Алістер Кроулі, його Телема і магіфренія

Поділитися:
The following two tabs change content below.
Avatar

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; головний редактор загальнодержавного бюлетеня "ГОВОРИ!", e-mail: govory.red@gmail.com

Як змарнувати єдине життя і безцільно розтратити всі статки, здобути цілий «букет» венеричних захворювань і нічого не зрозуміти? Алістер Кроулі, який дурив людям голови різною окультною маячнею, сам сидів на тяжких наркотиках, а помер від передозування героїну.  

 


 

Його аморальний спосіб життя не раз спричиняв проблеми з поліцією, а хуліганські витівки шокували навіть повністю відморожене середовище езотериків. Ким був у реальному житті прабатько окультизму, чиї ритуали досі використовують сучасні «чаклуни» з екстрасенсами, заробляючи собі в такий спосіб на шмат хліба?

 

Магом Алістер Кроулі оголосив себе сам після ритуалу з жабою, яку він назвав Ісусом Христом і розіп’яв. Він вперто вірив у те, що є всесильним окультистом, тамплієром і ще хтозна ким.

 

Заснувавши власне «абатство Телеми» на Сицилії, там він практикував вживання наркотиків і напував своїх учнів котячою кров’ю, від якої вони труїлися, а один навіть помер. Після цього поліція видворила всіх «телемітів» з території Італії, незважаючи на петиції та протести поборників «свободи віросповідання».

 

Відомий земляк нашого окультиста – британський рок-виконавець Оззі Осборн присвятив йому одну зі своїх музичних композицій «Mr. Crowley» («Містер Кроулі»), і в ній є такі слова:

 

«…You fooled all the people with magic

You waited on Satan’s call».

 

 

Обдурив людей своєю «магією», точніше й не скажеш.

 

Дитинство та юнацтво: з чого все розпочалося?

 

Едвард Олександр Кроулі народився 12.10.1875 р. у м. Лемінгтон-Спа (Велика Британія) в родині фанатично віруючих протестантів, які належали до секти «Плімутські брати». Він не знав, що таке злидні. Родина була забезпеченою і мала власну пивоварню. Завідував виробництвом батько, який помер, коли майбутньому «окультисту» було 12 років, і залишив синові третину всіх нажитих статків, чого вистачило на наступні роки богемного життя.

 

«Ще до досягнення юнацького віку я знав, що я – Звір, число якого 666. Я тоді ще не розумів до кінця, до чого це призведе, але це було пристрастне, екстатичне відчуття самого себе», – так розповідав сам «окультист» про своє дитинство.

 

Едвард Олександр закінчив школу та у 1895 р. вступив до коледжу Святої Трійці Кембриджського університету. Втім, освіту там він так і не здобув, і залишив коледж, захопившись містичними віровченнями. Псевдонім Алістер він вигадав собі сам, і це було значно пізніше. Тоді молодий нероба вперто вірив, що він повинен присвятити своє життя «звільненню від усього матеріального». Знайома ілюзія, чи не так?..

 

Після того, як слідом за батьком пішла з життя і мати, «містик» займався лише тим, що «звільнявся» від тих грошей і статків, які залишилися йому від батьків. Наприклад, у своїй розкішній квартирі у Лондоні він облаштував дві кімнати під «білий» та «чорний» храми з відповідною атрибутикою – статуями, скелетами й вівтарями для жертвоприношення.

 

Магіфренія, клінічний випадок

 

Поняття магіфренія (магіфренічний синдром, синонімом якого є термін магічне мислення), яким послуговуються окремі психологи та психіатри, описує розлад адаптації, за якого у мисленні людини переважають ідеї та уявлення магічного змісту, що суперечать реальності й науковій картині світу. Хоча такий розлад відсутній у Міжнародній класифікації хвороб, масове поширення магічного світогляду становить серйозну загрозу для стабільності в суспільстві, оскільки стає підґрунтям для розквіту безлічі деструктивних псевдорелігійних культів, а також провокує групові порушення публічного порядку з боку окремих груп фанатиків.

 

Алістер Кроулі, який народився у рік смерті відомого окультиста й містика Еліфаса Леві, сам навіяв собі, що нібито був Еліфасом Леві у минулому житті, а тепер мусить продовжувати його справу.

 

Хід мислення нашого «мага» можна описати як суцільний потік хибних уявлень про навколишній світ. Магія, на думку Алістера Кроулі – це «наука та мистецтво викликати події та зміни, що відбуваються згідно з бажанням». Його переконання ґрунтувалися на ілюзії власного панування над усіма подіями, нав’язливих ідеях про зв’язок із потойбіччям і на вірі у можливість керувати світом за допомогою магічних ритуалів, які Кроулі самостійно вигадував і практикував.

 

Про те, що «творець окультних практик» має примітивне мислення, свідчить уся суть цієї доктрини. Алістер Кроулі беззаперечно вірив у те, що він робить «магічним» способом і вважав, що все, що він начаклував, повинно здійснитися лише тому, що він так бажає. А коли він чогось бажає, то в цьому нібито допомагають усі сили Всесвіту. Власне, на той час весь його мозок був зайнятий винятково ідеями окультного змісту, і зв’язок із реальністю він давно втратив.

 

Прогресування магіфренії визначило весь життєвий лад Алістера Кроулі. У 1898 р. він вступив у потаємний орден окультистів «Золота Зоря», де пройшов усі етапи посвячення. Потім він вирішив змістити тодішнього голову, магістра Мак-Грегора Матерса, щоб очолити орден, і за ці інтриги був виключений із «Золотої Зорі».

