Приладовий пошук – не якийсь екстравагантний вид активного дозвілля, а сфера серйозної діяльності, що диктує свої норми і правила поведінки. Серед них немає другорядних правил, і всі вони є обов’язковими для дотримання.

 

---

 

Шляхи майбутнього пошуківця – як вибрати правильний?

 

Якщо ви читаєте зараз цю статтю, значить, ви збираєте певну інформацію про приладовий пошук. Цікаво, чим привернула вашу увагу ця тема? Часто ми робимо свій вибір під впливом друзів, знайомих або після перегляду популярних відео про приладовий пошук на YouTube.

 

 

Колись і я так само проходила початковий етап знайомства з незвіданим раніше світом пошукової техніки, старовинних мап, артефактів і всього, що із цим пов’язане. Це було у травні 2020-го, коли всі ми сиділи вдома на карантині. Якось ми спілкувалися з подругою по відеозв’язку та мріяли разом про те, що коли скінчиться локдаун, обов’язково поїдемо подорожувати. Вона розповіла мені про одне містечко на Слобожанщині, де раніше проводилися великі ярмарки. Подруга сказала, що непогано було б купити металодетектор, поїхати туди й пошукати старовинні монети. Ми обидві тоді ще не знали, який прилад і де можна придбати, тому я стала шукати відповідну інформацію.

 

Спочатку я вирішила хоч глянути, що це таке – приладовий пошук. Невже можна знайти щось цінне за допомогою металодектора? Зайшла на YouTube – а там, виявляється, просто море контенту від самих різних шукачів скарбів.

 

Одразу ця ідея мені зовсім не сподобалася. Дивлюся – там усе дуже одноманітно: ходить чоловік, махає перед собою котушкою та знімає на відео, як прилад пілікає. То пробку від горілки відкопає, то шматок проволоки, то монетку. Копієчка імперських часів у нього начебто і стара, але підозріло чиста, наче вона лежала не в землі, а зберігалася в альбомі. Що ж тут цікавого, в чому прикол?.. Та судячи з коментарів і кількості переглядів під подібними відеороликами, є ті, хто сприймають усе за чисту монету.

 

Позбутися ілюзій завчасно

 

Отже, тут багато залежить від того, чий контент сприймає новачок-пошуківець, а потім обирає собі прикладом для наслідування. Здавалося б, усе зрозуміло. Та постає питання: як навчитися «відсіювати» інформацію, відрізняти корисні поради від шкідливих? Дуже просто.

 

Кожному з вас на цьому шляху доведеться здолати ще один додатковий етап – прощання з ілюзіями. Чим раніше це станеться, тим легше буде в подальшому.

 

 

Мало хто з новачків здогадується про те, що серед блогерів є копачі-постановники, вони ж – «підкладушники». Перегляньте це відео, і вам стане зрозуміло, про що йдеться.

 

 

Копачі-підкладушники – це особи, які займаються інсценуванням сюжетів про приладовий пошук, знімаючи постановочні відео з коштовностями та іншими предметами, які були ними заздалегідь підкладені (приховані будь-яким іншим способом), а потім викопані на камеру з метою видати за свої знахідки.

 

Заготовити «знахідки» заздалегідь і зняти хоч тисячу відео з клікбейтними заголовками на кшталт «Цей виїзд окупив прилад!», «Від несподіваного багатства тряслися руки!» або «Золотий клондайк на пляжі!» взагалі не проблема. Старі монети й різноманітні «артефакти» можна купити недорого на будь-якій барахолці. Наприклад, у вихідні на Почайній у Києві завжди стоять декілька продавців з різними монетами.

 

 

Фальшиві «срібні» монети періоду Російської імперії «під старовину» можна придбати в Інтернет-маркеті «Аліекспрес» або просто на вулиці. Я сама бачила у своєму районі, як під магазином стояв дідусь і пропонував перехожим такі «старовинні срібні монети». Це сувеніри, виготовлені з чорного металу з покриттям, яке зітреться буквально у вас у руках. То ж якщо вам хтось на вулиці запропонує купити монети, розповідаючи історії про «знайшов у діда на горищі» або «копали траншею для труб, а тут раптом…», будьте обережні – це шахраї.

