Мунтян – письменник: це правда чи жарт? Що таке «розчинний» текст і як псевдорелігійна література може впливати на волю і поведінку людей?

 

«…Запомни: десятина и партнерские – это основание для процветания и для того, чтобы входить в четвертое измерение и двигаться в исповедании.

Я хочу тебе сказать: если ты читаешь эту книгу, значит, пришло время твоего путешествия к процветанию, пришло время построить основание, пришло время закрыть двери для Дьявола и не давать ему места в твоих финансах!…»

(Мунтян В. Четвертое изменение. Книга 3: Деньги)

 

…І не треба казати: «ти ж не читала, як ти можеш судити про книги нашого славетного апостола!»… Друзі, я їх усі прочитала, хоча це було складно і доводилося весь час боротися то зі сміхом, то з нудотою.

 

 

Назвати це книгами язик не повертається, тому давайте так і будемо казати: друкована продукція. Вона включає широкий перелік видань, яких уже вийшло кілька десятків.

 

Для чого вона призначена:

 

1. Додаткова рефлексія. Такі тексти слугують інструментом свідомої фіксації у пам’яті читачів основних тез і постулатів доктрини організації. Ідеться про настанови, які є предметом навіювання під час масових заходів або в ефірі програм телеканалу «Відродження».

 

На відміну від тих ідей, навіювання яких здійснюється за допомогою не директивних методів впливу на підсвідомість (скажімо, введення у стан гіпнотичного трансу), викладені у друкованих творах тези та моделі поведінки призначені для вольового, усвідомленого їх сприйняття у буквальному сенсі.

 

Наприклад, відкриємо «Духовне батьківство», де на обкладинці навіть зазначено, що це «Навчальний посібник». Там автор напряму звертається до читача: «напиши, хто для тебе є духовним батьком». Аж тіряюся у здогадках: кого ж вони напишуть? До кожного розділу, як у підручнику, наведено контрольні запитання та завдання. І далі чітко викладено ці настанови: «навчися завжди слухатися свого духовного батька, прийми його духовне покровительство, щодня молися за нього і дякуй Богові»  і так далі.

 

 

Втім, назвати «Духовне батьківство» книгою, виданням, а тим більше – навчальним посібником теж не можна, тому що в ньому відсутні навіть вихідні дані. Я звернула увагу на те, що там немає ISBN, УДК, відсутні відомості про автора і тираж, дата підписання до друку та інші обов’язкові реквізити, а це серйозне порушення. Але це питання до видавництва, яке випустило друковану продукцію без вихідних даних.

 

2. Сприяння незаконному збагаченню очільників організації. Сама по собі реалізація друкованої продукції не приносить «Відродженню» значних прибутків, проте зі сторінок цієї макулатури продовжується введення читачів в оману стосовно дійсної мети збирання коштів від них.

 

«Віра без жертви є мертвою», – те, що вони прослухали під час так званої «молитви за здоров’я» на масових заходах або по телевізору (хто дивиться телеканал «Відродження»), тепер можна перечитати і засвоїти. А саме, увірувати в демонів і бісів, ще раз переконатися в тому, що у світі існують «родові» прокляття, «фінансові» прокляття, що демони та сам Диявол посилають комусь хвороби та різні проблеми.

 

А для того, аби врятуватися від таких жахів, потрібно бути «партнером» Бога та, відповідно постійно вносити певні суми як плату за «помазання», божий захист і благодать. У кінці кожного видання є телефони молитовної «гарячої лінії», контакти партнерського відділу – це відділ, де приймають пожертви та, само собою, реквізити для перерахування коштів.

 

3. Підготовка підґрунтя для подальшого навіювання. Під виглядом «формування нового способу мислення» (як називає це Мунтян), фактично шляхом викладу готових до засвоєння, уніфікованих настанов здійснюється формування бажаної для сугестатора, заздалегідь обумовленої моделі поведінки читачів. «Десятина – пріоритет номер один» і тому подібне.

