Ситуація типова та дуже поширена: громадянка була покусана і подала позов про відшкодування моральної шкоди. У першій інстанції позов громадянки задоволено частково, замість 200 000 грн. присудили 12 000 грн. моральної шкоди (чому вона не просила відшкодувати вартість лікування – не зрозуміло) внаслідок бездіяльності міської влади та органу, який повинен відловлювати бездомних собак.
Апеляція залишила рішення без змін. Для підняття бойового духу та на продовження теми Якщо вас покусала бродяча собака, – для тих, хто постарждали внаслідок нападів і готові звертатися до суду.
Бродячі собаки буквально не дають пройти
Нижче – рішення апеляційного суду Житомирської області. Це непоганий результат і корисний судовий прецедент.
УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
.
Справа №296/11464/14-ц Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В. В.
Категорія 32 Доповідач Якухно О. М.
.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
.
10 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
.
головуючого судді Якухно О.М.
суддів Коломієць О.С., Жигановської О.С.
з участю секретаря
судового засідання Добровольської Т.А.,
.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунального підприємства “Автотранспортне підприємство 0628” Житомирської міської ради, Головного управління Держсанепідслужби у Житомирській області, Управління житлового господарства Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами Комунального підприємства “Автотранспортне підприємство 0628” Житомирської міської ради та ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 вересня 2015 року, –
.
в с т а н о в и л а:
.
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди. На підтвердження своїх вимог позивач зазначила, що 14.10.2014, близько 20-40 год., в м.Житомирі по вул. Космонавтів, поблизу ЗОШ №22 та ЗОШ №14, внаслідок нападу безпритульних собак отримала ушкодження здоров’я, що потягло за собою фізичний біль, тривале амбулаторне лікування, психологічний дискомфорт, дратівливість, страх, порушення сну та вимагало докладання додаткових зусиль для нормалізації звичного способу життя. Вважає, що неправомірною бездіяльністю відповідачів щодо захисту та утримання безпритульних тварин їй спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює в 200 000 грн., та просить суд стягнути вказану суму з відповідачів в солідарному порядку.
.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_2 12 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог, а також в позові до Житомирської міської ради, Головного управління Держсанепідслужби у Житомирській області, Управління житлового господарства Житомирської міської ради – відмовлено. Стягнуто з комунального підприємства «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 1 218 грн.
.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради (надалі – КАТП 0628) подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з КАТП 0628 Житомирської міської ради моральної шкоди та стягнути на користь апелянта сплачений судовий збір. Вважає, що суд не в повній мірі дослідив матеріали справи, зокрема судом не було взято до уваги ту обставину, що комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради виконані всі програми, покладені на підприємство відповідно до Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку і дотримання тиші у м.Житомирі, що затверджені рішенням Житомирської міської ради від 29.03.2012 №325, а тому їх вини підприємства у завданій позивачу шкоді немає. Позивач не довела заподіяння їй шкоди безпритульними тваринами.
.
ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. На підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що притягнення до відповідальності лише виконавця та залишення без відповідальності замовників та орган центральної влади, відповідальний за забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення є несправедливим. Також, апелянт не погоджується з сумою морального відшкодування в розмірі 12 000 грн., посилаючись на те що вона тривалий час не могла вести повноцінний спосіб життя, відчувала фізичні страждання, біль внаслідок отриманих важких травм та особливостей лікування.
.
Представник комунального підприємства «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради підтримав апеляційну скаргу підприємства та заперечив у задоволенні скарги позивача. Пояснив, що позивачем не надано доказів, на яких було б зафіксовано напад саме безпритульних собак. Вилов собак вони здійснюють тільки по заявам громадян або установ та після їх стерилізації відпускають на попереднє місце. Притулок для безпритульних тварин не облаштований за відсутністю фінансування.
.
Позивач та її представник підтримали свою апеляційну скаргу і заперечили у задоволенні скарги відповідача, пояснивши, що розмір моральної шкоди встановлений судом не відповідає обставинам справи.
.
Представник виконавчого комітету Житомирської міської ради підтримав представника КАТП і пояснив, що міська рада створила комунальне підприємство – КАТП 0628, на яке покладено функцію вилову безпритульних тварин, а тому виконком міської ради не повинен нести відповідальності.
.
