Володимир Сімончук
Наукове пояснення гало – рідкісного атмосферного явища, котре через забобонні вірування люди нерідко приймають за «знамення» або передвісники різних страшних лих.
«Дивовижні» фігури у небі над Полтавою
Був ясний весняний день, проте сонце світило тьмяно. Небо затягла тонке розмите мереживо високих пірчастих хмарин. Близько одинадцятої години дня обабіч сонця – ліворуч і праворуч – зненацька проступили дві яскраві, забарвлені райдужними кольорами плями, що за розміром дорівнювали сонцю. Одночасно на небі з’явилося горизонтальне світле коло, що немов проходило крізь усі три сонця – одно справжнє і два примарних. Потім з’явилося друге коло, що світилося і грало всіма кольорами веселки. Воно оточувало сонце, перетинаючи горизонтальне навколосонячне коло. Крім того, на небі було видно декілька дуг, які світилися. Це рідкісне природне явище спостерігалося навесні далекого 1948 р. в Полтаві. З того часу науковці давно пояснили його природу, але дотепер деякі люди продовжують вбачати в цьому дещо загрозливе й таке, що має містичне походження.
У минулому, коли на небі з’являлися такі «небесні знамення», люди схильні були вбачати в них грізний «божий знак», який нібито попереджав усіх про наближення війни, мору, голоду та інших лих.
У літописах і творах давніх істориків можна прочитати і про вогняні небесні списи, і про царські корони, що світилися, і про відрубані голови, що буцімто були видні на небі.
Звісно, все це вигадки. Але форми описаного вище природного явища бувають подекуди вельми цікавими. На небі з’являються хрести, стовпи світла, кола, дуги, фальшиві сонця та їх різноманітні комбінації. У науці таке явище називається гало.
Причини появи рідкісного явища природи – гало
Встановлено, що гало з’являється в ті дні, коли у небі пливуть високі пірчасті або пірчасто-слоїсті хмарини, що складаються з дрібних кристаликів льоду. Такі кристалики можуть мати різну форму, та найчастіше вони мають вигляд шестигранних пластинок і стовпчиків – ось вони й викликають появу гало.
Пірчасті та слоїсті хмарини найчастіше складаються з дрібних криталиків льоду
То здіймаючись, то спускаючись у повітряних потоках, кристалики обертаються і при цьому переломлюють і віддзеркалюють сонячні промені, що падають на них. Більшість таких переломлених і віддзеркалених променів розсіюється в повітрі, але від деяких кристаликів нам трапляються на очі і направлені сонячні промені.
Ці кристалики здаються нам освітленими, і ми бачимо навколо сонця велике світле коло – гало. Інколи воно видно не повністю, а лише частково – наприклад, обабіч сонця з’являються два світлі стовпи. В таких випадках багато хто згадує народну погодну прикмету: «cьогодні сонечко у рукавицях, значить, будуть морози». Нерідко «рукавиці» дуже нагадують само сонце. Інколи буває видно тільки частину кола над сонцем. Тоді кажуть, що «над сонцем з’явилася корона».
Стовпи і хрести, що світяться на небі
Часом у небі з’являється яскравий вертикальний стовп, який встає над сонцем або над місяцем. Його спостерігають, коли сонце або місяць знаходяться біля горизонту – заввишки або нижче його не кілька градусів. Виникнення таких стовпів пов’язано з віддзеркаленням променів світла від крижаних кристалів, які плавають в атмосфері. В такій грі світла, як показали спеціально проведені досліди, беруть участь крижані пластинки, що плавають в атмосфері в горизонтальному положенні.
Промені сонця, котре щойно сховалося за обрієм, падають на хиткі нижні грані таких пластинок, віддзеркалюються і трапляються на очі спостерігачеві. Коли таких кристаликів багато в повітрі, то дзеркальні відображення сонця, які ми бачимо завдяки окремим крижаним пластинкам, зливаються в одне. Тоді ми спостерігаємо сильно розтягнуте, у вигляді стовбура, спотворене до невпізнання зображення сонця. На фоні вечірньої зорі такий стовп світла інколи наливається червоним кольором.
Зрештою, нескладно зрозуміти й те, як у повітрі з’являються хрести, що світяться, а тому викликають особливий страх у людей, які вірять у різні забобони. Від сонця, котре знаходиться низько над горизонтом або вже зайшло за обрій, тягнеться догори довгий стовп світла. Цей стовп перетинається з «короною», що видніється над сонцем, і на небі з’являється великий хрест зі світла. Можуть з’являтися навіть і два хреста – коли на небі видно вертикальні частини гало-кола й частини горизонтального кола, що примикає до сонця. Перетинаючись, вони утворюють обабіч сонця два хреста.
Так наука пояснює багатоманітні явища гало, в яких немає нічого надприродного.