Підприємець-будівельник і його проект стали об’єктом уваги з боку рейдерів, які від погроз і нападів винайшли нові судові схеми заволодіння майном добросовісного набувача.
За Конституцією України наша держава є правовою, в ній визнається і діє принцип верховенства права. Кожен має право володіти своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним і таке інше… Дуже обнадійливо.
Проте, для багатьох « маленьких українців», тих хто стикався з зазіханням на їх власність, це – порожні слова. Адже є такі судові схеми, з використанням яких будь-який суддя, прикрившись суддівським імунітетом, ім’ям саме той же держави, всіх ілюзій, стосовно гарантованих Конституцією прав, позбавить – разом із майном.
У 2005 р. я придбав напівзруйновану будівлю колишнього дитячого садка. Придбав як незавершену будівництвом будівлю у стані реконструкції з готовністю 59% за 63 тис. грн. у фізичної особи за нотаріально посвідченим правочином, який був зареєстрований у державному реєстрі. Я – кваліфікований будівельник, зі стажем більш ніж 30 років, приватний підприємець. Підготував бізнес-план з реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок.
Отримав кредит банку, і вложивши чималі власні кошти та кредитні, довів реконструкцію до 84% і інвентарну вартість до 1100,6 тис. грн.
Квартири повинні були коштувати 3,0 грн. за м2. Цілком доступно, враховуючи те, що це повинні були бути квартири підвищеної комфортності.
Моїм комерційним проектом зацікавилися…
І не тільки ті, хто бажав придбати собі квартиру в цьому будинку. Розпочалась справжня рейдерська атака з прийомами адміністративного тиску, вимаганням, погрозами, пошкодженням мого автомобіля. А потім у хід пішли судові схеми. Позов йшов за позовом, арешт майна – за арештом. Багато розповідати. Достатньо того, що перший позов був поданий до мене за фальсифікованою позовною заявою. Другий – заява про перегляд рішення суду до першого покупця, без його повідомлення судом і накладанням арешту, знов таки, на моє майно. І це – незважаючи на те, що я не був стороною справи.
Останній позов був поданий до мене по витребуванню майна із «чужого незаконного володіння».
Хто ж ініціює все це?
Справа в тому, що першим продавцем цієї будівлі була юридична особа ВАТ «Мелітопольпродмаш».
Здійснюючи свої цивільні права, через голову правління Пижинського Я.І. юридична особа ВАТ «Мелітопольпродмаш» укладає угоду 18.12.2003 р. щодо продажу майна – будівлі за адресою: м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 111. Отримує кошти від продажу. Та 19.12.2003 р. актом прийому-передачі передає будівлю покупцю Осадчуку В.І.
У судовому засіданні 19.02.2004 р. у Мелітопольському міському суді (суддя Купавська Н.М.) по справі за позовом Осадчука В.І. до ВАТ «Мелітопольпродмаш» про визнання договору купівлі продажу № 2 від 18.12.2003 р. дійсним, продавець за первісним договором юридична особа – ВАТ «Мелітопольпродмаш» не заперечував проти позивних вимог Осадчука В.І., признаючи право власності за Осадчуком.
Отже, право власності ВАТ «Мелітопольпродмаш» припинив на зазначене майно у зв’язку з відчуженням власником свого майна.
Нові судові схеми: як витребують майно у теперішнього законного власника
Зараз посилаючись на те, що коли підприємство майно продавало, було відкрито провадження справи про банкрутство ВАТ «Мелітопольпродмаш» та призначений розпорядник майна, витребують майно у мене – теперішнього власника. Оскільки вони при продажу нібито порушили вимоги Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і не погодили продаж будівлі з розпорядником майна, то хай суд витребує майно у мене, як «незаконного» володаря і назначить їх власником проданого ними в 2003 р. майна.
За законом незаконим володільцем є особа, що вкрала річ або купила її не у власника. Щодо данного випадку, то і первісний покупець, тим більш, я – наступний набувач, закон не порушували. Перший придбав майно за цивільним договором купівлі-продажу. Майно йому було передано актом прийому-передачі. Ця угода була визнана судом дійсною. Це рішення, на момент продажу майна Осадчуком Клепалову, скасовано не було. Більше того, і на даний час угода не визнана судом недійсною. Я ж придбав будівлю за нотаріально посвідченим правочином.
І як ви, гадаєте що вирішив суд? Суд вирішив витребувати майно у законного власника на користь не володіючого невласника. Мабуть, ще і назви такій новелі в судочинстві не має! Суд принципово погодився з фактичним покладанням відповідальності за дії недобросовісної, діючої з умислом сторони угоди (підприємства – банкрута ВАТ «Мелітопольпродмаш») на іншу сторону (на мене), яка закон не порушувала. І присудив: витребувати будівлю у Клепалова С.Н. та визнати власником того, хто раз вже будівлю цю в зруйнованому стані продав.
Новий власник за рішенням суду визнаний банкрутом
Крім того, новий власник по цей час винен державі мільйони. Що буде далі я – знаю, бо вже знайомий, якими доказами переконують судів, щоб вони приймали такі рішення. Мабуть міліонні хабарі Зварича І. – це є ціна Українського правосуддя та власних переконань судді, що до оцінки доказів ( див. ст. 212 ЦПКУ) Щодо мене – апеляцію я програю, Верховний Суд найде мою касаційну скаргу немотивованою і відмовить мені в захисті моїх прав. Бо коштів у мене не вистачить для того, аби змінити внутрішні переконання суддів, оскільки вони (кошти) вкладені в реконструкцію будівлі, яку у мене, ім’ям України майже відібрали.
Мені не допоможіть навіть те, що термін позовної давності для таких позовів – 3 роки. Він сплинув 19.12.2006 р. Мені ж доведеться ще 5 років сплачувати кредити. Бо відшкодовувати шкоду мені нікому (новий власник – банкрут). Та суд цим питанням не переймається: відшкодування зовсім не передбачає.
Щодо майна, банкрут шляхом нехитрих кроків, як водиться, переведе його на ТОВ «Продмаш» (керівник – Пижинський Володимир Ярославович – син того Пижинського Ярослава Івановича, який і виводив активи з підприємства банкрута).
Як Ви гадаєте, чим же я так завинив рідній державі? Чи може, це я закон порушував? Чому ж суд стає на бік шахраїв? Закон зобов’язує звертатися до суду словами «Ваша честь». Вищий рівень цинізму та знущання. Чи мають честь судді, які застосовують такі схеми та ухвалюють незаконні рішення?! Питання – риторичні, бо відповіді я і сам знаю. Але не знаю, як боротися із заказаними рішеннями.
«Дуже маленький» українець
Клепалов Сергій Миколайович