Сектанти ШЄП (Бистріченко & Co) “відбілюють” підозрювану у вбивстві Шеремета

Чому скандально відомий псевдопатріот Валентин Бистріченко та його однодумці з числа сектантів кримінальної культової групи ШЄП неперебій кинулися захищати й виправдовувати заарештованих у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета?

 


 

Сьогодні в інформаційному просторі спостерігається вкрай негативне явище, котре варто уваги не тільки правоохоронних органів, але і спеціально уповноважених державних структур, які опікуються питаннями дотримання стандартів журналістики та повинні вживати заходів реагування на поширення відверто маніпулятивних матеріалів.

 

Хто і навіщо бере участь в інфораційних кампаніях з героїзації злочинців

 

Зокрема, інтерес для правоохоронців мають становити персоналії окремих авторів-журналістів і ЗМІ загалом, які одностайно запустили абсолютно однакові інформаційні кампанії на захист підозрюваних у скоєнні особливо тяжких злочинів.

 

Крім того, що заангажовані ЗМІ займаються героїзацією підозрюваних, вони одночасно здійснюють маніпулювання суспільно значущою інформацією. Для цього використовується цілий набір прийомів для залякування населення й дискредитації правоохоронних органів, а саме МВС, СБ України, експертів і суддів.

 

Чого варта хоча б трансляція із зали судового засідання, де група агресивних відвідувачів нападає на працівників прокуратури. Поліція не втручається та не вживає жодних заходів реагування – на відео від 31:00 хв.

 

 

Що це, як не схвалення протиправної поведінки та пропаганда групових порушень громадського порядку, зневаги до суду, а також насильства по відношенню до представників правоохоронних органів?..

 

Також у хід ідуть вкиди нічим не підтвердженої інформації, відверті вигадки (фейки) та публікації. Ці публікації повністю ігнорують факти й побудовані на суцільних емоціях. У них “джерелами”, на які спираються автори, слугують… дописи у соцмережах.

 

У той час, поки деякі інші ЗМІ (Радіо Свобода, 5 канал, Прямий, Громадське ТБ та ін.) та Інтернет-видання (Цензор.нет, Ліга, Слідство.Інфо, Дзеркало тижня та ін.) синхронно розпочали та наполегливо продовжують однобічно висвітлювати події, акцентуючи увагу на соціальних ролях (медики, волонтери, військові, патріоти, учасники Євромайдану) підозрюваних і підміняючи факти емоціями, ми аналізуємо лише інформацію з першоджерел. А тому закликаємо всіх мислити більш масштабно, відкидаючи нав’язані чужі оцінки й судження.

 

Якщо з окремими маніпулятивними ЗМІ та позицією авторів серії відповідних публікацій усе загалом зрозуміло (але це дещо інша тема, котрій ми теж плануємо приділити увагу), то є ще одна цікава група громадян, які не є ані журналістами, ані військовими, ані патріотами. Втім, вони теж намагаються виступити такими собі “агентами впливу”, займаючись “відбілюванням” заарештованих.

 

Дана група привертає особливу уваги тим, що вона складається з ідеологічно оброблених громадян, які є фанатиками у прямому сенсі цього слова. Це – члени замкненої культової групи, простіше кажучи – секти.

 

Псевдопатріот Валентин Бистріченко, харківська ШЄП

 

Одразу зауважу: тут і далі, кажучи – Бистріченко, ми будемо аналізувати “кухню” застосування універсальних відбілюючих засобів на прикладі найбільш скандального, типового, еталонного мережевого “борця”. Він офіційно ніде не працює та живе у віртуальному світі. Риторика інших сектантів, а так само зміст, контекст і спрямованість поширюваних ними матеріалів не відрізняються абсолютно нічим. Якщо ви ознайомитеся з риторикою його мережевих френдів, то там зібралися практично всі члени харківської ШЄП та її осередків з інших міст, які мислять і поводяться однаково.

 

Валентин Вікторович Бистріченко – адепт харківського осередку секти ШЄП (“Школа Єдиного Принципу) ніколи не був в АТО/ООС. Він відмовився від призову, та від 2014 р. дотепер переховувався від працівників військкомату.

