Ірина Кременовська
Latest posts by Ірина Кременовська (see all)
- Кліматична тематика як зброя проросійських пропагандистів (розбір форуму «Глобальный кризис. Ответственность» від МГР «АллатРа») -
- Патріотичний ребрендинг «АллатРа» чи стара гра у новій обгортці? -
- Зняти плівку обману, або Як позбутися реклами проросійської секти -
- Серія робіт «Faces of war» Тамари Качаленко присвячена пам’яті жертв катастрофи на Каховській ГЕС -
- Клірик УПЦ (МП) Микола Данилевич виправдовував російську агресію та розпалював релігійну ненависть -
Продовжуючи тему сакралізації та прославлення російської федерації в текстах богослужбових творів УПЦ МП, сьогодні ми проаналізуємо акафіст і молитву, що читають у храмах московського патріархату перед «новоявленою чудотворною» іконою «Аз есмь с вами и никтоже на вы».
На стор. 357 – 372 видання «Чудотворная икона ХХІ века. Акафист», який ми аналізували в попередньому матеріалі, розміщено «Акафист Пресвятей Владычице нашей Богородице в честь святыя чудотворныя иконы ея, именуемыя «Аз есмь с вами и никтоже на вы», а на стор. 63 – 64 описано процес його створення (написання).
Як і для чого було створено акафіст на честь ікони «Аз есмь с вами и никтоже на вы»
Як різновид церковної обрядовості, акафіст являє собою хвальну відправу, що проводиться під час богослужіння і відрізняється тим, що під час читання акафісту всі присутні повинні стояти на знак особливої пошани до святого, на честь якого відправляється акафіст.
В даному випадку акафіст присвячено богоматері. Як ідеться з оповідання, наведеного на стор. 63 – 64, текст акафісту написала самостійно ігуменя Свято-Георгіївського Данівського монастиря, після чого надала його Владиці:
«Его Высокопреосвященство Антоний, митрополит Черниговский и Нежинский, благословил читать его в монастыре перед ликом дивной Богоотроковицы. Акафист получился радостный, доступный, полный сердечного чувства и главной мысли: мы – дети, Она – наша Мать, Она всегда с нами» (стор. 64).
За структурою досліджуваний акафіст містить у собі складну і контекстуально залежну лексику, яка є характерною для богослужбових текстів і застосовується для виконання ритуальної функції під час богослужіння. Формально акафіст відповідає загальноприйнятій формі та складається з 13 кондаків (коротких хвалебних пісень) і 12 ікосів (з повторенням вигуків «радуйся!»). Однак у його тексті містяться елементи, зміст яких спрямований на публічне прославлення, піднесення російської федерації, відносно якої всі інші народи представлені як ворожі.
Зокрема, ікос 7 (абз. 6) містить такий заклик-гасло: «Радуйся, полчищ бесовских от Руси Святой изметающая» (стор. 364).
Перше слово «радуйся» є характерним для всіх акафістів і означає запрошення до відради, тобто до того, що втішає. Слово «полчищ» підкреслює велику кількість, багатоманітність, і описує «ворожі» сили як численні групи людей або сутностей. У цьому контексті, «полчища бесівські» можуть означати негативні сили, що протистоять «Святій Русі» (росії), ворогів православних росіян, яких нібито здатна побороти богоматір. Демонізація антагоністів (ворогів) «Святої Русі» (росії) посилюється за допомогою використання у переносному значенні прикметника «бесовских», що виражає негативне ставлення до сил, які не підтримують росію або відкрито протистоять їй.
«Русь Свята» – це «земля російська»
Відповідно, «от Руси Святой» – у даному контексті означає православну росію, що нібито перебуває під «захистом» богоматері від нападів «бесівських» сил. Дієслово «изметающая» означає «викидати», «знищувати». Загалом, фраза «Радуйся, полчищ бесовских от Руси Святой изметающая» в контексті досліджуваного акафісту може означати запрошення до богоматері, щоб вона позбавила «Русь Святую» (росію) від негативних сил зла (полчищ бесівських), які перешкоджають подальшій реалізації планів країни-терориста. Таким чином, в акафісті відбувається прославлення богоматері як захисниці «Русі Святої» (росії) від геополітичних центрів світового впливу, які штучно демонізуються, оголошуються ворогами країни-терориста.
Ікос 12 (абз. 7) містить заклик-гасло схожого змістовного наповнення: «Радуйся, землю Русскую и всех, яже в мире Христовом, зело заступающая» (стор. 369).
Даний фрагмент з акафісту богоматері лише формально підкреслює роль богоматері як заступниці і захисниці всіх людей, які сповідують християнську релігію. Фактично ж, у фразі «Радуйся, землю Русскую и всех, яже в мире Христовом, зело заступающая» вживається словосполучення «земля Русская», яке у контексті проросійської традиції УПЦ МП та її духовних зв’язків з РПЦ розуміється як «росія».
Словосполучення «земля Русская» може мати ширший сенс, включаючи території, де населення користується російською мовою або де існують духовні чи культурні зв’язки з російською федерацією. Також у даній фразі вживається слово «заступающая», що означає «та, що захищає», або «заступниця». У контексті акафісту, міфічна богоматір захищає не лише росіян на їхній території, а й невизначене, але широке коло осіб, які підтримують російську федерацію та за це «здобувають» собі особливе «заступництво», «спасіння» перед богом.