Представник управління житлового господарства Житомирської міської ради також підтримав представника КАТП 0628 і зазначив, що управління фінансує КАТП 0628, однак за браком коштів притулок для тварин, який придбаний у 2013 році та переданий на баланс КАТП 0628, не облаштований.
.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню.
.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази беззаперечно вказують на спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок нападу безпритульних тварин і відповідальність за ст.ст.23, 1167 ЦК України у зв’язку із бездіяльністю повинно нести КАТП 0628, як виконавець програми розвитку житлового господарства «Ефективне та надійне житлове господарство – мешканцям міста на 2013-2015 роки» та Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку і дотримання тиші у м.Житомирі, а визначаючи розмір шкоди в сумі 12000 грн. виходив із характеру та обсягу страждань, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, часу необхідного для відновлення попереднього стану.
.
Колегія суддів погоджується з такою думкою суду, виходячи з наступного.
.
У відповідності до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
.
Так, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
.
Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв’язку з пошкодженням його майна та нанесення шкоди здоров’ю. При цьому така шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
.
Судом встановлено, що 14.10.2014, близько 20-40 год., в м.Житомирі по вул. Космонавтів, поблизу ЗОШ №22 та ЗОШ №14, на позивача ОСОБА_2 напали дві безпритульні собаки та покусали її.
.
Зазначені обставини підтверджені випискою із медичної карти амбулаторного хворого про звернення до лікаря 14.10.2014 року біля 21 год.15 хв. та подальшим амбулаторним лікуванням по 28.10.2014 року і зверненнями до хірурга у зв’язку із періодичними болями в області укусу (а.с.12-16), а також показаннями свідка ОСОБА_4, яка першою зустріла потерпілу з кровотечею у під’їзді будинку та супроводжувала до лікарні.
.
Наявність пошкоджень від укусів собак та значну кількість безпритульних тварин на території поблизу місця події підтверджено і фотокартками (а.с.203-207).
.
Крім того, управління житлового господарства Житомирської міської ради 22.10.2014 року зобов’язало КАТП-0628 відловити бродячих собак в місці нападу і КАТП 0628 повідомило про відлов трьох безпритульних собак на території ЗОШ № 14 та п’яти – на території ЗОШ № 22 (а.с.69, 71), чим підтверджено факт їх наявності в місці події.
.
Отже, суд першої інстанції на підставі зібраних та належно оцінених доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведення позивачем факту заподіяння їй тілесних ушкоджень безпритульними тваринами на території м. Житомира.
.
У відповідності до ст.180 ЦК України, тварини є особливим об’єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі, тобто собака є майном, об’єктом права власності.
.
Згідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», безпритульні тварини – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.
.
Статтею 12 цього Закону визначено, що право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов’язком дотримання норм і вимог цього Закону. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову обов’язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред’явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.
.
Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.
.
У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.
.
У відповідності до п. 13 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством сільського господарства, Міністерства охорони здоров’я від 17.06.80 року, собаки, незалежно від породи, належності і призначення, в тому числі і ті, що мають ошийники з номерними знаками і намордники, які знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, парках, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, а також бездоглядні коти вважаються бродячими і підлягають відлову.
.
Із зазначених норм законодавства вбачається, що безпритульні та бродячі тварини підлягають вилову, поміщенню в карантинний майданчик та послідуючої передачі власнику або у спеціалізований притулок. Шкода заподіяна ними підлягає відшкодуванню.
.
Аналізуючи вимоги ст.24 вищевказаного Закону, колегія суддів приходить до висновку, що відповідальність за безпритульних тварин покладається на територіальні громади, на території яких їх було виявлено.
.
Відповідно до п.30 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень міської ради належить створення, ліквідація, реорганізація та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, а п.44 – встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
.
Відповідно до ч.1 ст.176 ЦК України територіальні громади не відповідають за зобов’язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КАТП 0628 зареєстроване як комунальне підприємство Житомирської міської ради з 23.01.1992 року (а.с.64-66).
.
Відповідно до комплексної цільової програми розвитку житлового господарства «Ефективне та надійне житлове господарство – мешканцям міста на 2013-2015 роки», затвердженої рішенням Житомирської міської ради від 18.04.2013 року №515 з подальшими змінами (а.с.136-159), виконавцем заходів щодо відлову безпритульних тварин є управління житлового господарства Житомирської міської ради (а.с.151).
.
