Про приєднання української енергосистеми до ENTSO-E

Поділитися:
Перегляди: 930

Під  час виступу на ІV Конференції з питань реформ в Україні, що проходила 08 липня 2021 року у Вільнюсі Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль запевняв, що у найближчій перспективі відбудеться приєднання української енергосистеми до європейської ENTSO-E. Разом із тим, реальна ситуація, що склалася на енергоринку, ставить таку перспективу під великий сумнів.

 

 

Кризова ситуація на українському енергоринку

 

Запровадження в Україні з 01 липня 2019 р. нової моделі оптового ринку електричної енергії послабило державне регулювання. Новий енергоринок мав забезпечити функціонування ринку на конкурентних засадах, встановити рівні умови для всіх учасників ринку та зробити цей ринок прозорим і відкритим. Але за певних причин усе сталося навпаки. Буквально торік ми опублікували матеріал про результати розгляду Антимонопольним комітетом України подання Департаменту досліджень і розслідувань ринків паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства від 30.06.2020 р. № 128-01/264-п, у якому викладено детальний аналіз причин і умов встановлення завищених цін на електроенергію.

 

Також нагадаємо, як ще раніше – у березні 2020 р. ми попереджали про те, що маніпуляції на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку неминуче призведуть до заподіяння великих збитків для виробників електричної енергії. За нашими оцінками, економічні маніпуляції із заволодіння коштами держави (державних підприємств) за описаною нами схемою становлять близько 20 млн. грн. на добу, або 7 млрд. грн. на рік.

 

Влітку минулого року наші прогнози повністю підтвердилися. Але дотепер на енергоринку, на жаль, так і не було наведено ладу.

 

Енергосистеми України

Приєднання української енергосистеми до ENTSO-E стане можливим лише за умови усунення наявних проблем на нашому новому енергоринку

 

Як НКРЕКП «вирішує» наявні проблеми

 

Більше того, взаємна заборгованість учасників оптового ринку продовжує зростати. Сьогодні вона обраховується мільярдами гривень. Питання з оплатою генеруючими компаніями поставок вугілля не вирішується. А Слов’янська ТЕС («Донбасенерго») нещодавно взагалі оголосила про дефолт і зупинила енергоблоки. Єдине рішення, на яке спромігся Регулятор (НКРЕКП), полягало у встановленні цінових обмежень на енергоринку. При цьому не проводився навіть моніторинг ринку. Так само, ніхто не займався усуненням умов для економічних маніпуляцій, які спричинили системну кризу в енергетиці.

 

З 01 серпня 2021 р. в Україні почнуть діяти нові тарифи на електроенергію. Уряд прийняв рішення продовжити термін дії моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на «Енергоатом» та «Укргідроенерго», з одночасним підвищенням ціни для побутових споживачів. При цьому високі показники заборгованості населення за користування електроенергію свідчать про те, що значна кількість громадян не спроможні погасити борги через зростання цін. Субсидії теж можуть отримати не всі.

 

З огляду на це заслуговує на окрему увагу позиція, котра дедалі більш впевнено озвучується фахівцями: приєднання української енергосистеми до європейської за таких умов є неможливим. Зокрема таку думку висловив у одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю Кшиштоф Рогульский, польський експерт з питань трансформації енергетичного сектору, котрий свого часу безпосередньо запускав енергоринки в декількох європейських країнах. Нині Кшиштоф Рогульський працює в Києві та є консультантом з питань функціонування енергоринку при Кабінеті Міністрів України.

 

Позиція Кшиштофа Рогульського

 

Тут слід зупинитися на окремих тезах, які висловив експерт:

 

  1. На ринках інших країн раніше теж існували подібні проблеми. І тут, передусім, необхідно з’ясувати, що стало причиною їх виникнення. Такими причинами можуть бути або маніпуляції, або існуючі правила, котрі дозволяють учасникам ринку торгувати саме на таких умовах. У будь-якому разі, цінові маніпуляції відбуваються через те, підзаконні акти до чинного Закону України «Про ринок електричної енергії» були розроблені неправильно.
  2. Що стосується соціальних тарифів, то успішний досвід інших країн показує, що для вирішення цієї проблеми слід надати соціальну підтримку тим громадянам, які не спроможні сплачувати за електроенергію в повному обсязі. Але соціальна підтримка має забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету, а не енергетичних компаній. Покладання його на «Енергоатом» та «Укргідроенерго» є нічим іншим, як грабунком.
  3. Діюча модель «ПСО для бідних верств суспільства» закріплює низьку ціну на електроенергію для побутових споживачів. Її невисока вартість забезпечується за рахунок того, що постачальники купують електроенергію за заниженими цінами в ДП «Гарантований покупець». Останній, своєю чергою, купує електроенергію в «Енергоатома» та «Укргідроенерго», і також за заниженими цінами. За заміну цій моделі варто запровадити «фінансову модель ПСО». Вона базується на тому, що на купівля-продаж на енергоринку відбувається за ринковими цінами. При цьому ДП «Гарантований покупець» матиме можливість отримувати чітко визначений обсяг коштів, тобто фінансову субсидію на покриття розбіжностей (різниці) між ринковою ціною і тарифом для населення.
  4. Реальне виробництво електроенергії відбувається тільки в день її постачання. Тому оптовий ринок електроенергії являє собою торгівлю доволі специфічним товаром – продукцією, яка ще не вироблена. Постачальник купує електроенергію на день чи місяць раніше, тобто цього товару ще не існує. Ігнорування цієї обставини посадовими особами державних органів, що здійснюють державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг свідчить про нерозуміння ними базових механізмів роботи енергоринку. Адже специфіка такого товару, як електроенергія, полягає в тому, що він споживається у момент виробництва.
  5. Нині «Енергоатом» поставлений державою в такі умови, що змушують компанію продавати електроенергію за збитковою ціною. Аналогічна ситуація склалася і в «Укргідроенерго». Як наслідок, у компанії з’явилися великі суми боргів, і вони продовжують зростати. Для виведення «Енергоату» із такого стану доцільно надати йому можливість реалізовувати вироблену енергію за ринковою ціною. Субсидія для населення теж може виплачуватися готівкою. Такі умови передбачає «фінансова модель ПСО», що довела свою ефективність.
  6. Переважна більшість контрактів для кінцевих споживачів прив’язані до ціни ринку на добу наперед. Якщо ціна на ринку «просідає», то виграє споживач, адже купує електроенергію за низькою ціною. І в результаті виходить, що дехто з постачальників покараний за те, що зумів правильно укласти договір із кінцевим споживачем. У цей момент НКРЕКП підвищує ціну на ринку на добу наперед, вводячи мінімальне цінове обмеження.

 

Як бачимо, зауваження та висновки зарубіжного експерта повністю збігаються з нашими. З урахуванням описаних вище проблем Енергетичне співтовариство просто не надасть рекомендацію про приєднання України до европейської енергосистеми ENTSO-E. І залишається без відповіді питання про те, чому практичні рекомендації фахівців не беруть до уваги ті державні регулюючі органи, яким їх було адресовано.

На часі