Юрій Уланович
У випадках, передбачених Законом України «Про психіатричну допомогу», коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, лікарі-психіатри мають право забезпечити її примусове психіатричне лікування.
Як погіршується психічний стан людини у разі ненадання психіатричної допомоги
Низка наших дописів, які висвітлюють дієві заходи представників громадськості у напрямі реальної допомоги немічним, знедоленим і беззахисним стареньким, котрі опинилися в хижих тенетах шахраїв, ошуканців, «чорних ріелторів» і збоченців-геронтофілів дістала широке визнання наших читачів.
До чистої та благої справи долучилися багато наших співгромадян. Небайдужі активісти надали та продовжують надавати посильну допомогу щодо пошуку зниклої громадянки Раздорової Тетяни Андріївни з тим, аби віддати її в ласкаві та терплячі руки соціальних працівників і медиків.
Як тільки цей допис готувався до виходу у світ, один із наших читачів зателефонував до редакції та інформував, що бачив Тетяну Андріївну не зовсім тверезою в підозрілій компанії маргіналів-нелегалів поблизу колишнього «Фуршету» (наразі «Сільпо») на Петра Вершигори поблизу Русанівських садів. Цей дачний масив, відомий захаращеністю будиночків, парканів, споруд, сараїв, дрібних ставків і озер дістав сумної слави через проживаючих там безхатьків, наркоманів і збоченців. На жаль, наш читач не зміг відслідкувати напрямок, куди попрямувала компанія «друзів» старенької. Тому невідомо, що з нею відбувається зараз.
Однак до справи взялися інші активісти, яким не байдужа доля літньої жінки. Організовано чергування (передусім поблизу «наливайок» і «генделиків») та патрулювання території. Здійснюються пошуки зниклої, розміщено оголошення з пропозицією сплатити винагороду за будь-яку інформацію про місцезнаходження та долю старенької. Сподіваємося, що здійснені розшукові заходи будуть результативними. Бабуся буде вилучена з руйнівного ареалу її теперішнього мешкання (якщо так можна назвати це злиденне животіння в якихось помийних ямах) і передана у комфортні умови.
Роз’яснення Департаменту охорони здоров’я Київської міськради (КМДА)
Якраз нагодилась і кваліфікована розгорнута відповідь про направлення осіб на примусове психіатричне лікування від Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації – структурою самоврядування, з якою вже давно налагоджені тісні, плідні та взаємовигідні стосунки.
Пропонуємо цей лист увазі наших читачів. Справа в тому, що багато людей мають аналогічні проблеми – допомогти родичам, сусідам, або й навіть малознайомим громадянам з отриманням психіатричної допомоги. Та не всі знають механізми залучення фахівців та представників громадськості до цього необхідного і складного процесу. Ми переконані, що рух «по канві» законодавства та своєрідному «скрипту» дозволить уникнути багатьох перешкод і зробити направлення на примусове психіатричне лікування тим, хто його потребує, дієвим і невідворотним.
Важливо розуміти і те, що з метою забезпечення психічного здоров’я нації необхідно відновити розгалужену мережу закладів охорони психічного здоров’я. Потрібно налагодити роботу з профілактики захворювань, виявлення їх передумов і первісних проявів. Адже психічні розлади починаються здалеку і спочатку виглядають некритично, приховано, не викликаючи занепокоєнь.
У Тетяни Андріївни, наприклад, перші «тривожні дзвіночки» розпочалися з випадкових, на перший погляд, і «невинних» поведінкових розладів. Вона почала розмовляти з голубами та безпритульними собаками, даючи їм імена та годуючи їх харчовими рештками. Ми вже згадували, що одну із собак Тетяна Андріївна назвала «Рюмашка» (на честь свого захоплення алкоголем). Потім це захоплення перейшло в стадію марення про те, що собакам потрібно, аби їх скаліченими почали викидати на вулицю, де вони страждали б від спеки або ж морозу, від голоду та спраги…
Соромно, можливо, про це згадувати, але є відомості про, скажімо так, напівшлюбні стосунки Тетяни Андріївни з безпритульними собаками. Все це відбувалося на очах вагітних і дітей поблизу її помешкання… І з плином часу без лікування ці збочення призвели до розпаду особистості, тяжких розладів психічного та фізіологічного здоров’я – маячні, хворобливих ідей, нападів агресивності, нетримання біологічних рідин, збочення в харчових звичках. Жінка втратила огиду до смороду, робила спроби вживати неїстівні та відверто шкідливі речовини. Причому все це відбувалося ще й під дією алкоголізму.
Однак сподіваємося, що наші активні дії допоможуть врятувати стареньку. Наше розслідування триватиме.
Юрій Уланович,
Олексій Святогор