Спідницями та горлянками – на захист московської церкви

Поділитися:
Перегляди: 813

«Бійтеся», «буду бити вас палкою», – це так по-московськи: виставити перед собою загін скандальних баб і, ховаючись за їхніми спідницями, погрожувати всій країні. Поки попи з ченцями «на прощання» розкрадають майно Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Вікторія Кохановська з її масовкою намагаються відволікати увагу на себе.  

 

 

Вони ж жінки!

 

Ніколи не варто применшувати небезпеку, що несуть вуличні збіговиська екзальтованих осіб жіночої статі, згуртованих навколо якоїсь ідеї. Це може бути «захист істинної церкви», відстоювання релігійних прав, що завгодно. Тільки на перший погляд вони можуть здаватися міськими божевільними.

 

Які б шизофренічні ідеї вони не висували, завжди навколо них будуть консолідуватися не лише масовка з числа бродячих нероб, але і більш публічні особи. На збіговиська зоошизи колись теж не звертали уваги. А в підсумку в їхні лави влилися медійники та нардепи, щоб разом виборювати «собачу свободу». І тепер по всій Україні дітей та дорослих живцем жеруть бродячі псини.

 

Що стосується ситуації, коли на захист московської церкви збігається кодло «беззахисних» гарпій у хустинках, то це не релігійний фанатизм, а ретельно спланована серія провокацій, що потім використовуються як інструмент багатоцільового призначення. За його допомогою здійснюється, по-перше, дискредитація нашої країни на світовій арені шляхом поширення недостовірної інформації про нібито «утискання прав громадян на свободу віросповідання». По-друге, в українському суспільстві штучно створюється враження нікчемності та неспроможності держави регулювати суспільні процеси.

 

Галасливі базарні баби, що позиціонують себе як «православні активістки», насправді чітко зорганізовані. Вони виявляють надвисокий рівень самоконтролю. Провокуючи інших людей або представників правоохоронних органів, ці особини жіночої статі виявляють дива акторської майстерності, вміло грають на публіку та не нападають першими, щоб у будь-який момент перевтілитися в «жертву поліцейського свавілля».

 

Вікторія Кохановська: «Невже ви будете воювати з бабами?»

 

Протягом останніх кількох місяців ми спостерігаємо за шабашем, який влаштували так звані «православні активістки» навколо визволення Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» від поповника УПЦ МП. Зараз їхній шабаш досяг свого апогею. Та добра новина не лише в тому, що заповідник буде вільним, але і в тому, що вже знайома вам Вікторія Кохановська з її бродячим шапіто закопала себе остаточно.

 

26 березня 2023 р. відбувся черговий показовий випадок. До православного храму, де на той час Вікторія Кохановська саме влаштовувала свій хуліганський перфоманс, прибув співробітник Служби безпеки України для вручення підозри фігурантці. Ще раз: у вихідний день (це була неділя) співробітник працює, він виконує свої службові обов’язки, але цього ніколи не зрозуміти бродячим «активісткам», які під’їдаються навколо церковного корита та не змогли реалізувати себе ні в якій іншій корисній роботі.

 

Відеозапис про ці події кожен, за бажання, може знайти самостійно в Інтернеті. Я не буду ставити його тут з етичних міркувань. Достатньо описати перебіг подій без огляду на чужі інтерпретації.

 

Незважаючи на загальну атмосферу безладу, правоохоронець зберігає рівновагу. Він поводиться спокійно, говорить тихо і дуже мало. Жодного натяку на конфлікт. Вікторія Кохановська отримувати підозру не бажає, розводить базар-вокзал. На цьому, наче по команді, з усіх боків учасниці акції починають змикати коло, підступаючи ближче і ближче.

 

Офіцер опиняється в оточенні зграї глумливих бабисьок. Вони як раз чекали на того, над ким можна познущатися гуртом, і хто гарантовано не зможе їм відповісти. Стоять навколо. Шкірять зуби. Іржуть. Вигукують щось зухвало. Знімають на телефони, щоб потім вивалити у свої фейсбучики-інстаграмчики, де такі ж дегенеративні підписники будуть ставити вподобайки та пописувати схвальні коментарі.

 

Вікторія Кохановська і баби

Уявіть себе під прицілом цих істот. Уявили? Як враження?

 

Оперативник одразу оцінює ситуацію та діє відповідно. Цього разу він уходить, а підозра буде вручена в інший день. І до тих статей, за якими відносно фігурантки вже розпочато кримінальне провадження, буде додано і цей епізод. І ще одну статтю з перспективою на реальний термін ув’язнення.

 

Але Вікторія Кохановська хапається за останній шанс спровокувати бодай на що-небуть, біжить слідом за ним та гигикає, наче навіжена.

