![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
Віталій Романюк
![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
Latest posts by Віталій Романюк (see all)
- Переваги військової кар’єри, або Не бійтеся отримати повістку -
- Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов’язків -
- Довбичка: від стародавніх часів до сьогодення -
- Голодомор 1932 – 1933 років. Геноцид українського народу -
- Київський крематорій, Байкове кладовище -
Серед мальовничих куточків українського Донбасу – славетного краю з давньою історією Свято-Успенська Святогірська лавра займає особливе місце.
Монастирський комплекс Свято-Успенської Святогірської лаври притягує неповторною красою золотоглавих споруд, які велично стоять на високих Святих горах.
![Свято-Успенська Святогірська лавра](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/monastyrskiy-kompleks.jpg)
![Свято-Успенська Святогірська лавра](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/monastyrskiy-kompleks.jpg)
Монастирський комплекс споруд Свято-Успенської Святогірської лаври
Свято-Успенська Святогірська лавра розташована в унікальному місці на високому крейдяному березі Сіверського Дінця.
![Святогірська лавра](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/svyatye-gory.jpg)
![Святогірська лавра](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/svyatye-gory.jpg)
Святогірський державний історико-архітектурний заповідник
Монастирський комплекс і крейдяні печери належать до Святогірського державного історико-архітектурного заповідника. Щороку лавру відвідують близько мільйона паломників – як з різних регіонів України, так і з інших країн.
Історія Святогірського монастиря
Як свідчать церковні джерела, ченці оселилися в горах над Танаїсом (таку назву раніше мала річка Сіверський Донець – прим. В.Р.) у XIV – XV століттях. Вперше назва цієї місцевості – «Святі гори» з’явилася у літописах у 1526 р. Наступна згадка про монастир належить до 1624 р., коли духівництву була направлена царська грамота про право на володіння монастирськими землями.
Вже тоді у монастирі було розпочато інтенсивне кам’яне будівництво. Таким чином, до кінця XV століття загалом склався архітектурний ансамбль споруд, який визначив подальше планування Свято-Успенського монастиря.
Спорудження і внутрішнє склепіння справило значний вплив на розвиток давньої української будівельної культури. Створювалися нові типи культових споруд, вдосконалювалася майстерність зодчих, стрімко розвивався живопис і прикладне мистецтво. Свято-Успенська Святогірська лавра на початку своєї історії також була центром просвіти на Південній Слобожанщині. З монастирем пов’язаний і початковий період українського літопису.
Впродовж наступних століть монастир неодноразово переживав складні часи, потерпаючи від пожеж і ворожих набігів. Але свята обитель вистояла, незважаючи на пограбування й руйнування.
Так, у 1679 р. монастир захопили кримські татари, котрі його повністю розграбували. У 1787 р., за доби перебування України під владою Російської Імперії Святогірський монастир було ліквідовано. Таке рішення було прийнято згідно з указом імператриці Катерини II, при цьому всі монастирські землі, угіддя й села було відібрано. Невдовзі, у 1790 році новим власником Святогір’я став князь Потьомкін-Таврійський. Протягом наступних 57 років, допоки землі перебували у власності Потьомкіна, монастир не функціонував.
Святогорський монастир було відновлено у 1844 р. на підставі указу російського імператора Миколи I за клопотанням землевласниці Тетяни Потьомкіної. Після цього розпочалася доба розквіту обителі, що відкрила новий етап у розвиткові всього українського зодчества і, зокрема архітектури Святогірської лаври.
![Реконструкція церкви](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/tcerkov-rekonstruktciya.jpg)
![Реконструкція церкви](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/tcerkov-rekonstruktciya.jpg)
Для підтримання будівель у належному стані у лаврі постійно проводяться реставраційні роботи
Сьогодні Свято-Успенська Святогірська лавра – це православний монастир Української православної церкви, що належить до Донецької єпархії. До 1918 р. монастир мав назву Святогірська Успенська Пустинь, а статус лаври він отримав у 2004 р.
Свята брама і Лаврська площа
Гостинно розкриває лавра свої архітектурні скарби для православних вірян і краєзнавців, які вивчають історію Донеччини. Сотні й тисячі людей з усіх регіонів України щодня приходять сюди, щоб побачити безцінні творіння, що залишені нам у спадок талановитими майстрами.
Лаврську площу прикрашає скульптура Пресвятої Богородиці – робота відомого скульптора Миколи Шматька.
