Котельня на мільйон, або Чим ризикує викривач корупції

The following two tabs change content below.
Avatar

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; головний редактор загальнодержавного бюлетеня "ГОВОРИ!", e-mail: govory.red@gmail.com

Коли викривач корупції збирає інформацію, звертається до правоохоронних органів, але невдовзі сам стає підозрюваним у сфабрикованому проти нього кримінальному провадженні: чи в усіх випадках новий Закон №198-IX може захистити викривачів корупції?


 

Заставна – невелике місто на Буковині (Чернівецька область) з населенням близько 10 тисяч мешканців. Там практично всі люди знайомі одне з одним.

 

І є в цьому місті одне цікаве комунальне підприємство – котельня, що обслуговує споживачів переважно з числа бюджетних установ.

 

Котельня на мільйон, або Чим ризикує викривач корупції

 

Тарифи для цієї категорії споживачів, відповідно, формує міський голова. А цю посаду займав на той час Ярослав Цуркан.

 

Про бізнес заставнівської «сім’ї»

 

Зараз і міський голова давно змінився, а котельня так і стоїть на тому ж місці до сьогоднішнього дня, але події, пов’язані з нею, розпочалися ще задовго до ініціатив нинішнього складу Парламенту. Тоді – шість-сім років тому, ще навіть не йшлося про те, що колись у законодавстві може з’явитися таке важливе поняття, як викривач корупції та відповідні нормативно-правові акти, що гарантуватимуть захист цих осіб. Однак вже тоді назріла гостра потреба у законодавчому врегулюванні цих питань.

 

Заставнічанин Ігор Михайлюк тоді був одним з депутатів міської ради. Узагальнивши зібрану інформацію та документи, він був шокований – для такого невеликого міста, як Заставна, забагато, коли міський голова щороку міг красти мільйон з тих чи інших джерел.

 

Звісно, крім того, що Ігор Михайлюк докладно описав ці факти у статті, яку було опубліковано 17 січня 2013 р. – Бізнес заставнівської «сім’ї», або Як украсти мільйон на сайті Чернівецької незалежної інформаційної агенції БукІнфо, де він давно веде свій блог, було подано й відповідне звернення до правоохоронних органів.

 

За заявою пана Михайлюка СУ УМВС України у Чернівецькій області було порушено кримінальне провадження № 12013270050000186 від 06.02.2013 р. Крім того, він неодноразово подавав додакові документи і звернення, що мали значення для успішного розкриття цього злочину.

 

І тут стало зрозуміло, що про цю ситуацію всі знають, але ніхто нічого не наважується робити, тому що всі його заяви чомусь опинялися в дільничного інспектора, який просто списував їх в архів. На думку Ігоря Михайлюка, тодішнього міського голову Цуркана «прикривав» хтось із обласної прокуратури.

 

Щодо згаданої вище статті слід зазначити, що її було підготовлено та оприлюднено за рік після того, як Ігор Михайлюк залишив попередня місце роботи і виїхав на постійне місце проживання до іншої країни – на той час він перебував у Федеративній Республіці Німеччині, де живе і працює дотепер. Звіти він і подавав і звернення до слідчих – поштою.

 

А у квітні того ж 2013 р. було порушено кримінальне провадження, в якому викривач корупції був названий підозрюваним за абсурдними обвинуваченнями у скоєнні нібито розкрадання майна підприємства, де він вже не працював.  Як розвивалися події далі, ви знаєте з попередніх публікацій: підозра Ігорю Михайлюку так і не була вручена, але незважаючи на те, що він так і не набув статусу підозрюваного, його було оголошено у розшук, у тому числі міжнародний.

 

При цьому розшукові заходи фактично не здійснюються, хоча відомості про Ігоря Михайлюка досі обліковуються у розшукових базах. Протягом усіх цих років він не припиняв намагань відновити справедливість, але досі жодна спроба оскаржити свавільно прийняте рішення не давала результату.

 

Причина в тому, що процедура внесення особи до розшукових обліків урегульована законодавством таким чином, що залишає значний простір для використання її не за призначенням, а з метою здійснення тиску на громадян. І добитися видалення з розшукових баз відомостей, які було внесено безпідставно, а так само – оскаржити рішення про оголошення у розшук практично неможливо.

