Політики та державні чиновники, до посадових обов’язків яких входить правозастосування, використовують його за принципом, відображеним у відомому прислів’ї: «закон – як дишло, куди повернеш – туди і вийшло». Яскравим прикладом викручування законодавства на Прикарпатті є теперішній начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Кокоць.

 

---

 

Кожна дія  має свою корисливу мету?

 

За інформацією Прем’єр-Міністра України Дениса Шмигаля, внаслідок неефективного управління Україна щороку втрачає 100 млрд доларів валового внутрішнього продукту. Зважаючи на такі масштаби, очевидно, що відповідальність за втрати бюджету мусять нести кожен з державних чиновників і кожен керівник державного підприємства, котрі це допустили.

 

 

Сергій Кокоць перейняв «естафету» у своїх попередників, внаслідок дій яких, чи то б пак бездіяльності, лише державні лісогосподарські підприємства області втрачають щорічно 1,4 млн грн. Якщо врахувати, що вже сім років ігнорується виконання вимог законодавства, то збитки на даний час становлять суму в 10 мільйонів гривень. Звертаю увагу, що 10 мільйонів гривень це  ̶  збитки лише на Прикарпатті. Крім того, маємо близько десяти областей, де також заблоковано виконання чинного законодавства щодо стягнення плати за користування мисливськими угіддями.

 

Олег Ярошик, попередник Сергія Кокоця, відмовлявся виконувати вимоги законодавства, посилаючись на те, що Прем’єр-Міністр не забезпечив виконання вимог законодавства та не затвердив Порядок розрахунку розміру плати за користування мисливськими угіддями (лист від 26.04.2022 року № 11-09/19-358).

 

 

На відміну від колишнього працівника Служби безпеки України Олега Ярошика, який не мав досвіду роботи у галузі лісового та мисливського господарства, Сергій Кокоць усю свою трудову діяльність пов’язав з лісовою галуззю. Попередня посада пана Сергія – керівник Славського лісгоспу, що на сусідній Львівщині. Там керівники державних лісогосподарських підприємств отримують кошти за наданий користувачам мисливських угідь державний лісовий фонд.

 

Як ідеться з листа Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2021 р. № 201003, всі керівники держлісгоспів Львівщини, на відміну від Прикарпаття, знайшли можливість виконати вимоги чинного законодавства.

 

 

Відповідно до вищенаведеного документу Славський лісгосп, керівником якого був Сергій Кокоць, отримав оплату 9,7 тис. грн. Тож у мене з’явилася надія, що новий начальник управління лісового та мисливського господарства переламає семирічну практику невиконання вимог чинного законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями державного лісового фонду.

 

Офіційна відповідь Сергія Кокоця щодо виконання вимог законодавства

 

Мною було направлено по даному питанню звернення. Але, на жаль, відповідь Сергія Кокоця мене розчарувала. Він відмовився виконувати вимоги законодавства. У відповіді 06-21/65-901 від 16.08.2022 року на своє виправдання він цитував Конституцію України, яка визначає, що органи державної влади повинні діяти лише відповідно і в спосіб передбачений законодавством.

 

 

Риторичне запитання: на Львівщині закон читають інакше, ніж на Прикарпатті? Власне, на чотирьох сторінках Сергій Кокоць надав пояснення, з яких причин він не буде виконувати вимоги чинного законодавства.

 

Ним безпідставно та маніпулятивно підтасовуються нормативно-правові акти, які не дають йому можливості виконати вимоги законодавства. Сергій Кокоць посилається на наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 17.09.2020 року № 149, який затвердив типову форму договору про умови ведення мисливського господарства, та в якому відсутній розділ, який би визначався розмір плати за користування мисливськими угіддями. Зауважу, що такого розділу там і не повинно бути, оскільки наказ Міндовкілля від 17.09.2020 року № 149 визначає, що форма складена на реалізацію статті 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Розмір плати за користування мисливським угіддями у такій формі не може існувати, адже він укладається між Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

 

Стягнення плати за користування мисливськими угіддями

 

По-перше, щодо статті 24 зазначеного Закону, яка визначає, що договір про плату за користування мисливськими угіддями повинен бути укладений не між користувачем мисливських угідь і органом державної влади, а між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя.

