Протягом 2016 р. і восени 2017 р. в усіх школах м. Мукачева (всього 17 шкіл) громадська організація «Кримінон-надія», що є одним з осередків «Церкви Саєнтології», провела низку лекцій, на яких здійснювалося й поширення відповідної літератури. Дозвіл на проведення цих заходів сектантам було надано державними органами управління освітою.

 

До нас звернулися журналісти Першого кабельного (Закарпатський регіональний канал) з проханням прокоментувати ситуацію та дати роз’яснення з деяких питань стосовно діяльності саєнтологів і вербування підлітків і молоді до лав цієї організації.

 

Чому саєнтологію вважають одним із найконфліктніших релігійних рухів і чому вона заборонена у багатьох країнах? Діяльність Церкви саєнтології (інші назви – «Гуманітарний центр Хаббарда», «Центр Діанетики», «Саєнтолоджі-концерн», що являє собою не стільки релігійну, а суто комерційну тоталітарну організацію, засуджує громадськість багатьох країн світу.

 

Найвпливовіша серед усіх тоталітарних організацій – Саєнтологія, заснована Лафаєтом Рональдом Хаббардом (13.03.1911 – 24.01.1986 рр.) на основі його книги «Діанетика».

 

«Релігійною» ця організація називається лише умовно, як і надавані нею послуги – справа в тому, що статус релігійної організації передбачає звільнення від сплати податків. Самі ж саєнтологи позиціонують свій рух як наукове релігійно-філософське вчення.

 

 

Так, Верховний суд штату Каліфорнія (США) свого часу визнав засновника Церкви Хаббарда «шизофреніком і параноїком», суди багатьох країн – злочинцем, а ціла низка держав оголосили його персоною нон-грата.

 

Після смерті Хаббарда у 1986 р. й дотепер організацію саєнтологів очолює Девід Мицкевич (США).

 

Верховний суд Великої Британії назвав саєнтологію «аморальною і соціально розпущеною», Федеральний суд ФРН з трудових спорів – комерційною структурою, яка оперує методами психологічного терору й економічної злочинності. Спеціальна комісія австралійського штату Вікторія визнала Церкву саєнтології як зло, а її діяльність – серйозною небезпекою для суспільства з медичної, моральної та соціальної точок зору. Уряд Німеччини позбавив саєнтологію статусу релігійної організації, а політичний істеблішмент запропонував задіяти в боротьбі з нею не тільки контррозвідку, а й розвідку. Саєнтологічні організації постійно перебувають у полі зору спецслужб і судових органів Франції. У липні 1996 року грецький суд закрив саєнтологічну організацію в Афінах. Правоохоронні органи деяких країн заявляють про наявність у саєнтологів розгалуженої шпигунської мережі. У США окремі керівники церкви, в т.ч. дружина Хаббарда, свого часу були засуджені за викрадення таємних документів армії, флоту, митної служби, ЦРУ і Судової палати. Разом з тим, заслуговує на увагу іноді досить лояльне ставлення до саєнтології в США, яке, на думку фахівців, можна розцінити як підтримку Церкви з боку окремих впливових осіб, або його використанням спецслужбами.

 

У Польщі саєнтологі вербують членів родин представників політичної еліти та великого бізнесу. При цьому для популяризації віровчення, крім традиційних форм прикриття своєї діяльності (мовні курси, культурні зв’язки, різні фонди), ЦС широко використовує правозахисні організації.

 

У Російський Федерації 1998-го р. здійнявся гучний резонанс у м. Новгороді, де організація саєнтологів діяла під виглядом представництва міжнародної організації «Центр миротворчості і суспільного розвитку» та «Руху проти насильства». Представники цих організацій учили місцеву молодь способам ухилитися від призову на дійсну військову службу та уникнути кримінальної відповідальності. Для цього за кордоном саєнтологами було створено спеціальні структури для роботи з «відмовниками» й розроблено відповідні анкети, заяви, зразки документів до суду і рекомендації щодо лінії поведінки в різних ситуаціях.

