Діна Інатаєва
Latest posts by Діна Інатаєва (see all)
Розташована на березі Каховського водосховища, Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) є найбільшою в усій Європі. Потужність кожного із шести атомних енергоблоків становить 1 млн кВт.
Коротко про окупацію Енергодара
Енергодар, місто-супутник ЗАЕС, яке розташовано у семи кілометрах від станції, було окуповано рашистами на початку широкомасштабного вторгнення в Україну. За день до захоплення міста втекли воєнком і начальник поліції, а 04 березня 2022 р. російські збройні формування захопили ЗАЕС.
Мабуть, усі ви бачили у новинах, як мешканці Енергодара зупиняли колону військової техніки та виходили на мітинги з українськими прапорами. Так от, мирний спротив тривав протягом трьох днів. Мешканці виходили щодня, стояли разом і вимагали не захоплювати місто. Але вони не знали того, що рашисти заслали до Енергодара свою розвідку, яка рознюхала, скільки у місті наших захисників, де знаходиться військова техніка та інше. Терористи почали ходити по адресах тих мешканців, хто служив у поліції або в підрозділах територіальної оборони та кому були видані автомати. Цих людей досі забирають.
На третій день рашисти оголосили, що вони все ж таки будуть брати місто. Бахнули раз із танка, та вся колона беззбройних людей розсипалася. А рашисти, разом зі своєю технікою рушили за чітким маршрутом до атомної станції. За часом, від моменту початку руху та заходження на територію ЗАЕС минуло не більше години. Я не вірю в те, що під час захоплення станції загинуло тільки троє українських військовослужбовців. На озброєнні у співробітників воєнізованої охорони ЗАЕС були тільки гумові кийки та газові балончики, а рашисти гатили по них з танка. Тому точна кількість загиблих досі невідома.
Мапа війни станом на 23 серпня 2022 р.
На початку березня в Енергодарі перебувало близько 1500 терористів. Невдовзі кількість окупантів поступово стала збільшуватися. До кінця місяця у місті було вже близько 2000 російських солдатів, до 20 БТР, до 10 танків. Станом на сьогодні приблизно 40 одиниць рашистської техніки знаходяться на території ЗАЕС. Інколи вони виїжджають, відстрілюються в бік Нікополя і Марганця, потім повертаються.
Виживання в умовах ядерного тероризму
Багато хто з вас чули поради про те, як поводитися у разі радіаційної небезпеки: врятувати може лише таке укриття, що обладнано свинцевими станами товщиною в півметра. Совкові інженери, котрі в 1970 р. складали проекти житлової забудови Енергодара, взагалі не думали про безпеку мешканців (до речі, у Прип’яті було так само, у нас і будинки дуже схожі). Підвальне приміщення в панельній багатоповерхівці від радіації не врятує. Лише у старій частині міста є цегляні будинки, але сховищ немає ані в Енергодарі, ані у довколишніх селах. Коли рашисти ганяють техніку вулицями міста і здійснюють хаотичні обстріли, люди в основному ховаються у церквах і школах або вдома у ванній.
За містом знаходиться ще декілька одиниць «Градів», які направлені на село Дніпровка. Справа в тому, що дорога з Дніпровки – це єдиний автошлях, яким можна дістатися до Енергодару із Запоріжжя. Орки виставили там свою важку техніку, щоб захистити себе від можливих спроб наших військ визволити місто. Із цією ж метою вони порили навколо глибокі траншеї для оборони.
Рашисти періодично проводять ротації та здійснюють доукомплектування «свіжими» силами. У травні-червні окупанти, переважно бурятської зовнішності, стали звозити до Енергодара своїх самок разом з виродками, селилися у покинутих квартирах. Тоді ж прибули 500-600 осіб з числа кадирівців. Решту становлять особи у формі «росгвардії» та ОМОНу. Вони пересуваються по всій території міста на БТР, джипах і поліцейських автівках, позначених літерою «Z». Є декілька (до 10) воєнних машин з кулеметом наверху.
На в’їзді до міста облаштовано блокпости, на яких стоять бойовики з терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», про що свідчать відповідні нашивки на їхньому однострої. Навколо міста периметр заміновано повністю, так само, як і всю територію ЗАЕС.
Як виїхати, коли окупанти нікого не випускають? Від Енергодару до Запоріжжя зараз до 20 блокпостів окупантів. Їхати автівкою приблизно три дні. На блокпостах русня відбирає у громадян гроші, телефони та ліки. Крім того, після сильних дощів колона авто, що намагалися виїхати у напрямку Запоріжжя, надовго застрягла серед полів…
Аварія на ЗАЕС матиме планетарні масштаби
Відтоді кожен день ми проживаємо у напруженому очікуванні. Люди в окупованому Енергодарі та найближчих містах і селах з початку червня не мають доступу до Інтернету. Відповідно, не працюють відділення і термінали українських банків, розрахуватися карткою неможливо. У місті працює лише російський оператор, увесь трафік відстежується, передати інформацію немає можливості. Український мобільний зв’язок практично не працює – він з’являється місцями, і навіть звичайне передавання смс-повідомлення перетворюється на складну, часом небезпечну задачу. Як дізнатися останні новини? До чого слід готуватися?..
Ми знаємо, що наш Президент Володимир Зеленський постійно звертає на увагу європейських союзників і всіх друзів України на цю небезпеку. Не «колись найближчим часом», не сьогодні, а ще станом на вчора, ми чекаємо дієвої реакції від них. Зволікання в боротьбі із загрозою скоєння такого теракту забере мільйони життів людей – як внаслідок радіаційного опромінення, так і від голоду. Варто вже зараз вимагати забезпечити безпеку 50-кілометрової зони від Європи та введення представників ООН і МАГАТЕ на територію ЗАЕС. В іншому випадку – втратять життя навіть не сотні й не тисячі, а мільйони людей.
В Енергодарі найбільший склад БК облаштований прямо на території ЗАЕС. Між селом Водяним і Енергодаром вздовж лісу проходить ґрунтова дорога, якою переганяють техніку і боєприпаси у Водяне і сусідню Кам’янку-Дніпровську. Звідти окупанти щодня обстрілюють Нікополь, Марганець та інші населені пункти на протилежному березі Каховського водосховища.
Терор і погрози, катування людей на ЗАЕС прирівнюється до ядерного удару по нашій території. Відмінність лише у часі. Тому просимо всіх звернути увагу європейців на загрозу загибелі мільйонів людей на Землі. Може, цими словами достукаємося до європейців.
Уявіть лише: ми є свідками та учасниками боротьби за подальше існування нашої України. Скільки крові було пролито на початку її становлення й зараз!.. Але нам треба вистояти. Ми мусимо! Адже на нас дивиться зараз наше покоління. Ми є розбудовниками шляху до майбутнього нашої родини, нації та держави.