З історії «глибинної» корупції на Прикарпатті

Поділитися:
Перегляди: 881

На підставі аналізу офіційних відповідей органів державного управління  в галузі лісового та мисливського господарства доводиться констатувати, що підвалини «глибинної» корупції було закладено системним невиконанням вимог чинного законодавства щодо стягнення плати за користування мисливськими угіддями.  

 

 

По слідах попередніх матеріалів

 

Цю тему було започатковано у попередній публікації Корупційні маніпуляції в галузі мисливського господарства на Прикарпатті. З метою врегулювання порушених мною проблемних питань державного управління мисливським господарством було направлено звернення Президентові України через урядовий електронний кабінет (реєстраційний номер ПР-15193659). Розгляд звернення по суті доручено Івано-Франківській обласній державній адміністрації та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.

 

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило, що проблему щодо недотримання вимог законодавства в частині внесення плати за користування мисливськими угіддями розглядати не буде. Відмову було мотивовано тим, що зазначене Міністерство вже надало вичерпну відповідь. Тим самим, перший заступник Міністра припустився подвійного порушення вимог статті 8 Закону України «Про звернення громадян». По-перше, питання виконання вимог законодавства не вирішене по суті. По-друге, рішення про відмову розглядати повторні звернення приймає виключно керівник органу, а не його заступник.

 

Нижче наведено листи, які було отримано у відповідь на мої звернення.

 

 

В чому причина невиконання вимог законодавства?

 

Хочу зауважити, що місцева влада основною причиною невиконання вимог чинного законодавства про плату за користування мисливськими угіддями в Івано-Франківській області вважає невиконання Кабінетом Міністрів України закону, який мав привести у шестимісячний термін свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (лист Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09.08.2022 року № 06-21-55/858).

 

Власне, Міндовкілля є центральним органом виконавчої гілки влади, що визначає політику у галузі мисливського господарства та входить до Кабінету Міністрів України. І воно мало б відповідати за відповідність нормативно-правових актів. У дійсності ж кожен орган влади знаходить дедалі нові виправдання для блокування вимог законодавства.

 

Аналогічно, як і  Міндовкілля, відсторонилася від вирішення викладених у публікації питань Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Розглядаючи матеріал, листом від 14.02.2023 року № П-8/01-10/22 зацитовано статтю 24 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», проінформовано про розроблений законопроект, який після ухвалення ще краще врегулює плату за користування мисливськими угіддями. Але не повідомлено чому, на відміну від інших областей, не виконується на Прикарпатті чинне законодавство.

 

З історії глибинної корупції

Без викорінення корупції нам не вберегти неповторні ліси Прикарпаття – наше національне багатство

 

Мінливість підходів до правозастосування у Держлісагентстві

 

Не виявляє бажання виконувати вимоги чинного законодавства центральний орган виконавчої влади з питань реалізації політики у галузі мисливського господарства. Так, однією з улюблених тез, якими Держлісагентство маніпулює щодо невиконання вимог законодавства (платності використання мисливських угідь) та виправдовує свою бездіяльність щодо неможливості втручання у роботу суб’єктів господарювання, є посилання на Господарський кодекс, який забороняє втручатись у господарську діяльність (лист від 08.05.2019 року № 03-06/3549-19). Цікаво, що у 2016 році Держліагентство втручалось у роботу державних лісогосподарських підприємств. Про це свідчить лист від 17.02.2016 р. № 03-16/840-16. А вже за три роки Держлісагентство «передумало» втручатися.

 

Також варто зауважити, що юридичні погляди на правозастосування законодаства в Держліагентстві проходять еволюцію. Так, на своє виправдання про те, що не все так погано, і питання плати за користування мисливськими угіддями контролюється Держліагенством, свідчить лист від 01.06.2022 року № 03-06/2365. У листі вказано, що відповідно до пункту 10 контракту, укладеного між даним органом і керівниками державних лісогосподарських підприємств, останні зобов’язуються забезпечувати отримання плати за користування мисливськими угіддями. Але, як бачимо, контракт у Держлісагентстві не вартий паперу, на якому його написали. Протягом семи років державні лісогосподарські підприємства його не виконують.

 

Іншою тезою Держліагентства для маніпуляції та ігнорування по суті моїх звернень, які базуються на чинному законодавстві, є посилання на частину 2 статті 30 Закону України «Про інформацію». Дана норма визначає, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (лист ДАЛР від 15.11.2022 року № 14-04/6252).

 

Хаос у державному управлінні

 

У більшості регіонів України територіальними органами Держлісагенства дієво контролюється законодавство щодо платності використання мисливських угідь. Це підтверджує відповідь від 04.10.2022 року № 03-06/5130-22. Але в Івано-Франківській області органи державної влади далі продовжують блокування вимог законодавства щодо платності використання мисливських угідь. Вони посилаються на те, що Кабінет Міністрів України не виконав вимог законодавства і в шестимісячний термін не привів відповідні нормативно-правові акти (лист Івано-Франківського ОУЛМГ від 20.07.2022 р.). Наведене вказує на цілеспрямований хаос у державному управлінні, тому що в інших областях органи влади реалізовують вимоги законодавства незважаючи на «недоопрацювання Кабінету Міністрів України».