 

По-друге, у поясненні звертається увага на те, що до цього часу Кабінет Міністрів України не забезпечив прийняття відповідних нормативно-правових актів, які б дозволили виконати вимоги щодо платності за користування мисливськими угіддями. Зауважу, що ці вимоги до Дмитра Шмигаля є надуманими. В інших областях України дана вимога законодавства реалізовується.

 

Тож Сергій Кокоць, зайнявши посаду начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, побачив прогалини в чинному законодавстві та пропонує дочекатись ухвалення Верховною Радою України іншого законопроекту № 3200. Наскільки мені відомо, у Верховній Раді на даний час знаходяться до десятка подібних законопроектів. І кожен з них містить зміни до чинного законодавства щодо регулювання використання тваринного світу.  Дивно, що Сергій Кокоць вказує лише на одну пропозицію. А якщо приймуть інші правки, які не підходять, то й надалі не буде виконуватись законодавство?

 

Не підходить Сергію Кокоцю й діяльність Івано-Франківської обласної ради, яка не затвердила методику розрахунку плати за користування мисливськими угіддями. Водночас, на Львівщині обласна рада рішенням від № 1019 від 12.03.2020 року затвердила відповідну методику.

 

Вплив нової посади чи продовження традицій попередників?

 

Як бачимо, з отриманням посаду начальника управління на Прикарпатті відбуваються метаморфози у діяльності Сергія Кокоця. Чи то нова посада, чи інша область негативно вплинули на свідомість пана Сергія? Чому він відмовився виконувати набутий досвід у Львівський області в частині правозастосування виконання вимог чинного законодавства та продовжив корупційну практику попередників?

 

Більше того, погляди Сергія Кокоця щодо правозастосування в частині плати за користування мисливськими угіддями не поділяє безпосереднє керівництво – центральний орган виконавчої влади. Державне агентство лісових ресурсів (далі – ДАЛР) України, відповідальне за реалізацію державної політики у галузі мисливського господарства (лист від 31.07.2019 року № 03-14/5923-19).

 

 

ДАЛР засвідчило, що має іншу думку, ніж Сергій Кокоць: «Законом не передбачено прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення розміру та порядку внесення плати за користування мисливськими угіддями».

 

Незважаючи на це, Сергій Кокоць у листі від 29.08.2022 року № 06-21/70-947 знову стверджує, що він все таки віднайшов прогалини в законодавстві, й тому не буде його виконувати.

 

 

Практика правозастосування за областями України

 

Аналіз правозастосування у системі галузі лісового господарства свідчить, що ієрархії влади не існує. Ми доходимо до системного хаосу в державному управлінні. Територіальні органи Держлісагентства  вільні у своєму виборі – застосовувати чинне законодавство чи ні. Такі області, як Волинська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська ігнорують законодавство під різними надуманими причинами. А саме: «у зв’язку з відсутністю встановлених та затверджених нормативних розрахунків» (Тернопільське ОУЛМГ), «на сьогоднішній день не розроблений порядок та розміри плати за користування мисливськими угіддями» (Рівненське ОУЛМГ) і т. п. А в таких областях, як Запорізька, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська, Львівська знайшли механізм отримання коштів за користування мисливськими угіддями.

 

З метою вирішення питання щодо стягнення плати за користування мисливськими угіддями Державне агентство лісових ресурсів України листом від 02.09.2022 року № 03-06/4362-22 повідомило, що 8 вересня 2022 року буде проведено нараду в приміщенні Івано-Франківського ОУЛМГ.

 

 

Нарада проходила на високому рівні за участю представників керівництва поліції, облдержадміністрації, народних депутатів України від Прикарпаття  ̶  Ігоря Фріса та Олександра Матусевича.

