Реформа ринку електричної енергії України приносить нам нові подарунки: крім існуючого ПСО для населення хтось вирішив запровадити друге ПСО – для «бідних верств суспільства».

Спеціальні аукціони

20 травня 2020 р. Кабінет Міністрів України, замість впровадження ефективних дій щодо стабілізації ситуації в електроенергетиці постановою № 436 затвердив внесення змін до постанови № 499 КМУ від 05 червня 2019 р.. А саме, було запроваджено проведення спеціальних сесій електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі – «спеціальні аукціони»).

Відтепер Кабінет Міністрів України запровадив новий вид аукціонів у формі спеціальних сесій з продажу пакетів лотів електричної енергії за двосторонніми договорами. На таких аукціонах НАЕК «Енергоатом», у разі наявності вільного ресурсу, зобов’язана продавати електроенергію у межах 5% від обсягу відпуску за місяць.

Покупцями на таких аукціонах можуть бути учасники, які купують електроенергію виключно для власного споживання, частка електроенергії у собівартості продукції яких становить не менше 30%.

Крім того, виходячи із запроваджених змін, перелік потенційних споживачів-покупців на цих «спеціальних аукціонах» додатково обмежений обсягами споживання. Обсяг споживання електричної енергії споживача не може бути меншим за 18 млн. кВт•год на місяць, що виходить із мінімального обсягу відповідних лотів.

Критерії участі у спеціальних аукціонах

Вищезазначений «спеціальний аукціон» розповсюджується виключно на споживачів, які в розумінні Закону «Про ринок електричної енергії» є учасниками ринку. А саме: на споживачів, які мають право провадити діяльність з купівлі-продажу електроенергії на ринку двосторонніх договорів та організованих сегментах ринку як кваліфікований споживач та/або споживачі, що здійснюють господарську діяльність з постачання електроенергії споживачу з метою закупівлі електроенергії для власних потреб як електропостачальника. При цьому іншим споживачам, електропостачальникам і трейдерам заборонено брати участь у таких аукціонах.

Аналізуючи наявну інформацію, можна сказати, що всім вищевказаним критеріям в Україні відповідає не більше двох десятків підприємств. І всі вони належать до приватної форми власності «певного кола осіб».

Такий дискримінаційний результат нормотворчості знищує поняття конкуренції на ринку електричної енергії. А це суперечить європейському та українському законодавству в частині забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.

Нове надбання нормативно-правової бази викликає низку гострих питань

Чим завинили перед державою 99% промислових споживачів України, які не підпадають під вищевказані критерії? Значна кількість таких споживачів на своїх підприємствах вжили заходів щодо зменшення частки витрат електричної енергії в собівартості продукції шляхом інвестування купи грошей на впровадження нових технології виробництва та заходів з енергоефективності.

Чому держава турбується за великі приватні компанії та навіть не згадує про проблеми із закупівлею електричної енергії комунальних і державних підприємств, які не входять до переліку «обраних»? Значна кількість державних і комунальних підприємств купує електричну енергію у постачальника «останньої надії». А у нього тарифи на електричну енергію втричі вище за ринкові. За ланцюжком ці тарифи лягають в основу тарифів на комунальні послуги для населення (водопостачання, теплопостачання та інше). Але, за невідомих причин, Уряд це питання не турбує.

Якби такі зміни було запроваджено для комунальних і державних підприємств то, може, якось це було б зрозуміло.

У нас є ПСО для населення. А зараз хтось вирішив, що час впровадити друге ПСО для «бідних верств суспільства»:

• для великих металургійних комбінатів, господарі яких мають свої генерації. Вони хочуть мати дешеву електроенергію Енергоатому, а свою – дорожчу продавати іншим;
• для інших підприємств, власники яких входять до «пільгового» переліку.

