Гайдамаки в урочищі Романковому

Поділитися:

Три століття тому гайдамаки зібралися в урочищі Романковому та інших місцях на Бузі з намірами перейти для участі в Коліївщині до Польської України…

 

В ордері кошового отамана П. Калнишевського (т. 20 ст. 385 з архіву Коша Запорізького) від 27 липня 1768 р. наказано старшині Богогардової паланки сприяти осавулу Федору Білому та допомагати його загону у вилові гайдамаків, які зібралися в урочищі Романковому та інших місцях на Бузі з намірами перейти для участі в Коліївщині до Польської України.

 

 

Калнишевський був російським підданим, він переживав за свої багаточисленні латифундії, які були розкидані по Вольностям. Як випливає з архіву Коша (за документами це видно), гайдамаки становили певну загрозу, та він намагався з ними боротися. Але тут варто зауважити, що у цій боротьбі він не надто старався: після Коліївщини в Запоріжжі, коли стався бунт через те, що Калнишевський не підтримав гайдамаків, було переобрано нову старшину. Старшина протягом певного часу переховувалася у російському укріпленні в Січі, а потім бунт було придушено. Стосовно ж Коліївщини, ситуацію докладно описав Володимир Мільчев (див. Гайдамацтво на Нижньому Побужжі у 1750-х – на початку 1760 –х років).

 

В ордері також указано: якщо старшина виконанню цього наказу не спрятиме, то буде притягнута до відповідальності й будуть застосовані до них екзекуції.

 

У вивчених мною документах з архіву Коша я двічі зустрічав топонім Романовка. Йшлося там про урочище і про річку. В ордері згадувалося про урочище на території паланки, тобто на лівому березі Бугу.

 

На мапі 1802 р. Будищева ми бачимо на лівому березі улоговину Романовку біля броду Романового – це Мокра балка (за сучасною назвою), що розташована між селами Семенівка та Іванівка Арбузинського району.

 

 

Річка ж Романовка згадується в інших документах під час описаних подій цього ж року, але вже після придушення повстання.

 

Максим Залізняк після взяття турецької Балти, разом з невеликим загоном перебував у турецьких володіннях біля річки Романовки протягом кількох місяців, але на правому березі Бугу сучасна назва Романова балка знаходиться у Первомайському районі.

 

Обидва ці урочища знаходяться неподалік одне від одного, практично це одна місцевість по обидва береги річки Південний Буг, але на той час – по обидва боки кордону між Вольностями Запорозькими і Османською імперією.

 

Зимовий Бузький Гард, наші дні.

 

 

Пороги.

 

 

Скеля Пугач.

 

 

Пороги коло млина Подороги.

 

 

Острів Клепаний.

 

 

Василь Селявін,

Історико-туристичний клуб «Сагайдак»

 

Читайте також:

Легенда про річку Буг

Весна над Південним Бугом

Хутір на сукновальнях

Сагайдак

Кам’яний Шанець

Схожі записи