![Статуя Пресвятої Богородиці](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/lavrskaya-ploschad.jpg)
![Статуя Пресвятої Богородиці](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/lavrskaya-ploschad.jpg)
Статуя Пресвятої Богородиці на Лаврській площі
На Лаврській площі розташована сувенірна крамниця, але ціни в ній такі, що не кожному по кишені.
![Сувенірна крамниця](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/tcerkovnaya-lavka.jpg)
![Сувенірна крамниця](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/tcerkovnaya-lavka.jpg)
Сувенірна крамниця на Лаврській площі
Якщо пройти далі, то там буде ще одна крамниця, та в ній ціни набагато нижчі при тому, що асортимент товарів такий само. На території монастиря є декілька різних крамниць – іконна, книжкова, сувенірна і продуктова.
Велика група архітектурних пам’яток знайомить нас із досягненнями українського зодчества та художньої культури українського народу.
![Лаврська алея](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/lavrskaya-alleya.jpg)
![Лаврська алея](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/lavrskaya-alleya.jpg)
Лаврська алея
На лаврській алеї знаходяться житлові монастирські приміщення – келії для служителів і готель для паломників.
![Житлові приміщення лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/kelii-monastyr.jpg)
![Житлові приміщення лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/kelii-monastyr.jpg)
Келії, в яких живуть служителі
Пройшовши крізь Святу браму, ми потрапляємо до внутрішнього двору, де розташовані Успенський собор, Покровський храм і екскурсійний відділ Святогірської лаври.
![Свята брама](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/svyatye-vrata.jpg)
![Свята брама](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/svyatye-vrata.jpg)
Вхід до лаври – Свята брама
Успенський собор
Піднятися до собору можна мармуровими сходами, які в нижній частині прикрашають старовинні ліхтарі.
![Успенський собор](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/pokrovskiy-hram.jpg)
![Успенський собор](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/pokrovskiy-hram.jpg)
Успенський собор Святогірської лаври
Успенський собор було закладено на початку осені 1859 р., а потім розпочалися масштабні будівельні роботи. Через особливості рельєфу та обмеженість території, на якій споруджували собор, довелося відсікати гори, засипати нерівності ярів і зміцнювати їх цегляними стінами. Та вже 4 вересня 1868 р. збудований собор було освячено.
Впродовж наступних десятиліть Успенський собор був місцем паломництва мільйонів вірян, але з приходом радянської влади його було закрито. Храм переобладнали під кінотеатр. І тільки в перші роки української незалежності в Успенському соборі, який було визнано пам’яткою архітектури, розпочалися ремонтні та реставраційні роботи. Після завершення реставрації, в 2000 р. Успенський собор освятив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженнійший митрополіт Володимир.
У храмі знаходяться головні святині Святогірської лаври – чудодійна ікона Божої Матері «Святогірська» та мощі Преподібного Іоанна Затворника.
Старовинні та сучасні монастирські споруди
Покровський храм став однією з перших великих споруд після відновлення монастиря у 1844 р.
![Покровський храм Святогірської лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/kupol-uspenskiy-sobor.jpg)
![Покровський храм Святогірської лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/kupol-uspenskiy-sobor.jpg)
Сходи, що ведуть до Покровського храму
Його будівництво тривало протягом шести років і було завершено у 1850 р.
![Покровський храм Святогірська лавра](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/pokrovskiy-hram-vhod.jpg)
![Покровський храм Святогірська лавра](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/pokrovskiy-hram-vhod.jpg)
Вхід до Покровського храму
Свого часу, з приходом радянської влади храм було опоганено – в ньому облаштували грязелікарню. Після завершення Другої світової війни храмові приміщення використовувалися як бібліотека з читальними залами. Й тільки й 1996 р. Покровський храм було повернуто Святогірському монастирю.
![Покровський храм](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/uspenskiy-sobor-svyatogorsk.jpg)
![Покровський храм](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/uspenskiy-sobor-svyatogorsk.jpg)
Годинник на дзвіниці Покровського храму
Годинник з боєм установили на дзвіниці Покровського храму з нагоди 20-річчя від дня відродження Святогірської обителі 18 вересня 2012 р. Раз на чверть години лунає музична композиція, та шість дзвонів грають різні мелодії.
