Вікторія Кохановська і бродяче шапіто УПЦ МП

Поділитися:

Бродяча активістка Вікторія Кохановська, яка позиціонує себе як віддана прихожанка УПЦ МП, під виглядом «правозахисної» діяльності займається провокаціями відносно віруючих інших релігійних конфесій та навколоцерковним сутяжництвом. Основне спрямування її «великої боротьби» – спамити правоохоронні та судові органи численними безпідставними заявами про «утискання прав» парафіян московської церкви.

 


 

Церковне «корито» смакує халявою

 

Споконвічно так звана «Українська православна церква» (московського патріархату) ніколи не знала злиденності. Вона утрималася навіть за доби радянської окупації, ставши потужним осередком агентурної роботи КДБ, аби тільки не втратити свої багатства та вплив на суспільство.

 

Похрестити, обвінчати, відспівати – все попам прибуток. Одному квартиру освятити, другому – робочий кабінет, третьому – авто. Віруючі приходять щодня і несуть пожертви. Плюс продаж свічок, ікон, книжок, сувенірів та ще багато всього.

 

Там, де бринить веселий струмок чужих грошей, неодмінно будуть роїтися всякі «православні журналісти», «православні адвокати» та безліч фейсбучників, ютуберів і блогерів, охочих припасти спраглими губами до бездонного церковного корита. А пробитися до нього непросто. Претенденти на медійний «послух» намагаються налагодити зв’язки, пропонують різні форми «співпраці», шукають виходи на керівництво чи на окремих священнослужителів. А той, хто шукає – завжди знаходить.

 

Вікторія Кохановська

Вікторія Кохановська веде стрім з Києво-Печерської лаври в день проведення безпекових заходів СБУ

 

Знайшла свою стезю і Вікторія Кохановська, 39-річна «уристка» з м. Кам’янець-Подільський, яка останнім часом під’їдається навколо столичних парафій УПЦ МП.

 

«Жіноча сила України»: справжня організація та «двійник»

 

Запозичивши відому назву іншого громадського об’єднання, котре має позитивну репутацію, Вікторія Кохановська вводить в оману громадськість для прикриття вчинюваних нею провокацій на релігійному підґрунті.

 

Новоспечена громадська організація Кохановської «Жіноча сила України», код 44885381, була зареєстрована 02.09.2022 р. за адресою: Україна, 02092, місто Київ, вул. Бородіна Інженера, будинок 5-А. Основний вид діяльності (код 94.99) – діяльність інших громадських організацій.

 

Найменування очолюваної Кохановською громадської організації недобросовісно запозичене з назви іншого громадського об’єднання, що діє в Україні з 2014 р. та жодним чином не пов’язане навколоцерковними питаннями. Громадська організація «Громадський рух «Жіноча Сила України» (скорочена назва – ГО «Жіноча Сила», код 39407613, керівник – Умеренкова Наталія Федорівна) зареєстрована 24.09.2014 р. Основний вид діяльності – надання психосоціальної допомоги сім’ям українських військовослужбовців.

 

Вже понад вісім років громадський рух «Жіноча сила України» співпрацює з Національною гвардією України, Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників АТО, Науково-дослідним центром гуманітарних проблем Збройних сил України, Київською асоціацією психіатрів, іншими громадськими об’єднаннями. Починаючи з 2014 року ця громадська організація використовує публічну назву «Жіноча Сила України». До того ж, назва відкрито використовувалася протягом багатьох років на логотипах ГО і озвучувалась її партнерами на різних інформаційних майданчиках.

 

Інформацію із застереженням про появу громадського об’єднання, що використовує схожу назву, але переслідує антагоністичні цілі, розміщено на головній сторінці веб-сайту громадського руху «Жіноча сила України»:

 

Жіноча сила України 1

Жіноча сила України 2

 

Раніше масовка Кохановської використовувала неофіційну назву «Сестринство». Втім, як бачимо, для реєстрації ГО вона вдалася до плагіату, аби створити видимість того, немов би її організація діє «давно».