 

Який наставник – такі в нього і послідовники

 

Наші з вами улюблені блогери зовсім нещодавно були в такій само ролі, як і ми зараз – вони були глядачами YouTube. Та як тільки обзавелися власними приладами, то всі розійшлися своїми шляхами. Залежно від того, від кого вони отримували знання, пошуківці розділилися на дві різні категорії.

 

 

Одні створюють зараз корисний контент, діляться першими скромними успіхами та своїм досвідом. Вони нікуди не поспішають і не женуться за кількістю підписників.

 

 

А другі розпочали акторську кар’єру, повторюючи все те, чого надивилися в «гуру» клікбейта і «магнітів для золота». Вони швидко збагнули, що реклама в Інтернеті приносить у рази більше грошей, ніж реальний приладовий пошук.

 

 

Маючи розкручений канал, можна заробляти на контекстній рекламі в YouTube. Можна напряму рекламувати магазини і отримувати за це знижки та інші приємні бонуси для себе. В деяких магазинах пошукової техніки діють спеціальні партнерські програми для таких блогерів: ті рекламують певний прилад, і з кожного залученого покупця отримують грошові виплати.

 

Звісно, вони задля привернення уваги глядачів до свого каналу ладні будуть підкладати монети, біжутерію та все, на що вистачить фантазії. Потім люди дивляться відео, на якому копач виходить на перший-ліпший пустир чи в лісок і починає жменями викопувати із землі монети. Після побаченого деякі емоційні й легковірні особи можуть «загорітися» ідеєю придбати металодетектор і теж розпочати самостійний приладовий пошук.

 

 

У найбільшому виграші тут залишаються тільки продавці пошукової техніки – власники спеціалізованих магазинів.

 

 

Для того, щоб уникнути розчарувань у майбутньому, не поспішайте вірити всьому, що вам показують копоблогери. Зберігайте скептицизм і пам’ятайте, що подібні відео, в першу чергу, мають розважальний характер. Більшість із них є постановочними, тому вони не порушують законодавства. Сумлінні автори контенту зазвичай попереджають про це в описі до відео чи в дисклеймері.

 

Правила, які слід засвоїти ще до першого виходу з металодетектором

 

Отже, ви зважили всі «за» і «проти». Ви можете впевнено сказати, що приладовий пошук – це те, чим ви дійсно хочете і готові займатися.

 

 

Тому зараз, коли ви позбулися непотрібних ілюзій, давайте будемо вчитися у пошуківців-професіоналів. Давайте орієнтуватися не на YouTube-тренди, а на досвідчених людей, що користуються у наших колах заслуженою повагою.

 

Влітку 2020 року, через ситуацію з пандемією ми так і не поїхали подорожувати. Я була зайнята роботою, та все одно час від часу поверталася до задумки придбати металошукач. Обмірковуючи зібрану інформацію, я багато разів ставила собі питання – а чи потрібно все це? Може, воно того не варте?

 

 

Так тривало, аж допоки я не натрапила на канал Олександра Максимчука. У вільний час я з цікавістю переглядала його відео, слухала поради, запам’ятовувала. З-поміж багатьох популярних авторів він один, хто підійшов до цього питання ґрунтовно й записав серію відеороликів про приладовий пошук спеціально для новачків. На його каналі Skilur вони зібрані у плейлисті «Кладоискательская школа», де ви зможете знайти багато інших корисних рекомендацій для себе.

 

Саме від Олександра Маскимчука я тоді вперше дізналася про «Золоті правила», яких повинен дотримуватися кожен:

 

 

А невдовзі, на початку вересня, у мене з’явився власний металодетектор. Від ідеї – до дня, коли я зробила впевнений вибір і купила прилад, минуло більше трьох місяців.

