Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
На період посилення у столиці карантинних обмежень, обумовлених зростанням захворюваності на COVID-19 право на користування громадським транспортом дає тільки спецперепустка, отримати яку можна у Київській міській раді (КМДА).
Міська влада одразу оголосила, що кількість спецперепусток є обмеженою, і вони будуть доступними лише для працівників установ і підприємств об’єктів критичної інфраструктури, в тому числі засобів масової інформації. В переліку структурних підрозділів, які видаватимуть спецперепустки після розгляду заявок, указано, що журналісти зможуть отримати їх в Управлінні інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ми вирішили перевірити, наскільки реально отримати спецперепустку для працівників ЗМІ.
Подання листів-заявок
Всі листи (заявки) подаються на розгляд за однією адресою – на вул. Леонтовича, 6. Як було зазначено в офіційній інформації КМДА, що оприлюднили 01 квітня, приймати їх будуть у конференц-залі на другому поверсі.
Рано вранці наступного дня я була однією з перших у черзі на подання листів до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Одразу з’ясувалося, що на другий поверх нікого не пропускають. Ні про яку конференц-залу не йшлося. Вийшла співробітниця департаменту і оголосила: «складайте всі листи до скриньки біля входу».
Поки ті, хто прийшли першими, чекали аудієнції, вже за 2 – 3 хвилини за мною вишикувалася чимала черга людей з папками й файлами в руках. Я поклала свого листа до загальної скриньки та пішла.
Торік у КМДА так само діяла система видачі спецперепусток, з тією лише різницею, що заявки подавалися в електронній формі. Тоді я так само склала звернення для отримання спецперепусток для працівників ЗМІ, вказала всі відомості про видання і кількість перепусток – ми просили всього чотири, на випадок крайньої потреби. Не 100, навіть не 10, а всього 4. День минав за днем, а у відповідь – тиша. Зрештою, локдаун закінчився, і потреба у спецперепустках відпала. Але ми все пам’ятаємо.
Цього разу я взагалі просила тільки 2: одна спецперепустка для мене, і одна для мого заступника. Знову таки, не на кожен день, а на крайні випадки, тому що власних авто ми не маємо. Виходячи з досвіду минулого року, я не маю ілюзій стосовно того, що в мене чи в когось із наших журналістів буде спецперепустка.
Спочатку довести до лиха, аби потім геройствувати?
Тепер давайте проаналізуємо причини стабільного погіршення епідемічної ситуації в столиці. Київська міська рада (КМДА) першою отримує інформацію (у вигляді повідомлення) про проведення всіх мітингів, пікетів, демонстрацій та будь-яких масових заходів. Міські чиновники не могли не знати про те, що лише в період із січня до кінця березня в Києві відбулося, щонайменше, з десяток маргінальних масових заходів: деструктивного руху антивакцинаторів – противників щеплень, ковід-дисидентів і ковідіотів усіх мастей. Вони транслювали відео з кожного свого збіговиська в соцмережах і на YouTube, тим самим накручуючи інших людей і пропагуючи свої мракобісні ідеї для широкого загалу.
Одні кияни та гості столиці брали в цих заходах особисту участь, інші – споживали цей треш-контент у медіа, бо ніхто не заважав. Хіба, адміністрація соцмереж інколи видаляла матеріали, що порушують правила спільноти. Таким чином, коло противників гігієни, імунізації та здорового глузду розросталося, немов на дріжджах.
Люди схвалювати це і переймати аналогічну модель поведінки, проявляючи парадоксальну легковажність – починали ігнорувати заходи безпеки, нехтували використанням засобів індивідуального захисту, не дотримувалися рекомендацій медиків і поводилися так, наче вони безсмертні. Як наслідок, вони заражалися самі, ходили хворими до останнього (всі ковід-дисиденти приховують, коли вони хворіють, поки не стане зовсім зле) та заражали інших людей.
