в полоні в м. Сєвєродонецьк до 16.06.2014р., після чого його було госпіталізовано до лікарні.
Під час перебування в полоні до позивача застосовувалися тортури та він піддавався нелюдському поводженню; викрадення та незаконне утримання мали місце у зв’язку з активною громадською діяльністю позивача в підтримку незалежності та територіальної цілісності України.
.
Після звільнення позивач звертався до правоохоронних органів України щодо злочину проти нього, визнаний потерпілим у кримінальному провадженні №12014060020003033, яке знаходиться в провадженні Управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, і яке розслідується за фактами вчинення на території Донецької та Луганської областей членами терористичних організацій “ДНР” та “ЛНР” жорстокого поводження з цивільним населенням.
.
Висновком судово-медичної експертизи від 23.01.2015 р. №29 встановлено, що отримані позивачем тілесні ушкодження могли бути спричинені в час його тримання в полоні та за обставин тримання в полоні.
.
21.12.2018 р. позивач звернувся до Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, з заявою про здійснення йому виплати в розмірі 100 000 грн як особі, що була позбавлена особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях України у зв`язку з громадською діяльністю (з відповідними додатками).
.
Листом від 08.01.2019 р. за №22/Ш-831-23-36 позивача повідомлено про те, що Комісія на своєму засіданні 28.12.2018 р. за результатами розгляду його заяви прийняла рішення не надавати бюджетні кошти у зв`язку з відсутністю відомостей або документів, що підтверджують факт позбавлення особистої свободи в поточному році.
.
Позивач вважає пп. 2 п. 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію та вказану відмову протиправними з таких підстав.
.
Позивач зазначає, що Порядком № 328, не передбачено такого обмеження для виплати бюджетних коштів як рік перебування в полоні, тому відповідне обмеження пп. 2 п. 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію є протиправним.
.
Відповідач – Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України в особі Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей – проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
.
Відповідач з посиланням на ч. 7 ст. 20 Бюджетного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. №32-р “Про перелік бюджетних програм, порядки використання коштів державного бюджету за якими визначаються у 2018 році Кабінетом Міністрів України”, Порядку № 328, зазначає про те, що мова йде саме про осіб, позбавлених особистої свободи (а не про осіб, яких було позбавлено особистої свободи, тобто, про позбавлення свободи в теперішньому часі.
.
Відповідно, пп. 2 п. 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію містить таке обмеження для здійснення виплати як надання підтверджуючих відомостей або документів саме в поточному році.
.
Оскільки позивачем таких документів надано не було, підстави для задоволення його заяви відсутні.
.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
.
В даному випадку позивач звернувся до Комісії з розгляду питань саме як особа, позбавлена особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією, що підтверджується фактом визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12014060020003033 (лист Генеральної прокуратури України від 30.11.2018 р. №10/4/3-40374-15) та висновком судово-медичної експертизи від 23.01.2015 р. №29, яким встановлено, що отримані позивачем тілесні ушкодження могли бути спричинені в час його тримання в полоні та за обставин тримання в полоні.
.
Відповідно, позивам є належним в цій частині позовних вимог.
.
Як зазначено вище, наказ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 18.10.2018 р. №106, яким затверджено Положення про комісію з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, прийнято на виконання п. 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов`язаних з їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, а також деокупаційних заходів, здійснення виплат державних стипендій імені Левка Лук`яненка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 328.
.
Тобто, Положення про комісію як акт нижчої юридичної сили, має відповідати положенням акту вищої юридичної сили.
Згідно з п. 6 Порядку №328 (в редакції станом на 18.10.2018 р.) рішення про фінансування витрат за напрямом, зазначеним у підпункті 1 пункту 5 цього Порядку, приймаються комісією з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань, окупаційної адміністрації та/або органів влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованій території України, а також членам їх сімей.
МТОТ утворює комісію, затверджує положення про неї та її персональний склад.
.
Станом на час звернення позивача з заявою від 21.12.2018 р. та її розгляду у січні 2019 р. вказане положення не змінювалося.
В той же час, оскаржуваний пп. 2 п. 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію передбачає у складі документів також відомості або документи, що підтверджують факт та обставини позбавлення особи особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю такої особи в поточному році.
.
Тобто, оскаржуване положення містить обмеження фінансування передбачених пп. 1 п. 5 Порядку №328 витрат в залежності від часу (періоду) громадської або політичної діяльності особою, яка звернулася з відповідною заявою, що відсутнє у п. 6 Порядку №328.