Як вбачається зі змісту Цільової програми регулювання чисельності безпритульних тварин в м.Житомирі на 2012-2020 роки (а.с.31-35,37), функції по відлову бродячих собак покладені саме на комунальне підприємство «Автотранспортне підприємство 0628». В свою чергу, управління житлового господарства Житомирської міської ради є відповідальним виконавцем цієї програми, яке здійснює фінансування (а.с.32 зворот).
.
Крім того, відповідно до п. 6.20.1 Правил (а/с 160-164) собаки, незалежно від породи, належності та призначення, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, та коти, які знаходяться без власника у громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають відлову.
.
Згідно із п. 6.20.4. Правил, відлов безпритульних та бродячих тварин здійснює комунальне підприємство, згідно покладених на нього завдань.
.
На підставі викладено, суд першої інстанції правильно вважав доведеною бездіяльність КАТП 0628, як комунального підприємства, на яке покладено такий обов’язок у вилові безпритульних собак, що потягло за собою заподіяння шкоди ОСОБА_2
.
Безпідставними є доводи представника апелянта щодо недоведеності позивачем належність цих собак до безпритульних.
.
За змістом ст.ст.1166, 1167 ЦК України у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов’язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність його вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.
.
Згідно п.6.23.1 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку і дотримання тиші у м. Житомирі (а/с 160-164) затверджених рішенням міської ради від 29.02.2012 № 325 (надалі – Правила) житлові організації незалежно від форм власності та підпорядкування:
.
- забезпечують проведення обліку собак, котів та інших тварин згідно з графіком обходу квартир, затвердженим на підприємстві;
- подають щоквартально, до 5 числа наступного за кварталом місяця, інформацію з обліку собак, котів та інших тварин до управління житлового господарства міської ради та міської санепідемстанції.
.
Представником КАТП 0628 не надано доказів на підтвердження своїх доводів, що тварини, які заподіяли шкоду ОСОБА_2, перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, а тому є недоведеним факт відсутності їх вини.
.
Доводи представника КАТП 0628 щодо ненадання потерпілою документальних доказів на підтвердження, що вона була покусана саме безпритульними собаками, суд не приймає до уваги, оскільки останній не зміг пояснити, яким чином потерпіла особа, на яку здійснено напад, повинна була фіксувати ці події.
.
Відсутність належного фінансування на вилов безпритульних тварин не звільняє від відповідальності.
.
Посилання представника КАТП 0628 щодо неможливості зменшення кількості безпритульних тварин, оскільки після їх вилову та стерилізації, останні повертаються до попереднього місця знаходження, не узгоджуються з вимогами ст.24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» про необхідність їх утримання на карантинних майданчиках з послідуючою передачею у спеціалізовані притулки та не виключає відповідальності підприємства, яке створене територіальною громадою, за заподіяння шкоди.
.
Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» на головне управління Держсанепідслужби не покладено обов’язків по вилову та утриманню безпритульних тварин.
.
Виходячи з викладеного, відповідальність інших відповідачів : виконавчого комітету Житомирської міської ради, головного управління Держсанепідслужби у Житомирській області, управління житлового господарства Житомирської міської ради є недоведеною, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про солідарну відповідальність відповідачів є необґрунтованими.
.
Стягуючи моральну шкоду в розмірі 12000 грн., суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.23 ЦК України та роз’яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» врахував всі обставини та надані позивачем докази : характер та обсяг страждань, стан здоров’я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості правильно визначив розмір моральної шкоди. Підстави для її збільшення, що не були враховані судом, позивачем в апеляційній скарзі не наведено, а тому апеляційна скарга останньої задоволенню не підлягає.
.
З матеріалів справи вбачається, що позов пред’явлено до виконавчого комітету Житомирської міської ради, до якого і відкрито провадження (а.с.1, 19). Участь у справі приймав представник виконавчого комітету (а.с.39), а тому зазначення у рішенні суду від 17.09.2015 року відповідачем Житомирську міську раду, а не виконавчий комітет, є опискою, яка може бути виправлена у відповідності до ст.219 ЦПК України, що не є підставою для скасування судового рішення.
.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, викладених у рішенні.
.
Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
.
у х в а л и л а:
.
Апеляційні скарги Комунального підприємства “Автотранспортне підприємство 0628” Житомирської міської ради та ОСОБА_2 відхилити.
.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2015 року залишити без змін.
.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.