Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- «Спеціальне тактичне спорядження» – мімікруючі пройдисвіти (документи) -
- «Спеціальне тактичне спорядження» (ТОВ «СТС») – не тільки шахраї, але й «ухилянти» (документ) -
- Повернути своїх: від слів до дій у процесі обміну ув’язненими -
- Саботаж мобілізації в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» -
- Передавання засуджених і ув’язнених із тимчасово окупованих територій до України -
У Департаменті внутрішньої безпеки (ДВБ) Національної поліції України триває перевірка про можливі неправомірні дії Максима Рибачука – працівника Департаменту Міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.
Підставою для проведення перевірки стало наше звернення до ДВБ відносно вже відомого вам працівника Укрбюро Інтерполу Максима Рибачука – того самого, що напрацював власну «методику» використання алгоритмів роботи міжнародних розшукових баз даних для виставляння «червоних карток» і затримання громадян на замовлення.
Чого немає у деклараціях Максима Рибачука
Крім упертого ігнорування судових рішень щодо скасування безпідставних повідомлень про розшук, даний співробітник демонструє інші показові «здобутки». Вони також певним чином характеризують не тільки його моральний рівень, але і ставлення до закону, який він покликаний охороняти. Так, проживаючи спільно з Валерією Востріковою, Максим Рибачук був пов’язаний з нею спільним побутом і наявністю двох спільних дітей. Разом, як батьки, Рибачук і Вострікова мають взаємні права та обов’язки, в тому числі щодо виховання та матеріального забезпечення спільних дітей.
Якби такі обставини стосувалися пересічного громадянина, що не належить до особового складу державних правоохоронних органів, то і питань не було б. Але Рибачук за своїм статусом і посадою є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, як це передбачено Законом України «Про запобігання корупції». І в жодній з поданих ним декларацій Рибачук не вказав відомостей про цивільну дружину – матір його дітей. Якщо за попередні роки він подав завідомо недостовірні відомості у декларації, то він скоїв, таким чином, злочин, передбачений ст. 3661 Кримінального кодексу України.
Фальсифікація циркулярних повідомлень про розшук
Крім того, нагадаємо, ми продовжуємо слідкувати за тим, як виконуються рішення суду щодо скасування сфальсифікованих повідомлень про розшук.
Так, свого часу, проявляючи наполегливість, котру варто було б спрямувати в іншому та набагато перспективнішому напрямі (зокрема у виконанні завдань протидії міжнародній злочинності) Максим Рибачук зосередився на оголошенні у розшук громадянина, котрий не переховується. До того ж, він використовував для розсилання циркулярного повідомлення про розшук і затримання Ігоря Михайлюка недостовірні відомості.
Рибачук не міг не бачити й не розуміти, що термін дії дозволу суду на затримання минув задовго до внесення ним відомостей у розшукові бази Інтерполу. Скільки ще було розіслано подібних повідомлень і скільки громадян ще постраждало? Чи не стане наступним хтось із вас? Чим було мотивовано такі неправомірні дії та хто давав вказівку на їх вчиненння? Відповіді на ці запитання містить лише одне джерело – голова Рибачука.
21 квітня 2020 р. Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправною відмову Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 30.08.2018 р. усунути порушення та відмову відкликати циркулярне повідомлення про розшук Ігоря Михайлюка і затримання від 14.01.2016 р., який містить недостовірні відомості відносно нього.
Також суд зобов’язав Національну поліцію України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва скасувати повідомлення про розшук Ігоря Михайлюка від 14.01.2016 р. та повідомити про це країни, яким таке повідомлення було надіслано. Навіть якщо деякі посадові особи Укрбюро Інтерполу продовжують вважати, що чергове рішення суду можна проінгорувати, ми будемо добиватися його неухильного виконання.
Продовження терміну перевірки обіцяє цікаві результати
Як ідеться з отриманої відповіді, термін проведення перевірки ДВБ за нашим зверненням відносно Максима Рибачука було продовжено до 45 днів. Це свідчить лише про те, що фактів і обставин, яким треба дати правову оцінку, дійсно багато.
Порушник закону мусить нести відповідальність, навіть якщо він займає керівну посаду в органах поліції. Тим більше, якщо це посадовець, на якого покладено виконання функцій взаємодії з Інтерполом і Європолом.
Прогнози щодо найближчого майбутнього Рибачука ми з вами дізнаємося за результатами опрацювання відомостей, які нами було передано до ДВБ. У будь якому разі, виховання окремих працівників поліції в дусі поваги до закону, на варті якого вони перебувають, буде і надалі відбуватися у публічній площині.