 

 

Зараз мій досвід пошукцівця – один рік.

 

 

Правило № 1. Знайте закони та дотримуйтеся їх

 

Зараз я скажу банальні речі, але перед тим, як розпочати приладовий пошук, вам доведеться ґрунтовно вивчити положення чинного законодавства, що регулює питання правового режиму знахідки та скарбу, а також порядок проведення археологічних робіт і розкопок.

 

 

В українському законодавстві встановлено чіткі обмеження і заборони в цій сфері. Не знаючи їх, ви можете нажити собі неприємності, аж до  притягнення до адміністративної або навіть і до кримінальної відповідальності. Якщо зовсім стисло, то є охоронювані законом території, де заборонено проведення самодіяльних археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт. Це, зокрема: території пам’яток історії, культури й архітектури, охоронювані археологічні території та інші зони охорони. Крім того, заборонено проводити такі роботи в історичних ареалах населених місць.

 

Ніколи не копайте на полях, які засіяні, не ходіть по чужих городах. Те ж саме стосується цвинтарів і будь-яких інших місць поховань (кургани, братські могили та ін.).

 

Якщо ви знайшли, наприклад, скарб старовинних монет або інші цінності, які мають історичну й культурну цінність, і вирішили не здавати їх державі, а продати самостійно, то майте на увазі, що таким кроком наражаєтеся на реальний термін за ґратами.

 

Крім того, наївним буде вважати, що знахідки у вас одразу куплять за ту ціну, яку ви запропонуєте. На популярних онлайн-аукціонах і на ринках сидять професійні спекулянти, що заробляють за рахунок перепродажу таких товарів: купити за безцінь – перепродати якомога дорожче. Вони будуть усіляко переконувати вас, що ваша знахідка не така вже й цінна, як ви собі нафантазували. І стан у неї поганий, і багато інших недоліків, пошкоджень тощо.

 

Правило № 2. Заривайте ями за собою

 

Одного разу минулої зими я підвернула ногу, вступивши в чужу незариту яму, яку не розгледіла через траву. Було дуже боляче. «Свинорийки», – це було саме лагідне з усіх епітетів, які я адресувала тим, хто не зариває ями.

 

Протягом цього літа ми кілька разів їздили до села на вихідні. Там сусіди розповідали, що знаходили в лісі й на дорозі незариті ями. Я була неприємно здивована, тому що біля нашого села раніше нікого з чужих не було. Деякі люди бачили заїжджих хлопців з металошукачами та нагнали їх. І правильно зробили, до речі. Бо якщо небажані гості не вміють поводитися культурно, то їх будуть гнати звідусіль.

 

 

З цього випливає одне з правил, виконання якого ви мусите довести до автоматизму: заривайте ями за собою. Завжди і всюди. Єдиний виняток – це пошук у воді, до лінії прибою включно. Далі від кромки води – по пляжу, на березі всі ями слід заривати.

 

Правило № 3. Бережіть рідну природу

 

Мурашники – це те, на що ви найчастіше можете натрапити, перебуваючи у лісі. Мурахи – наші добрі друзі й захисники. Там, де вони будують мурашник, немає кліщів. У радіусі 10-20 м навколо мурашника вони повністю виїдають усіх кліщів.

 

На землі тварини облаштовують свої нори та лігва. Деякі птахи там гніздяться, ховаючись у траві. Якщо ви копаєте у степу чи в лісі й бачите, що там пташине гніздо – відійдіть, не тривожте. Пошукайте інше місце.

 

Якось у мене був такий випадок. Чудового весняного дня ходила я з металошукачем по лісу. Тут попався під котушку цікавий «кольоровий» сигнал, до того ж, на поверхні. Я визначила центр сигналу, присіла й підгорнула руками грудку землі. Аж раптом вона у мене в руках стала пручатися й вириватися! А це виявилася здоровезна жаба, яка ще спала, зарившись у землю.

 

Добре, що не копнула лопатою. Я посадила жабу на місце, прикрила землею та листячком.

