Вшанування Бога фінансами: у що вірять послідовники Мунтяна

Вшанування Бога фінансами, укладання з ним договорів, родові прокляття та дива зцілення: у що вірять послідовники Володимира Мунтяна?

 

 

Самопроголошений «апостол», нагадаю, є лідером одного з найчисленніших в Україні деструктивних культів – Духовного центру «Відродження», що належить до релігійних організацій харизматичної спрямованості. Але щодо харизматів загалом ми зараз не будемо намагатися давати їм оцінку, критикувати чи судити про те, добре це або погано. Нам просто важливо зрозуміти відмінність: харизматичний рух, по суті, – це рух, до основи якого покладено поширене переконання у незвичайному прояві Святого Духа. Щодо «Відродження», то цим зумовлено відповідні ключові ідеї вчення, зокрема про «помазання», під час якого нібито «сходить Святий Дух», та й сам В. Мунтян називає себе «помазаником божим».

 

 

Ідеологія організації не передбачає чітко регламентованої доктрини, що була б репрезентована в єдиному творі. Її основні тези ґрунтуються на довільному тлумаченні біблійних текстів, а сама концепція пишеться одночасно з тим, як розростається культ. Започатковуються нові проекти (саміт «Четвертий вимір», коледж «Гора Мойсея» тощо) та видаються книги з відповідної тематики, або пастори читають проповіді, і записуються нові відеосюжети з тієї чи іншої теми. Але ключові ідеї, що розпорошені в усьому цьому масиві інформації, все ж цілком можливо зібрати, наче мозаїку, й тоді все стає на свої місця.

 

1. Партнерство з Богом. Отже, будь-яка особа, що є членом церкви, може налагодити безпосередню комунікацію із самим Творцем. Віра в цю можливість становить одну з основних ідей. При цьому відносини у вигляді партнерства між віруючим і Богом розглядаються як норма життя й основна мета. А сторони в таких «партнерських» відносинах, за певних умов, фактично зрівнюються у правах.

 

 

2. Помазання. Дух святий трактується як рушійна сила, котру приводить у дію «апостол» В. Мунтян під час культових практик і спрямовує нібито на допомогу тим, хто цього потребує. Для того, щоб прийняти «сходження святого духа», людина повинна прийти у специфічний стан, за якого повністю втрачає контроль над своєю інтелектуально-вольовою сферою. Це потрібно для того, аби «відкритися» для «прийняття дива».

 

Даний специфічний стан позначається за допомогою терміну «помазание» (рос.).

 

 

Який зовнішній прояв це має об’єктивно? Яскраві емоційні переживання, під час яких може наставати запаморочення, втрата рівноваги, координації, що спричиняє падіння, а так само – неконтрольовані рухи, істеричні напади чи реактивні психічні стани.

 

А тепер – про те, як описується «помазання» – відкриваємо книгу В. Мунтяна «Помазание Святого Духа», читаємо: «…Дух Святой, проявляясь на служении, наполняет зал, и люди, на которых сходит помазание и сила, чувствуют, как что-то подобное электрическому разряду проходит через их тело. Практически всегда люди, которые переживают сошествие силы Духа Святого, не могут устоять на месте и падают. Но на этом действие помазания не заканчивается. Оно проникает в душу человека, вызывая слезы радости, раскаяние, излияние сердечных переживаний» [1, с. 12 – 13].

 

3. «Четвертий вимір». Пропагується ідея існування «четвертого виміру» як недосяжного для пересічних громадян особливого стану під «божим благословенням», до якого, за певних умов, може увійти кожен віруючий, який бажає пізнати «закони фінансового процвітання». А саме, дотримання даних «законів» полягає у формуванні такої світоглядної позиції стосовно власного матеріального добробуту, за якої адепт готовий беззаперечно приносити у «жертву» на користь ДЦ «Відродження» кошти в таких розмірах, які можуть дорівнювати сумі всіх його доходів, і при цьому він не відчуває страху за те, що може залишитися без засобів для існування. Зі збільшенням розміру внесків, як випливає зі змісту «законів», автоматично зростають і статки адепта.

 

 

4. Вшанування Бога фінансами. Ключові тези доктрини зосереджено навколо теми фінансів, для чого застосовується специфічна термінологія – «вшанування Бога фінансами» [2, с. 37]. Виховання «нового мислення», вихід «за межі» звичайного світу – до «четвертого виміру» трактується як «повне спустошення себе» на основі «звільнення від страху бідності»: «Бог говорил: возьми все и пожертвуй (…) опустоши себя полностью, отдай эти деньги» [3, с. 28]; «опустошая себя перед Богом, мы показываем, что не боимся впасть в Его руки, не боимся Ему доверять. Когда Он нам говорит «прыгнуть со скалы», мы прыгаем, веря, что Он нас поймает» [3, с. 31].

 

«Мислення процвітаючої людини» полягає у реалізації ідеї: «я хочу стать тем, кто будет спонсировать пробуждение. Я буду жертвовать большие деньги для того, чтобы имя Христа проповедовалось по всей земле» [3, с. 36].