 

Так звана «громадська організація» Кохановської використовується з метою висвітлення інформаційних матеріалів у напрямі, вигідному УПЦ МП, провокує конфлікти між віруючими різних православних конфесій в Україні. Члени ГО, якому більше підійшла б назва «Бродяче шапіто УПЦ МП» регулярно залучаються для створення конфліктних ситуацій навколо культових будівель ПЦУ, відкрито виражають агресивні почуття ворожості, ненависті до людей за ознакою їх релігійних переконань.

 

Навколоцерковний спам

 

В одному зі своїх численних стрімів наприкінці жовтня 2022 р. Вікторія Кохановська відзвітувала, що нею нібито подано до органів Національної поліції Київської області понад 50 заяв про кримінальні правопорушення, пов’язані з переслідуваннями віруючих УПЦ МП за їх релігійні переконання.

 

Тоді ж вона вихвалялася й тим, що очолювана нею ГО «продовжує перевірку органів державної влади, місцевого самоврядування та інших осіб». Кохановська закликала всіх охочих приєднуватися до розсилання запитів за пропонованою нею формою. Метою цього безглуздого дійства було перевантаження органів державної влади та місцевого самоврядування розглядом подібних «масових» звернень.

 

На початку листопада 2022 р. вона вже заговорила про боротьбу з керівниками державних оборонних і правоохоронних органів, запрошувала своїх мережевих ховрашків до улюбленої забавки – підписувати безглузді петиції. В петиціях ішлося про відсторонення від посад голови Київської обласної військової адміністрації Кулеби О.В., Міністра внутрішніх справ України Монастирського Д.А. та начальника ГУНП в Київській області Нєбитова А.А. Підставою для відсторонення від посад зазначених керівників, на хибну думку Кохановської, було те, що вони «не захищають» віруючих УПЦ МП і «потурають» ПЦУ. Звісно, петиції закінчилися нічим.

 

Невдовзі було випущено свого роду маніфест ідеологічних переконань і намірів очолюваного Кохановською збіговиська.

 

Кохановська Вікторія

В цьому виступі епічно все: і сповнена «духовності» масовка, і бродяча собака на передньому плані, і дотепна обмовка Кохановської «жінки встають проти права»

 

Зловживаючи своїм конституційним правом подавати звернення, Вікторія Кохановська використовує правоохоронні органи та судові інстанції як майданчик для боротьби проти керівництва, представників і пересічних прихожан ПЦУ. Сама Кохановська та її масовка протиставляють себе як державному апарату, так і окремій релігійній організації – Православній церкві України.

 

Лом як символ «істинного православ’я»

 

Те, що розміщує на своїх сторінках в Інтернеті ця «активістка» з повадками базарної ворожки («позолоти ручку, а то прокляну!»), доведеться таки препарувати. Наведу вам лише декілька фейсбучних дописів Кохановської, бо їх дуже багато, і всі нудотні.

 

Ось наприклад, 13.11.2022 р. Кохановська виклала відеозапис, де якась чорнорота баба бігає з телефоном біля церкви, знімає парафіян, які прийшли на службу, чіпляється до кожного. Провокаторка безпідставно звинувачує прихожан храму в тому, що вони нібито зірвали замки та «захопили» його.

 

Кохановська закликає до насильства

Допис із закликами до насильницьких дій

 

При цьому допис Кохановської цілком суперечить сюжету, показаному на відеозаписі. У поведінці та діях осіб, яких знімає чорнорота, немає ознак «провокацій». Ніхто не вчиняє «бійки». Всі особи з числа прихожан храму поводяться мирно, у розмови з оператором не вступають. Але Кохановська намагається виставити звичайне відвідування храму за «протиправні» дії. І тут наявні прямі заклики до фізичного насильства стосовно віруючих ПЦУ, що виражається за допомогою гасла-запитання: «Можливо вже і нам, час брати ЛОМИ!?!?!?!?».

