Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
Вчорашнє засідання судової колегії Апеляційного суду міста Києва у справі щодо оскарження застосованого судом першої інстанції запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Юлії Кузьменко за підозрою у вбивстві журналіста і радіоведучого Павла Шеремета запам’яталося не тільки нападами на журналістів, але і вражаючими виставами у залі судових засідань.
«Юля, замовляй пісню!»
Всі телеканали та ЗМІ, котрі вели прямі трансляції чи здійснювали відеозапис у залі судових засідань, зафіксували ці події для історії, тому переглянути їх ви зможете на будь-якому каналі. Різниця – лише у ракурсі відеозйомки.
Наприклад, на цьому відео, починаючи від 1-ї хвилини, вільні слухачі та поручителі виконують пісні протягом 10-15 хв.
Після того, як солістка Христина Панасюк (до речі, вона є автором і виконавицею пісень) виконала першу пісню, «активісти» звертаються до Кузьменко, що знаходиться у боксі для підсудних, і кричать: «Юля, замовляй!».
Так, Христина Панасюк дійсно має талант і написала багато хороших пісень, вона часто відвідує наших бійців на фронті та співає для них.
Але суд – не місце для концертів. Тим більше, що справа, яка розглядалася, стосується трагічної загибелі людини – вбивства журналіста Павла Шеремета, якого підірвали в авто прямо у центрі мирного Києва.
А тим часом за стінами зали судових засідань інші «активісти» поливали сечею та били журналістів. Як стало відомо, від нападів також постраждали журналісти телеканалів «Наш» і «ЗіК».
Коли присутні у залі судових засідань розпочали виконувати наступну пісню (рос.) – «Воины света», повернулися судді для оголошення ухвали, тому спів довелося припинити.
Після того, як головуючий суддя оголосив, що ухвалу слідчого судді про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін, його заглушили вигуками «Ганьба, ганьба!». Тому далі взагалі не було чутно, коли буде оголошено повний текст ухвали.
А потім – спостерігайте за емоційною реакцією адвоката (на відео далі): «шо ви, бл*дь, за люди?!», «п*дораси!», «суки! Просто суки!» тощо.
Звісно, все більше людей задаються питаннями про те, чи можливі подібні витівки у цивілізованих країнах і якими чином, наприклад, у Європі забезпечується порядок у судах.
Гротескні запитання
Для отримання коментарів я звернулася до нашого колеги у Федеративній Республіці Німеччині.
Ігор Михайлюк протягом шести років проживає у м. Берліні, та на певному етапі життя йому навіть довелося відстоювати свої права у німецьких судах.
Тому я запитала, як проходять судові засідання та чи можуть брати участь у них активісти й різні групи підтримки. Зокрема цікаво було дізнатися про таке:
- Чи траплялися випадки, коли учасники судового розгляду справи чи вільні слухачі дозволяли б собі висувати якісь колективні вимоги до суду, голосно кричати, скандувати ті чи інші гасла, висловлювати образи на адресу суддів?
- Чи траплялися подібні випадки у судах ФРН? Якщо так, то чим вони завершилися?
- Чи можна співати в суді хором?
- Як поводяться у суді німецькі адвокати? Чи можуть вони висловлювати на адресу правоохоронних і судових органів образи, погрози, в тому числі з використанням нецензурної лексики?
- Які заходи реагування вживають правоохоронні органи ФРН у разі вчинення подібних діянь?
Щодо поставлених запитань Ігор Васильович цілком справедливо зауважив, що самі по собі вони виглядають якоюсь навіть не фантастикою, а гротеском, оскільки в Україні та у Німеччині абсолютно різний формат правовідносин.
Різні правові системи та формат правовідносин
– Тут зовсім інші правовідносини, – пояснив Ігор Михайлюк. Правова система суттєво відрізняється від української.
І розпочинаються такі правовідносини навіть не в суді, а на вулиці. Якщо ви, як пересічна фізична особа, десь заявили чи написали, що я – злодій, який нібито вкрав щось або завдав комусь тілесних ушкоджень, і не змогли довести це в суді, то на вас чекає кримінальне покарання.
Якщо я обізвав вас образливими словами, навіть заслужено, на мене чекає кримінальне покарання.
А для осіб, які виконують державні функції, встановлено підвищену відповідальність за такі діяння.
Що стосується роботи адвокатів у Німеччині, то для того, аби отримати відповідний дозвіл і розпочати самостійну адвокатську практику, необхідно здобути відповідну освіту, а також обов’язково пройти стажування протягом не менше 10 років. Оплата праці адвоката розпочинається з рівня від 80 євро за годину.
Втратити все це можна за одне «криве» слово на адресу правосуддя. І після такого ніхто, ніколи знову не дасть тобі можливості працювати адвокатом.
Країна, де панує закон і порядок, виховує людину та змінює її на краще
Правосуддя у Німеччині об’єктивне, а тому воно має високий рівень довіри з боку суспільства.
– Взагалі суспільні взаємовідносини тут зовсім інші, – продовжує Ігор Михайлюк, – я маю багато ділових контактів. Так от, договір на виконання робіт чи послуг укладається десь починаючи суми на рівні півмільйона євро, тобто для «великих гравців».
А весь малий і середній бізнес працює фактично на принципі «потиснути руки», і цей принцип тут священний.
Отже, на поставлені мною запитання стосовно поведінки у судах ФРН пан Ігор Михайлюк зазначив, що подібні «концерти» тут неможливі навіть у теорії чи уві сні.
Принципи забезпечення порядку в країні прості: перший принцип – закон один для всіх, другий – невідворотність покарання.
– Скажу відверто, – зізнається Ігор Васильович, – я коли сюди тільки приїхав з Чернівецької області, то став помічати, що людина тут, у Німеччині, змінюється на краще.
Тут, наприклад, жоден свідомий громадянин не може дозволити собі сісти за кермо напідпитку чи перевищувати встановлену швидкість руху на дорозі. У ФРН за перевищення швидкості можуть позбавити водійських прав на все життя. Можуть і до в’язниці запроторити – тільки за перевищення швидкості, навіть якщо все обійшлося без жертв…
Слід зазначити, що наші з Ігорем Михайлюком погляди на ситуацію навколо розслідування справи про вбивство Павла Шеремета є цілком протилежними. Він має сумніви в обґрунтованості причетності підозрюваних, а я підтримую версію слідства. Втім, ці аспекти ми і не обговорювали, тому що давати оцінку доказам повинен тільки суд.
Предметом нашої дискусії були виключно питання забезпечення порядку в судах і законності в країні загалом, а саме в частині, що стосується практики успішних європейських країн. Адже ми хочемо жити гідно й бути європейцями, чи не так?
Читайте також:
Юлия Кузьменко: штрихи к портрету «волонтера»
Про алібі заарештованих у справі про вбивство Павла Шеремета
Драматургія в суді та норми адвокатської етики
Сектанти ШЄП (Бистріченко & Co) «відбілюють» підозрювану у вбивстві Шеремета
Владислав (Буча) Грищенко та його судимості
Підозрювана Яна Дугарь. Історія одного “ексклюзиву”