Міська влада наділена низкою управлінських повноважень, які надають їй усі можливості заборонити проведення таких заходів і не допустити поширення пропаганди невігластва серед населення. В КМДА діє ціле управління інформаційного забезпечення, котре повинно було проводити роз’яснювальну роботу про заходи безпеки, популяризувати щеплення та багато іншого. Крім того, міська влада в принципі не може існувати ізольовано від органів Національної поліції України та інших силових структур. Знаючи про те, що відбувається, чиновники могли задіяти свої повноваження, волю та зв’язки з правоохоронними органами, щоб нейтралізувати організаторів шкідницьких мітингів. Та вони цього не робили.
Спецперепустка нічого не варта, коли люди не щеплені
Тим часом, від початку пандемії COVID-19 в Україні померли понад тридцять тисяч людей, в тому числі у столиці – близько трьох з половиною тисяч. Чому тільки зараз Київська міська рада (КМДА) прийняла рішення про посилення карантинних обмежень? Відповіді є очевидними: некомпетентність і безвідповідальність. Комунікація з громадянами не склалася, пропаганда щеплень була повністю провалена, проблему політизувати. Популісти перетворили суто медичну проблему на нагоду для власного піару і створення штучних рейтингів.
Варто дивитися на те, що відбувається, об’єктивно, бо жодна видана і отримана спецперепустка ні від чого не захищає. Захворіти може кожен, хто не має антитіл або не отримав вакцину.
Водночас, спецперепустка дає декому нові можливості, що доступні не кожному. Цей документ не з тих, що можна надрукувати на звичайному принтері чи розмножити на ксероксі. Спочатку створюється дизайн (як виглядатиме спецперепустка, як вона буде захищена від підробки), визначається кількість примірників (тираж), який має бути виготовлено. І виготовлено не у найближчій типографії, а на тому підприємстві, що має бути обрано для цього не «зі стелі», а на підставі певної процедури – тендеру.
Це означає, що за виготовлення спецперепусток підприємство отримає кошти з міського бюджету. Хто перевірятиме точний тираж? Скільки насправді було виготовлено спецперепусток на замовлення і здано до КМДА? Чи не додалися до цього паралельні тиражі «для своїх» і на продаж?
Мій суб’єктивний прогноз – намічається чергова корупційна схема. І спецперепустки отримають «не только лишь все, мало кто может это делать» (це крилате висловлювання належить київському міському голові Віталію Кличку, котрий тепер кинувся запевняти киян у тому, хоче їх врятувати).
Коли ситуація зміниться?
Термін дії спецперепустки на самій цій картці не зазначається, тому його також слід розглядати як умовний. Там указано тільки рік – 2021. Якщо ближче до 16 квітня ситуація з показниками захворюваності не буде покращуватися, то локдаун може бути продовжено. Ймовірність такого розвитку подій є високою, враховуючи інкубаційний період від зараження до появи перших симптомів COVID-19. В такому випадку спецперепустка діятиме до зняття обмежень на користування громадським транспортом.
Взагалі мене так розчулює підхід КМДА та деяких ЗМІ до інформування громадян про заплановані заходи: спочатку з’являється новина на кшталт «на киян чекає повний локдаун…», «в Києві можуть заборонити користуватися громадським транспортом…», «в Києві можуть запровадити комендантську годину…» та інші страшилки. Невдовзі після цього з’являється офіційна інформація КМДА про те, до чого всіх «підготували». Навіщо ці натяки, тріпання нервів, підводки? Оголошуйте одразу, ми і так до всього вже готові.
Взагалі спецперепустка на проїзд у громадському транспорті сьогодні слугує лише зовнішньою ширмою, за якою безтолкові чиновники намагаються прикрити свої помилки і створити видимість «турботи» про людей. Вони зараз борються з наслідками, у спричиненні яких самі ж брали участь – своєю байдужістю, невмінням вести діалог з людьми, заграваннями з антивакцинаторською (і не тільки) потолоччю.
Ситуація зміниться лише тоді, коли більшість громадян отримають щеплення. Інших варіантів не існує.
Інформація на цій сторінці буде оновлюватися і доповнюватися залежно від результату розгляду нашої заявки на отримання спецперепусток.
Продовження історії: заявка начебто схвалена, проте одержати спецперепустку неможливо.