Скільки кривавих жертв ще потрібно?

Поділитися:

У Миколаєві зростає кількість жертв нападів бродячих собак. Діти, жінки, люди похилого віку найчастіше страждають від покусів. З огляду на відсутність вакцин від сказу ситуація у місті є катастрофічною, проте депутати міськради продовжують вдавати, що не помічають нічого.

 


 

Зграя собак накинулася на жінку

 

Розповідає пані Наталія, мешканка міста Миколаєва:

 

Вчора моя знайома йшла до магазину Велмарт, що на проспекті Миру, 1/1. Вона чула, що позаду біжать собаки, які дружно гавкали. Жінка обернулася, коли відчула, що вона опинилася в оточенні зграї собак з 5-6 особин.

 

Одна з них несподівано укусила її за ногу. Постраждала одразу звернулася до лікарні, де їй надали першу допомогу.

 

Одна з жертв бродячих собак

 

Рана глибока. Зараз постраждала чекає на результати аналізов. Враховуючи фактичну відсутність вакцини від сказу, те, що сталося – жахливо.

 

Це результат корупційної програми комунального підприємства «Центр захисту тварин» і нашого мера. Скільки ще людей повинно постраждати, аби було вжито адекватних заходів?

 

Того ж дня, як повідомляють миколаївці, в іншому районі міста собаки напали та спричинили тяжкі травми ще одній дівчині.

 

За деякими оцінками, кількість бродячих собак у місті сягає 60 тис особин у пікові моменти чисельності популяції.

 

«Чотири лапи» ж розпочинали з «4200-4300 собак». А їх популяція дивним чином не тільки не зменшується, але чомусь постійно зростає.

 

Міська влада продовжує підігрувати зооаферистам

 

Як повідомлялося раніше, небайдужі миколаївці об’єдналися та всіма силами намагаються «достукатися» до влади і змусити мера і депутатів вирішити проблему диких собачих зграй. Громадяни також не виключають потреби виходити на мітинги під міськраду, тому готуються до цього, організовуються і спільно розробляють вимоги.

 

Зараз «Центр захисту тварин» просить з міського бюджету майже 3 млн. грн. Бюджет Харківського центру поводження з тваринами – приблизно такий саме, тільки саме місто є в чотири рази більшим, і там виловлених бродячих собак не випускають на вулиці, оскільки ВСП не практикується.

 

Торік теперішній директор КП «Центр захисту тварин» Людмила Ткач якось розповіла, що з 2009 року очолює притулок для бродячих тварин, розташований за межами Миколаєва, в 6 км від міста. Вона категорично проти евтаназії та хоче запровадити правову відповідальність за викидання собак на вулицю. Цікаво, які ж тоді аргументи ця противниця викидання собак буде висувати на підтримку ВСП?

 

Отже, так звані «опікуни», як «передовий загін гуманізму» – не шкодуючи, можна так сказати, живота свого, кров’ю (геть не завжди своєю), потом, шмарклями й жовчю пробили дорогу для ВСП. І ця кров – на їхній совісті. Однак допоки не буде відмінено ВСП, то надалі все буде йти за їхнім планом, у тому числі грошові надходження…