Зо дня у день, ідучи по чисто прибраних вулицях і роздивляючись міські пейзажі, ми нечасто замислюємося про те, яка копітка праця стоїть за всім цим. У підтриманні благоустрою вирішальну роль відіграють місцеві комунальні служби. Але навантаження на них величезне, а ресурси обмежені. Одним з дієвих інструментів підтримання порядку й чистоти у населених пунктах є залучення осіб, засуджених за кримінальні правопорушення, до громадських робіт. Цей вид покарання дозволяє правопорушникам не тільки спокутувати свою провину перед суспільством, а й займатися суспільно корисною діяльністю.

 

---

 

Соціально-правова сутність громадських робіт

 

Якщо пояснити основну суть для людей, котрі раніше не знали про те, що являють собою громадські роботи, то це форма покарання, яка дає можливість порушникам працювати на благо громади, виконуючи безоплатні роботи. Такі роботи можуть включати прибирання територій, висадку зелених насаджень, благоустрій міського простору, ремонт громадських об’єктів тощо.

 

 

Для багатьох це може здаватися простою і непомітною роботою. Але уявіть лишень: скільки людської праці потрібно для підтримання чистоти і порядку в містах-мегаполісах, районах і навіть селищах?

 

 

Виконання покарань у виді громадських робіт урегульовано такими основними нормативно-правовими актами:

 

1. Кримінальний кодекс України (стаття 56) визначає громадські роботи як один із видів покарання.
2. Кримінально-виконавчий кодекс України (глава 14) регулює процедуру виконання цих покарань.
3. Наказ Міністерства юстиції України № 272/5 від 29 січня 2019 року затверджує порядок нагляду за відбуванням покарання у виді громадських робіт.
4. Закон України «Про пробацію» (2015 року) також регулює питання, пов’язані зі здійсненням контролю і нагляду за виконанням кримінальних покарань у виді громадських робіт.

 

Цей вид кримінального покарання призначається на строк від 60 до 240 годин. Відбуваються громадські роботи не більше, ніж по 4 години на день у вільний від основної роботи чи навчання час. Така форма покарання не оплачується і виконується безоплатно на користь громади.

 

 

В усіх органах пробації організація та супроводження цього процесу відбувається за однаковою процедурою, як це визначено наказом Міністерства юстиції України № 272/5.

 

Отже, до органу пробації надходить на виконання вирок суду, за яким громадянинові призначено покарання у виді громадських робіт на певний строк. Того ж дня засудженому направляється виклик (поштою або за допомогою інших засобів телекомунікації), за яким він зобов’язаний прибути у призначений день до відділу для ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт і отримання направлення для відпрацювання.

 

Як на практиці відбувається відпрацювання призначених судом годин

 

Цей процес можна описати коротко на прикладах з практики нашого відділу. Після ознайомлення з порядком та умовами виконання покарання у виді громадських робіт правопорушник отримує направлення до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (далі – Керуюча компанія), в якому вказано термін, з якого він мусить приступити до відпрацювання (зазвичай 2-3 робочі дні).

 

У встановлений термін засуджений самостійно звертається до Керуючої компанії, де від нього відбирають заяву про прийом на роботу без оплати праці та, відповідно, оформлюють наказом призначення на роботу до відповідної обслуговуючої дільниці (тобто ЖЕКу, далі – ОД). Наприклад, в Оболонському районі міста Києва є 7 обслуговуючих дільниць: від ОД-501 – до ОД-507. Засудженого буде закріплено за однією з них за місцем його проживання.

 

 

Також у день прийому на роботу правопорушник обов’язково проходить інструктаж з дотримання правил техніки безпеки, витяг з якого разом з наказом передається до органу пробації для долучення до матеріалів особової справи.

 

Після інструктажу з техніки безпеки правопорушник прямує до ОД, за якою він закріплений згідно з наказом директора Керуючої компанії про прийом на роботу. Надалі в ОД він підпорядковується майстру техдільниці, який протягом усього періоду роботи здійснює контроль за ним.

 

 

Спочатку майстер складає графік виходу на роботу засудженого на кожен місяць і погоджує його з керівником відділу пробації. Саме майстер забезпечить необхідним інвентарем і щодень пильнуватиме за роботою правопорушника, оцінюватиме його ставлення до праці. У разі порушення трудової дисципліни чи невиходу на роботу без поважних причин майстер інформує відділ пробації для вжиття заходів реагування. А в кінці кожного місяця майстер оформлює табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт. Табель є надзвичайно важливим документом, адже на підставі належним чином складених і затверджених табелів обраховується кількість фактично відпрацьованих годин.

 

Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт здійснюється органом пробації. Згідно з наказом № 272/5, інспектор відділу пробації перевіряє фактичне виконання робіт, взаємодіє з організаціями, де правопорушник виконує покарання, про що складає акт перевірки.

 

 

У разі порушення умов відбування громадських робіт орган пробації може ініціювати притягнення правопорушника до відповідальності за ухилення від відбування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК України).

 

Допомога комунальним службам

 

Співпраця з комунальними службами є ефективним рішенням не тільки для самих засуджених, але й для громад, які отримують додаткову допомогу. За словами представників комунальних служб, така допомога може стати суттєвим підкріпленням у їхній роботі, адже ресурси місцевих бюджетів і людські ресурси громади часто-густо бувають обмеженими.

