Україна – морська держава, територіально розташована від 44 до 53 градусів північної широти. В цих широтах зазвичай моря не вкриваються кригою в холодну пору року. Але, як завжди, серед правил існують винятки. У нашій країні таким винятком є Азовське море, де зимової пори може пройти лише криголам.

 

---

 

Азовське море

 

Річка Азова за мільйони років стала морем Азов, і морозними зимовими роками воно замерзає або частково, або навіть повністю. Причин для цього існує декілька:

 

• географічне розташування моря, де вітри зі степів можуть наганяти морози;
• невелика глибина, а точніше найменша у світі, як для моря – 14 метрів;
• невелика солоність – усього 11-14,5 проміле (від 11 до 14,5 грам солі на літр води).

 

 

З одного боку, здатність Азовського моря замерзати не надто сприяє економіці в плані судноплавства, бо це – канали, криголам, лоцмани і тому подібне. З іншого, вона дає великий досвід і знання.

 

Так от, ця особливість Азовського моря, за яке йде битва, що ми повинні виграти, дає насправді великі можливості. Хоч зараз і ведуться розмови про те, що для Азовського моря буде достатньо лише буксирів льодового класу, та все залишається на рівні розмов.

 

 

Погодні умови

 

З цього питання я спілкувався зі старшим викладачем кафедри навігації та управління судном, інженером-метеорологом, членом професійної спілки робітників морського транспорту України Панаркіною Людмилою Юхимівною, яка представляє Донецький регіональний центр з гідрометеорології. Вона живе, працює і викладає в Маріуполі, тобто постійно має актуальну інформацію про обстановку на Азовському морі. Моє головне питання полягало в тому, чи настільки прогнозовано змінюється клімат, що найближчими роками на Азовському морі криголам буде не потрібен.

 

На моє запитання Людмила Панаркіна пояснила таке:

 

– Холодні зими і теплі зими можуть чергуватися, як і погодні умови. Однозначно сказати, що більше не буде холодних зим, не можна. Спиратися треба на екстремуми, коли прогнозуєш на тривалий період часу. Щоб робити висновки, треба вивчити льодову обстановку на Азові не менше ніж за 30 років…

 

 

Сьогодні все свідчить про те, що зими будуть чергуватися, та у найближчій перспективі крига буде присутня, зокрема через винесення з річок. Криголам нам потрібен, так. Він є – це «Капітан Білоусов», який потребує оновлення. Розмова про це ведеться вже давно. Разом із тим, нам потрібен не просто криголам, а й дослідницьке судно-криголам, для більш глибокого вивчення тієї ж обстановки всередині моря і не тільки. Тому перейдемо до головної теми: чому важливо придбати наукові судна арктичного/антарктичного класу, і для чого вони потрібні.

 

Антарктика і Арктика

 

Україна в 1996 році отримала свою власну Антарктичну станцію імені академіка Володимира Івановича Вернадського. Ця станція раніше була британською та мала назву «Фарадей». Станція була символічно передана Україні за 1 фунт завдяки тодішнім зусиллям, насамперед, посла України у Великій Британії академіка Сергія Комісаренка і радника посольства з питань науки Роланда Франко. Угода між урядами була підписана 20 липня у Лондоні, а 6 лютого 1996 року антарктична станція офіційно стала українською.

 

Це був дуже важливий крок української держави до науки, до відстоювання навіть своїх інтересів. З того часу Україна здійснила 26 експедицій на станцію Вернадського. Було зроблено багато роботи – як наукової, так і технічної. Саме останнім часом, на мою думку, ми зробили великий крок до полюсів. Настала потреба у власному криголамі.

 

На цю тему мені вдалося поспілкуватися із сьогоднішнім директором НАНЦ (Національний антарктичний науковий центр) Євгеном Диким, який доклав чимало зусиль до того, щоб наша наука мала свій флот. Ми не оминули увагою теми продажу-передачі криголама «Джеймс Кларк Росс», квоти вилову риби України в Антарктиці, наукового флоту:

 

– Питання якраз дуже правильні, і буду радий подальшому контакту, – сказав Євген Дикий. Щодо криголаму – можу трохи зараз вам розповісти. Справа в тому, що найближчим часом має бути відповідна постанова Кабінету Міністрів. До її ухвалення ми не маємо права це виносити на публіку, будемо інформувати одразу після голосування.

 

Криголам «Джеймс Кларк Росс»

 

Про саме судно деяку первинну інформацію додав також мій давній знайомий, учасник 24-ї експедиції на станцію Вернадський – В’ячеслав Марченко:

 

– Це британський корабель, який був побудований 1990-го року спеціально для проведення наукових досліджень в Арктиці та Антарктиці та постачання вантажів для полярних баз. Зараз у Великій Британії побудували новий, більш сучасний, а старий планують продати за помірні кошти.

