Визначення строків для ознайомлення з матеріалами провадження

Поділитися:

Спільно з колегами – адвокатами і науковцями, протягом тривалого часу ми наполегливо продовжуємо сприяти розв’язанню такої важливої процесуальної проблеми, як визначення розумних і достатніх строків для ознайомлення з матеріалами провадження (справи).

 


 

Ознайомлення з матеріалами справи – важливий елемент реалізації права на захист

 

Згідно зі ст. 290 КПК України однією зі стадій кримінального провадження є відкриття матеріалів кримінального провадження обвинуваченій особі, а також іншим учасникам процесу (захисникам, потерпілим). На цій стадії учасники ознайомлюються з матеріалами провадження, включаючи можливість їх копіювання.

 

Ознайомлення з матеріалами провадження передбачено і на інших стадіях кримінального процесу. Зокрема, це передбачено під час вступу до справи інших, нових захисників, після завершення судового розгляду та ухвалення вироку тощо. Так само, ознайомлення з матеріалами проваджень (справ) передбачено іншими процесуальними законами України – в частині цивільного, господарського, адміністративного судочинства, виконавчого провадження тощо. Тобто порушені нами проблемні питання є універсальними.

 

Ознайомлення зз матеріалами справи

Полтавський окружний адміністративний суд

 

Тому постає питання про розумність визначення строків ознайомлення з матеріалами. Особливо це стосується кримінального провадження. Адже від повноти ознайомлення залежить реалізація права на захист особи. Безспірно, що коли матеріали провадження мають значний обсяг, є складними для їх сприйняття, розуміння і критичного осмислення, то обмеження судом (слідчим суддею) терміну ознайомлення зі справою штучно обмежує право на захист.

 

Скільки часу необхідно для ознайомлення з різними матеріалами справ?

 

Приміром, у справах про ухилення від сплати податків або про інші економічні злочини матеріали слідства можуть складати десятки томів. Серед матеріалів буде декілька складних експертних досліджень у сфері бухгалтерського, податкового та фінансового обліку і звітності. Там можуть бути арифметичні та математичні розрахунки, перелік і аналіз банківських транзакцій. Ці розрахунки можуть бути ускладнені показниками курсових різниць валют, різними ставками кредитування, оподаткування, пені та штрафів, які «накладаються» одна на іншу, відміняють, змінюють або скасовують одна іншу, альтернативними розрахунками та показниками та ін.

 

Зрозуміло, що якісно «ознайомитися» з десятками томів складних розрахунків, аби мінімально навіть зрозуміти суть обвинувачень, за декілька днів неможливо. Тим більше, якщо особа не є фахівцем у галузі знань, з приводу яких складені документи. А така неможливість корелюється з можливістю підготувати контраргументи, визначитися з тактикою та стратегією захисту, зібрати докази на користь сторони захисту.

 

Ці та інші випадки можуть бути обтяжені особливим статусом (становищем) особи, яка ознайомлюється з матеріалами провадження. Наприклад, коли це іноземець, який не володіє мовою, якою ведеться судочинство, чи це особа з вадами зору, слуху, психічними захворюваннями та недоліками сприйняття чи особа похилого або юного віку  тощо.

 

Проте слід враховувати, що відповідно до ст. 290 КПК України у разі зволікання з ознайомленням за ухвалою слідчого судді встановлюється термін ознайомлення з матеріалами. Після його завершення вважається, що особа ознайомилася з усіма матеріалами.

 

При цьому процесуальним законом не визначено критеріїв, засад і принципів, якими має керуватися слідчий суддя під час розгляду порушеного питання. Тобто, слідчий суддя може «наобум» визначити термін ознайомлення з матеріалами провадження. І цей термін буде істотно меншим, аніж розумний та достатній, об’єктивний термін, дійсно необхідний для реалізації особі права на ознайомлення з обвинувальними матеріалами.

 

В Україні має бути методика розрахунку достатніх строків для ознайомлення з матеріалами справ

 

У нас відсутні будь-які методики, розрахунки або орієнтовні показники, які давали б можливість визначити «справедливий» та достатній строк (термін) для ознайомлення з матеріалами справи (провадження) на «середніх» засадах. З тим, аби унеможливити як невиправдане затягування з ознайомленням (процесуальну диверсію) так і невиправдано скорочені строки ознайомлення, визначені судом, виникає об’єктивна потреба заповнити цю прогалину та розробити і впровадити відповідну методику.

 

Вбачається, що розроблення методики може здійснюватися легітимною установою з високим рівнем професійності, довіри, соціальної значущості, впливу. Зокрема такою є Всеукраїнська громадська організація «Спілка адвокатів України», в якій може бути створено відповідну робочу групу, що буде координувати всю роботу. Для розробки методики необхідно залучити фахівців у галузі права, освіти, психології, педагогіки, окремих науковців і наукові установи.

 

Використання наявних методик з інших галузей

 

За аналогією підходу за основу можна взяти методики, які враховуватимуть освітній рівень осіб, звичність тексту для сприйняття, навантаження, складність матеріалу, інтенсивність розумової праці, баланс праці та відпочинку, а саме:

 

  • існуючі навчальні методики освітніх закладів для вироблення нормативів навчальних матеріалів, які мають якісно засвоїтися студентами під час навчання новим дисциплінам;
  • нормативи, які застосовуються в окремих професіях (коректори і редактори, рецензенти творів, викладачі, перекладачі тощо) .

 

Залучення органів державної влади

 

На всіх етапах підготовки методики – від етапу постановки завдань до етапу впровадження, необхідне залучення центральних органів влади та їх окремих підрозділів:

 

  • Міністерства освіти і науки України;
  • Міністерства охорони здоров’я України;
  • Міністерства соціальної політики України (Державна служба України з питань праці);
  • Міністерства юстиції України;
  • профільних комітетів Верховної Ради України, науково-експертних установ (підрозділів) спеціалізованих судів Верховного Суду тощо.

 

Участь зазначених органів обумовлена необхідністю поточного схвалення окремих елементів і складових методики. За результатом складення методики вона має бути запроваджена у практику, за можливості – шляхом внесення відповідних змін до чинних законодавчих актів.

 

Окремим елементом успішності реалізації порушених питань буде інформованість суспільства та учасників специфічних процесуальних правовідносин про ситуацію та напрями її вирішення. Одночасно має бути публічне обговорення методики, оприлюднення відомостей про методику та спосіб її розроблення, врахування пропозицій від інших осіб, які надійдуть у результаті обміну думками з цього приводу. Своєю чергою, варто провести наукову апробацію з метою обговорення окремих елементів методики (наукові конференції, круглі столи, семінари тощо).

 

Будемо щиро вдячні колегам за участь у розв’язанні порушеного питання. Це є важливим і визначальним як для адвокатів і науковців, так і для всіх учасників судових процесів.