 

У Москві (РФ) 1999-го р. в результаті штурму податковою поліцією офісу «Центру саєнтології» було виявлено картотеку з установчими й такими, що компрометують, даними на багатьох державних і політичних діячів (депутатів Державної думи, прем’єр-міністрів і членів уряду автономій, національних округів, лідерів і функціонерів основних політичних партій тощо). А наступного, 2000-го р. судові органи РФ зняли з реєстрації «Центр Хаббарда» в м. Москві, який виконував функції координаційного органу «Церкви саєнтології» у Східній Європі. Щодо її керівників було порушено кримінальні справи за шахрайство. Поточного 2017-го р. в РФ активізувалася робота з виявлення, документування та припинення інших протиправних дій з боку цієї організації, та з цією метою було проведено низку обшуків у їхніх офісах та порушено низку кримінальних справ. Зі свого боку, представники «Церкви саєнтології» традиційно звинувачують державні органи, правоохоронні структури та громадськість в упередженості та порушенні права на свободу віросповідання.

 

В Україні діяльність адептів церкви опікується і жорстко контролюється Гуманітарним центром Хаббарда (Москва, РФ) і Міжнародною Асоціацією саєнтологів (Велика Британія).

Книга «Дорога до щастя» – що це? Одна з організацій «Церкви Саєнтології» – Міжнародний фонд «Дорога до щастя» здійснює видавництво друкованої продукції саєнтологів. «Дорога до щастя» – це на теперішній час не одна книга, а ціла серія книг під різними обкладинками, зокрема зазначене видавництво пропонує кожній організації або замовнику обрати свій формат і зовнішнє оформлення тієї чи іншої книги. По суті, в цих книгах викладаються основи ідеології саєнтологів у формі, що доступна для широкої аудиторії читачів.

 

Назва цієї серії книг бере свій початок від 1981 р., коли Л.Р. Хаббардом було написано та опубліковано його твір «Дорога до щастя». У згаданому творі, якщо коротко переказувати його зміст, у спотвореній та перекрученій формі подано уявлення його автора про мораль і плоди хворобливого марення на тему формування «нового морального кодексу людства».

 

У книзі «Дорога до щастя» міститься 21 «настанова» від Хаббарда – це свого роду «зведення правил життя», що нав’язується читачам. Зараз у світі – у понад 170 країнах, розповсюджено більше 100 мільйонів примірників видання, що перекладено 96 мовами. На цій ідеології побудовано низку кампаній саєнтологів, таких як «Геть наркотики зі школи», а також діяльність організацій «Нарконон» і Кримінон», які зараз розгорнули бурхливу діяльність в українських освітніх закладах – передусім, у школах. На перший погляд, кампанія проти наркотизації, особливо серед молоді, має цілком раціональну мету, однак насправді вона спрямована на вербування нових послідовників. Школярів-підлітків, молодих людей намагаються в такий спосіб переконати у благородній місії самої саєнтологічної організації, зацікавити новими ідеями. А нарко- та алкозалежних осіб, так само, намагаються не просто завербувати, перевівши їх з однієї форми залежності на іншу, а й використовувати як джерело збагачення. Адже родичі та близькі, що помістили хворих на наркоманію або алкоголізм до т. зв. «центрів реабілітації» сплачують за їх утримання та «лікування» тисячі доларів, та водночас гадки не мають, що у таких центрах їхніх рідних піддають жорстоким тортурам і знущанням. «Центри реабілітації», на кшталт «Нарконону», не мають жодних ліцензій, оскільки вони не є медичними закладами, а їх організаційно-правовою формою є навіть не реабілітаційні установи, а фонди – громадські, благодійні тощо.

 

Чому вони проводять освітні лекції для школярів, чому працюють з дітьми? Діти, учнівська молодь – найбільш чутлива та вразлива частина нашого суспільства. У віці, коли в особистості лише формується характер, вона найбільше піддається сторонньому вливу та навіюванням. Свого часу ще Лео Райан – американський конгресмен, непримиримий борець із деструктивними культами й тоталітарними організаціями, який віддав за це своє життя і загинув під час виконання службових обов’язків, першим ретельно дослідив діяльність «Церкви саєнтології» та їхні форми роботи з молоддю. Він наголошував: «особливе занепокоєння викликає проблема впливу деструктивних культів на дітей і молодь, які потрапили до лав цих організацій, а також стосовно батьків, які через секти втратили своїх дітей». Першим у новітній історії дослідженням цієї проблеми слід назвати підтоговлений ним Протокол про результати дослідження негативного впливу деструктивних неокультів (сект) на здоров’я і психіку людей, який було оголошено у листопаді 1977 р. на засіданні Конгресу США. Лео Райан піддав жорсткій критиці ідеологію та діяльність саєнтологів і «вчення» Лафаєта Рональда Хаббарда, та зазначив:

 

«Ми докладемо всіх зусиль і знайдемо спосіб напасти на цих шакалів, які живляться нашими дітьми та молодими людьми – найбільш вразливими для впливу членами нашого суспільства, що в силу свого віку наразі не навчилися розпізнавати брехню і приймати зважені рішення». 

 

Ця боротьба і робота була започаткована ще за часів життя Хаббарда, однак зараз вона потребує вже якісно нового підходу.

 

 

Нинішній лідер руху саєнтологів Девід Мицкевич, котрий сам потрапив до лав організації в 11-річному віці (його привели батьки, котрі вже були членами «Церкви саєнтології», не по чутках знає все про роботу з дітьми. Тому з його приходом на місце керівника саєнтологами стало приділятися ще більше уваги розвиткові молодіжних підрозділів організації.

 

 

Інтересом саєнтологів завербувати якомога більше молоді якраз і обумовлено їхню активізацію роботи у школах, створення гуртків для підлітків, молодіжних клубів тощо.

 

Як саєнтологи заробляють на адептах, яка схема роботи з ними? Передусім, саєнтологи не заробляють (адже для того, аби щось заробити, треба працювати), а наживаються, – будемо називати речі своїми іменами.

 

Щоденний сукупний обіг коштів у саєнтологів становить від 3 до 5 мільйонів доларів.

 

«Я володарюю над усім світом, – писав Хаббард, – усі люди на Землі є моїми рабами», або «Я хочу заснувати власну релігію: от де дійсно можна зірвати величезний куш!», і ще: «Робіть гроші, робіть більше грошей!».

 

Церква Саєнтології має структуру пріраміди. Внизу знаходяться саєнтологичічні та діанетичні місії, гуманітарні центри Хаббарда. Їх призначення – знайти потенційних адептів, зацікавити і залучити їх до проходження початкових курсів («Дорога до щастя» тощо), які коштують не так вже й дорого (в межах 1 тис. грн.). Разом із курсом майбутній Саєнтолог набуває необхідну для його проходження літературу. А це ще до 1,5 тис. грн.

 

Наступна сходинка Церкви Саєнтології (Москва, Санкт-Петербург). Вони надають послуги більш високого рівня, які коштують значно дорожче – від 1 до 2 тис. дол. США.

 

Ідеальні організації (Копенгаген, Лондон, Лос-Анджелес) представляють т.зв. курси «оперуючих тетанів», вартість яких коливається від 2 до 10 тис. дол. США.

 

Саме ж дороге навчання пропонує Материнська церква саєнтології в м. Лос-Анджелес і її обслуговуючі організації «Корабель» і «Прапор». Вартість навчання тут обраховується сотнями тисяч доларів і доступна тільки самим заможним віруючим церкви, що спроможні заплатити по 250 тис. дол. за курс. Вважається, що повна вартість проходження всіх курсів Церкви Саєнтології перевищує пів мільйона доларів. А загальна кількість віруючих церкви вже переступила позначку в 12 мільйонів осіб.

 

«Чарівність» даної системи полягає в тому, що штатні співробітники всіх вищеперерахованих організацій (всього 13 тис. осіб) самі зобов’язані проходити таке ж дороге навчання. І чим вище по кар’єрних сходах просувається саєнтолог, тим більше він змушений віддавати грошей організації за своє навчання та «духовне зростання». Вважається, що «середній» саєнтолог у місії приносить церкви щомісячний дохід у розмірі 600 доларів США, отримуючи за свою роботу не більше 100 доларів. При цьому більшу частину своїх доходів він, знову таки, витрачає на своє навчання у церкві.

 

Таким чином, саєнтологічна верхівка акумулює в своїх руках величезні кошти.

 

Нікіта Софійський,

Ірина Кременовська