 

Що стосується плати за користування мисливськими угіддями, то перший заступник начальника управління Роман Олійник заявив, що він прихильник правової позиції. У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів України не виконав вимоги законодавства та не привів свої нормативно-правові акти у відповідність до законодавства, зі свого боку, Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства і в подальшому не повинно виконувати імперативну вимогу щодо плати за користування мисливськими угіддями.

 

Новий законопроект як альтернатива невиконання чинного закона

 

Народний депутат України Ігор Фріс заявив, що, заслухавши виступи присутніх він ініціюватиме перед Верховною Радою України ухвалення законопроекту, який би взагалі відмінив плату за користування мисливськими угіддями на період воєнного стану. Законотворчий процес був запущений блискавично, прямо у залі засідання. Народний депутат України Ігор Фріс повідомив, що під час наради він дав доручення своєму помічнику про підготовку законопроекту про відміну плати за користування мисливськими угіддям не лише під час воєнного стану, але й з пролонгацією на рік. Народний депутат України Олександр Матусевич запевнив, що він докладе всіх зусиль, щоб цей законопроект якнайшвидше був прийнятий.

 

Зауважу, що ця пропозиція має сенс. Полювання на період воєнного стану не проводиться, а мисливські господарства не мають доходів. Але навіщо ініціювати законопроект, який би відміняв плату за користування мисливськими угіддями, коли чинний закон так і не виконується? Дивно виглядають позиції Народних депутатів України. Вони були проінформовані першим заступником управління Романом Олійником, що виконавча гілка влади, на його думку, блокує виконання вимог законодавства, яке по своїй суті й виражає волю українського народу.

 

Зрозуміло, що блокування виконання вимог чинного законодавства, в якому йдеться про оплату, має своїх бенефіціарів. Якщо закон вимагає сплачувати кошти, а їх не сплачують, то зрозуміло, що фінансові потоки пішли в тінь. І це – так званий владний корупційний кейс, який за сім років невиконання вимог законодавства становить близько 100 млн. грн. Європейські партнери України 5 вересня у Брюсселі застерегли владу від політизації всіх правоохоронних структур і закликали дотримуватись верховенства права. Ця вимога є однією з ключових умов для подальшого руху України на шляху до повноправного членства в ЄС. Про те, що дехто не бажає втрачати корупційного кейсу, свідчить, що лише для розгляду звернень викривача корупції витрачено 227 тис. грн. А результатів – жодних.

 

По слідах статті «Корупція від Голови Держлісагентства Юрія Болоховця та Ко»

 

До блокування вимог законодавства залучена Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Також є підстави вважати, що до корупційної схеми залучений керівник Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.

 

Слід зазначити, що ДАЛР України  листом від 01.09.2022 № 03-06/4288-22 повідомило, що моє звернення від 01.08.2022 року, в якому я додав статтю «Корупція від Голови Держлісагентства Юрія Болоховця та Ко», надіслано усім територіальним органам Держлісагентства для розгляду, ретельного аналізу та врегулювання питання плати за користування мисливськими угіддями в установленому законодавством порядку (лист від 01.09.2022 № 03-06/4288-22).

 

 

Це  ̶  кардинально відмінна позиція Держлісагентства щодо втручання в питання реалізації виконання законодавства в частині плати за користування мисливськими угіддями, яка полягала тоді у невтручанні з посиланям  на  ст. 6 Господарського кодексу України, який забороняє незаконне втручання органів державної влади у господарські відносини.

 

Низька виконавська дисципліна в сукупності з відсутністю політичної волі дотримуватися вимог законодавства нівелюють справедливість і законність, сіють хаос у державному управлінні. Тож понад сім років влада не бажає забезпечити виконання вимог законодавства, чим спричиняє збитки державному бюджету України. Тому перед нами – величезний масив роботи з викорінення умов, за яких могли б діяти старі корупційні схеми.