Церква Святого Петра

The following two tabs change content below.
В'ячеслав Непран

В'ячеслав Непран

Визначні місця Монмартра: Церква Святого Петра на Монмартрі.

 

 

Церква St-Pierre de Montmarte (Сен-П’єр-де-Монмартр) не належить до тих об’єктів, які туристи балують своєю увагою. Ймовірно, це пов’язано з її місцем розташування – церква затиснута між площею Тертр і базилікою “Sacre Caeur”. Туристи, побувавши в самому серці Монмартру, відчувши тут атмосферу свята і надивившись на художників і артистів, поспішають далі – до величного архітектурного монумента базиліки, обходячи стороною скромний будинок церкви.

 

І роблять так даремно. Це реальна пам’ятка, яка дозволяє доторкнутися до Історії і відчути течію Часу.

 

 

Справа вся в тому, що хоча і вважається, що церква St-Pierre de Montmarte існує з XII століття і є однією з найстаріших церков Парижа і Франції, перший християнський храм був тут набагато раніше – ще в IX столітті. А ще раніше на цьому місці був храм бога Марса.

 

Церква багато всього бачила за своє багатовікове існування – історики кажуть, що тут вперше були сформовані положення створеної в подальшому Клюнійської конгрегації (в церки служив Петро, абат Клюні), а також зародився в XVI столітті Орден єзуїтів (Ігнатій Лойоли також був абатом цієї церкви). Вона пережила і війну між католиками і гугенотами, і Велику французьку революцію, а також правління Наполеона.

 

У роки Другої світової війни церква постраждала в результаті бомбардувань союзної авіації. Зокрема, були знищені старовинні готичні вітражі. Їх відновили в 1953 році, але вони явно несуть на собі печатку нинішнього часу, що видно у манері їх виконання.

 

 

Всередині церква має дуже строгий, навіть аскетичний вигляд, який суттєво відрізняє її від католицьких храмів більш пізнього періоду.

 

 

Головні християнські святині тут – це бронзові врата, на яких сцени з життя Святого Петра, скульптура Божої матері на тлі синього покрову, різьблене дерев’яне розп’яття на каноні і скульптура святого Діонісія, який тримає свою голову в руках.

 

 

За переказами, Діонісій проповідував християнство, у тому числі в Галлії, і був першим єпископом Лютеції (Парижа). З ним були пресвітер Рустик, святий Ріель і диякон Елевферий. Під час переслідування християн язичницькою владою всіх було кинуто до в’язниці. На ранок мученики були обезголовлені на вершині Монмартра (тоді ще це місце було за межами Парижа, і саме в зв’язку зі стратою трьох святих ця гора і отримала своє сучасне ім’я, адже французькою Montmartre – гора мучеників). Влада не бажала їх ховати. За переказами, святий Діонісій взяв свою голову, пройшов з нею до храму і там упав мертвий. Тільки тоді тіла трьох мучеників і самого єпископа були поховані.

 

 

Святого Діонісія відзначають також і в Православії – днем пам’яті святого є 3 жовтня за юліанським календарем.

 

У церкві завжди мало людей, тому є можливість спокійно подивитися і внутрішню скромну, але в той же час монументальну архітектуру.

 

 

Біля церковної паперті є бронзові двері, що відкривають вхід на маленьке кладовище Кальвер. Там поховано кілька відомих жителів Парижа, в тому числі на ньому покоїтся Жан-Батист Пігаль – відомий скульптор. На жаль, зараз кладовище практично кинуте, а сторонніх на нього пускають лише раз на рік – в День всіх Святих (1 листопада).