Олександр Корнійчук
Latest posts by Олександр Корнійчук (see all)
До творів Степана Бандери, зокрема зібраних у збірнику «Перспективи Української Революції», ми тепер підходимо, як мені здається, з потрійної точки зору.
По-перше, вони мають велике історичне значення як документ епохи, дуже складної в Україні й не менше складної в еміграції.
По-друге, через призму цих творів ми бачимо, – і розуміємо – Степана Бандеру як політичного діяча, який все своє життя віддав національно-визвольній, революційній боротьбі.
По-третє, дивимося на твори як на цілком практичний засіб, що визначає стратегію і тактику національної боротьби також у наш час.
Дозволю собі глянути на цю книжку саме з останньої точки зору.
Всі ми знаємо, що в Україні сьогодні є не те, що треба. Всі ми також знаємо, в основному, які причини становища, що склалося, і, також в основному, розуміємо, хто спричинив такий стан. Але не всі ми, здається, розуміємо — бо Україна перебуває в ситуації розгубленості суспільства – що треба робити.
Вже існує та розрекламовано дуже багато рецептів, що треба робити з Україною, але ці рецепти або цілком нездійснимі, або їх не здійснюють — тобто не доводять до кінця, або вони дають цілком протилежний ефект.
Послухаймо теоретичних — і практичних — положень, які Степан Бандера виклав, зокрема, у своїй статті «До проблеми політичної консолідації», опублікованій більше як пів століття тому. Будемо дивитися на його слова з позицій нашого дня.
1) Спостерігалося і спостерігається тепер прагнення цілої української громадськості до консолідації, але у практичних планах і заходах переважають вузькопартійні цілі й тенденції.
2) Не може бути механічної консолідації, бо в такому випадку різні політичні угруповання хочуть іти далі власними політичними шляхами, і замість зміцнення виникає взаємне паралізування й гальмування. Така «єдність» перетворюється на «оптичний обман».
Отже, не конгломерат різних політичних угруповань, а консолідація на ґрунті «загальної політичної платформи, спільної лінії й спільних засад визвольної політики».
3) Пишучи про передумови політичного об’єднання, Бандера вважав – і вважаємо ми сьогодні, – що, по-перше, всі повинні прагнути до однієї спільної мети, стоячи на платформі самостійності й соборності Української держави, а, по-друге, мусить бути проведена уніфікація, тобто визнання єдиного шляху для досягнення спільної мети, бо розщеплення практичних політичних дій нації – це шлях до програшу.
Є «одна генеральна лінія самостійницької політики», єдиний шлях безкомпромісної боротьби з ворогами Української держави.
Я б додав до цього, що весь час тепер лунає дуже підступний заклик до «злагоди» в суспільстві, але ця «злагода» не може здійснюватися шляхом компромісу з ворогами української державносте бо тоді ці ворожі сили можуть взяти верх і звести нанівець усі національні зусилля України та українців.
4) Бандера застерігав від виникнення таких ситуацій, коли «політичні чинники у своїх взаємовідносинах часто ставлять справи так, що виходить пряме протиставлення поміж ними там, де його, протиставлення, властиво немає». Тому не загострювання відносин по лінії «або – або», а діяльність по лінії «і – і», тобто повинні перемогти взаємна толерантність і синтезуючий принцип.
Автор «Перспектив Української Революції», дивлячись вперед, визначав історичну місію України тим, що вона має стати «пробоєвиком і кристалізаційним осередком нового ладу на руїнах СРСР, ладу свободи і справедливості у взаєминах між вільними народами і людьми».
Цю мрію ще треба здійснити.
Публікується за: Дашкевич Я. [Про книгу Степана Бандери «Перспективи Української Революції»] ІІ Меморіальна бібліотека-архів Ярослава Дашкевича. Ш-3/2. Папка «Персонали *ТГ?». Рукопис, 5 с. (Виступ на презентації книги Степана Бандери «Перспективи Української Революції» 17 лютого 1999 р.).
За матеріалами: Дашкевич Ярослав. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / 2-ге вид., виправл. й доповн. – Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М.С. Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007. – 808 с.
Читайте також:
Ідеї Степана Бандери та їх втілення в умовах сьогодення