 

Незважаючи на те, що 2007 р. Бистріченко закінчив військову кафедру та здобув військово-облікову спеціальність “командир взводу зв’язку” і звання молодшого лейтенанта запасу, він не виявив жодного бажання стати на захист країни.

 

Для уникнення вручення повістки та участі у мобілізації Бистріченко часто змінював місця проживання. В цьому йому сприяли інші адепти ШЄП, надаючи своє житло.

 

Тому зараз уся так звана показушна “боротьба” Бистріченка обмежуються просторами соцмереж. Там він займається звичайним жебрацтвом, спекулюючи на довірі людей (і про це буде сказано далі).

 

Ще до середини поточного року у соціальній мережі Фейсбук Бистріченко дописував від свого імені, але потім, з одному йому відомих міркувань змінив ім’я з “Валентин Бистріченко” на фальшиве – “Карякін Василь”. До речі, це є порушенням Стандартів Спільноти Фейсбук, які забороняють використання несправжнього імені та фейкових обілкових записів (натякаю на право кожного направити скаргу на профіль).

 

“Хто наступний”? Бистріченко заслужив стати ним

 

На цьому фото – Валентин Бистріченко власною персоною. Безпринципний і лицьомірний сектант ШЄП не переймається фактом жорстокого вбивства журналіста Павла Шеремета. Він вперто ігнорує факти, оприлюднені керівництвом МВС України (вилучення протипіхотної міни МОН-50, записи телефонних переговорів і решту) – його більше турбує доля підозрюваних.

 

Валентин Бистріченко

Валентин Бистріченко бере участь у мережевому флешмобі з дискредитації правоохоронних органів, джерело: Фейсбук-профіль Бистріченка В.В.

 

“Хто наступний? – запитує Бистріченко, – Я? Він? Вона?“. Так, Валентине Вікторовичу, дуже хотілося б, щоб ним став ти. Ти сам – своїми діями та за сприяння інших сектантів ШЄП довго і завзято прокладав собі дорогу за ґрати. Так само, як “він” (Дмитро Маковецький, Ігор Собко, Валерій Драчов або Олександр Павленко тощо) і “вона” (Марина Звєрєва, Галина Волкова, Тетяна Пасинок та інші “активістки”).

 

Силове відбирання квартир у харків’ян та інші злочини “Громадської варти”

 

 

Саме Бистріченко, спільно з іншими ШЄПівцями, діючи під прикриттям ГО “Громадська варта”, безпосередньо займався силовим відбиранням квартир у харків’ян. Наприклад, на початку 2017 р. вони незаконно заволоділи квартирою одного з місцевих підприємців. Заманивши його дружину й дитину до секти, вони привласнили квартиру на тій підставі, що нібито вона належала жінці й та передала сектантам усе своє рухоме й нерухоме майно. За відсутності господаря, виламавши двері, сектанти розграбували все. Вони винесли особисті речі, меблі та побутову техніку на загальну суму близько 20 тис. доларів США. Судовий розгляд цієї справи триває вже не один рік і штучно затягується.

 

Але у віртуальному житті Бистріченко дуже ретельно приховує свої справжні наміри та кримінальні схильності, являючи нам “диво” свого перевтілення зі звичайного сектанта ШЄП на “активного громадського діяча”.

 

Звідки харківська ШЄП має знайомство з підозрюваною Юлію Кузьменко

 

Однією з форм прикриття секти ШЄП, крім псевдоактивістів, “Громадської варти” й інших “вивісок” є ГО “Порятунок тварин”. Діяльність даної ГО не тільки слугує основною формою вербування нових адептів, піару сектантів і поширення ідеології культу, але і приносить значний дохід (а саме, “наколядувати” за тиждень 80 тис. гривень на одного песика не кожна ГО зможе).