![Покровський храм](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/uspenskiy-sobor.jpg)
![Покровський храм](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/uspenskiy-sobor.jpg)
Покровський храм
Преподібні Арсеній та Герман Святогірські були першими настоятелями Святогірської Пустині. На вшанування їх пам’яті було споруджено каплицю, яку освятили у 2013 р.
![Каплиця преподібних Арсенія і Германа](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/chasovnya-arseniya-i-germana-svyatogorskih.jpg)
![Каплиця преподібних Арсенія і Германа](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/chasovnya-arseniya-i-germana-svyatogorskih.jpg)
Каплиця преподібних Арсенія і Германа Святогірських
Водосвятна каплиця, яку було споруджено 2004-го р., стоїть на березі річки Сіверський Донець. Щороку, 14 серпня – в перший день Успенського посту традиційно тут відправляється водосвятний молебень.
![Водосвятна каплиця Святогірської лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/vodosvyatnaya-chasovnya.jpg)
![Водосвятна каплиця Святогірської лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/vodosvyatnaya-chasovnya.jpg)
Водосвятна каплиця на березі Сіверського Дінця
Біля берегу гніздиться багато качок та інших птахів.
![Качки на березі](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/utki-na-beregu.jpg)
![Качки на березі](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/utki-na-beregu.jpg)
Качки біля води та міст над Сіверським Дінцем
А монастирський пташинник нікого не залишить байдужим. Тут живуть павичі, рідкісні породи голубів і півнів, а ще папуги.
![Монастирський пташинник](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/ptitcy-svyatogorskaya-lavra.jpg)
![Монастирський пташинник](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/ptitcy-svyatogorskaya-lavra.jpg)
Павичі у монастирському пташиннику
Для всіх птахів них обладнано просторі вольєри, де вони можуть літати.
![Вольєри для птахів](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/ptichnik-svyatogorskaya-lavra.jpg)
![Вольєри для птахів](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/ptichnik-svyatogorskaya-lavra.jpg)
Вольєри для фазанів, папуг та інших птахів
У монастирі є трапезна, в якій організовано дворазове безкоштовне харчування. Обід у паломницькій трапезній зазвичай розпочинається після 12-ї години, а вечеря – після вечірнього богослужіння.
![Трапезна Святогірської лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/trapeznaya.jpg)
![Трапезна Святогірської лаври](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/trapeznaya.jpg)
Біля трапезної Святогірської лаври
Добра слава про Святі гори
Свято-Успенська Святогірська лавра славиться своїми старовинними печерними церквами та храмами. Печерну церкву Різдва Іоанна Предтечі було споруджено ще до XVI століття, а Печерний храм Преподібних Антонія та Феодосія Києво-Печерських – до XVIII століття. Печерний храм Преподібного Алексія – чоловіка Божого, було відкрито у 1861 р.
![Вхід до печер](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/vhod-v-peschery.jpg)
![Вхід до печер](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/vhod-v-peschery.jpg)
Вхід до печер
Якщо піднятися вище на гору, то звідси відкривається неймовірно красивий краєвид на всю Святогірську лавру та на міст над Сіверським Дінцем.
![Святогірська лавра вид зверху](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/svyatogorsk-lavra.jpg)
![Святогірська лавра вид зверху](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/svyatogorsk-lavra.jpg)
Краєвиди Донеччини
На території Святогірського державного історико-архітектурного заповідника знаходиться Всіхсвятський скит, відомий своєю неповторною дерев’яною архітектурою, котрий також є господарським подвір’ям Свято-Успенської лаври.
![Всіхсвятський скит](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/vsehsvyatskiy-skit-ukazatel.jpg)
![Всіхсвятський скит](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/02/vsehsvyatskiy-skit-ukazatel.jpg)
Дорогою до Всіхсвятського скиту
Нові будівлі монастирського комплексу Святогірської лаври – каплиця преподібних Арсенія і Германа Святогірських (2009 р.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (2011 р.), Храм преподібних отців, осяяних у подвигу (2011 р.), каплиця преподібних отців Києво-Печерських (2013 р.) та інші споруди створювалися сучасними українськими майстрами. Від 2009 р. у Святогірську триває будівництво Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
Звісно, світлини не можуть передати всіх вражень від незабутньої подорожі Донеччиною та відвідування обителі на Святих горах. І кожен, хто побуває тут, неодмінно відкриє для себе цікаві сторінки української історії, а ще отримає зміцнення у вірі та велику наснагу на добрі справи.