3) https://zn.ua/socium/poni-begaet-po-krugu-beloe-bratstvo-ognennaya-bibliya-allatra-_.html та інших публікацій у відкритих джерелах, посилання на які наведено у статті та щодо фотоматеріалів.

Також ми згодні з Вами в тому, що застосування словосполучення “Кремлівський проект” у назві неправильно відображає суть, тому до назви було внесено корективи та викладено її таким чином: “Міжнародний громадський рух “АллатРа”: роздуми на тему”.

Відповідні виправлення та уточнення було внесено й до тексту. Адже після публікації минуло майже півтора роки, та за цей час ми продовжували аналізувати дану тему, а нові висновки вже суттєво стали відрізнятися від попередніх; їх також буде опубліковано найближчим часом. А стосовно статті, про яку йдеться, то зокрема, з тексту було вилучено слово “секта” та внесено інші доповнення та зміни. Ми не вбачаємо підстав для повного видалення даного матеріалу, оскільки він являє собою лише огляд інших публікацій, відображає нашу суб’єктивну позицію та не має мети компрометації конкретно вашої організації. У ньому також викладено наші оціночні судження щодо творів О. Блаватської, М. та О. Реріхів, які ми вважаємо антинауковими.

В усіх організацій, рухів, груп, публічних (і не надто публічних) осіб неодмінно є критики. І ставлення до критики багато в чому характеризує їх.

З одного боку, знаєте, що мені подобається у Вашій організації? Ініційованими Вами судовими процесами (як це нескладно дізнатися з Єдиного реєстру судових рішень) Ви показуєте, які моделі критики є контрпродуктивними та чому їх слід уникати.

З іншого боку, ті, хто впевнені у своїй позиції, зазвичай не звертають уваги на критику, навіть на відверті вигадки (як у відомому прислів’ї: “собака гавкає – караван іде”) та продовжують рух своїм шляхом, адже скільки людей – стільки й думок, і якщо реагувати на кожне зауваження, то це заводить далеко від мети. А коли хтось починає займатися переслідуванням за критику кожного незгодного, то таке нікому не робить честі, оскільки право кожного вільно поширювати свої думки, оцінки та ставлення до того чи іншого явища є невід’ємним. Кожен може давати свої оцінки діяльності різних організацій і осіб, й не завжди вони будуть позитивними. Наприклад, якщо комусь не подобається певна художня книга, то людина вправі дати свою оцінку, висловитися і розповісти про своє враження. Не всі речі подобаються всім однаково. Так само, і певна особа (людина) не в усіх може викликати захоплення чи симпатію. Тому заборонити “взагалі казати щось погане” (давати негативну оцінку) неможливо, тому що це вже плавно перетікатиме у площину Інтернет-цензури. Кожен може вільно узагальнювати, аналізувати інформацію, факти й викладати власні висновки, а будь-які спроби цьому завадити вже є порушенням права на свободу думки і слова або втручанням у редакційну політику ЗМІ.

В будь-якому разі ми відкриті до діалогу та будемо вдячні за запрошення відвідати Вашу організацію, поспілкуватися та знайти відповіді на ті запитання, котрі все одно залишаються.

---

Також вважаємо за необхідне додати, що формування позитивного ставлення з боку громадськості до самої організації та до кожного її члена є справою самої організації, котра своїми справами та досягненнями створює відповідний імідж, плекає його. А тому перекладати відповідальність на сторонніх осіб, через яких, як вважає автор електроного листа, в оточуючих складається “…искаженное, негативное восприятие не только о самой организации, но и о каждом её участнике…”, щонайменше, неконструктивно.

І тут варто пригадати стару народну мудрість: на милування нема силування, – кажуть українці, – силованим конем не поїдеш…