 

Бог у тлумаченні В. Мунтяна та інших служителів церкви є володарем усього матеріального і «царем серед царів», що має беззаперечне право на одержання не менш, як 1/10 частини від усіх доходів, а також додаткових пожертв чи іншого майна людей. З огляду на це відстоюється теза про обов’язок кожного члена церкви сплачувати т. зв. «десятину» і додатково – пожертви, які мають назву партнерських внесків. Ухилення від сплати зазначених внесків, незалежно від причин, оголошується найтяжчою провиною і прирівнюється до скоєння крадіжки у самого Бога.

 

5. Договір з Богом. Особа, що вважає себе членом організації, може стати партнером Бога, уклавши відповідний договір.

 

 

У даному договорі, форма якого є типовою для всіх і варіюється тільки залежно від суми внесків, прописано такі положення щодо взаємної відповідальності сторін (мова, стиль і орфографія – з оригіналу):

 

– партнер – фізична особа: «ответственен и обещает: ежемесячно передавать установленную сумму, в партнерский департамент (партнерский расчетный счёт) до 30-го числа и сохранять верность в этом»;

 

– Бог – інша сторона договору, є відповідальним і обіцяє: «Проявлять Свою верность для тебя! послать тебе помощь в беде;  защита и охрана твоей жизни; защитить от всех врагов; дать тебе счастье и на земле, и в вечной жизни; исцелить тебя от болезни и немощи; дать веру в то, что ты непременно получишь награду, приготовленную для тебя Небесным Отцом!» [4].

 

При цьому відповідальності за порушення обов’язків за договором для сторін не передбачено, а В. Мунтян, який називає себе довіреною особою і ставлеником Божим, не має жодних документів (довіреність, наказ або витяг з протоколу), які підтверджували б його повноваження посередника під час укладання договору та право підпису.

 

6. Духовні закони процвітання. Постулюється існування «духовних принципів», знаючи й використовуючи які нібито можна кардинально покращити свій фінансовий стан і досягти процвітання. «Духовні принципи» полягають у тому, що для досягнення цієї мети кожен віруючий повинен систематично – у вигляді щомісячних платежів, віддавати Богові, посередником якого постає ДЦ «Відродження» значну частину своїх коштів у вигляді внесків учасника партнерської програми та сплати десятини: «верность десятине – это великая сила для каждого из нас, потому что так ты выстраиваешь свою веру» [3, с. 64].

 

Ухилення від сплати десятини визнається тяжким проступком і безальтернативно визначається як «крадіжка у Бога», що тягне за собою «фінансове прокляття» (настання бідності, банкрутства, втрати майна): «когда мы не отдаем десятину Богу, а тратим на свои нужды, Сам Бог называет это воровством (…) не дать десятину, потратить на свои нужды – это преступление против Бога. И именно это открывает двери Дьяволу» [3, с. 77].

 

7. Майнова залежність від культу. Маніпулювання почуттям провини і страху за нібито скоєну «крадіжку десятини» здійснюється з метою змусити послідовників учіння неухильно дотримуватися вимоги про передавання на користь організації належних їм грошових коштів та іншого майна: «Он [Дьявол] ничего не может сделать с твоими финансами, но может подтолкнуть тебя на грех, чтобы ты украл десятину, удержал партнерские или что-то другое. Из-за этого с тебя будет снята защита, а проклятие, то есть разрешение Дьяволу действовать, вступит в силу» [3, с. 84].

 

Відсутність у особи джерел заробітку не є підставою для звільнення її від обов’язку сплати десятини та інших внесків. У таких випадках організацією приймаються внески у вигляді майна (ювелірні вироби, інші речі та предмети, включаючи об’єкти нерухомості чи права на них). В такий спосіб особа позбувається «фінансового прокляття», здобуваючи особливу «благодать» («помазание») на майбутнє.

 

Жодного фінансового процвітання, – йдеться з учіння В. Мунтяна, – не буде в житті людини, допоки вона не дає десятину до церкви: «десятину вигадала не церква, а Бог, це Його план для нашого процвітання і успіху» [2, с. 52]. Вимога до кожного віруючого під час планування своїх витрат надавати перевагу десятині перед усіма іншими фінансовими зобов’язаннями (платежі за комунальні послуги, придбання продуктів харчування, виплата за кредитними договорами) обґрунтовується пріоритетом Бога та необхідністю в такий спосіб набувати його «благословення».

 

Основний критерій визначення розміру пожертви, що обумовлює постійне зростання витрат адепта, полягає у передаванні такої суми коштів, яка є значною з огляду на його матеріальний стан: «благоволение Божье приобретается только теми жертвами, которые принесены с болью» [2, с. 31]. «Зростання у вірі», за твердженням В. Мунтяна, означає і постійне збільшення розміру витрат на пожертви: «у человека веры «планка» должна расти. Например, ты жертвовал пять гривен. Затем приходит момент, когда ты поднимаешь «планку» и жертвуешь десять гривен. Ты не ждешь того времени, когда придут деньги, чтобы поднять «планку» [2, с. 38]. Відчуття втрати і внутрішнього дискомфорту вважається показником правильності самостійного визначення розміру пожертви. Внутрішня боротьба раціонального та емоційного, за твердженням В. Мунтяна, повинна завершуватися «перемогою духу» (над розумом), тобто передаванням великої суми коштів або майна чи цінностей, які мають високу вартість [2, с. 39].