 

 

Окремо слід сказати про навмисне випалювання сухої трави, що особливо актуальне з весни й до осені. Треба бути повним дегенератом, щоб додуматися таким способом «розчищати» собі територію для пошуку. Вогонь стрімко поширюється на великі території. Це спричиняє масштабні пожежі, внаслідок яких гинуть цілі популяції дикої фауни.

 

Правило № 4. Не чіпайте підозрілі та небезпечні предмети

 

Приладовий пошук завжди пов’язаний з великим ризиком, який несуть вибухонебезпечні предмети. Причому це не залежить від того, де ви копаєте – у прифронтових районах або у мирних населених пунктах. Знахідки, які можна назвати спільним терміном відлуння війни, є всюди. Снаряди й міни, що лежать у землі з часів Другої світової, можуть детонувати від одного лише удару лопатою.

 

Чим більш віддаленим і глухим є місце, де ви запланували проводити пошук, тим вище ризик. Там ви можете випадково натрапити й на сучасний схрон зі зброєю та боєприпасами, який облаштували злочинці. В подібних тайниках можуть бути заховані наркотичні речовини, чужі викрадені речі, коштовності, в тому числі зняті з убитих людей – словом, усе те, до чого в жодному випадку не слід торкатися руками.

 

 

У разі виявлення таких небезпечних знахідок ви мусите невідкладно повідомити територіальні органи ДСНС України за номером 101 і поліцію за номером 102.

 

Правило № 5. Уникайте конфліктів з місцевими мешканцями

 

Мені сусід Сашко в селі нещодавно розповів про те, як біля городів заскочили «на гарячому» одного з негідників, що залишають після себе ями.

 

– Їдемо ми на авто по ґрунтовій дорозі. Їдемо потихеньку, й бачимо попереду чувака з металошукачем і лопатою. Він розкопав яму посеред дороги, подивився на неї та пішов собі далі. Ми його наздогнали й кажемо: вертайся і заривай негайно, інакше цією лопатою зараз получиш по морді. Він злякався і все зарив. Ну от що за народ такий?.. Невже не зрозуміло, що тут люди їздять, ходять?..

 

Якщо ви прийшли кудись і бачите, що вам тут не раді – не дивуйтеся.

 

 

Є такі села, де люди, побачивши коло хат незнайомця з металошукачем, можуть і з вилами вибігти. Й тоді мало не покажеться. А горе-копарь на все життя зненавидить приладовий пошук і буде шарахатися від усього, що хоч віддалено про нього нагадує.

 

Якщо ці правила не для вас – займіться чимось іншим

 

Зазвичай у тих, хто «не в темі», поява людини з металошукачем може викликати лише цікавість. А дехто і взагалі ніяк не відреагує – як ми не звертаємо уваги, скажімо, на рибаків з вудочками. Так само, і власників металодетекторів стало вже настільки багато, що до них почали звикати.

 

У суспільстві ставлення до шукачів скарбів неоднакове, та зараз воно здебільшого негативне. Причиною цього є поведінка окремих копачів, які ігнорують викладені вище правила. Через них і складається викривлене уявлення людей про приладовий пошук загалом і про всіх, хто ним займається.

 

Правила поведінки на копі, що сформувалися як органічне поєднання низки  правових і етичних норм, є абсолютно не складними для розуміння й дотримання. Не залишайте після себе ями, прибирайте сміття. Бережіть природу. Будьте чемними з людьми, які вам зустрілися. Копайте на здоров’я, вибираючи для цього локації, де ви нікому не заважаєте, і де ваші дії не підпадають під порушення законодавства. Тоді приладовий пошук приносите вам задоволення, а не проблеми.

 

 

Якщо кожен, приходячи на місце пошуку, буде залишати його чистіше, ніж воно було, то ситуацію можна виправити. І ставлення людей до вас однозначно зміниться на краще.

 

Всім – цікавих знахідок і приємного відпочинку!