Повернення собак на вулиці – це правопорушення і жорстоке поводження (висновок експерта)

Поділитися:

Перегляди: 7 385

Залишення тварин напризволяще визначене законодавством як жорстоке поводження – так само, як і повернення собак на вулицю.

Науково-правовий висновок Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (скачати документ повністю).

Метою підготовки науково-практичного висновку є доктринальне тлумачення та аналіз чинного законодавства, що регулює відносини, пов’язані з нормативно-правовим регулюванням притягнення до адміністративної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами за законодавством.

Для науково-правового висновку, за зверненням директора КП «Центр поводження з тваринами» Шаповалової Ю.Г. від 13.03.2018 р вх. №126-01-492, поставлені такі питання:

1) Чи підпадають дії суб’єктів господарювання під дію статті 89 КпАП, які здійснюють господарську діяльність з вилову бездомних собак з метою розміщення в спеціалізованих установах, якщо після вилову цих тварин повертають на вулицю?

2) Надати роз’яснення, чи є такі дії юридичних осіб порушенням частини 1 ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»?

Юридичні підстави для надання науково-правового висновку

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р. № 848-VIII;
Статут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 31.03.2017 р № 514;
Положення про Науково-дослідний сектор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затверджене ректором НЮУ від 24.11.2015 р.
Звернення директора КП «Центр поводження з тваринами» Шаповалової Ю.Г. від 13.03.2018 р вх. № 126-01-492.

Під час здійснення науково-правового дослідження були використані такі джерела:

Європейська конвенція про захист домашніх тварин від 13.11.1987 р.: Закон України № 578-VII (578-18) від 18.09.2013 р.;
Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV;
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 р. № 8073-Х;
Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 р. № 3447-IV;
Вербицький М.В. Юридична відповідальність за жорстоке поводження з тваринами // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія юридичні науки. Випуск 1. Том 3.2014.-С.9-14.

МЕТОДИ НАУКОВО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчення та аналіз чинного адміністративного законодавства та нормативно-правових актів України, вивчення та аналіз наданих документів, спеціальної юридичної літератури, а також застосування загальноприйнятих методів і прийомів доктринального тлумачення правових актів та юридичних норм.

З урахуванням того, що питання, надані для дослідження, знаходяться в безпосередньому зв’язку за своїм змістом, їх аналіз буде проведено без поділу на окремі структурні елементи в рамках науково-правового висновку.

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА І ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

Прагнення України стати повноправним членом Європейського Союзу вимагає сприйняття і втілення в життя європейських цінностей. Стандарти гуманного поводження з тваринами є однією з них. Про це свідчать національне законодавство європейських держав і прийняті в рамках європейських інституцій Європейська конвенція про захист домашніх тварин 1987 р., яка була ратифікована в Україні у 2013 році. Будь-яка держава, що прагне вважатися європейською, не може ігнорувати ці стандарти і зобов’язана на правовому рівні втілювати їх в життя.

Національним законодавством встановлена найвища юридична сила норм міжнародного права над нормами національного щодо правового регулювання захисту тварин від жорстокого поводження. Зокрема, відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якщо міжнародним договором України встановлено інші правила щодо захисту тварин від жорстокого поводження, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України» (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»).

Як випливає зі змісту численних міжнародних нормативно-правових актів, кожна людина має моральний обов’язок поважати всіх живих істот планети, в тому числі і тварин, враховуючи при цьому ту важливу обставину, що останні, як і люди, здатні відчувати біль, страждати і пам’ятати. Відносини людини і тварини вказують на рівень цивілізованості і розвитку держави. Зараз постає питання гуманного ставлення до безпритульних (бездомних) тварин.

Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що бездомні тварини – це тварини, що залишилися без нагляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» ).

Згідно ч. 1 ст.1. Європейської конвенції про захист домашніх тварин, під домашнім улюбленцем мається на увазі будь-яка тварина, в яких є або збирається утримувати людина, в тому числі в своєму будинку в своє задоволення і для спілкування. Дане визначення поняття також міститься в національному законодавстві, положення якого з цього питання не тільки не суперечать міжнародному, а уточнюють поняття домашніх тварин.

Так, згідно з ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Виходячи з ознак домашніх тварин, що утримуються в ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», домашні тварини не можуть повноцінно існувати без постійного догляду, нагляду, впливу і контролю людини: вони не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

У п. 10 ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що жорстоке поводження з тваринами – це знущання над тваринами, в тому числі бездомними, що спричинило муки, яка завдала їм фізичне страждання, тілесні ушкодження, каліцтва або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на друга і на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх і сільськогосподарських тварин напризволяще, в тому числі порушення правил утримання тварин.

Згідно ч. 1 та ч. 2. ст. 15 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин. Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі і що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, в садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

У ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» зазначено, що для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, кішок та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин в населених пунктах.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» принципами поводження з тваринами є:

жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;
забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
право власності та інші майнові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону;
заборона жорстоких методів умертвіння тварин;
відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
утримання та поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Наведені вище принципи мають відображення і в загальних правилах утримання тварин, що виключають жорстокість, а саме в ст. 7 цього ж Закону, загальними правила утримання тварин, що виключають жорстокість є:

умови утримання тварин відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
умови утримання тварин, які задовольняють їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, природній активності та іншим потребам;
кількість тварин обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Крім цього, місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідний простір, режим температури і вологості, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Цивільний кодекс України також визначає обов’язок утримання та догляд за бездоглядними тваринами з додержанням ветеринарних правил (ч. 2. ст. 340 ЦК). Загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість, засновані на принципах гуманного поводження з тваринами, в тому числі і з бездомними. Це – правила, на підставі яких забезпечується цивілізоване існування тварин, в тому числі і бездомних.

Виходячи з вищевикладеного, домашні тварини без стороннього догляду не в змозі самостійно забезпечити свої життєві потреби і життєві потреби свого потомства, а саме: страждають від голоду, спраги, атмосферної температури і опадів, захворювань, техногенних факторів.

Чинним міжнародним законодавством, а саме: ч. 1 ст. 3 Європейської конвенції про захист тварин, яка ратифікована Верховною Радою України, передбачено пряму заборону покидати (залишати) домашніх тварин. Другим принципом благополуччя тварин є заборона викликати непотрібну біль, страждання або пригнічення. Саме тому цивілізований європейський світ виходить з описаного принципу (правила) – домашні тварини не можуть бути на вулицях «самі по собі», залишені напризволяще покинуті й занедбані.

Отже, повернення собак на вулицю суб’єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність з вилову бездомних собак з метою розміщення останніх в спеціалізованих установах (притулках), є порушенням частини 1 ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Таким чином, якщо суб’єкти господарювання, котрі провадять господарську діяльність з вилову бездомних собак з метою розміщення останніх у спеціалізованих установах (притулках) повертають тварин на вулицю, то в цьому випадку в їхніх діях має місце порушення загальних правил утримання тварин, тобто вони підпадають під дію статті 89 КпАП, якою передбачена адміністративна відповідальність за «залишення тварин напризволяще», що законодавцем розцінюється як жорстоке поводження з тваринами.