 

Так, ми вже знаємо, що з приводу цієї події розгорнута інформаційна кампанія. Основними тезами, на яких вона розкручується, є твердження про те, що це застаріле судно, що гроші витрачені «на вітер», що була названа одна сума, а вийшла інша і т.д.

 

Я особисто не проводив розслідування стосовно витрачених коштів, але я однозначно за те, щоб усе відбувалося прозоро і чесно. Можу додати, що судно дійсно не нове. Але я працював на тому ж криголамі «Капітан Білоусов», який ходить по Азовському морю, де товщина льоду все ж таки буває достатньою для того, щоб там працював арктичний криголам, яким є «Капітан Білоусов».

 

І слід зазначити, що криголам 1953 року будови. Після модернізації він отримав сталеву головну палубу та 4 двигуни потужністю 12500 к.с. Тобто оновлення дало можливість справлятися з поставленими задачами в цих умовах.

 

Так, на криголам «Джеймс Кларк Росс» чекають інші випробування. Проте він молодший. Він вже успішно справлявся з подібними задачами, і так символічно вийшло, що саме на цьому криголамі була доставлена перша наша експедиція до Антарктиди.

 

За оцінкою фахівців Морського технічного університету ім. адмірала Макарова (м. Миколаїв), цей криголам ще зможе 20 років (з можливим продовженням на 5-10 років) працювати без проблем із такими викликами, які на нього чекають на полюсах і в океані.

 

Додам і те, що мені сподобалося в його характеристиках: його, при необхідності, тихохідність і «безшумність» для наукових цілей, готове обладнання наукове і спеціальні приміщення, можливість забору ґрунту до 6 км під водою, унікальна креново-баластна система стисненим повітрям, можливість ламання паркового льоду до 4 метрів і саму кригу – до 1 метра. Це досить добрі показники навіть для сьогочасних криголамів.

 

Про квоти і для чого ми там є

 

– Щодо вашого питання про квоти на рибу, – продовжує Євген Дикий, – так, на мою думку, Південний океан дуже перспективний у сенсі розвитку промислу. І за цю перспективу треба триматись! Україна навіть зараз веде там промисел. Працюють 5 суден, які ловлять іклача, і 1 велике судно – плавфабрика «Море Содружества», яке ловить криль. Крилева тема особливо перспективна, зараз це світовий тренд у так званій індустрії здорового харчування, величезний ринок. Усього 5 країн, включаючи Україну, сьогодні мають крилевий флот і технології вилову та переробки. Норвежці наразі дуже багато інвестують у цю тему.

 

Квот як таких для окремих країн там нема. Діє так званий «олімпійський принцип»: усі країни, які загалом мають право вилову та є членами ККАМЛР (Міжнародна комісія з морських живих ресурсів Антарктики), одночасно отримують право стартувати сезон кожного року. І є встановлена спільна квота для всіх разом на рік. Отже, судна на промислі щоденно звітують про кількість виловленого. Коли сумарно добирається квота, то всім суднам надходить команда «стоп». А у межах загальної квоти кожний, таким чином, ловить стільки, скільки встигає.

 

Інші наукові судна

 

Вже відомо, що уряд Бельгії передає нам у межах екологічного блоку Угоди про асоціацію Україна – ЄС (згідно якому Україна повинна постійно робити морський моніторинг по відповідним стандартам) наукове судно для досліджень у Чорному морі. Це морське дослідницьке судно «Бельгіка», яке буде передано Міністерству захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України.

 

Також на стадії відновлення Національною академію наук України два невеликих судна (так, принаймні було відомо торік). Одне з них – «Гідробіолог». Це судна проекту 10110 для проведення спеціальних гідробіологічних досліджень на мілководді внутрішніх водойм, а також впливу на навколишнє середовище наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Відомо, що у минулому році судно повинне було зійти зі сліпів (вийти з ремонту), але поки що воно залишається у ремонті. Сподіваємося на те, що роботи будуть успішно завершені, та воно вже цієї осені чи наступної весни буде в «обоймі» науковців і під контролем моряків. Як річкове, озерне, з можливістю виходу в море до 2,5 метрів хвиль – це досить нормальне дослідницьке судно, як говорять ті ж науковці.

 

Кошти

 

Що стосується купівлі криголаму «Джеймс Кларк Росс», то думаю, краще на цю відповідь дає пряма мова Євгена Дикого:

 

– Ціна питання трохи змінилася. Британці скинули ціну спеціально для України (таки справжні союзники!) до 5 млн доларів за саме судно. Постанова буде на значно більшу суму, бо крім «голої» ціни там також передбачені кошти на наші українські податки. Так, це повний ідіотизм – купуємо судно для нашої науки, але при його постановці на облік в Україні маємо сплатити як за «імпорт» повну суму ПДВ плюс митний збір. Тобто при ціні 5 млн доларів (США) додатково сплачується ще 1 млн 250 тис.