Молитва, яку читають перед «чудотворною» іконою «Аз есть с вами и никтоже на вы»
Після акафісту в тексті досліджуваного видання на стор. 371 наведена «Молитва Божией Матери пред Ея чудотворною иконою «Аз есть с вами и никтоже на вы» такого змісту:
«О Всеблагая Заступнице рода христианского, Мати вся держащего десницею Свою Христа Бога нашего! Излей на ны милости и щедроты Его, и да не убоимся и не устрашимся враг видимых и невидимых, яко рекла еси уповающим на Тя: «Аз есмь с вами и никтоже на вы».
Сохрани истинную святую Православную Церковь и обитель нашу от расколов и ересей и положи начало покаяния людей наших. Возврати Святую Русь на дарованный ей Богом путь неповрежденной веры, да наполнится фимиамом молитв и расцветет, аки крин сельный; да поживем в благочестии и чистоте, всегда хранимы Тобою от искушения антихристова, нашествия иноплеменных, междоусобныя брани, труса, огня, глада и мора, от напрасныя смерти, пленения и раздоров семейных; монашеское житие укрепи и спаси ны, Пречистая, яко уповаем на Тя по реченному Тобою: «Аз есмь с вами и никтоже на вы».
Молися о нас, Пресвятая Владычице Богородице, ко Господу Богу нашему, милующему и спасающему, да не лишит ны защиты и Царствия Своего присвоения, Иже и Сам рече верным Своим: «Аз есмь с вами и никтоже на вы». Емуже слава, держава, честь и поклонение, сила и величие подобает, Отцу, и Сыну, и Святому Духу, ныне и присно и во веки веков. Аминь».
Молитва у релігійній традиції РПЦ і УПЦ МП є, поряд зі сповіддю, засобом вираження індивідуальної віри. Однак у даному випадку центральною інтенцією наведеної вище молитви є ідеї сакралізації росії та православний фундаменталізм, тоді як інтенція віри стає периферійною.
Що таке «істинна свята Православна Церква»
Використана у другому абзаці самоназва «истинная святая Православная Церковь» вказує на наявність тісного зв’язку автора (авторів, укладачів) даної «молитви» з представниками псевдорелігійного руху «катакомбного православ’я» («істиного православ’я»). Такий варіант самоназви застосовують деструктивні псевдорелігійні організації (секти), що позиціонують себе як православні, але при цьому не належать до офіційних церков, не підтримують із ними євхаристичного спілкування і протиставляють себе традиційним конфесіям.
Включене до тексту молитви звернення до богоматері з проханням «зберегти істинну святу Православну Церкву» (не «українську православну церкву») являє собою імпліцитну вказівку на її належність до церковно-релігійних текстів «катакомбного православ’я, що прихована за допомогою надмірного нагромадження прикметників «істинна», «свята», «православна», хоча осередок вшанування ікони (Свято-Георгіївський Данівський монастир) офіційно належить до юрисдикції УПЦ МП.
Такий підхід до складання текстів богослужбових творів є характерним для проросійської церковної традиції та відродження в сучасній росії реваншистської тоталітарної, людиноненависницької ідеології, заснованої на експансіонізмі – рашизму, що спричинило зміну семантики деяких термінів та понять, зокрема «Святая Русь».
Наведені у тексті «Акафисту» словосполучення «Святая Русь» (ікос 7, стор. 364), «земля Русская» (ікос 12, стор. 369), а також у тексті молитви богоматері перед іконою «Аз есмь с вами и никтоже на вы» заклики «сохрани истинную Святую Православную Церковь», «возврати Святую Русь» (стор. 371) також підтверджують тісний зв’язок його авторів із представниками деструктивного псевдорелігійного руху (секти) «катакомбного православ’я».
У храмах УПМ МП моляться «за Русь Святую»
До сьогоднішнього дня певна частина наших співгромадян, які вважають себе православними, продовжують відвідувати храми зникаючої УПЦ МП. Ці люди з великим благоговінням читають молитви, акафісти і не вникають у сенс написаного у них. А між тим, тексти подібних молитов не прилетіли з неба на янгольських крилах. Вони були написані такими ж людьми, нічим не кращими (а багато в чому більш грішними) за тих, хто це читає. І їхні автори цілком свідомо добирали слова, за допомогою яких маскували антидержавницькі наративи під тексти богослужбових творів.
Ми звернули увагу лише на декілька прикладів. Пригадаймо пісню «Богородиця» зі словами «Звон плывёт, плывёт над Россиею, Пробуждается Матушка – Русь» і молитву-псальму «Спаси, Владычице, Святую Русь Твою!». Те ж стосується акафісту і молитви на честь «святыя чудотворныя иконы Ея, именуемыя «Аз есмь с вами и никтоже на вы».
Публічне виконання цих богослужбових творів являє собою звернення до невизначеного, але широкого кола осіб, яким демонструється підтримка рішень та дій держави-агресора в Україні. Це виражено у таких закликах-гаслах: «радуйся, полчищ бесовских от Руси Святой изметающая», «радуйся, землю Русскую и всех, яже в мире Христовом, зело заступающая», «возврати Святую Русь на дарованный ей Богом путь неповрежденной веры», «всегда хранимы Тобою от искушения антихристова, нашествия иноплеменных».
Таким чином, акафіст і «Молитва Божией Матери пред Ея чудотворною иконою «Аз есмь с вами и никтоже на вы» містять елементи, зміст яких спрямований на розпалювання національної, регіональної, расової ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, а також прямі (експліцитні) заклики до «повернення» всієї території України під юрисдикцію російської федерації. Публічне читання, виконання у вигляді церковного пісноспіву, відтворення в будь-який інший спосіб та/або розповсюдження зазначених матеріалів є формою поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників.