За матеріалами: Кременовська І.В. Російські тоталітарні організації та деструктивні культи в Україні / І.В. Кременовська // Правові засади суверенного розвитку України в умовах гібридної війни: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 21 лютого 2018 р.). – К.: Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2018. – С. 25 – 27.
З набуттям Україною незалежності у 1991 р., коли наша країна вийшла з-під впливу КДБ СРСР, Росією, геополітичні амбіції якої орієнтовано на світове панування, було втрачено й елементи прямого керування та контрою над колишніми радянськими республіками. У цей період російським керівництвом було змінено деякі старі підходи до реалізації своєї імперської політики та розроблено принципово нові. Певного «ребрендінгу» зазнали й задіяні в цій роботі державні силові структури, зокрема КДБ було перетворено на Федеральну службу безпеки (далі – ФСБ) РФ, однак методи роботи й започатковані раніше проекти, як і мета їх реалізації, залишилися таким ж само.
Відтоді методи роботи ФСБ РФ з ведення розвідувально-підривної діяльності на території інших країн та втручання у їхні внутрішні справи набули більш різноманітних і латентних форм, було суттєво посилено заходи конспіративного характеру. З одного боку, ФСБ РФ втратила правові можливості для прямого впливу на внутрішню та зовнішню політику інших країн, з іншого – це не завадило продовжувати апробовану раніше практику розгортання агентурної діяльності серед керівного складу державних структур. Крім того, перевага стала надаватися використанню потенціалу недержавних (громадських) інституцій, включаючи релігійні організації, що діють на території України та слугують зв’язною ланкою із ФСБ РФ.
Першим з таких проектів, який було започатковано в Україні в 1990-х рр., стало «Біле Братство» (ЮСМАЛОС) – тоталітарна псевдорелігійна організація, лідерами якої були громадяни України Марина Цвигун і Юрій Кривоногов. У листопаді 1993 р. велика група членів організації прибули до м. Києва, де захопили Софійський собор для влаштування масштабної акції самоспалення. Нейтралізувати фанатиків вдалося тільки завдяки злагодженим зусиллям і рішучим діям правоохоронців, які затримали злочинців і попередили скоєння ними серії запланованих терористичних актів. Організаторів цього злочину було притягнуто до кримінальної відповідальності, і на теперішній час вони вже відбули призначене судом покарання та перебувають на території РФ. Однак тут варто додати, що у 2012 р. колишня лідерка «Білого братства», яка змінила ім’я та прізвище на «Вікторія Преображенська», без перешкод відвідувала м. Київ, та навіть організовувала там виставку власних картин.
За офіційною та загальнодоступною інформацією, існує достатньо доказів того, що фінансування діяльності зазначеної псевдорелігійної організації та керівництво нею здійснювалося з території РФ. Слід окремо зазначити й те, що саме в «Білому Братстві» було започатковано і апробовано низку засобів інформаційно-психологічного впливу на особистість і маніпулювання свідомістю (зомбування), за допомогою яких людей перетворювали на керовану масу, що цілком контролювалася їхніми лідерами. В числі таких засобів застосовувалося кодування, тактильний гіпноз, різні форми навіювання, дихальні практики, тривале позбавлення їжі та сну, медитації тощо.
Згодом аналогічні засоби контролю свідомості стали використовуватися у наступних проектах, які реалізовуються в Україні під виглядом релігійних або громадських організацій. Тенденція до подальшої активізації їх діяльності стала особливо чітко простежуватися після «Помаранчевої революції», а у новітній період – після Революції Гідності. Це обумовлено тим, що обрання Україною європейського вектору розвитку й інтеграції, орієнтир на співпрацю з НАТО в оборонній сфері, а також розбудова успішної демократичної держави суперечать інтересам РФ і становлять загрозу для її диктаторів і олігархічної верхівки.
Сьогодні на території України легально діє низка російських релігійних і громадських організацій, однак наразі можна окремо зупинитися на найбільш впливових, а саме: «Богородичний центр», «АллатРа» та «Звенящие кедры России».
Отже, перша з них використовує різні назви: «Православна Церва Божої Матері Державна», «Богородичний центр», «Богородицька церква», «Російська Маріанська Церква», «Церква Божої Матері Преображаючоїся». Організація виникла у 1985 році, її засновником є громадянин РФ Веніамин Янкельман (псевдо – Іоанн Береславський), що протягом 1971-1990 рр. проходив лікування у психоневрологічних диспансерах РФ із діагнозом шизофренія.
Наприкінці 90-х років місіонери «Богородичної церкви» приїхали до України та заснували перші осередки в Донецькій, Луганській, Миколаївській областях, а також у м. Києві. Ще близько 10 діючих громад не мають юридичної реєстрації. У 2004 році в Україні зареєстровано «Духовне Управління Об’єднання Церкви Божої Матері» із центром у м. Києві. Фактично, київська «церква» є структурним підрозділом російського неокульту «Православної Церкви Божої Матері Державна» із центром у м. Москві, РФ.
Для проведення богослужінь представники організації орендують приміщення готелів, бібліотек і навчальних закладів – наприклад, семінари про катарів і богомолів проводяться щотижня в готелі «Мир» м. Києва. Осередки «Богородичної церкви» також діють у Миколаївській, Волинській, Запорізькій, Харківській, Луцькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Полтавській, Львівській та Одеській областях. Крім псевдорелігійного віровчення, функціонерами згаданого неокульту пропагується ідеологія відновлення «Святої Русі» в кордонах сучасних Росії, України та Білорусі під патронатом РФ і проголошення «Російської федеративної теократичної держави».
Представники культу в Україні активізували місіонерську діяльність, спрямовану на підрив довіри і поваги до традиційних релігійних конфесій з метою подальшого формування у громадян України почуття зневаги та розпалювання ненависті до них. З метою реалізації вказаних намірів духовенством «Церкви Божої Матері» поширюється література (автор Іоанн Богомил, він же – Іоанн Береславський) деструктивного спрямування. Наприклад, у друкованих виданнях «Обличение Ялдаваофа», «Белая Церковь» та «Автентична атлантична версія» (ААВе) вказується на «диявольське» походження традиційних християнських церков, особливу увагу приділяється «Римській курії», яка, за твердженням Береславського, є «синагогою сатани».
Друга організація – «АллатРа», позиціонує себе як міжнародний громадський рух. Однак фактично це не просто громадський рух, а релігійно-синкретичний культ, у якому змішано елементи віровчення буддизму, індуїзму, християнства та інших релігій.
Організація «АллатРа» виникла приблизно у 2007 р. на базі віровчення, викладеного у серії художніх книг письменниці під псевдонімом Анастасія Нових. Спочатку цей рух складався з прихильників віровчення «Сенсея», – головного героя книг А. Нових. Оскільки офіційний сайт А. Нових було запущено після перемоги «Помаранчевої Революції», то є підстави вважати цей час початком проекту. Діяльність «АллатРи» значно активізувалася після перемоги Революції Гідності. В ідеології організації наявні елементи сакралізації постаті В. Путіна для підсвідомого прихованого навіювання цієї думки численним послідовникам: наприклад, у книзі «Перехрестя. Ісконний шамбали» прототипом «легендарної особистості», що має об’єднати і врятувати світ від «глобальних катаклізмів», припинити конфлікти і війни є чоловік, що народився 1952-го р. та був обраний на пост президента однієї із сусідніх країн, а тепер він розвиває свої надздібності для того, щоб прийняти керівництво всією планетою і «творити добро».
Третя організація – «Звенящие кедры России» (далі – ЗКР), послідовники якої називають себе «анастасійцями». В Україні сьогодні нараховується понад 30 її осередків (найбільше їх на території тимчасово окупованої АРК, а також у Київській, Черкаській, Одеській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Харківській і Запорізькій областях), які фактично являють собою резервації та діють під виглядом «родових маєтків» або «екопоселень». Підґрунтям для виникнення нового культу стало звичайне художнє оповідання, перша частина якого вийшла 1996 р., а потім дістала продовження у наступних книгах із серії «Звенящие кедры России». Його автором є громадянин РФ Володимир Пузаков (Мегре). ЗКР не має статусу релігійної організації, але культ Анастасії заснований на вірі у вигаданий літературний образ Анастасії – сибірської жінки-пророчиці. «Анастасійці» сповідують «життя в гармонії з природою» (відмова від благ цивілізації, традиційної освіти й медицини, переселення на порожні неосвоєні землі задля вирощування кедрів).
ЗКР являє собою типову тоталітарну комерційну організацію: до її складу входять компанія «Звенящие Кедры», ТОВ «Мегре» та фонд «Анастасія». У РФ віднедавна організація почала перетворюватися на політичну силу, коли нею було створено політичну партію «Родная партия», метою якої є ліквідація сучасної системи освіти й реалізація інших утопічних ідей – розпуск армії, зупинення промисловості тощо. Для України загроза національним інтересам від ЗКР полягає в тому, що у разі виникнення аналогічної політичної сили це може призвести до повалення державного ладу, а реалізація громадських ініціатив «анастасійців» спричинить знищення інтелектуальної еліти (оскільки їхні підходи до «реформування» системи освіти можуть зробити наступне покоління безграмотним), вимирання нації внаслідок відмови від медицини, підриву обороноздатності країни та повної втрати промисловості.
Таким чином, діяльність на території України російських псевдорелігійних і громадських організацій створює передумови для загострення не стільки релігійної, скільки політичної ситуації, що становить реальну загрозу національній безпеці України. Так, «Богородичий центр» має ознаки деструктивного культу, його віровчення завдає шкоди психічному та фізичному здоров’ю громадян, а культова практика призводить до нервових розладів. Щодо організації «АллатРа», то є підстави вважати, що між нею та «Білим Братерством» існує тісний взаємозв’язок. Аналіз ідеологічної складової та діяльності таких організацій, як «Богородичний центр», «АллатРа» і ЗКР свідчить про те, що їхньою метою є утримання України під ідеологічним впливом РФ.
Читайте також:
Складний шлях із секти на волю
Культ “Божої матері” в Україні
“Анастасійці” – російська секта в Україні