Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
Про використання альтернативних видів палива становлення «сміттєвої» енергетики як окремої галузі, що безпосередньо стосується забезпечення екологічної безпеки регіонів і раціонального природокористування.
Цікаво, що натепер уся енергетична сфера, включаючи альтернативну енергетику перебуває у віданні Міненерговугілля. А вироблення електричної і теплової енергії з відходів виявилося настільки «альтернативним», що його було віднесено до компетенції Мінрегіону. Добре це чи погано? Наразі не може йтися про будь-які позитивні чи негативні наслідки такого розподілу компетенції для розвитку енергетики та розроблення технологій утилізації відходів, оскільки для цього потрібен час. Але в будь-якому випадку, можна вважати зазначений факт як показовий приклад для того, щоб зрозуміти і пояснити його можливу перспективність.
До сфери управління Міненерговугілля не віднесено підприємства, які виробляють електричну і теплову енергію шляхом спалювання побутових відходів. Водночас, згідно з Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 р. № 197 Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема з розвитку регіонів та житлово-комунального господарства, а також у сфері використання альтернативних видів палива.
Віднесення питань, пов’язаних з використанням альтернативних джерел палива та енергії до компетенції Мінрегіону є дискусійним рішенням. На перший погляд, воно може викликати певні застереження. Мінрегіон, на відміну від Міненерговугілля, навряд чи має напрацьовану практику та фахівців, які спеціалізуються саме на питаннях енергетики. Можливе виникнення такої проблемної ситуації, за якої вірогідне розроблення Мінрегіоном планових показників може не повною мірою збігатися (чи взагалі не буде збігатися) з єдиною позицією держави у стратегічних питаннях використання альтернативних джерел енергії (видів палива). З іншого боку, це дозволить сконцентрувати зусилля з боку фахівців Мінрегіону та розпочати роботу «з чистого аркуша» у зазначених напрямах.
Норма-дефініція чинного Закону України «Про альтернативні джерела енергії» не вказує прямо на можливість використання відходів як відновлюваних джерел енергії. Та наразі згаданий Закон відносить до таких енергію сонячну, вітрову, геотермальну, енергію хвиль і припливів, гідроенергію, енергію біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси. До останніх належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів (абз. 1 ст. 1).
Утилізація відходів шляхом використання їх як альтернативних видів палива чи вироблення електричної і теплової енергії як галузь зараз виведено із загальної стратегії розвитку енергетичної сфери та всі питання віднесено до компетенції Мінрегіону. Це означає, що відповідні показники, котрі відображають стан і ефективність використання відходів як альтернативного джерела палива, не будуть враховуватися під час розроблення перспективних напрямів розвитку енергетичної галузі, не будуть відображатися у загальному балансі палива, не братимуть участі в єдиній енергосистемі, не братимуться до уваги під час формування єдиної тарифної політики, а також під час розроблення різного роду цільових державних програм (включаючи програми стосовно підтримки виробників альтернативної енергії та заплановані їхні частки в загальному обсязі виробництва енергії).
З іншого боку, цей статус дозволить розглядати «сміттєву» енергетику як окрему галузь, з її особливостями, певною мірою, «елітної» галузі. Зараз, як відомо, такими окремими та особливими галузями постають видобування вугілля, атомна енергетика, виробництво газу і мазуту тощо, а тепер фактично виникає та розпочинає свій розвиток галузь використання відходів як джерел палива та видобування енергії. І ця галузь безпосередньо стосується і вирішення питань енергетичної незалежності України, а також розв’язання низки суміжних завдань у напрямі екологічної безпеки регіонів і раціонального природокористування. Все це є можливим і перспективним з огляду на те, що відходи (сміття) фактично є відновлювальним джерелом енергії, і його використання цілком відповідає державній стратегії України у напрямі сприяння розвитку «зеленої» енергетики.