Задля звернення особливої уваги водіїв до осіб з інвалідністю, які рухаються у кріслах колісних, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року№ 553 було внесено відповідні зміни до Правил дорожнього руху (далі – Правила). Зокрема, було додано низку термінів, а саме: “крісло колісне” та “особа, яка рухається у кріслі колісному”, а також внесено відповідні доповнення до норм Правил, що регулюють права та обов’язки пішоходів.

Так, за п.1.10 Правил, термін “крісло колісне”, визначається як спеціально сконструйований колісний засіб, який призначений для руху на дорозі осіб з інвалідністю або осіб, які відносяться до інших маломобільних груп населення. Крісло колісне має щонайменше двоє коліс та обладнання двигуном чи приводиться в рух мускульною силою людини.

Як ми бачимо з визначення цього терміну, цей колісний засіб пересування по дорозі, не є механічним транспортним засобом та не є транспортним засобом взагалі, навіть якщо він і має двигун, хоч і не вказано Правилами його потужність або його рух можна призводити за допомогою мускульної сили люди, що находиться в ньому, це крісло не призначено для перевезення людей і (або) багажу.

Звісно, стає дивним: як можна бачити характеристику у терміні цього засобу пересування, як колісний засіб обладнаний щонайменше двома колесами, адже так він більше схожий на двоколісний велосипед, який навряд чи буде стійким на дорозі для особи з фізичними вадами. Тому, як можна висновувати, законодавцю не варто було зазначати цю технічну характеристику. Або слід було вказати, що такий засіб має щонайменше три колеса.

Далі, за п.1.10 Правил, термін “особа, яка рухається у кріслі колісному”, визначається як особа з інвалідністю або особа, яка відноситься до інших маломобільних груп населення і самостійно рухається на дорозі в кріслі колісному.

Як бачимо із зазначеного терміну, у кріслі колісному можуть рухатися не тільки особи з інвалідністю, а також й інші представники маломобільної групи: пенсіонери, вагітні жінки та хворі, які внаслідок погіршення стану здоров’я не в змозі рухатися самостійно без крісла. При цьому такі особи рухаються самостійно, тобто без зайвої сторонньої допомоги.

Також до терміну “пішохід”, було внесено зміни, та відтепер він визначається як особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.

Зверніть увагу на перше та на останнє речення цього терміну. Спочатку звернемо увагу на останнє, де зазначається, що до пішоходів прирівнюється особа, яка рухаються в кріслі колісному без двигуна. З огляду на це справедливим буде поставити питання: а як щодо особи, яка рухається у кріслі колісному з двигуном? Можливість рухатися за допомогою двигуна передбачає вищезгаданий термін “крісло колісне”. Невже ця особа не прирівнюється до терміну “пішохід”? Ця норма є уточнювальною та зазначає певний перелік осіб. Порівнявши зміст двох речень цього терміну, ми бачимо логічну невідповідність. З одного боку, перше речення зазначає, що пішохід – це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортним засобом. А з іншого – наступне речення в переліку осіб, що прирівнюються до пішоходів, вказує на осіб, які рухаються у кріслах колісних без двигуна.

І ось доволі часто у водіїв виникає справедливе запитання: чи є пішоходом або водієм особа, яка рухається у кріслі колісному з двигуном та які вона має права та обов’язки?

Це питання виникло не випадково, адже вищевказаною постановою було також внесено зміни до п. 4.2 і 4.3 Правил, де права та обов’язки пішоходів поширюються на осіб, які пересуваються у кріслах колісних без двигуна. А ось про осіб, які б пересувалися в кріслах колісних з двигуном нічого не зазначено.

На мою думку, особа, яка пересувається у кріслі колісному з двигуном, прирівнюється до пішохода та має права та обов’язки пішохода – такі самі, як і особа, що рухається у кріслі колісному без двигуна. До пішоходів також прирівнюються особи, що пересуваються за допомогою роликів, скейтів, JollyJumper, сегвеїв, гіроскутерів, моноколес та інших засобів руху, що не є транспортними засобами.

Вважати водієм таку особу буде помилково, адже згідно визначення терміну “водій” п.1.10 Правил, водій керує транспортним засобом і має посвідчення водія. А особа, яка рухається у кріслі колісному з двигуном не керує транспортним засобом, адже крісло колісне з двигуном не є транспортним засобом, а є спеціально сконструйованим колісним засобом.

Задля вирішення цього питання стосовно наділення прав та обов’язків осіб, що рухається у кріслі колісному з двигуном на нормативно-правовому рівні, слід рекомендувати Кабінету Міністрів України внести такі зміни до Правил дорожнього руху:

1. Термін “крісло колісне”, п. 1.10 Правил, викласти у такій редакції: “крісло колісне – спеціально сконструйований колісний засіб, який призначений для руху на дорозі осіб з інвалідністю або осіб, які відносяться до інших маломобільних груп населення. Крісло колісне має щонайменше троє коліс та обладнується двигуном чи приводиться в рух мускульною силою людини;

2. Термін “пішохід”, п. 1.10 Правил, викласти у такій редакції: “пішохід – особа, яке бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних з двигуном та без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне”;

3. Пункт 4.2 Правил, викласти у такій редакції: “Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в кріслах колісних, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд”;

4. Абзац другий п.4.3 Правил викласти у такій редакції: “Особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини в кріслах колісних, ведуть мотоцикл, мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів”.

А інакше – чому про людей, що рухаються у кріслах колісних з двигуном нічого не говориться ані в ПДР, ані у згаданому вище Законі, – хіба вони перебувають поза законом? Вони також є учасниками дорожнього руху. Просто про них забули, – ось єдине пояснення: хтось вирішив, що вони не мають прав і місця на наших дорогах. Ось так Уряд показав, що він “піклується” про людей з інвалідністю, які мають крісла з двигуном: виходить, що Уряд їм сказав, що вони позбавлені права навіть виходити на вулицю, рухатися не те що вулицями, а навіть дворами, адже про них не говориться в ПДР нічого. У визначені терміну “крісло колісне з двигуном” наче є, а от  що стосується прав, то їх просто немає.

Такі зміни до Правил слід внести негайно, адже зараз маємо парадоксальну ситуацію: особи, які рухаються у кріслах колісних з двигуном не зазначені у переліку осіб, що прирівнюються до пішоходів, також вони не є водіями, адже їх крісла колісні не є транспортними засобами та Правила не містять окремого розділу, який би визначав права та обов’язки цієї групи учасників дорожнього руху. За таких обставин, ці особи фактично позбавлені права рухатися по дорогах і тротуарах своїх населених пунктів (окрім власного житла) та, маючи таке крісло (з двигуном!), змушені пересуватися містом або за допомогою власної мускульної сили або за допомогою іншої особи, яка буде везти те крісло.