Вячеслав Непран
Latest posts by Вячеслав Непран (see all)
Парк Бют-Шомон (фр. Parc des Buttes-Chaumont) займає площу в 25 гектарів. Назва цього парку походить від похмурої скелі, яка була геть позбавлена будь-якої рослинності. Це відбувалося тому, що її грунт мав незвичайний хімічний склад. Місцеві жителі здавна називали її «Chauve mont», що в перекладі означає «Лиса гора».
До середини XIX століття територія сучасного парку мала зловісну репутацію, оскільки по сусідству перебувала шибениця Монфокон.
З XIII століття і до 1769 року тут вивішували мертві тіла після страти, які часом (якщо не було нової партії) висіли до повного розкладання. Що було пов’язано з залякуванням парижан.
Після революції 1789 року це місце перетворили на міське звалище для сміття і відходів, а пізніше тут ще почали забивати коней. Тож не дивно, що у всіх сусідніх районах відбувся спалах інфекційних захворювань, не кажучи вже про постійний огидний сморід.
Інша частина майбутнього парку в той час використовувалася як кар’єр, де видобували гіпс і вапняк. Як не дивно, але саме ця неприваблива територія була обрана бароном Османом, мером Парижа, як земельна ділянка, коли задалися питанням, де розбити новий громадський парк для відпочинку та розваг швидко зростаючого населення 19 і 20 округів Парижа.
Починаючи з 1864 року протягом трьох років інженер Альфанд, архітектор Давью і садівник Дешамп займалися будівництвом парку: за цей час з’явилося кілька кілометрів доріг, безліч терас і газонів, висаджено тисячі дерев, чагарників і рослин.
Щоб вивезти звідси все сміття і привезти будівельні матеріали, знадобилося добудувати залізничну гілку до самого парку.
Щоб озеленити Лису гору, привезли 200 000 кубічних метрів родючого грунту. Відкриття парку Бют-Шомон відбулося в 1867 році.
Форма парку схожа на круасан, а головна його оригінальність полягає в перепаді висот.
Одне з найпопулярніших місць – озеро, на якому розташований острів зі скелею. Висота скелі складає п’ятдесят метрів. Зверху на скелі розташований храм Сибілли, копія однойменного храму в Тіволі.
До нього можна дістатися по підвісному мосту і «мосту самогубців».
Перший міст має довжину 63 метри, другий же виконаний з каменя і веде безпосередньо до храму. Місце, де в озеро впадає струмок, оформлений у вигляді штучного каскаду над гротом.
На території парку також облаштовані сади в китайському і англійському стилях.
Крім природних красот, в парку є й інші розваги – ляльковий театр, ресторан, музичний кіоск і дитячий майданчик.
Парижани приходять сюди, щоб помилуватися деревами – ліванськіми і гімалайськими кедрами, сибірським в’язом, падубом і ліщиною, секвоєю та буком.
В озері площею 1,5 гектара дозволяється ловити рибу (за умови придбання ліцензії рибалки). Також тут водиться безліч птахів і кілька пар лебедів.