 

Публікуючи на своїй сторінці відеозапис провокативного характеру, супроводжуючи його безпідставними звинуваченнями, Кохановська підбурює своїх глядачів до насильницьких дій, спрямованих проти парафіян ПЦУ.

 

Як зробити скандал з нічого: майстер-клас від сектантів УПЦ МП

 

У відеозаписі від 07.11.2022 р. Кохановська вкотре видає бажане за дійсне, аби тільки розкрутити на емоції свою аудиторію. Відеозапис невідомого походження супроводжується текстовим дописом від імені Кохановської такого змісту:

 

Кохановська поширює брехню

Допис Кохановської

 

Якщо ви уважно переглянули цей треш, то теж бачите, що зміст текстового допису Кохановської цілком суперечить ситуації, зафіксованій на відеозаписі.

 

Так, на відеозаписі продемонстровано подвір’я церкви та вхід до культової будівлі. Біля зачинених дверей культової будівлі видно до 8-10 осіб чоловічої статі в однострої працівників органів Національної поліції України. Вони охороняють вхід і закликають усіх присутніх до порядку. На подвір’ї знаходиться значна кількість цивільних людей різного віку. З-поміж них виділяється група осіб жіночої статі, які поводяться агресивно та голосно кричать, не звертаючись ні до кого конкретно.

 

Від самого початку відеозапису (починаючи з 00 хв. 00 сек. і далі) в кадрі чітко видно одну особу жіночої статі, пенсійного віку, зодягнену в куртку бежевого кольору, хустку сірого кольору, штани чорного кольору, яка швидкою ходою  наближається до входу до церкви.

 

Провокаторка УПЦ МП

Провокаторка

 

При цьому інші цивільні особи, що перебувають на подвір’ї, продовжують стояти і розмовляють між собою. Однак у закадровому коментарі автор (оператор) відеозапису, з метою відволікти увагу, емоційно кричить: «Боже мой, дивіться, бьються!» (на 00 хв. 06 сек.), хоча при цьому на відеозаписі не видно ознак бійки чи штовханини.

 

Далі, на 00 хв. 19 сек. на відеозаписі зафіксовано, що зазначена особа жіночої статі, що пройшла до дверей церкви, вже стоїть на ґанку, праворуч і впівоберта до одного з працівників поліції.

 

Провокаторка нападає на поліцейського

Поки одна провокаторка вчепилася в поліцейського, друга підтримує її за спину, штовхаючи вперед

 

Потім наближається до нього та хватається обома руками за його бронежилет, починає відтягувати поліцейського від входу до церкви.

 

Напад на поліцейського

Момент нападу провокаторки на поліцейського

 

Поліцейський відстороняє від себе зазначену особу без застосування фізичної сили, не завдаючи їй ударів. Вона відпускає руки, після чого ховається у натовпі.

 

Хотіли зафільмувати «побиття жінок», а спалилися самі

 

На цьому моменті, починаючи з 00 хв. 19 сек., коли вищезазначена агресивна особа жіночої статі нападає на працівника поліції, то авторка відео в істеричній манері дає неправдивий закадровий коментар, який не відповідає показаному на відеозаписі: «Боже, поліція, боже, людей б’є! Божі мій! Боже мій».

 

На відеозаписі також не видно жодних ознак застосування працівниками поліції газу сльозогінної чи подразнювальної дії, а так само застосування інших спеціальних засобів. Незважаючи на це, Кохановська у своєму дописі навмисно спотворює ситуацію: «наших Парафіянок – ЖІНОК, били битами і забризгували газом». Биту бачите? А вона є! Бо Кохановська так накарябала у своєму фейсбучику.

 

Натомість події, зафіксовані на відеозаписі, свідчать про наявність у діях принаймні однієї особи жіночої статі, дії якої було описано вище, ознак вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП – злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.

 

Крім того, опублікований Кохановською відеозапис також свідчить про заздалегідь сплановану нею провокацію відносно працівників органів Національної поліції України, яких авторка відеозапису безпідставно намагається звинуватити у «побитті» жінок-парафіянок УПЦ МП.