 

Фактично кошти перекладаються з однієї державної кишені в іншу так само державну кишеню. Але поки що таким є закон. Це кошти на перегонку судна з Британії до України та кошти на перший експедиційний вихід до Антарктики. Разом виходить 244 млн грн. Їх беруть з коштів, які Україна планувала сплатити як внесок до однієї з програм ЄС, але не сплатила, бо цього року Рада не ратифікувала відповідної угоди. Тобто це не «вирвані» у когось кошти, а такі, що в кінці року просто б «згоріли».

 

Що стосується оновлення-заміни криголама «Капітан Білоусов» в Азовському морі, то ціна питання досить різна і розтягнута. Були озвучені цифри від 30 («новий» – заміна на неновий, але більш молодший за «дідуся» Азовського моря) до 50 млн євро. Все звучить дуже дивно, судячи з цифр вже придбаного криголама Джемс Кларк Росс, а тому потребує додаткового вивчення із залученням експертів.

 

Що стосується судна «Гідробіолог», то тендер на його ремонт і оновлення виграв Київський суднобудівний-судноремонтний завод з пропозицією у 1 883 389,00 гривень. Втім, роботи затягнулися і тривають дотепер.

 

Судно ж «Бельгіка» передається безкоштовно Королівством Бельгія Україні. Слід розуміти, що за цим «безкоштовно» стоїть велика робота (і навіть зовсім не урядів, а тих, хто дійсно вболіває за науку, за флот). Далі будуть цифри на обслуговування, зарплати й решту, які точно окупляться.

 

Бази і порти

 

Що стосується Азовського моря, то тут давно є порт, який, до речі, 2 вересня 2021 року відсвяткував свою чергову річницю з 1889 року (132 роки на сьогодні). Також є АСРЗ (Азовський судноремонтний завод), і є Бердянськ, де цілком логічно в сучасних умовах, буде закладена військово-морська база. Для Чорного моря є Одеса, є Очаків і Чорноморськ, цілком придатні навіть і для військових баз. Не забуваємо і про стратегічний напрямок морських баз на ріках – Херсон, Миколаїв, Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ, Білгород-Дністровськ (придунайські, чорноморські регіони акваторій). І це логічно, що поруч із науковцями сьогодні в цих умовах, особливо в Азовському і Чорному морях, йдуть військові. А ще пам’ятаймо про Севастополь і Керч.

 

Що стосується Арктики і Антарктики, то зараз, розуміючи фінансову вигоду, деякі держави пропонують бази – як для фрахту, так і «постійних» баз для рибацьких, наукових і спеціальних суден. Це Аргентина, Чилі, ПАР, Велика Британія (Фолклендські острови). На півночі – Фарерські острови (Данія). І не забуваємо про Шпіцберген. Чому ми повинні відмовлятися від того, що має міжнародний статус?..

 

Наведене свідчить про те, що за наявності волі будь-які питання, пов’язані з базами, будуть вирішені. Було б тільки бажання та, звісно, кошти.

 

Висновок і підсумки

 

Так, на науку треба виділяти кошти (як і на все інше), і виділяти вже сьогодні. Витрачаючи кошти сьогодні, слід розуміти, що це внесок у наші прибутки в майбутньому. Ті ж квоти вилову риби в Південному океані дають або давали б прибуток вже сьогодні.

 

На теперішній час ми потребуємо оновлення криголаму на Азовському морі. Ця тема вже неодноразово піднімалася, але поки вона так і стоїть, хитаючись – як стоїть іноді, так само хитаючись, крига на Азові. Мабуть поки не сильна? Та дуже гостро постане це питання надалі, коли стане сильною крига.

 

Наша країна потребує зараз і оновлення спеціального флоту. Ми всі розуміємо, що треба в ідеалі самотужки розробляти, проектувати, спускати на воду на наших судноверфях нові судна. Поки що льод тронувся через такі угоди, такі закупівлі, такі передачі, які все ж таки зрушили з місця «не мертве діло». Але при цьому тендери повинні бути прозорі, набір екіпажів на ті ж судна – також. Далі буде багато чого залежати від того, яким розвитком ми підемо – саме розвитком, або занепадом. Ми вже повинні думати, як закласти нові судна на зміну вже придбаним. Одночасно мають виділятися достатні кошти для науки, бо наука потребує фінансової підтримки, адже це інвестиції у наше майбутнє.

 

Віктор Азов,

спеціально для «ГОВОРИ!»