 

Позиція Державного агентства лісових ресурсів України щодо виконання вимог законодавства є мінливою. Якщо на даний час Держлісагентство самоусунулося від виконання забезпечення платності використання мисливських угідь, то у 2016 році воно намагалося (принаймні документально) виступати суб’єктом під час дотримання законодавства. Так, з метою реалізації виконання вимог законодавства Державне агентство лісових ресурсів України звернулося до начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства, які прямо підпорядковані агентству і є його територіальними органами, з вимогою надати пояснення керівниками підпорядкованих підприємств щодо невиконання вимог статті 24 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо отримання плати за користування мисливськими угіддями (лист від 17.02.2016 р. № 03-16/840-16).

 

Виконавська дисципліна у підпорядкованих органах

 

Про низьку виконавську дисципліну керівників територіальних органів, або небажання виконувати вимоги законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями свідчить лист ДАЛР від 17.02.2016 № 03-16/839-16. Нормативно-правова база визначає ієрархічність державного управління та виконання вимог як законодавства, так і законних наказів безпосереднього керівництва. У вищезгаданих листах подано посилання на закон і вказується, що керівники державних лісогосподарських підприємств вже порушили вимогу законодавства.

 

Відповідно до чинного законодавства державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Начальники управлінь і директори державних лісогосподарських підприємств носять форму з пагонами. Теоретично, це повинно було б підвищувати їх виконавську дисципліну. Але на практиці виходить інакше.

 

Історія мовчить про те, чи вдалося Держлісагентству отримати пояснення. Але залишається незаперечним той факт, що на Прикарпатті протягом семи років влада не збирається виконувати вимоги законодавства.

 

Історія має і своїх героїв

 

Так, завдання виконати вимоги законодавства та отримати пояснення керівників державних лісогосподарських підприємств покладалося на начальників управлінь. В той час керівником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства був Голубчак Олексій Іванович. Він, як бачимо, заклав міцні корупційні підвалини невиконання вимог законодавства.

 

По його слідах пішли й інші начальники управлінь та керівники державних лісогосподарських підприємств, які понад як сім років блокують виконання вимог законодавства. Так, 210 тисяч га державного лісового фонду державні лісогосподарські підприємства надали на безоплатній основі у користування приватним користувачам мисливських угідь. На думку голови Івано-Франківської обласної ради, середня вартість оплати за користування мисливськими угіддями становить 6-7 грн за гектар. Тож через бездіяльність органів публічного управління в Івано-Франківській області державні підприємства області втрачають лише за один рік 1470 000 грн. Якщо врахувати, що вже сім років ігнорується виконання вимог законодавства, то збитки, завдані Голубчаком О.І. та його послідовниками на даний час становлять суму в 10 мільйонів гривень.

 

Шляхи подолання глибинної корупції

 

17 лютого 2023 року Президент України  Володимир Зеленський  на Мюнхенській конференції заявив:

 

«Я думаю, глибинної корупції в Україні немає. Багато чого вимила ця війна, багато хто побіг з нашої держави, якщо казати відверто. Є ті чи інші моменти. На жаль, люди у світі… знаєте, це було в часи всіх воєн: хтось воює, а хтось користується війною. Я впевнений, що ми це все поборемо».

 

З тезою Президента про те, що глибинної корупції в Україні немає та що корупціонери виїхали, я не погоджуюсь. Невиконання вимог чинного законодавства в Івано-Франківській області триває. А «патріарха» корупції Олексія Голубчака, який не виконував ані вимог законодавства, ані Держлісагентства система залишила при справах після виходу на пенсію, призначивши його директором УкрНДІгірліс. Він також має статус Заслуженого працівника сільського господарства України, члена Президії Лісівничої академії наук України, член-кореспондента Лісівничої академії наук України.

 

 Слушно вказує аналітик Сергій Фурса:

 

«У нас корупціонери відкриті і відверті, зухвалі і не ховаються. У нас всі про всіх все знають. Яка ж це глибинна корупція? Все відкрито і прозоро, на видноті. Корупціонери не ховають свої статки, не заморочуються зі способом життя, а корупційні оборудки прості як кут дома. Будинки, машини, годинники і дорогі сумочки. Корупціонери самі волають про те, що вони корупціонери. І пишаються тим. Тому у нас і не прийнято звільняти корупціонерів. Бо всі знають, що то корупціонери ще у момент призначення. І за що ж звільняти людину, яка робить очікувані кроки і нічим вас не дивує? Всі знають, від кого призначають людей, кому треба подзвонити «Better call…», і куди йдуть грошові потоки».

 

Не покладатись виключно на владу з метою досягнення справедливості закликала 20 лютого 2023 р. і голова МВФ Кристаліна Георгієва, зазначивши: «Україна може досягти прогресу в боротьбі з корупцією, тому що люди не будуть терпіти, коли гроші розкрадають і розкрадають, коли падають бомби».

На часі