 

Що таке «псевдопатріотичний маразм»

 

30.10.2022 р. Кохановська «розродилася» черговим контентом. Цього разу вона виклала фрагмент відеозапису, зробленого в одній з церков ПЦУ на Одещині.

 

На відео, власне, не було нічого крамольного. Стоїть священник ПЦУ, веде бесіду з парафіянами, каже правильні речі. Після завершення соборної молитви за Україну священник дає відповіді на запитання віруючих і висловлює їм слова підтримки, закликаючи вірити в нашу перемогу. При цьому він справедливо засуджує позицію УПЦ МП, зокрема одеського митрополита Агафангела. Священник пояснює, що керівники УПЦ МП понад 30 років, від початку здобуття незалежності України, перебуваючи в підпорядкуванні московського патріархату, молилися російською мовою, підтримували російську федерацію та дії її вищого військово-політичного керівництва, чекали на прихід «руського миру».

 

Такого «чуйна православна душа» Кохановської не витримала, і в неї запалало.

 

Священник ПЦУ

Допис Кохановської

 

І це пише «уристка», яка в режимі принтера генерує заяви до всіх можливих інстанцій щодо «образ почуттів православних». Це пише палка захисниця «канонічної» церкви, котра погрожує кримінальними провадженнями на кожного, хто хоч слово скаже проти УПЦ МП.

 

Взагалі під словом маразм розуміють стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою. Це означає також повний занепад, розклад, загнивання (Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 625).

 

Звинувачуй інших у тому, що робиш сама, приписуй їм свої потворні якості, а щоб ніхто не догадався – обов’язково послуговуйся українською мовою: це і є «псевдопатріотичний маразм» у виконанні Кохановської. І тут справа не в конфесійній належності. «Псевдопатріотичним маразмом» Кохановська вважає соборну молитву за Україну, незалежно від того, хто її проводить. Її доводить до сказу проукраїнська позиція священника і парафіян.

 

Кохановська проти «Червоної калини»

 

Ще одна показова фейсбучна істерика сталася в Кохановської того ж дня. Справа в тому, що семінаристи духовного навчального закладу ПЦУ м. Тернополя дуже гарно виконали українську народну пісню «Ой, у лузі червона калина». На коротенькому фрагменті відео, що поширила Кохановська, відтворено тільки приспів і початок другого куплету.

 

Українська пісня «Ой у лузі червона калина…» написана у 1914 р. в Галичині Степаном Чарнецьким за мотивами останнього куплету козацької пісні XVII століття «Розлилися круті бережечки». Після початку Першої світової війни доповнена Григорієм Трухом. Виконувалася січовими стрільцями, бійцями УПА, стала народною. Відома у кількох варіантах, зокрема у другому куплеті є такі рядки:

 

«Марширують наші добровольці у кривавий тан

Визволяти братів-українців з московських кайдан…».

 

З огляду на це в російській федерації заборонено її публічне виконання. У 2022 р. пісня набула нової хвилі популярності, її переспівували у багатьох містах та країнах, демонструючи свою підтримку Україні під час війни. В тому числі у квітні 2022 р. у м. Варшаві (Польща) католицький ксендз увімкнув пісню «Ой, у лузі червона калина…» під час служби в костелі. Він співав її разом з парафіянами на підтримку України, що дістало широкої позитивної реакції з боку як українського, так і польського народу, різного віросповідання, а також атеїстів.

 

Кохановська проти Червоної калини

Реакція Кохановської на пісню «Ой, у лузі червона калина»

 

Якби Кохановська ризикнула десь, наприклад, у Польщі, написати подібне в соцмережах, то вмить би отримала проблеми з поліцією. Або її просто закрили б у дурку.

 

Сектанти УПЦ МП знущалися над вагітною

 

А цей випадок, який Кохановська зробила надбанням громадськості 26.10.2022 р. взагалі за межею добра і зла.