Електричну енергію Енергоатома віддали напряму олігархам по ціні населення

Впровадження «спеціальних аукціонів» у цьому вигляді має метою дискримінацію постачальників електричної енергії та знищення трейдерів? Справа в тому, що постачальники перепродають електричну енергію кінцевим споживачам. Трейдери перепродають електричну енергію постачальникам. А завдяки великим обсягам товарообігу вони забезпечують продаж виробниками свого товару на форвардному ринку. При цьому за рахунок великих обсягів закупівлі та відповідних знижок маржа трейдера практично не відображається на кінцевому споживачеві.

І постачальники, і трейдери здійснюють перепродаж електричної енергії. Якщо виходити з останніх «трендів», то клас учасників ринку «постачальники» та клас учасників ринку «трейдери» – це спекулянти. І перші, і другі наживаються на націнках під час перепродажу електричної енергії. Саме завдяки наявності постачальників і трейдерів, що не входять до кола «привілейованих», на ринку існує хоч якась конкуренція. Вона не дає природним монополістам установлювати бажані захмарні ціни на електричну енергію для кінцевих споживачів.

Якщо ці учасники ринку такі погані, то пропонуємо вилучити будь-які нагадування про такі види діяльності із Закону України «Про ринок електричної енергії». Якщо ж ці види діяльності потрібні, то, мабуть, не зовсім коректно обмежувати права цих категорій учасників ринку електроенергії, а також некоректно представникам державних органів влади висловлювати свої не зовсім вдалі коментарі щодо «спекулянтів», оскільки такі висловлювання навіюють думки про те, що такі «фахівці» не зовсім розуміють принципи роботи ринку електричної енергії та не володіють знаннями про нормативно-правову базу, що регулює цей ринок.

Усі рівні, але хтось рівніше за інших?

Як пояснити іноземним інвесторам, що в Україні на ринку електричної енергії всі рівні, але є такі, що «рівніше» за інших? «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших» (Джордж Орвелл, «Колгосп тварин», 1945 р.).

Як пояснити Європейським партнерам, які допомагають нам впроваджувати конкурентні ринкові практики те, що в Україні своє розуміння ринку та конкуренції, яке відрізняється від розуміння європейців?

Нагадаємо, що однією з цілей реформування електроенергетичної галузі є об’єднання енергетичних ринків України та ЄС шляхом імплементації у внутрішнє законодавство України схваленої Урядом України Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/72/ЄС про спільні правила для ринків електроенергії, яка є частиною «Третього енергетичного пакету ЄС». Одним із принципів цієї Директиви є повне відкриття внутрішнього ринку. Це дозволяє усім громадянам ЕС вільно обирати своїх постачальників, а усім постачальникам вільно здійснювати постачання своїм клієнтам, що є сумісним зі свободами, гарантованими громадянам ЕС. Серед іншого – свобода переміщення товарів, свобода заснування та свобода надання послуг.

Слід забезпечити ефективну конкуренцію на ринку електричної енергії

В енергетичній сфері ми маємо на меті досягнення повного об’єднання енергетичних ринків України та ЄС, вдосконалюючи енергетичну політику країни відповідно до європейського законодавства та правил. Гармонізація норм цієї Директиви ЄС має привести до ефективної конкуренції на ринку електричної енергії, вдосконалення умов ведення бізнесу для всіх учасників ринку та до найвигідніших пропозицій для споживачів.

На нашу думку, зміни, які впровадив Кабінет Міністрів України суперечать усім принципам «Третього енергетичного пакету ЄС». Такі зміни не відповідають законодавству України. До того ж, замість забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, вони встановлюють штучні обмеження для конкуренції на ринку. Тим самим надаються переваги окремим категоріям споживачів, які належать до «бідних верств суспільства».

Тут навіть немає сенсу перелічувати всі норми законодавства, які порушені внаслідок впровадження запропонованих змін, оскільки всі розуміють, про які норми йдеться. Але зауважимо, що серед цих норм є статті Кримінального кодексу України.

Сподіваємося, що впроваджені зміни отримають належну оцінку з боку Енергетичного співтовариства та відповідних органів влади України.

Громадська Спілка «Енергетичний Союз»