Згідно з п. 7 Порядку №328 використання бюджетних коштів за напрямом, зазначеним у підпункті 1 пункту 5 цього Порядку, здійснюється МТОТ на підставі рішення комісії, прийнятого за зверненням особи, яка позбавлена особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю такої особи, члена сім`ї, близького родича або законного представника такої особи, шляхом перерахування МТОТ бюджетних коштів на їх особові рахунки, відкриті у банківських установах, у розмірі 100 тис. гривень з моменту встановлення бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою.
.
Момент призначення за відповідною бюджетною програмою є точкою відліку саме для фактичної виплати бюджетних коштів, а не для прийняття рішення про можливість виплати.
.
Тобто, відповідне рішення про виплату бюджетних коштів може бути прийняте на підставі поданих документів незалежно від наявності на час його прийняття бюджетних призначень, тоді як вони перераховуються з моменту їх встановлення.
.
За таких обставин посилання відповідача на вказаний пункт Порядку №328 не може бути визнаний обґрунтованим.
.
Також суд зазначає, що у постанові №328, п. 1, 2 Порядку №328, що визначають предмет та цілі його прийняття, не містять жодних положень щодо терміну громадської або політичної діяльності такої особи, яка звертається з заявою про використання бюджетних коштів, що означає відсутність такого критерію для розгляду відповідних заяв.
.
За таких обставин надане відповідачем тлумачення Порядку №328 як такого, у якому мова йде саме про осіб, позбавлених особистої свободи (а не про осіб, яких було позбавлено особистої свободи, тобто, про позбавлення свободи в теперішньому часі, є необґрунтованим та спростовується самим змістом Порядку №328.
.
Згідно з ч. 9 ст. 264 КАС України Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
.
З врахуванням викладеного передбачене пп. 2 п. 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію обмеження порушує акт вищої юридичної сили – Порядок №328, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Оскільки судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправним та нечинним оскаржуваного положення нормативно-правового акту, то підлягають до задоволення і похідні вимоги, а саме – відмова у наданні позивачу бюджетних коштів з посиланням на вказане положення.
.
Також належним є обраний позивачем спосіб захисту порушеного права – зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 21.12.2018 р. з врахуванням висновків суду.
.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 264, 295 КАС України, суд, –
.
ВИРІШИВ:
.
1. Позовні вимоги задовольнити.
.
2. Визнати протиправним та нечинним підпункт 2 пункту 2 розділу ІV “Завдання та повноваження комісії” Положення про комісію з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України 18.10.2018 № 106 в частині необхідності надання підтверджуючих відомостей або документів саме в поточному році.
.
3. Визнати протиправною відмову Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України в особі Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, в наданні позивачу бюджетних коштів у розмірі встановлених законодавством, для забезпечення надання професійної правової допомоги для захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов`язаних з їх відвідуванням у зв`язку з його громадською та політичною діяльністю.
.
4. Зобов`язати Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України в особі Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, повторно розглянути заяву позивача від 21.12.2018 р. щодо виплати та надання бюджетних коштів у розмірі встановлених законодавством, для забезпечення надання професійної правової допомоги для захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов`язаних з їх відвідуванням у зв`язку з його громадською та політичною діяльністю».
.
Не дивлячись на зазначене рішення суду, очолюване міністром Оксаною Гаврилюк (Оксана Коляда) відомство і зокрема комісія для ручного піару на темі полонених, знову приймають такі самі рішення про відмову у призначенні компенсації передбаченої урядом, зокрема і 05 грудня 2019 року відносно мене.
.
Маємо наглядний приклад того, як на хвилі суспільного незадоволення діями попереднього уряду, до влади дісталися ще і гірші, і ще більш цинічні персони, які творять таке саме свавілля, але вже навіть плюючи на рішення суду, чого собі не дозволяли навіть попередники і попередники попередників.
.
Складається таке враження, що ми всі дуже пошкодуємо за таку ротацію, а «кожен з нас – президент», стрімко перетворіться в «кожен з нас – слуга» проте не народу, а «слуг народу». Соромно і боляче за нашу країну, бо якщо той, хто пройшов найжахливіше пекло яке тільки можна собі уявити, змушений стояти перед цими «слугами народу» з протягнутою рукою та навіть суд не в змозі захистити його від їх свавілля, ця країна приречена.