 

На одному з нових відео на однойменному каналі, котрий ведуть члени згаданої ГО з’являються Юлія Кузьменко та її співмешканець Петро Киян в образя героїв-рятівників:

 

 

ГО “Порятунок тварин” – абсолютний чемпіон Харківщини з мережевого жебрацва:

 

Джерело: сторінка ГО “Порятунок тварин”

 

Було б дивно, якби у “Порятунку тварин” не переймалися з приводу затримання й арешту Кузьменко. Адже там теж “волонтери” (так називають себе сектанти), і якби вони не виправдовували свою коліжанку, то до них постало б чимало незручних питань. А Кузьменко теж позиціонує себе як “зоозахисниця”, з усіма витікаючими: людиноненависницькі ідеї, розпалення ненависті, схвалення нападів на людей, цинічне глузування з жертв зоотерористів тощо.

 

Справа в тому, що зоотерористи (зооекстремісти) – це синдикат. Угруповання радикально налаштованих осіб, схильних до порушення закону. Злочинний клан. Це теж деструктивний культ – зоосекта. І якщо під удар потрапляє один з його членів, клан його “рятує”. Клан кидається зграєю, клан його “відбілює” та “відмазує”.

 

Рятувати коліжанку, не відриваючись від монітора

 

Методи захисту “своїх” у таких осіб не відрізняються оригінальністю, вони завжди типові: співчувати й “допомагати” на відстані. Дистанційно.

 

Тут все так само, як з їхньою “допомогою” братам нашим меншим: усі дуже жаліють безпритульних песиків, але жаліють на відстані. Одні – репостами і “вподобайками” у соцмережах, другі – перерахуванням грошей на картку “волонтера”, треті – поливанням брудом ідеологічних ворогів і особливо тих, хто викриває їхні шахрайські схеми збагачення на торгівлі емоціями. Чим більше дистанція, тим більш показово вони “люблять” тварин і “допомагають” їм. А забрати безпритульного собаку додому чомусь немає бажаючих. Втім, і мета організаторів зборів коштів на “допомогу” геть не в тому, щоб прилаштувати тварину і знайти для неї господарів, а щоб максимально зібрати грошей, маніпулюючи емоційною сферою сердобольних людей, які надсилають їм кошти.

 

Дистанційне співчуття можна наочно побачити і відносно людей – “своїх”, кого треба “рятувати”.

 

Впродовж усього вечора 12 грудня – після того, коли розпочався брифінг МВС і ГПУ, присвячений затриманню підозрюваних, безробітний Бистріченко, який має багато вільного часу, сидів у своєму Фейсбучику та постив-постив-постив.

 

Пост за постом. Бо він “не боїться”… зробити репост

 

Цим він продовжує займатися й тепер.

 

Спочатку перепостив Чорновіла, котрий цинічно глузував з Президента України Володимира Зеленського, називаючи його принизливими прізвиськами і звинувачуючи в тому, що це він нібито “притягнув усе за вуха”, аби “злити” військових і волонтерів. Звісно, вгледіли у затриманні підозрюваних і “домовленість з Путіним”. Навіть огидно коментувати це хворобливе марення. На думку дописувачів, затримання осіб за підозрою у причетності до скоєння вбивства, за наявності обґрунтованих,  допустимих і документально підтверджених доказів є “поступками Росії”.

 

Потім Бистріченко показав нам, який він сміливий, бо “не боїться зробити репост” (див. скрин-копію нижче) коли поширив відверту брехню про те, що Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков нібито “оголосив масові арешти бійців і волонтерів”.

 

Міністр Арсен Аваков жодним словом не “оголошував” подібної маячні про “масові арешти”. Але всім відомо, що брехня, внаслідок її багаторазового повторення, перетворюється на правду. Тому немає нічого дивного в тому, що взявши за основу подібні брехливі гасла, одні шкідники зробили інформаційний вкид, а інші підхопили і стали його тиражувати.

 

Уникаючи призову в АТО, Бистріченко самовиражається у дискредитації правоохооронних органів

 

Як бачите, йти на службу в АТО Бистріченко не захотів через свою боягузливість. Зате у мережевій “боротьбі” демонструє, який він сміливий.

 

Бистріченко

 

Далі він перепостив ще один істеричний допис:

 

 

До чого тут Париж? – спитаєте ви. А ні до чого, просто добряче відволікає увагу та розхитує емоційну сферу тієї некритично налаштованої масовки, на яку розраховано такі маніпулятивні посили.