 

Право «гучної горлянки»

 

Такі, як Вікторія Кохановська, не просять – вони нахабно вимагають реакції, вимагають прояву негативних емоцій, вимагають дій. В ідеалі – отримати по пиці, по довбешці, або хоча б змусити відповісти дещо таке, що можна буде потім роздмухати до масштабів гучного скандалу. Та вони забувають або не знають про те, що у співробітників правоохоронних органів, прокурорів і суддів за час роботи з подібним набродом доволі швидко формується свого роду професійний «імунітет», який і допомагає залишатися виваженими.

 

Законослухняні та здорові на голову громадяни намагаються ігнорувати навколоцерковних провокаторів, не вступати у розмови з ними, не критикувати. Та це програшна стратегія. Відсутність реакції з боку держави вони сприймають як сигнал до вседозволеності. Мовчання широкого загалу, відсутність осуду – як форму схвалення. Деякі недалекоглядні журналісти навіть дають їм слово, а потім не розуміють, як зупинити цей словесний пронос.

 

Також буде помилкою вважати неможливим застосування до цих осіб заходів державного примусу та відповідальності на тій підставі, що «оні же женшчини». По-перше, у нашій країні гендерна рівність. Це передбачає не лише надання однакових прав чоловікам і жінкам, але і покладення на них рівних обов’язків, у тому числі обов’язку дотримуватися закону. По-друге, законодавством не заборонено застосування сили та спеціальних засобів для припинення масових заворушень і групових порушень публічного порядку залежно від статі правопорушників – винятки становлять лише жінки з явними ознаками вагітності, діти та особи з інвалідністю.

 

Сьогодні, навіть в умовах воєнного стану, в Україні зберігається нехороша тенденція до виправдання і схвалення проявів зневаги до державних інституцій, хуліганських витівок по відношенню до працівників правоохоронних органів, популяризація культу «гучної горлянки». За такі витівки навіть у найдемократичніших країнах світу «активістів» вкладають пиками в асфальт. Без огляду на стать і віросповідання. А потім відправляють в ув’язнення або на примусове лікування. І там ніхто не лементує про «права віруючих».

 

А де тут Бог і віра?

 

Взагалі в Україні, у зв’язку із запровадженням воєнного стану на всій території, проведення масових заходів заборонено. Але там, де є московські поповники, навколо панує безлад і відбувається казна що.

 

Давайте тверезо оцінювати дійсність. У нас наразі рідко коли якийсь день обходиться без повітряних тривог. Де ж той бог, який «поругаем не бывает», чиїми «карами» лякають московські попи, коли щодня від ворожих обстрілів гинуть мирні люди, безгрішні діти?..

 

Наші військові стримують зовнішнього ворога, а співробітники правоохоронних органів продовжують боротьбу з ворогом внутрішнім – колаборантами, пособниками окупантів і зрадниками. Тим часом, у мирній столиці дехто Вікторія Кохановська сучить своїми ножиськами по лаврському подвір’ю та ґвалтує тишу заповідника воланнями про «утиск віри православної», веде свої базарні стріми. Намісник лаври, Павло (Мерседес) Лебідь ригає погрозами на адресу вищого керівництва країни. Його прихильниці «відпрацьовують» на вулиці. А потім ці кадри використовує держава-терорист для пропаганди (і не тільки для цього).

 

Радикалізована частина населення, так звані «активістки» жіночих навколоцерковних організацій цинічно та зухвало влаштовують хуліганські акції, перешкоджають роботі державних установ і оголошують війну всім громадянам, які не підтримують УПЦ МП. У деяких медіа особи провокаторів героїзуються, наділяються властивостями «недоторканності», «нездоланності». Вікторія Кохановська вже проголошена «хороброю правозахисницею». А вручення підозри, виявляється, це була «спроба залякати».

 

Просто для розуміння, кого і що захищають своїми піхвами та горлянками «активістки» під керівництвом Вікторії Кохановської. Нам вдалося з’ясувати ім’я священнослужителя, котрий на відео розповідає про «Донбас повстав» і «українці першими напали». Звати його Павлюк Василь Ананійович, 27.11.1960 р.н.

 

 

Як слід вчиняти з навколоцерковними провокаторами

 

Що буде, коли, як висловилася Вікторія Кохановська, почнуть «воювати з бабами»? Нічого поганого. Та й не «воювати» з ними будуть, а проводити заходи виховного характеру відповідно до закону.

 

Достатньо буде жорстко та публічно застосувати заходи кримінальної відповідальності лише щодо десятка найбільш активних учасниць, які вже знахабніли настільки, що навіть не переховуються. І тоді інформація про невідворотність і реальну карність їхніх хуліганських витівок пошириться серед інших «активісток». Це принесе розуміння очевидних переваг законослухняної поведінки. Щоб і думок не було про те, щоб розважатися зграйкою, знімаючи на мобільні телефони працівників спецслужб і поліції під схвальний регіт коліжанок.

 

Тоді до всіх дійде: гучна горлянка – це не зброя, а ознака безсилля. А наявність жіночого статевого органу не дає індульгенцію від кримінальної відповідальності.

 

Інших методів стабілізації ситуації та втримання її під контролем поки не існує.

Духовне життя, На часі