 

Коротко, суть «сюжету» в тому, що базарна бабища (оператор відеозапису) знімає на телефон, як вона зайшла до житла священника ПЦУ, де також перебуває його вагітна дружина, і здійняла там галас. У кімнатах чисто, все обставлено доволі скромними меблями, молоде подружжя поводиться спокійно. Натомість відвідувачка лізе в кожний куток, нецензурно висловлюється. Непрохана гостя явно хоче спровокувати священника на дещо таке, що можна буде потім викласти у соцмережі та посмакувати. Але у неї нічого не виходить.

 

Кохановська поширює брехню

Кохановська знову сіє ненависть

 

Відтворювати відеозапис не буду з етичних міркувань. Ані молодій жінці, якій скоро народжувати, ані її дитині це не потрібно. Замість відео наведу повністю діалог, дослівно:

 

Оператор: Яка староста була?

Священнослужитель: була жіночка, Василь Васильович казав…

Оператор: Що вона забрала?

Священнослужитель: Богослужбові книги, лампочки.

Оператор: А де наші столи? Де тут ікони були?

Священнослужитель: Ікони в храмі.

Оператор: А яке ви право мали ікони в храм забрати? Це наші ікони! Це наше майно! Де столи і лавки?!

Священнослужитель: Все там, на стріху.

До кімнати входить особа жіночої статі, молодого віку, з явними ознаками вагітності, поводиться спокійно, у розмову не вступає.

Оператор: На стріху… Харашо. Осьо матушка тут вагітна. Це – із ПЦУ. Захватили нашу капличку захватом! У нас всі документи є, налічні. Не треба звонити нікому! Ми вашого Васю не боїмся! То, шо він обзиває нас бидлом, то, шо він стає раком і цілує у сраку… Я попрошу вас, якщо ви нормальна людина, якщо ви читаєте Біблію, читаєте всі книги, ви ж як настоятель, – давайте мирно розійдемося. Попрошу вас звідси вийти. Ми тут проводимо богослужіння. Ви захватили церкву!

Священнослужитель: Я не захвачував.

Оператор (кричить): Ви! Захватили церкву! Кравчук Василь Васильович і ви захватили церкву. Ми вийшли, ми не хотіли сваритися, так як ми віруючі люди, ми вийшли сюда, і ми тут проводили богослужіння. Як ви можете тут находитися?! Якщо ви знаєте, що там, де проводиться богослужіння, не можна ні спати, нічого. Ви тут живете. У нашій капличці! Попросимо вас, якщо ви можете, щоб ви нам залишили капличку нашу.

Священнослужитель: Через суд рішення прийде – зустрінемося.

Оператор (кричить): Яке рішення суду?! Хто ви такий?! Хто ви такі?!

Священнослужитель (відчиняє вхідні двері): Будь ласка…

Оператор (кричить): Хто ви такі, що ви – рішення суду?! Це наше майно! Каструлі! А де наша, туто була, тарілки наші?!

Священнослужитель: Все складено в сундук, не переживайте.

Оператор: Де складено?

Священнослужитель: Он там (показує в кімнату), все збоку складено.

Оператор: Де збоку складено? Немає сундука нашого, тарілок наших! Майна нашого нема! Оце такі ПЦУшники, осьо вони так роблять, оце матушка його. Вагітна! Ходе! Дивіться! Захвачують хати, каплиці! Ну нічого. Зустрінемся в суді, сказав її батюшка. Приїхали сюда непонятно звідки. Документи не показують. І хто вони такі – непонятно. Зайшли в наше майно, ще кажете, що на нас у суд будете подавати. Баби наші ліпили руками! Як ви не боїтеся бога?!

Дружина священнослужителя: У вас є церква – будь ласка, ідіть до церкви, моліться.  

Оператор: Не з вашим батюшкою! Ми – зі своїм!

Дружина священнослужителя: З московським?

Оператор (кричить): А покажіть документи, що він московський! У нього український паспорт! Покажіть документи! Покажіть документи, що він московський!

Священнослужитель: вам показували документи.