 

 

4. Вербування нових послідовників. Кожне видання має зручний формат, воно відносно невелике за обсягом, тому читачі можуть обмінюватися книгами. Яскраве оформлення обкладинки та естетичний зовнішній вигляд розраховані на привернення уваги потенційних нових послідовників культу.

 

Як приклад, відкриємо «Четвертий вимір. Гроші». Висока якість паперу і друку, використання крупного розміру кеглю, а також елементів образної візуалізації у вигляді світлин, малюнків, виділення кольором окремих виносок (постулатів, ключових тез, «правил») і цитат з біблійних текстів урізноманітнює текстуальне наповнення змісту видань і сприяє його фіксації у пам’яті.

 

 

«Ти повинен звільнитися від духу бідності й наповнитися духом процвітання», – як усе, виявляється, просто… Загалом, нічого нового в цій літератури немає, та все дуже нагадує новомодні беззмістовні «читалки», котрими завалено наші книжкові ринки: «Думай и богатей» і різний подібний мотлох типу «Я привлекаю богатство!» Наталії Правдиної та інших великих знавців фінансового успіху. І життя показує, що наразі нікому, крім їх авторів і розповсюджувачів ці книжки так і не допомогли.

 

Якщо все настільки примітивно, то чому ж тоді Духовний центр «Відродження» здобув таку популярність серед українців? Як ви гадаєте? Я побачила, що основні ідеї культу (посили, меседжі, тексти) легко сприймаються багатьма нашими співгромадянами – тими, хто, на жаль, відчуває брак коштів і шукає швидких способів вирватися з бідності. Хто не знає, як вирішити певні життєві проблеми, починає вірити, що має «родові прокляття» і вдаряється в різну езотерику. Хтось хворіє, але боїться лікарень або просто не може собі дозволити якісне медичне обстеження та придбати дорогі ліки.

 

Аж тут, у Мунтяна їм дають найважливіше – дають надію на диво, коли пропонують і здоров’я поправити без лікарів, і пізнати такі собі «духовні закони процвітання», що нібито здатні допомогти, а насправді змушують їх віддавати останнє.

 

Мунтян постійно демонізує бідність – так само, як демонізує хвороби та різні життєві негаразди. «Родові прокляття» і страх – це основні ідеї, навколо яких побудовано весь культ. І ніколи Мунтян не каже прямо «давайте мені гроші» – у нього заготовлено більш красиві слова для своїх шанувальників, які будуть для них дійсно переконливими. Тому він оперує набором специфічних посилів, таких як «вірність у пожертвах», «сумлінність у десятині», «вірність у партнерських» і, зрештою, «вшанування Бога фінансами».

 

Це те, що називається «розчинний» текст». «Сила жертви» – розчинний текст, і «Помазання», і «Духовне батьківство» – теж, як і решта видань.

 

«Я був одним з найбідніших людей у світі, – розповідає сам Мунтян, – страждала моя родина, страждали діти. Але Бог усе змінив завдяки принципам…». І потім «принципи», або «закони процвітання» перераховуються в його творах.

 

В чому вони полягають: віддавати все, не шкодувати грошей, нікого не слухати і так далі.

 

Якщо апостол Мунтян зміг досягти процвітання завдяки цим дивовижним принципам, то і я зможу? – думає послідовник церкви. Однак із часом він починає розуміти, що… не зможе.

 

Тільки тоді вже буде запізно щось виправити: гроші пішли на пожертви, розірвано стосунки з близькими. Як далі жити та чим займатися – невідомо.

