Безжальний вбивця чи жертва поліцейського свавілля? За що Євген Тимофеєв відбув 10 років за ґратами? – про це ви дізнаєтеся з нового документального фільму творчого об’єднання “Вільне слово”.
За матеріалами вироку Апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2010 р.
Режисер: Олександр Ретівов
Автор сценарію: Ірина Кременовська
Оператор: Олександр Задніпрянський
Монтаж: Денис Марків
Редактор: Євгенія Крупенько
В історії Євгена Тимофеєва залишається чимало запитань без відповідей, але для того, щоб кожен міг дійти правильних висновків, ми познайомимо вас з усіма фактами і свідченнями, які вдалося зібрати. З одного боку, є обставини й факти, що ставлять під сумнів переконливу, на перший погляд, лінію звинувачення.
Можливо, Євген Тимофеєв дійсно є невинно засудженим. Та й чи стане так відчайдушно добиватися перегляду справи людина з нечистою совістю? А Євген прагне виправдання та відновлення справедливості.
Загальновідомо, що від поліцейського свавілля не застрахований ніхто. Непоодинокими є і випадки постановлення судами неправосудних рішень. І це проблема не тільки нашої країни – практично всюди такі випадки мали місце як раніше, так і зараз. Про це свідчить і вітчизняна практика, і практика Європейського суду з прав людини стосовно виправдання незаконно засуджених з одночасним відшкодуванням заподіяної матеріальної та моральної шкоди.
З іншого боку, у справі Євгена Тимофеєва є докази, котрі судом було покладено до основи обвинувачення, і далі судом апеляційної інстанції всі факти було перевірено, а вирок залишено без змін – дванадцять років позбавлення волі.
В будь-якому разі, історія Євгена Тимофеєва є повчальною для всіх. Якщо подивитися на те, що сталося, безвідносно до конкретних людей, то тут цікавими є особливості роботи правоохоронних органів, і ми розкажемо про те, як розкриваються і розслідуються вбивства, скоєні на замовлення.
Все це корисно знати задля розуміння того, що прагнення помститися, фізично усунути людину, навіть якщо спробу позбавити когось життя не було доведено до кінця обернеться втратою свободи на довгі роки за ґратами. Вбивство, заподіяння смерті іншій людині – це не спосіб вирішення складних ситуацій, конфліктів або проблем, які можна і потрібно було б розв’язувати ненасильницьким шляхом.
Тому чужі помилки є нагадуванням усім нам про невідворотність покарання. Адже закон є однаковим для всіх, і він захищає життя будь-якої людини від протиправних посягань.
Спричинення смерті іншій людині є тяжким насильницьким злочином, а якщо йдеться про вбивство на замовлення, то за такі діяння передбачено і більш сувору відповідальність.
Загалом злочини проти життя і здоров’я особи, як окрема категорія протиправних діянь суперечать самій людській сутності суспільства, завдаючи йому значної шкоди. Складність боротьби з насильницькою злочинністю обумовлена тим, що конфлікти між людьми, котрі тільки починають назрівати, у більшості ситуацій мають прихований характер.
Саме тому завдання протидії насильницькій злочинності постійно залишається актуальним, а чинне кримінальне законодавство детально регламентує засади відповідальності та призначення покарання навіть за підготовку до скоєння таких діянь.
Ірина Кременовська, Олександр Ретівов, творче об’єднання «Вільне слово», 2019 рік ©