 

Тим часом криміналььне провадження, порушене відносно цієї сумнозвісної котельні, слідчими було благополучно закрито.

 

Викривач корупції: права та гарантії захисту за новим Законом

 

17 жовтня 2019 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції», який набирає чинності від 01.01.2020 р.

 

Ним зокрема передбачено внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» , а саме до ч. 1, яка доповнена визначенням поняття «викривач»:

 

«викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання».

 

Також новим Законом урегульовано права та гарантії захисту викривачів і забезпечено умови для розкриття інформації про корупцію.

 

Законом передбачено внесення змін до низки інших нормативно-правових актів, у тому числі Кримінального процесуального кодексу України, який доповнено новою статтею 1301, яка передбачає можливість виплати винагороди викривачеві:

 

«за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у вигляді 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину».

 

Однак незважаючи на загалом позитивні перспективи застосування зазначеного Закону залишаються такі ситуації, котрі жодним нормативно-правовим актом врегулювати просто неможливо.

 

Як корумпована система захищає себе

 

Як пояснив у одному з попередніх інтерв’ю Ігор Михайлюк, «…корупція – це система. Коли ти починаєш когось із цієї системи висмикувати, система його тримає, система його захищає. Система б’є тебе по руках. І на рівні Чернівецької області, де всі одне з одним пов’язані, всі одне одного знають – складно, дуже складно».

 

Незважаючи на сфабриковану кримінальну справу, за допомогою якої блогера намагалися залякати і змусити припинити будь-які його подальші кроки з викриття всіх оборудків, які пов’язані з котельнею, Ігор Михайлюк не став мовчати. Він наполегливо продовжував доводити факти корупційних правопорушень, у тому числі в судах.

 

Той факт, що кримінальне переслідування викривача в даному випадку розпочалося саме через його публікації та повідомлення про корупцію підтверджують не лише очевидні обставини, але і документи.

 

Так, публікаціями Ігоря Михайлюка зацікавився пан Найда Петро Миколайович, якого той називав одним з основних ключових осіб у схемі незаконного збагачення й розкрадання коштів міського бюджету на тарифах для котельні. Про дану особу Ігор Михайлюк згадував у наступній статті – «Теплий» сімейний бізнес по-заставнівськи.

 

Котельня на мільйон, або Чим ризикує викривач корупції

 

Штучне затягування розслідування і закриття провадження щодо котельні

 

Якщо коротко переказати подальший хід справи щодо котельні, то все стає на свої місця. Так, досудове розслідування було розпочато слідчими міліції в лютому 2013 р. І початок розслідування, на перший погляд, давав надію на те, що ведеться активна робота. Тим більше, що справа мала перспективу в суді.

 

Протягом наступного місяця – у березні за цією справою було допитано як свідків усіх депутатів Заставнівської міської ради. А потім – від березня до жовтня того ж року слідчі чомусь не проводили будь-яких значущих процесуальних дій.

 

Справу вів старший слідчий СУ УМВСУ в Чернівецькій області Семенюк В.Г. У жовтні він направив до прокуратури Чернівецької області матеріали даного кримінального провадження щодо факту незаконної передачі в довгострокову оренду посадовцями Заставнівської міської ради центральної міської котельні з обладнанням. І там надалі вказані матеріали перебували на вивченні у прокурора Губчака Олега В’ячеславовича, але ним так і не було прийнято процесуальне рішення у справі.

 

Як розповів Ігор Михайлюк, у грудні 2013 р. до слідчого управління МВС з офіційним листом звернулася Чернівецька Держфінінспекція, яка здійснювала ревізію Заставнівської міської ради відносно вищевказаних обставин. Метою звернення було отримання даних щодо прийнятого процесуального рішення стосовно котельні. Ці дані були потрібні для підготовки й подання фінінспекцією позовної заяви до Заставнівської міської ради щодо відшкодування збитків, завданих бюджету (понад 200 тис. грн.).