 

Чи здатні такі, з дозволу сказати, «книги» вплинути на волю та свідомість людини та докорінно змінити її світогляд? Ні, самі по собі вони не мають такого впливу, тому що вся література – так само, як диски, футболки та різна іміджева продукція, відіграють лише допоміжну роль. Вони, як різновид свого роду реклами, призначені для того, аби постійно підживлювати інтерес до культу в перервах між молитвами, зібраннями та коледжами типу «Гора Мойсея», тобто утримувати увагу віруючих і займати решту їхнього часу. Скажімо, віруючий десь послухав розповіді апостола про помазання, намагається збагнути, що ж то таке, потім відкрив книжку, сам зосереджено перечитав, нібито зрозумів… Читає та вірить, що займається «духовним зростанням». Але так і не второпав, що його вводять в оману за його ж гроші.

 

 

Ще кілька слів про «фінансові прокляття». Чому настають фінансові прокляття? За риторикою Мунтяна, вони настають, коли адепт не дає десятину та ухиляється від сплати партнерських внесків. Тим самим віруючий, дослівно, «обкрадає Бога», а тому прирікає себе на бідність і наражається на різні неприємності. І не важливо, з якої причини – якщо у віруючого бракує грошей – скажімо, він не має заробітку чи живе на одну пенсію, то все одно це не є підставою для звільнення від таких внесків.

 

І знову повернемося до наших текстів. Як вони впливають на читачів і як це працює?

 

Механізм дії. Всі ключові ідеї в них подано у спрощеній, лаконічній і доступній для сприйняття формі. Наприклад, читача треба підготовити до передавання своїх коштів і майна, як дослівно написано, у «довірче управління Богові». А для того, аби він у таке повірив, використовується набір літературних прийомів, і всі вони орієнтовані на його емоційну сферу. Які це літературні прийоми? Дуже просто: метафора, гіпербола, алегорії та інші літературні прийоми, котрі всі нам усім знайомі ще зі школи.

 

Плюс – свідчення та історії з життя. У маркетингу такий прийом називається сторітелінг. В даному разі це всі історії, що починаються зі слів «від мене відмовилися лікарі…».

 

Плюс – притчі та вирвані з контексту цитати з Біблії, наприклад: «Проклятием вы прокляты, потому что вы – весь народ – обкрадываете меня» (Малахия, 3:9) – це з книги «Четвертое измерение. Деньги. Открой дверь в процветание».

 

Літературні прийоми поєднано з імперативними настановами автора, і таке поєднання виражено максимально конкретно. Таким чином, досягається ефект навіювання.

 

І тут значна увага приділяється питанням програмування свідомості й поведінки адептів «Відродження». Тексти всіх видань організації побудовано таким чином, що їх інтерпретація читачем не потребує додаткового осмислення, а розрахована на повне сприйняття на віру для подальшого неухильного дотримання.

 

Наприклад: «не допускай у своє життя людей, які руйнують твою віру», – пише Мунтян у «Четвертому вимірі». Це якраз наочно ілюструє прийоми, за допомогою яких людину переконують розірвати зв’язки та всіляко уникати спілкування з тими, хто каже правду про Мунтяна та критикує даний культ.

 

 

Можливо, хтось зараз скаже: «ну і що з того, що ти прочитала, ти просто не збагнула суті!», або «до цих книг треба духовно дорости!», – часто саме такі слова кажуть.

 

Отже, друзі, читайте хороші книги, а не мунтянівську макулатуру. А якщо прагнете зростання, то варто зайнятися вдосконаленням знань з іноземної мови – у нас, на щастя, зараз видається вдосталь якісної літератури та видань з паралельним текстом.

 

Тому вибір завжди є. І цей вибір – за вами.

 

Читайте також:

Призначено позапланову виїзну перевірку телеканалу “Відродження” Володимира Мунтяна

Щодо припинення діяльності релігійної організації «Всеукраїнський духовний центр «Відродження» в Україні

Масовий гіпноз у сектах (на прикладі ДЦ “Відродження”)

Именем Украины: Мунтян снова избавляет от проклятий

Мунтянщина. Договір з Богом

Вшанування Бога фінансами: у що вірять послідовники Мунтяна

Перший зомбувальний: телеканал “Відродження”