 

Слідом пішли ще кілька дописів аналогічного змісту, в тому числі з піснею заарештованого судом Антоненка “Тихо прийшов, тихо пішов” та екзальтоване відео ще одного обвинуваченого у скоєнні вбивства – Стерненка з назвою “Поліція знову всім бреше?”.

 

Як видно з фейсбучної “боротьби” Бистріченка, у другій половині дня він таки підняв своє втомлене тіло з дивану. Написавши на арукшику своє звернення до Авакова на тему “хто наступний?” таки виповз на вулицю, щоб там, зробивши скорботний вираз обличчя, сфотографуватися у червоній шапочці на фоні поламаного бордюра та входу до парадного якогось будинку. Ось такий він – дух авантюризму й боротьби проти “злочинної влади” – цю світлину Бистріченка ви бачили вище.

 

Дух авантюризму й боротьби проти “злочинної влади”

 

Повернувшись за комп’ютер, Бистріченко продовжив свою нелегку працю з “відбілювання” Кузьменко шляхом поширення фейків. Згадана громадянка, нагадаю, пропонувала обстріляти Київ з “Градів”. Ще вона казала, що їй “Киева вообще не жалко”.

 

Звісно, не обійшов він увагою й іншу затриману – Яну Дугарь, котра, згідно оголошеного їй повідомлення про підозру, напередодні вбивства проводила розвідку на місці й фотографувала камери відеоспостереження на вулиці. До речі, інформацію про перебування Дугарь за кордоном було спростовано того ж дня, але кого це цікавить…

 

 

“Мене вкурвлює…”, – мережевій масовці таке примітивне словоблуддя дуже подобається. Особливо, коли при цьому поливають брудом діючого Президента України. От і Бистріченко не відстає від загалу. Куди ж без громадянки Олени Анатоліївни Самбул (Біленької), що більш відома під псевдо Маруся Звіробій? А дана особа з повадками базарної хабалки (матом не лається – вона ним розмовляє), слід нагадати, перебуває у процесуальному статусі підозрюваної за висловлювані нею погрози вбивством на адресу Голови держави.

 

 

Бистріченко і “Рух опору капітуляції”

 

Тут же неодмінною складовою мережевої “боротьби” Бистріченка є поширення провокативних дописів від “Руху опору капітуляції”. Нагадаю, харківський звіринець ШЄП не так давно вже піарився на протестних акціях проти влади під виглядом “нікапітуляції”, виступаючи проти повернення полонених українців.

 

Тепер “Рух опору капітуляції” вмагає створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді України. Що ви там “розслідувати” зібралися, нероби? Поліція вже розслідувала, запокойтеся і знайдіть, нарешті, собі нормальну роботу зі стабільним і чесним заробітком, годі вже “працювати” активістами.

 

 

Після цього йде ціла низка подібних дописів, у яких бездумно тиражуються одні й ті саме тези на кшталт “Захисників України кидають за грати по різним кримінальним звинуваченням…”. По-перше, затримання відбулося не тому, що підозрювані є захисниками. По-друге, в Україні сотні тисяч військових-захисників, і судити про всіх за випадком п’ятьох підозрюваних – верх цинізму та безглуздя.

 

Далі продовжується виливання потоків шмарклів. Повторювати всі їх тут немає сенсу. Звісно, було оголошено збір на якесь віче на 15 грудня у Харкові тощо.

 

Бистріченко навмисно з усіх новин обирав найбільш емоційні, маніпулятивні та фейкові.

 

 

Ні, не просто “дитячого хірурга” – озлоблену особу, котра розпалювала ненависть, раділа чужому болю, пропагувала криваві розправи та висловлювала садистські й людиноненависницькі ідеї. Вихваляти ось таку особу і є верхом ідитотизму.

 

Ми сподіваємося, що у випадку організації чергової спроби групового порушення громадського порядку діям Бистріченка також буде дано правову оцінку.

