З 5 березня 2007 року Національний банк України розпочав розгляд заяви про ліквідацію Відкритого акціонерного товариства “Український професійний банк”.
Якщо пригадати історію українських банків, то необхідно зазначити, що жоден з українських банків перебуваючи у кризовому стані не повідомляв своїх клієнтів про наближення або існування фінансової неплатоспроможності банку.
Так, наприклад, сумнозвісні банки “Україна”, “Слов’янський”, “INKO“, “ОЛБанк”, „Градобанк”, „Денді”, „Інтерконтинентбанк” та ряд інших банків, усвідомлюючи свою фінансову неплатоспроможність, посилено рекламували свою діяльність та продовжували залучати кошти населення та юридичних осіб до своїх банків без повідомлення їх про наближення фінансової кризи.
Національний банк України та правоохоронні органи також не повідомляли населення та клієнтів цих банків про існування реальної загрози, щодо зберігання коштів у цих банках та щодо залучення коштів до сумнівних фінансових установ, а іноді навіть складалося враження, що виявом свого мовчання та бездіяльності правоохоронці сприяли відтоку капіталів та тихенькому зникненню активів.
Така непоінформованість громадян та суспільства призвела до втрати коштів законослухняними клієнтами горезвісних банків, багатьох з яких кожен громадянин України може побачити біля входу в Національний банк України серед численних пікетувальників головної фінансової установи держави.
У засобах масової інформації все частіше з’являються повідомлення про неплатоспроможність тих чи інших банків, але вже після того, як горе-банк лопнув немов мильний пузир і повернути заощадження клієнти вже не в змозі.
Вважаю, що кожний порядний громадянин або працівник банківської установи, котрому стало відомо про наявність ознак злочину чи порушення банком зобов’язань або не виконання судових рішень чи виявлення перших показників чи ознак неплатоспроможності (навіть у зародковому їх стані), виходячи з норм моралі повинен негайно повідомляти усіма можливими способами громадськість та правоохоронні органи, з метою попередження клієнтів та потенційних клієнтів банків від вчинення необачних кроків щодо співпраці з такими банками.
Нещодавно з достовірних джерел стало відомо про припинення виплати заробітної плати Відкритим акціонерним товариством “Український професійний банк”.
Така подія відбулась, ще в липні 2005 року та продовжує існувати навіть до цього часу, при чому банк не в змозі сплатити заборгованість всього в кілька тисяч гривень.
На підставі позову колишньої працівниці до ВАТ “Український професійний банк” про стягнення невиплаченої заробітної плати та середньої заробітної плати за час затримки, Апеляційний суд м. Києва 07 листопада 2006 року прийняв рішення про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Український професійний банк” на користь колишньої працівниці заробітної плати, а також середній заробіток за час затримки у виплаті заробітної плати у межах позовних вимог.
З 2006 року державний виконавець Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м. Києва вживає повних та всебічних заходів щодо виявлення коштів та іншого майна належного Відкритому акціонерному товариству “Український професійний банк”, але, крім декількох автомобілів, кількох комплектів офісних меблів та канцелярського приладдя, жодного пристойного майна, яке б належало ВАТ “Український професійний банк” до цього часу не виявлено.
Державним виконавцем прийнято рішення про звернення стягнення на майно банку, зважаючи на відсутність у нього грошових коштів, і це, до речі, є безспірним юридичним фактом.
Таким чином, з 2006 року ВАТ “Український професійний банк” ухиляється від виконання рішення суду, незважаючи на дії державного виконавця, попри арештовані рахунки та неодноразово надсилані платіжі вимоги (включаючи платіжні вимоги, надіслані до Управління Національного банку України в місті Києві та Київській області, де також відкрито рахунки „Українського професійного банку”).
Зазначені вище факти свідчать про тяжкий фінансовий стан та про існування загрози коштам, які клієнти довірили „Українському професійному банку”.
Банк, який неспроможний сплатити копійчану зарплатню, не буде в змозі та у бажанні розрахуватися з клієнтами, які, безперечно, поповнять тісні ряди пікетувальників Національного банку України (до речі, можливо за злою іронією долі, „Український професійний банк” знаходиться в тому ж самому приміщенні, де кілька років тому знаходився „ОЛБанк”, сумна доля якого відома тисячам обманутих вкладників).
Крім того, згідно достовірної інформації, до прокуратури Дніпровського району м. Києва подана заява у формі повідомлення про злочин (ст. 94, 97 КПК України) в якій йдеться про порушення кримінальної справи проти керівника ВАТ “Український професійний банк” по двом епізодам, тобто, за ознаками вчинення двох злочинів, невиплати зарплатні та невиконання рішення суду.
Прокуратура вже розпочала ґрунтовну перевірку, результати якої будуть оприлюднені найближчим часом.
Також, слід звернути увагу на наступне: відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України “Про Національний банк України”, одною з функцій Національного банку України є здійснює банківського регулювання та нагляду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 88 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, банк може бути ліквідований: з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).
З 5 березня 2007 року Національний банк України розпочав розгляд заяви про ліквідацію Відкритого акціонерного товариства “Український професійний банк”, що зареєстрований за адресою: вул. М. Раскової, 15, м. Київ.
Більше того, Прокуратура Дніпровського району міста Києва та Національний банк України об’єднали свої зусилля з метою проведення всебічної та ґрунтовної перевірки обставин неплатоспроможності „Українського професійного банку”, керівництво якого намагається зробити навички доведення банку до неплатоспроможності дійсно професійними, тим самим у дечому виправдовуючи „вдало” обрану власну назву дійсно „професійного” банку.
Наразі за участі Національного представництва бюро Інтерполу в Україні та Державної податкової адміністрації України планується перевірити дії банку на предмет участі у такому ганебному злочині, як відмивання коштів, добутих незаконним шляхом, оскільки є ґрунтовні припущення, що ласі до чужого добра спритники – крутії зі складу керівництва банку частину активів банку перевели через офшори, вдало „замівши” сліди та „зекономивши” на сплаті податків (адже платити податки з вкраденого не прийнято).
Враховуючи наведені вище факти не важко спрогнозувати подальшу долю Відкритого акціонерного товариства “Український професійний банк”, а тим більше долю грошей, які довірили клієнту цьому банку.
Може зазначена інформація є вже запізнілою і на даний час відсутня будь-яка можливість забрати свої заощадження, але для тих хто мав намір стати клієнтом ВАТ “Український професійний банк” зазначена інформація може бути корисною та стане запобіжником від подальших необачних кроків.
Комітет порятунку заощаджень вкладників „Надія” вже найближчим часом розпочне масштабне пікетування приміщення „Українського професійного банку” з метою якнайширшого привернення уваги громадськості до проблем зазначеної установи, оскільки проблеми з рівня власних проблем банку перетворюються на проблеми всього суспільства та банківської системи в цілому, підриваючи довіру суспільства до банківської системи в цілому та кидаючи чергових вкладників в прірву зубожіння та злиднів.
Голова комітету порятунку
заощаджень вкладників “НАДІЯ”
С.О. Мороз,
спеціально для „ГОВОРИ!”
Читайте також:
- Як надурити банк «Аваль» податкову інспекцію та суд?
- Неувязочка: «мертвые души» «РайффайзенБанкАваль»
- „РайффайзенБанкАваль” на линии атаки «мертвых душ»?
- Восточно-Европейский банк: эксплуатацию детей возьми за правило!
- Новая услуга БМ Банка – вежливое ограбление
- Стоит ли жалеть банки, или как увеличить депозит вдвое
- «Нест-покровский посад» и «БМ банк»: есть ли разница?