Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
Спроба одержати законну й завчасно замовлену спецперепустку на проїзд у громадському транспорті перетворилася на небезпечний квест, у якому було все: «футбол» відвідувачами, хамство співробітників і повний бардак із розглядом листів-заявок.
«Приїжджайте за спецперепустками»
Коли недільного ранку 04 квітня мені надійшов дзвінок стосовно спецперепустки, це було повною несподіванкою. Хоча в КМДА офіційно заявляли, що в ці вихідні співробітники будуть працювати і триватиме видача спецперепусток, я навіть не очікувала, що листа розглянуть так швидко і що мені взагалі хтось зателефонує.
Співробітник повідомив, що для того, аби одержати спецперепустку (точніше, дві нещасні спецперепустки, що ми замовили для наших журналістів, які не мають особистого транспорту) необхідно під’їхати до Шевченківської райдержадміністрації. Добре, без проблем – громадський транспорт сьогодні ще доступний для всіх. Зібралася, поїхала.
Відділи Шевченківської РДА розташовані, як відомо, у різних місцях. Спочатку я приїхала до центрального, що біля станції метро «Університет». Підхожу, морально готуючись до того, що доведеться постояти в черзі… А навколо нікого нема та всі двері зачинені. Тільки вітер гуляє, та густий дощ зі снігом летить з неба.
Неділя – вихідний, нічого не знаємо
Я натиснула на кнопку дверного дзвінка, вийшов здивований охоронець. На запитання про те, де можна одержати спецперепустку, він не зміг нічого відповісти:
– Сьогодні вихідний, нікого немає.
– А як же Кличко оголосив, що 3 і 4 квітня будуть робочими днями, в які здійснюватиметься розгляд заявок і видача спецперепусток? Мені сьогодні зателефонували, тому я одразу приїхала…
– Не знаю, – він знизав плечима і показав мені на графік роботи з написом «неділя – вихідний», – я охоронець, і сьогодні тут один. Можливо, спецперепустки видають в іншому місці.
Я зателефонувала на номер співробітника, з яким розмовляла вранці, та ще раз перепитала, за якою адресою можна одержати спецперепустку. Як з’ясувалося, він взагалі працює у Подільській РДА, куди випадково потрапила наша заявка (хоча я зазначила всі відомості про ЗМІ та вказала район реєстрації – Шевченківський), та знає тільки, що цей відділ розташований біля Драмтеатру.
Що ж, гаразд, – я відкрила в телефоні повідомлення КМДА про порядок видачі спецперепусток, знайшла адресу потрібного підрозділу та вирушила на Богдана Хмельницького, 24, – це ж зовсім недалеко.
Охоронець із манією величі та розмова з чиновником
На диво, там було відчинено. Ані черги, ані ажіотажу не спотерігалося. Переді мною зайшла тільки одна жінка, якій теж треба було одержати спецперепустку.
Приміщення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації на Богдана Хмельницького, 24
У дверях стояв чоловік років сімдесяти у формі охоронця. Я ще не встигла підійти і сказати «доброго дня», як він грубо спитав:
– Ну? Вам що потрібно? – сказано це було тоном «провалюйте під три чорти».
Як я зрозуміла, цей літній чоловік має серйозні вади слуху, тому що мої відповіді він не чув і щоразу перепитував, тому доводилося все повторювати двічі та тричі.
– Стійте тут і чекайте. Піду взнаю.
Вигляд він мав такий, наче він цар і бог, якого посміли відволікти від глобальних і надважливих справ.
Невдовзі охоронець вийшов знову. «Підходьте до віконця», – сказав він, і там передав мені слухавку внутрішнього телефона. На іншому кінці дроту був чиновник на ім’я Віталій (так звертався до нього охоронець). Я ще раз назвала всі відомості про видання, адресу реєстрації та кількість перепусток (аж цілих дві).
Шевченківська РДА: мистецтво знущатися з людей
Від Віталія я дізналася, що наша заявка сюди ще не дійшла. Адреса реєстрації «ГОВОРИ!», яку я чітко вказала в листі, знаходиться практично поряд із Шевченківською РДА. Залишається загадкою те, як наша заявка опинилася в іншому районі – Подільському. Одержати спецперепустку в Подільській РДА, де зненацька «заблукав» лист, я теж не зможу, тому ще це інша територіальна компетенція. Там не мають права видати документи для проїзду установі, що зареєстрована в сусідньому районі.
На самому цікавому місці нашу коротку розмову довелося перервати. Слухаю я роз’яснення чиновника, аж тут з вулиці вбігає той самий охоронець (який, до речі, був чомусь без маски) та починає на мене кричати, щоб я не займала телефон, хоча сам півхвилини тому передав мені слухавку. Намагаючись одночасно дослухати відповідь чиновника і пояснити, що зараз охоронцеві вкрай знадобився телефон, я вже розуміла, що тут більше робити нічого.
– Нет пропусков, поняли?! Обращайтесь в Шевченковскую администрацию, пишите, узнавайте, – прокричав охоронець мені в обличчя.
В принципі, я і була в Шевченківській районній адміністрації. Куди ще звертатися? А він міг би і прямо сказати: провалюйте геть звідси, челядь, і не заважайте нам. Я не кажу вже про те, що він був без маски та ігнорує вимоги щодо використання державної мови під час роботи.
Отже, чи можна одержати спецперепустку, сумлінно виконавши всі вимоги та завчасно подавши заявку? Виходить, що наш лист фактично не був схвалений, оскільки в Шевченківській РДА його наразі не було розглянуто з тієї причини, що він туди не дійшов, а «загубився» в Подільській РДА. Коли і як його туди перешлють і чи дійде він взагалі – невідомо.
Сьогоднішній приклад показав, що очікувати чогось конструктивного від Київської міської ради (КМДА) не варто. Тут усі ставляться до людей, як до скотів – починаючи від міського голови Віталія Кличка і до того хамовитого пенсіонера-охоронця, що вдає із себе царя. При цьому роботу не організовано, все якось по-кривому, по-дурному й через одне місце. Бардак, одним словом…