 

Однак, постає закономірне питання: чи дійсно громадські роботи ефективні як форма покарання? Як вони впливають на правопорушників? Чи сприяють вони усвідомленню власної відповідальності та виправленню поведінки?

 

Почнемо з того, що сама концепція громадських робіт є унікальною тим, що вона поєднує покарання і можливість спокути. Люди, які вчинили правопорушення, працюють на благо громади, відчуваючи себе частиною більшого процесу. Це не просто прибирання прибудинкової території чи миття сходових клітин у під’їздах – це психологічний процес переосмислення, коли людина починає усвідомлювати вплив своїх дій на оточення і суспільство.

 

 

Практичний аспект громадських робіт полягає в тому, що вони дозволяють правопорушникам залишатися у своїй громаді, не відриваючись від родинного оточення та робочого місця. Це критично важливо, оскільки ізоляція від суспільства (у разі ув’язнення) неминуче призводить до соціальної маргіналізації, що, своєю чергою, може лише погіршити стан людини і збільшити ризик рецидиву. Водночас, виконуючи громадські роботи, правопорушник залишається активним членом суспільства. Це суттєво підвищує шанси на його успішну соціалізацію після завершення строку покарання.

 

Крім того, сам процес залучення до громадських робіт може навчити засуджених нових навичок і дисципліни. Наприклад, молоді люди, які вчинили дрібні правопорушення, за допомогою участі у громадських роботах можуть навчитися відповідальності, пунктуальності, взаємодії в колективі. Ці навички є важливими не тільки для корекції їхньої поведінки, але і для майбутнього професійного становлення.

 

Виховний вплив на правопорушників

 

З іншого боку, громадські роботи мають свій виховний потенціал. Вони дозволяють засудженим побачити результати своєї праці, отримати певне моральне задоволення від внеску в добробут своєї громади. У цьому сенсі громадські роботи можуть бути навіть ефективнішими за штрафи чи інші кримінальні покарання, оскільки вони дають можливість активної участі у суспільному житті.

 

Проте, не всі правопорушники сприймають громадські роботи однаково. Трапляються такі особи, які не з’являються за викликами до органу пробації та не бажають відпрацьовувати громадські роботи, вважаючи їх чимось сороміцьким і таким, що принижує їхню гідність. Таких засуджених доводиться розшукувати спільно з поліцією.

 

Соціальний вплив громадських робіт також не можна недооцінювати. Вони можуть стати не тільки інструментом виправлення правопорушників, але і стимулом для розвитку громадського духу в суспільстві. Коли місцеві мешканці бачать, як сумлінно правопорушники працюють на благо їхньої громади, це може стати прикладом того, як суспільство може об’єднуватися навколо спільних цінностей – таких як порядок, чистота і дбайливе ставлення до природи.

 

 

З іншого боку, громадські роботи також допомагають у реабілітації репутації самих правопорушників, оскільки вони мають можливість довести, що спроможні зробити свій внесок у життя громади.

 

Зрештою, ефективність громадських робіт багато в чому залежить від правильної організації процесу. Необхідно, щоб органи пробації та комунальні служби мали чіткі плани та механізми контролю. Без належного керівництва цей процес може стати формальністю, і засуджені не будуть отримувати необхідного виховного впливу для виправлення і недопущення скоєння ними нових кримінальних правопорушень.

 

Трудові будні пробації

 

Наприклад, у країнах Західної Європи система громадських робіт є досить розвиненою і ретельно структурованою. Засуджені отримують конкретні завдання відповідно до їхніх навичок і здібностей, а контроль за виконанням покарання здійснюється не лише органами пробації, але і соціальними працівниками. В Україні, одночасно з приведенням її законодавства у відповідність до європейських стандартів, спостерігається схожий підхід, коли на перший план виходить не тільки виконання вироків суду, але і соціально-психологічна робота із засудженими.

 

Підсумовуючи, варто додати, що виконання вироків суду, за якими правопорушникам призначено покарання у виді громадських робіт, можна впевнено вважати свого роду тестом на професійну придатність персоналу органу пробації. Адже від моменту заведення особової справи та виклику правопорушника для ознайомлення з порядком і умовами відбування цього виду покарання до складання актів перевірки та зняття правопорушника з обліку ця робота проявляє певні ділові якості співробітника – такі, як комунікабельність, вміння переконувати, здатність налагодити комунікацію з Керуючою компанією, обслуговуючими дільницями та майстрами. А це потребує наявності організаторських здібностей та навичок управління процесами.

 

Співробітник пробації повинен уміти ефективно координувати дії між різними сторонами: правопорушником, комунальними службами та іншими залученими організаціями. Його завдання полягає не тільки в контролі, але й у створенні умов, за яких покарання виконується згідно з вимогами законодавства та з урахуванням суспільних потреб. Це також включає чітке ведення документації, своєчасне складання актів та налагодження співпраці з іншими установами.

 

Отже, громадські роботи – це не просто вид покарання, а важливий соціальний інструмент, який допомагає підтримувати порядок у містах і водночас дає шанс правопорушникам виправити свою поведінку, повернутися до нормального життя. Головне завдання держави та суспільства – правильно організувати цей процес і створити умови для ефективної реабілітації та соціалізації тих, хто вчинив правопорушення.

24.09.2024 р.