Корупційні маніпуляції в галузі мисливського господарства на Прикарпатті

Поділитися:

Боротьба проти російської агресії не поставила на паузу корупційні маніпуляції всередині країни, навіть у таких галузях, як мисливське і лісове господарство. Про низку можливих схем нелегального заробітку в Україні, які мають метою наживатись на чужому горі під час війни, ми дізналися з публікацій у ЗМІ.

 


 

Збитки в галузі використання об’єктів тваринного світу

 

Окремі чиновники, маючи доступ до бюджетних коштів і прийняття управлінських рішень, обґрунтовано підозрюються у закупівлі за завищеними цінами електрогенераторів, продуктів харчування для військових, укладання договорів в енергетичній галузі, які завдають збитки суспільним інтересам. У корупційні схеми задіяна здавалось б навіть така непомітна галузь як мисливство, або іншими словами «використання тваринного світу».

 

Якщо Міністерство оборони України  вміє швидко спустошувати бюджет України шляхом закупівлі втридорога продуктів харчування для військових, то Міндовкілля з підпорядкованим їй Держлісагентством та державними лісогосподарськими підприємствами взагалі вживає всіх заходів для того, щоб всупереч вимогам статті 24 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» до бюджетів державних лісогосподарських підприємств не надходили кошти за користування мисливськими угіддями на території державного лісового фонду.

 

Якщо Міністерство оборони України втричі завищило  ціни закупівлі продуктів харчування, то через бездіяльність (а можливо, і злочинну діяльність)  Міндовкілля та місцевої влади на Прикарпатті, взагалі плата за користування мисливськими угіддями не стягується.

 

Корупційні маніпуляції у мисливському господарстві

На Прикарпатті зосереджені найбільші за площею ліси та найкращі мисливські угіддя в Україні

 

Так, державні лісогосподарські підприємства Івано-Франківської області ведуть мисливське господарство на площі 259 тис. га. Загальна площа лісового фонду цих підприємств становить 468, 3 тис. га. При цьому 210 тис. га державного лісового фонду державні лісогосподарські підприємства надали на безоплатній основі у користування приватним користувачам мисливських угідь. На думку голови Івано-Франківської обласної ради, середня вартість оплати за користування мисливськими угіддями в Україні становить 6-7 грн за гектар, хоча в деяких областях вона сягає 30 грн. Тож якщо враховувати лише середньостатистичну вартість по країні, то внаслідок бездіяльності органів публічного управління в Івано-Франківській області державні підприємства області втрачають лише за один рік 1 470 000 грн. Якщо врахувати, що вже сім років ігнорується виконання вимог законодавства, то збитки на даний час становлять суму в 10 мільйонів гривень.

 

Тіньове використання мисливських угідь

 

Якщо державні лісогосподарські підприємства Прикарпаття безоплатно надали в користування 210 тис га, то комунальні агролісогосподарські підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» надали  безоплатно 53,7 тис. га. Таким чином,  до обласного бюджету за сім років не надійшло більш як 2,6 млн грн.

 

Виходить, що влада не знає, як отримати кошти за надання у користування мисливських угідь? Але це знають користувачі мисливських угідь, які безоплатно отримали у користування природний ресурс, за хабарі здають їх у суборенду. І ось свіжий приклад. 05 січня 2022 року, за інформацією Львівської прокуратури, на Львівщині під час отримання хабаря у розмірі 1000 доларів затримали директора мисливського господарства. За ці кошти дозволялось полювати місцевому мисливцю без будь-яких дозвільних документів.

 

Корупція, тіньове використання мисливських угідь, блокування виконання вимог чинного законодавства негативно вплинули на ефективність ведення мисливського господарства. Економічно-фінансові показники пропоную порівняти з країнами Європи, які ще недавно «будували комунізм». Дохід на одного мисливця в Україні складає 23 євро. Така сума в 52 рази менше, ніж в Угорщині,  в 15 раз менше ніж у Польщі та в 9 разів менше ніж у Словаччині.

 

Якщо мисливцям усіх країн полювання приносить не лише естетичне, але й матеріальне задоволення, то в Україні заняття мисливством приносить одні збитки. В середньому, це 13 євро на одного мисливця. В Україні, на відміну від інших європейських країн, практично всі мисливські господарства є збитковими. Вкладення коштів на одиницю площі мисливських угідь є в десятки разів меншим.

 

Кількісні показники видобування дичини в Україні та країнах ЄС

 

Економічні результати діяльності мисливського господарства корелюються з чисельністю добування мисливських видів тварин. Один український мисливець добуває в середньому 0,04 голови копитних. Тобто лише один з двадцяти п’яти мисливців має можливість почастувати дружину дичиною. У Польщі один мисливець в середньому добуває 5,2 гол., Угорщині – 4,9 гол., Словаччині – 2,5 гол. Легко порівняти рівень добування копитних видів дичини Польським союзом мисливців та Українським товариством мисливців УТМР. Площа мисливських угідь, на якій ведуть діяльність ці громадські організації, практично однакова. Отож при однаковій площі мисливці у Польщі добувають у 236 разів більше кабанів, 627 разів більше козуль та, увага, – оленів  ̶  у 11125 разів більше.

 

На думку Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка, в Україні через неналежне управління земельними ресурсами незаконно вилучено 5 млн. га землі. В галузі мисливського господарства десятиліттями в тіньовому використанні перебуває більш як 14 млн га мисливських угідь. До прикладу, якщо у 90-х роках площа мисливських угідь Івано-Франківської області становила 1,1 млн га, у 2010 році – 989 тис. га. На даний час площа мисливських угідь складає 730 тисяч гектарів.