Оператор (кричить): Хто показував документи?! Тут штукатурка буде облітати, ви не думайте, воно вобще так построїно. Захватчики! Захватчики! Чи ви лучше тих рашистів. Виганяють нас! Ви бачите?! Виганяють з нашого майна! І сказав, що зустрінемся в суді оцей молодий ПЦУшник. Ні, ер-ес-це у них, це вони прикриваються ПЦУшником. О! А його матушка каже, що ми московські. У нас українські паспорта, це ви прийшли московські сюда, рашисти прийшли!

 

Оператор виходить з будівлі, священнослужитель зачиняє двері, діалог закінчується.

 

Від самого початку діалогу оператор відеозапису безпідставно звинувачує керівництво ПЦУ у вчиненні рейдерства (захоплення храмів УПЦ МП) і мародерства (присвоєння майна УПЦ МП). Але тут очевидно, що твердження оператора відеозапису, а так само текстовий допис Кохановської «ПЦУшники вже грабують будинки» не мають конкретики. Їхні звинувачення, як і зазвичай, нічим не підтверджуються та мають маніпулятивний характер.

 

Незаконне поширення чужих персональних даних і переслідування громадян

 

І, на додачу, класика – цькування і переслідування громадян. Ввечері 13.11.2022 р. Кохановська на своїй сторінці відрапортувала про подання до поліції нових заяв. Подані заяви стосуються двох осіб пенсійного віку, котрі нібито «погрожували» заявниці.

 

Кохановська поширює персональні дані

Знову нічим не підтверджені звинувачення на адресу звичайних громадян

 

Для чого це було зроблено? Правильно – для залякування людей, котрі критично налаштовані по відношенню до УПЦ МП.

 

У цьому дописі Кохановської містяться ознаки незаконного поширення персональних даних громадян, яких вона бездоказово звинувачує у вчиненні правопорушень. Тим самим «уристка» побічно спонукає своїх читачів переслідувати людей, котрі критикують діяльність УПЦ МП, всіляко дискредитувати їх і оприлюднювати їх персональні дані.

 

Емоційна манера викладення допису Кохановської свідчить про її цілеспрямовані зусилля поширити настрої ненависті до парафіян ПЦУ, що виражено за допомогою образливих, негативних характеристик. На негативний (образливий) зміст інформації вказують лексичні ярлики «нечисть в людській подобі» та «заколотники» з образливою компонентною значення по відношенню до всіх парафіян ПЦУ, що може не викликати схвалення, позитивного ставлення.

 

Епілог і амінь

 

Насправді такі, як Кохановська з її бродячим шапіто таки приносять певну користь. Вивертаючи себе навиворіт, вони демонструють суспільству істинну суть московської попівщини: гнилу, жадібну, криводушну і дуже жорстоку. Тим самим, вони роблять усе, аби віднадити від зникаючої УПЦ МП тих людей, котрі досі сумніваються чи ходять туди по інерції.

 

Протягом деякого часу ми з вами ще будемо спостерігати їхні натужні спроби щось там «відстоювати». Це природна реакція бродячих активістів, коли вони відчувають, що існування їхньої годівнички під загрозою.

 

Кохановська після обшуків

Після обшуків у Києво-Печерській лаврі

 

Після кожного обшуку, безпекових заходів і після вручення кожної підозри зрадникам у рясах буде гучна детонація в районі ютубчиків і фейсбучиків, будуть істеричні стріми про «права віруючих» і «посягання на святині». Та не слід звертати на них уваги. Нам вони нічого не зроблять. Собака гавкає – обшуки тривають.

 

Є обнадійливі новини і для ГО «Жіноча сила України» – не «двійника», а реального руху, що допомагає нашим військовим та їхнім сім’ям. «Двійник» довго не протримається. Вищенаведене свідчить про наявність підстав для припинення діяльності ГО під керівництвом Кохановської в порядку, передбаченому Законами України «Про громадські об’єднання» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Адже її очільниця вже «нагавкала» собі на статтю 161 Кримінального кодексу України.

 

Продовження теми:

Спідницями та горлянками – на захист московської церкви