Про українське автомобілебудування і подолання жадібності

Поділитися:
The following two tabs change content below.

Олександр Корнійчук

кандидат економічних наук, магістр державного управління у сфері охорони здоров'я

Створена піраміда контрабандного ввозу іноземних автомобілів і лобіювання легалізації цих схем несуть реальну загрозу деіндустріалізації України та блокування динамічного розвитку власного якісного автомобілебудування.

 


 

Автомобілі іноземного виробництва в Україні

 

Зараз контрабандні схеми ввезення іноземних автомобілів в Україну є прямим лобіюванням інтересів урядів країн-виробників цих автомобілів. Іноземні виробники за наш рахунок досягають суттєвої економії коштів на їх утилізацію та підтримання належного екологічного стану власних країн.

 

Сучасне українське автомобілебудування

Головна загроза полягає зараз у перетворенні України на європейське звалище автомобільного непотребу, що також призведе до значного погіршення екологічного стану

 

Егоїзм і жадібність організаторів і виконавців контрабандних схем ввезення автомобілів несе із собою загрозу створення прецедентів деіндустріалізації країни, просування та лобіювання економічних інтересів країн – світових виробників автомобілів. В умовах російсько-української війни зазначені дії суттєво спустошують український бюджет і, по своїй суті, співпадають з інтересами Кремля.

 

Цікаво, що згідно законодавства Німеччини до 2025 р. передбачається повна відмова від використання автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Достатньо вірогідно, що такі рішення будуть також прийняті урядами Франції, Швеції та інших країн.

 

Потенційні втрати бюджету України від фактично контрабандних схем ввезення автомобілів з іноземними номерами складають більше півтора млрд. дол. США (1,5 млн. автомобілів × 1000 дол. США). Це перевищує на 50% обсяг фінансових запозичень, яке планує здійснити уряд України на міжнародних фінансових ринках.

 

Для вирішення зазначеного завдання доцільно використати успішний досвід відомого автомобілебудівника Генрі Форда зі створення “народного автомобіля” і, на цій основі, вперше в історії США  –  кардинального підвищення заробітних плат працівників:

 

«Виробник не прощається з клієнтом після оформлення продажу. З цього все починається… Найважливішою основою справжнього бізнесу є надання послуг… Ми просто не могли дозволити дурним і жадібним людям стати на заваді бізнесу… Якщо першою думкую є заробити певну суму грошей, то майбутнє бізнесу буде принесено в жертву сьогоднішньому долару… Бізнесмени зазнають фіаско тому, що вони люблять свої звички так сильно, що не можуть примусити себе щось змінити… Але не так уже й погано вважатися дурнем, відстоюючи правду…» (Генрі Форд. Моє життя та робота. К.: «Наш формат», 2015 – 384 с.)

 

Історичний досвід Франції власного автомобілебудування

 

У ХХ ст. після підписання Францією угоди з Японією про вільну торгівлю до країни почали масово завозитись нові автомобілі з Японії. З метою захисту французьких виробників автомобілів на рівні уряду було вжито низку заходів, а саме:

 

  1. Суттєве ускладнення порядку митного оформлення іноземних автомобілів шляхом створення однієї єдиної митниці у м. Пуатьє. У зв’язку з відсутністю коштів у уряду Франції на належне технічне обладнання митниці та значній відстані до митниці кардинально зменшило кількість завезених нових японських автомобілів.
  2. Прийняття урядом Франції стандартів якості та санітарних норм які практично унеможливлювали імпорт іноземних марок. Зазначені заходи відомі як «удар Пуату».

 

Позитивні результати протекціоністських дій уряду Франції:

 

  1. Створення спільної франко-японської робочої групи по перенесенню виробництва японських автомобілів у Францію з домінуючою часткою французьких комплектуючих.
  2. Створення спільного концерну «Ніссан-Рено» з взаємним викупом відповідної частки акцій.

 

Досвід Франції є актуальним для України, оскільки відкриває можливості створення україно-американського, україно-французького, україно-німецького та україно-японського консорціумів з виробництва на території України українських автомобілів. Найбільший досвід успішного впровадження філософії народного автомобіля має компанія «Форд».

 

Крім того, ми можемо використовувати успішний досвід сусідньої країни – Білорусі, де запроваджено митні норми про право в’їзду громадянами Білорусі один раз на рік протягом 2-х тижнів на її територію.

 

Дії громадян України:

 

  1. Розгортання експертним середовищем у соціальних мережах інвестиційних та бізнес-проектів по будівництву сучасних автомобільних заводів.
  2. Науково-експертний супровід дій уряду та Державної митної служби України по невжиттю дієвих економічних заходів по індустріалізації країни в галузі автомобілебудування, нанесених збитків та прізвищ посадових осіб причетних до діяльності сучасних напівкримінальних схем. Висвітлення цих матеріалів у ЗМІ та, за наявності підстав – передачу до правоохоронних органів.

 

Дії українського Уряду:

 

  1. Запровадження Державною митною службою України права для громадян в’їжджати на автомобілях з іноземними номерами один раз на рік протягом 2-х тижнів.
  2. Обґрунтування та запуск інвестиційних проектів по будівництву в Україні на базі україно-американського, україно-французького, україно-німецького та україно-японського консорціумів доступних та якісних автомобілів для середнього класу, малозабезпечених громадян та преміям класу.

 

Дії Верховної Ради України:

 

  1. Запровадження новітніх екологічних стандартів, які унеможливлять перетворення України на звалище європейських автомобілів.
  2. Законодавче сприяння приходу світових автомобілевиробників для створення спільних з Україною концернів по випуску українських автомобілів (на базі врахування успішного досвіду Словаччини та інших країн).
  3. Законодавче запровадження правил українського автомобілебудування та імпорту іноземних автомобілів, які унеможливлюють легалізацію контрабандних схем та вихід із зародкового стані українського автомобілебудування.