 

З мисливського господарства виведено понад 400 тис. га мисливських угідь. А це – більше третини всіх мисливських угідь області. Якщо у країнах Європи показник площі мисливських угідь становить 90% від усієї площі країни, то завдяки «старанням» українських чиновників вона вже протягом десяти років становить лише 62%. Враховуючи набагато нижчу щільність населення, ніж у Європі, вона повинна становити 95%. Виведення мисливських угідь з тіньового використання дало б змогу створити 2 тис. додаткових робочих місць. Адже відповідно до статті 29 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь повинні утримувати єгерську службу: одного єгеря  ̶  на 5-10 тис. га мисливських угідь.

 

Час минає, обіцянки не виконуються

 

Про тіньові схеми використання природних ресурсів відомо на центральному рівні. Але все закінчується лише планами боротьби без результату. Давайте пригадаємо, як 10 січня 2020 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив: «Тіньові схеми – це кошти, вкрадені у кожного українця. 2020-й рік стане роком детінізації української економіки. Ми вже почали з нелегальних АЗС, грального бізнесу. Додаємо у фокус облік деревини». Заява була зроблена три роки тому, але нічого не змінилося.

 

Наступник Олексія Гончарука Денис Шмигаль заявив, що внаслідок неефективного управління Україна щороку втрачає 100 млрд доларів валового внутрішнього продукту. Валити все на попередників  ̶ це найпростіше. А реалізувати потенціал економіки виявляється нездійсненою задачею.

 

На жаль, навіть агресор – росія, використовує мисливські угіддя для зміцнення економіки. Так, в окупованому Українському Криму через механізм аукціону, який відбувся 2 липня 2019 року, за понад 16 млн. російських рублів продали 4, 1 тис га мисливських угідь. Тобто, один гектар українських мисливських угідь вартує близько 30 доларів США. Можна спрогнозувати, якщо на даний час в Україні обліковується біля 40 млн. га, то через бездіяльність службових осіб Україна не отримала до різних бюджетів понад 1 млрд. доларів США.

 

Так звана «антикорупційна інфраструктура» сприяє владі дерибанити природні ресурсі. Зокрема, тваринний світ. На моє переконання, порушення вимог законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями є можливим завдяки злочинній бездіяльності «антикорупційної інфраструктури». Головним чином це стосується НАЗК та НАБУ.

 

Дивна позиція НАБУ і НАЗК

 

Зокрема, не вирішивши питання притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією порушення посадових осіб органів державної влади про які мною неодноразово повідомлялось НАЗК листом від 28.04.2020 року, Голова Національного агентства з питань корупції Олександр Новіков повідомив, що він припиняє розгляд моїх звернень відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян». Але дана стаття чітко визначає, що не розглядаються повторні звернення лише у випадку, якщо вони вирішені по суті. До цього в Івано-Франківській області органами державної влади та місцевого самоврядування заблоковане виконання вимог законодавства платності використання мисливських угідь. А значить, по суті, як це вимагає законодавство, питання не вирішено.

 

Задля справедливості слід зазначити, що моє епістолярне спілкування з НАЗК не припинилося. Проте результату для вирішення справи щодо дотримання законодавства платності використання мисливських угідь воно не мало жодного. Хіба що це підвищило мій юридичний статус як викривача. Листом від 12.01.2021 року НАЗК повідомило про те, що я маю статус викривача з 02.08.2019 року.

 

З набуттям статусу викривача, яке підтвердило НАЗК, мої заяви про можливі корупційні, або пов’язані з корупцією порушення повинні розглядатися відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції». Даний Закон, на відміну від Закону України «Про звернення громадян», не дає можливості блокувати звернення викривачів. Таким чином, власне  Голова Національного агентства з питань корупції Олександр Новіков вчинив корупційне правопорушення, заблокувавши розгляд моїх звернень, не розглянувши їх по суті.

 

Збитки держави на відписки

 

Показово цинічним в цьому контексті виглядає заява Голови Національного агентства з питань корупції Олександра Новікова: «Невідворотність покарання за корупцію вкрай важлива. Але в довгостроковій перспективі саме культура нульової толерантності до корупції та соціальне схвалення доброчесної поведінки має стати основою суспільства». Про яку невідворотність покарання чи нульову толерантність до корупції може йтися, коли мною аргументовано доводиться, що, власне, бездіяльність Голови НАЗК заохочує органи влади до невиконання вимог законодавства?..

 

Практично аналогічні дії НАБУ, яке теж не довело справу до логічного завершення. Листом 10.08.2021 року заступник директора НАБУ А. Новак повідомив, що не буде спілкуватися стосовно невиконання вимог законодавствами з посадовцями органів державної влади та місцевого самоврядування Івано-Франківської області.

 

Станом на червень 2022 року лише державний бюджет витратив на епістолярне спілкування зі мною біля 227 тис грн. Думаю, натепер збитки держави на відписки склали близько 300 тис. грн. На даний час Бюро економічної безпеки України направило 15 аркушів відповіді, Державне агентство лісових ресурсів України – 170 аркушів, Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства – 21, Міндовкілля – 48, Державне бюро розслідувань – 102, Івано-Франківська обласна рада – 22, Івано-Франківська обласна державна адміністрація – 129, Секретаріат КМУ – 3, Мінекономіки – 18, Національне антикорупційне бюро – 82, Офіс Президента України – 13, Поліція – 74, органи прокуратури – 224, Національне агентство з запобігань корупції – 85, Народні депутати України – 89, Служба безпеки України – 4. Всього станом на 02.02.2023 року мені направлено відповідей на 791 аркуші.

 

Щодо питання корупції у галузі використання тваринного світу в Івано-Франківській області мною оприлюднено серію матеріалів у медіа.

 

На моє переконання, публікація цієї статті наблизить українське суспільство до перемоги на внутрішньому антикорупційному фронті і позитивно відіб’ється на перемозі над московитами.