 

Тому слідчий УМВС Семенюк В.Г. звернувся до прокурора Губчака О.В. для отримання даних щодо прийнятого рішення. Однак у відповідь останній повідомив, що матеріали провадження ще не вивчалися та просив більше не турбувати його з цього приводу.

 

Згодом Губчак О.В. повернув матеріали провадження до слідчого управління без прийнятого процесуального рішення та погодження щодо оголошення винним особам про підозру. А без письмової згоди, тобто без погодження з прокурором слідчий Семенюк В.Г. не мав підстав для оголошення підозри винним особам.

 

Наведене є типовим прикладом того, як на практиці відбувається штучне затягування термінів розслідування кримінальних проваджень, що дозволяє винним особам уникнути відповідальності.

 

А 26 лютого 2014 р. провадження щодо котельні було взагалі закрито.

 

Як убезпечити викривачів від помсти з боку корупціонерів 

 

Від початку цієї історії вже тричі змінилася влада в країні. Здавалося б, українці давно попрощалися з Віктором Януковичем і його «сім’єю», проте місцеві «клани» так і залишилися – вони зберегли певний вплив і звично «перефарбувалися».

 

Потім, впродовж п’яти років перебування на посту Президента Петра Порошенка вже і деякі слідчі та прокурори вийшли на пенсію. Поліцію начебто було реформовано, але порядку з розшуком осіб і веденням рошукових обліків досі немає – можно оголошувати у розшук уого завгодно і роками псувати людині життя.

 

На своїх посадах залишаються інші функціонери прокуратури – проти одного з них порушено три кримінальні провадження за фактом службового підроблення. При цьому жодного руху в розслідуванні справ відносно прокурора як не відбувалося тоді, так і, на жаль, не спостерігається зараз.

 

І навіть тепер, коли вже за шостого Президента України Володимира Зеленського оновлено керівництво прокуратури та інших правоохоронних органів, а також і склад Верховної Ради України, котра нарешті закріпила такий статус особи, як викривач корупції та встановила його права і гарантії, залишається ще чимало роботи у цьому напрямі.

 

А викривач корупції сьомий рік поспіль так і залишається з тавром – «особа, що переховується від органів слідства». Більше того, внаслідок безпідставного надсилання циркуляру каналами Інтерполу Ігор Михайлюк був оголошений у міжнародний розшук, і на цій підставі був затриманий і заґратований у Німеччині. Він був звільнений зі слідчого ізолятора лише завдяки тому, що судові та правоохоронні органи у ФРН працюють не так, як у нас, і керуються законом, а не корупційними інтересами. Після того, як німецьким судом було перевірено документи, то з’ясувалося, що підстав для утримання Ігоря Михайлюка під вартою немає, тому що термін дії постанови українського суду на його затримання давно сплинув, то ж вона вже була недійсною на момент надсилання.

 

Тому бути викривачем корупції – справа досі ризикована. Але це не означає, що всі повинні боятися і мовчати. Як бачимо, у випадках, коли у схемах незаконного забгачення задіяно прикриття з числа працівників прокуратури, поліції, суддів, які всі пов’язані між собою, викривач може опинитися в такій ситуації, як Ігор Михайлюк. Його приклад і було наведено тут для того, щоб легше було зрозуміти, над чим слід особливо ретельно працювати далі.

 

Сьогодні від помсти корупціонерів не застрахований ніхто. Способів помститися дуже багато, проте мало хто наважується вдаватися до неприхованого криміналу, коли є інші – формально законні методи переслідування людей. І для того, аби ми залишили у минулому такий метод тиску, як сфабриковані кримінальні провадження, потрібно оновлювати кадровий склад прокуратури та одночасно приділяти увагу вдосконаленню чинного процесуального законодавства, в тому числі у частині регулювання розшуку осіб і ведення розшукових обліків.

 

Читайте також:

Оголошення у розшук: між законом і свавіллям

Кримінальне провадження проти блогера

Бізнес заставнівської «сім’ї » або як украсти мільйон (оновлено)

«Теплий» сімейний бізнес по-заставнівськи

Міжнародний розшук і питання його припинення

Коли службове підроблення вчиняє прокурор