 

 

Щоправда, мережеві старання Валентина з його істериками мало хто оцінив. Ну геть ліниться народ ставити “вподобайки” під його дописами.

 

Чого так злякався Бистріченко?

 

Чому Бистріченко так злякався затримання, оголошення підозри та арешту фігурантів справи про вбивство Павла Шеремета? Тому, що сам займається тим самим, що і Кузьменко – жебрацтвом у соцмережах нібито на допомогу військовим. Скільки разів Кузьменко, випрошуючи у Фейсбуці гроші то на генератор, то на інші потрібні речі, писала “чек обязательно выложу”… І – тиша. Жодного звіту. Жодного чеку.

 

Так само почувається тепер і Бистріченко. Чи все з того, що було потрібно на фронті, доправлено туди, як анонсував сам Бистріченко та його товариші з ШЄП? Скільки коштів було зібрано? Але ніде ви не знайдете жодного звіту. Зате друг Бистріченка – Ігор Собко придбав собі нове авто, а сам Бистріченко – квартиру…

 

А заради елітної квартири він ладен не тільки військових обманути, а й рідну матір вигнати з хати. Тут варто нагадати читачам про те, як у 2014 р. за вказівкою очільниці харківського осередку ШЄП Марини Звєрєвої (котра нині перебрася до Києва й там під виглядом діяльності ГО “Обітєль-Ханака” активно провадить псевдорелігійні заходи) Валентин Бистріченко намагався виселити свою рідну матір і сестру з квартири за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 267, кв. 265, щоб проживати там одному.

 

Після того, як це не вдалося, а також після відмови матері розміняти вказану трикімнатну квартиру на дві однокімнатні Бистріченко почав вимагати у неї гроші на придбання власного окремого житла. Він змусив її взяти у борг 10 тис. доларів США та передати вказані гроші йому. Після цього Бистріченко придбав квартиру у житловому комплексі «Журавлівський» (м. Харків, вул. Новоолександрівська, 54-А), відомому своїми двоповерховими квартирами, а також цінами на житло, що починалися від 30 тис. гривень за 1 м2.

 

Походження решти коштів, на які він придбав квартиру, Бистріченко не пояснив.

 

Бистріченко та йому подібні продовжують наживатися на війні

 

Також Бистріченко був причетний до нецільового використання паливно-мастильних матеріалів, що виділялися Харківською облдержадміністрацією у 2014-2015 рр. на потреби волонтерів, що доправляють гуманітарну допомогу в зону проведення АТО. Зокрема, Бистріченко неодноразово звертався до керівництва області з проханням виділити «Громадській варті» бензин та дизельне паливо для доставки гуманітарних вантажів бійцям АТО.

 

Загалом облдержадміністрацією «Громадській варті» було виділено понад 1,7 т. пального. Більшу частину представники ШЄП використали для поїздок на релігійні заходи нині покійної Ольги Асауляк у різних регіонах України: Київській, Львівській, Дніпропетровській, Одеській областях.

 

Прикро, що на теперішній війні відверто наживаються такі, як Бистріченко та йому подібні. Спекулюючи на темі патріотизму, вони займаються власним збагаченням на чужій крові. Цим вони кидають тінь на весь волонтерський рух, а для створення інформаційного шуму та відвернення уваги від своїх брудних справ ладні бути рупорами для дезінформації суспільства.

 

Серед наших військових, маю вам сказати, багато моїх побратимів-грузинів. Одні – як я, давно в Украіні живуть, а ще хлопці приїхали аж із Грузії. Вони не могли залишатися осторонь і пам’ятають, як наша країна допомагала їм тоді, у 2008 році… А зараз, виходить, цілком здорові, з військовою освітою, ще й міцні та вгодовані начебто українці – це адресовано персонально Бистріченку й таким, як він, хто відсиджуються у Фейсбуці, займаються “відбілюванням” злочинців.

 

Підставки під плакати, ретранслятори брехні, соросенята… Така жалюгідна роль тих, хто не знайшов у собі рішучості стати на захист України у тяжкі часи. Або принаймні працевлаштуватися, щоб офіційно сплачувати податки, військовий збір і робити хоч щось чесне у цьому житті…