 

8. Експансія доктрини. Експансія віровчення ДЦ «Відродження» розглядається як головна мета, що виправдовує його поширення на політичну, економічну, соціальну та всі інші сфери життя України: «церквей будет десятки тысяч, а спасенных людей – миллионы. Это та жатва, которую Бог хочет доверить нам» [5, с. 15]; «наша церковь получила от Бога важное задание – строить мегацерковь в Украине, в Киеве» [5, с. 54].

 

9. Родові прокляття, демонічна природа хвороб і негараздів. Активно пропагується антисоціальна риторика, згідно з якою істинний віруючий знімає із себе відповідальність за причини власних негараздів або невдач, оскільки в їх виникненні винними називаються Диявол, «демони» та «наслідки родового прокляття», з якими належить боротися шляхом внесення пожертв, участі в культових практиках і фінансової підтримки ДЦ «Відродження».

 

 

10. Схвалення соціальної самоізоляції. Крім того, наголошується на необхідності розриву всіх стосунків адепта з кожним, хто не поділяє його поглядів: «не допускай в свою жизнь людей, которые разрушают твою веру» [3, с. 53]; «делись своим видением только с теми людьми, которые поддерживают твою веру» [3, с. 61], що може сприяти поглибленню соціальної самоізоляції членів організації і значно ускладнити надання їм необхідної, в тому числі, правової допомоги.

 

Будьте уважними до своїх близьких. Завжди, щодня знаходьте час для того, щоб поцікавитися їхніми справами. Просто коли до мене звертаються і починають розповідати, як усе розпочалося («моя мама потрапила до секти», або «мій син» (донька) опинилися у секті»), то в цьому звучить (чується) лише одне: це ж наскільки треба було втратити контакт, втратити довіру з рідною людиною, що їй сектанти стали ближче за власну сім’ю або друзів!

 

Як нескладно переконатися, самопроголошений «апостол» не поважає своїх послідовників та вважає їх тупим стадом. Люди для нього – всього лише ходячі гаманці з вухами, яким можна вкласти в голову будь-яку дурню, що вони сприйматимуть на віру. Він бачить у них не співгромадян, а  корисну масовку, що існує тільки для того, аби тішити його амбіції у прагненні до влади.

 

Адже фактично В. Мунтян і група осіб, які входять до складу керівних органів ДЦ «Відродження», здійснюють посягання на державний суверенітет, права і свободи громадян, створюючи  підґрунтя для виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких релігійних громад. Іншими словами, вони вчиняють дії, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», віднесено до загроз національним інтересам і національний безпеці України [6].

 

Тут варто звернути увагу на явні ознаки розпалювання міжконфесійної ворожнечі: зокрема, всі інші християнські релігійні концепції, що базуються на позитивному розумінні божої волі та мети людини постійно самовдосконалюватися, оголошуються «диявольським породженням» і «вбивчим ученням» [7]. Натомість у В. Мунтяна наголошується на можливості кожного на свій розсуд керувати обставинами, змінювати або скасовувати їх.

 

Це наразі коротко про те, що складає доктрину ДЦ «Відродження». До мунтянівських плодів графоманства ми надалі обов’язково повернемося, а ще у нас буде цікава наступна тема: у попередньому матеріалі (див. Мунтянщина. Договір з Богом) ви вже бачили, як проходять так звані «служіння зцілення», тож наступного разу ми поговоримо про методи маніпулювання свідомістю на масових заходах у ДЦ «Відродження», коли іде робота у великих групах. Ми розберемо техніки, прийоми зомбування та ви дізнаєтеся, як це працює.

 

Я вам бажаю мудрості. І дуже рада тому, що так багато людей сьогодні стали цікавитися питаннями протистояння сектам.

 

Перелік використаних джерел:

 

1. Мунтян В. Помазание Святого Духа / В. Мунтян. – К.: Варух, 2014. – 88 с.

2. Мунтян В. Сила жертвы / В. Мунтян. – К.: БРАЙТ СТАР ПАБЛИШИНГ, 2014. – 72 с.

3. Мунтян В. Четвертое измерение. Деньги. Открой дверь в процветание / В. Мунтян. – К.: Варух, 2017. – 96 с.

4. Узнай секреты успеха и процветания с Богом! // Духовный центр «Возрождение». – Розділ: «Партнерство». – (Електронний ресурс). – Режим доступу: http://vo.org.ua/partner.

5. Духовное отцовство : учебное пособие / ДЦ «Возрождение». – К.: Варух, 2017. – 77 с.

6. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 року № 964-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.

7. Молитва за исцеление телезрителей. Выпуск №12 // МУНТЯН ВОЗРОЖДЕНИЕ. – (Електронний ресурс). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KakHudE9oOE&t=1620s.