 

«Срібна Зірка»

 

Виключення із «Золотої Зорі» тільки додало завзяття Кроулі, та на початку минулого століття він заснував власну окультну спілку, яку назвав «Срібна Зірка» («Argentum Astrum», скорочено – «АА»). У лавах цієї спілки станом на 1914 р. нараховувалося небагато послідовників – не більше трьох десятків. Спілкою було започатковано видавництво журналу «The Equinox» («Рівнодення»), і до складу редакції входив, ясна річ, і сам засновник, який публікував у кожному випуску свої плоди хворобливого марення. Таким способом Алістер Кроулі зміг привернути до своєї персони та «Срібної Зірки» увагу осіб, які цікавилися містичними віровченнями.

 

Які ж такі ритуали проводив Кроулі та що він описував у своєму журналі? – спитаєте ви. Всі його так звані «окультні практики» являли собою ексцентричне дійство, що нерідко супроводжувалося кривавими жертвоприношеннями та/або сексуальними практиками. Наприклад, розберемо ритуал, який був призначений для «вивільнення несвідомого». Для чого це потрібно – хтозна, це й не важливо, адже головним для Кроулі була сама вистава. Отже, на початку маг перед накреслює на підлозі захисне коло. Потім запалює «фіміам», до складу якого входять мирра, кориця, оливкова олія та коріння гелінгалу. Після цього маг вимовляє «імена сили», викликаючи духів. І кульмінація ритуалу супроводжуються мастурбацією, що символізує «єднання з духами».

 

Популярність журналу «The Equinox» трималася на публікаціях, які описували недоступні для широкого загалу ритуали, що Кроулі запозичив із «Золотої Зорі». Іншими словами, він одночасно помстився за те, що його вигнали з лав обраних і вирішив заробити на тих магістерських «секретах», які дізнався там під час проходження посвячення.

 

Великий Магістр «Ордену Східного Храму»

 

Цікавим був етап діяльності Кроулі-тамплієра. Керівна верхівка німецького окультного товариства «Ordo Templi Orientis» («ОТО», або «Орден Східного Храму», інша варіація назви – «Орден Східних Тамплієрів») звернула на нього увагу у зв’язку з тим, що у своєму журналі «The Equinox» він став публікувати їхні твори, що також були доступними лише для обраних. Від «ОТО» до Лондону прибули представники ордену, яким було доручено розібратися в тому, звідки Кроулі вивідав закриту інформацію про деякі окультні практики. Агенти «ОТО» познайомилися з Кроулі, та він зміг переконати їх у тому, що буцімто всі ці «секрети» відкрилися йому під час власних практик. Тамплієри повірили і, перебуваючи під враженням від харизми Кроулі вирішили призначити його головою британської філії «ОТО».

 

Відтоді Кроулі отримав титул «Верховного і Священного Короля Ірландії, Іони та всіх британців, які перебувають у Святилищі Гнозису». На знак подяки Алістер Кроулі став вести у Великій Британії та в США (там він жив, коли розпочалася перша світова війна) активну пронімецьку пропаганду. Пізніше, під час подій напередодні становлення гітлерівського режиму він відвідував Німеччину та надавав усіляку підтримку прихильникам Третього Рейху. Таким чином, Алістер Кроулі, крім поширення ідей окультизму, брав безпосередню участь у пропаганді ідеології націонал-соціалізму та фашизму.

 

«ОТО» існує донині, та сьогодні орден діє як міжнародна окультно-релігійна організація, створена в форматі масонської ложі. До її складу входять сотні представництв у різних країнах світу. Офіційно «ОТО» здійснює свою діяльність у понад 70 країнах, в тому числі в Україні. При цьому українське представництво є одним з небагатьох представництв, які наділені правом посвячення в Орден.

 

 «Книга Закону» – Телема

 

Вигадування легенд про «одкровення», що нібито були отримані від «вищих сил» (знайдені, розшифровані, перекладені з невідомої мови), а потім записані під диктовку не є чимось новим у середовищі шахраїв від релігії. Джозеф Сміт з його ангелом Моронієм вже давно довів, що кожен безграмотний нероба і п’яниця, за наявності великого нахабства, може проголосити себе «обраним провідником», пророком і навіть заснувати власну релігію. Як інший приклад – Ніл Доналд Уолш теж записував свої «голоси в голові», котрі вважав посланнями від самого Бога. Потім він продав багато книжок і створив нову псевдорелігійну течію – ченнелінг. Таких прикладів можна навести чимало, тому що кількість самопроголошених контактерів з різними «тонкими світами» аж ніяк не зменшується.

 

Аналогічним способом і була створена Телема. У 1904 р. Алістер Кроулі разом із Розою Келлі, з якою він тоді був одружений перший рік, подорожував Єгиптом і зупинився в Каїрі. Там Кроулі знайомиться з арабськими містичними течіями та займається звичною справою – практикує власні окультні ритуали, до участі в яких долучає і свою дружину.

 

Під впливом антуражу, а також певних речовин, яке вживало подружжя для «розширення свідомості» зовсім скоро Розі почало здаватися, що вона чує в голові чийсь голос. Як ви вже здогадалися, це було явлення «духа» з потойбічного світу. За посередництва Рози дух на ім’я Айвас нібито продиктував Алістеру Кроулі цілий трактат під назвою «Книга Закону».

 

Алістер Кроулі Телема

Символ Телеми – унікурсальна гексаграма

 

Створена Алістером Кроулі Телема була розвинута його наступниками й сучасними окультистами. По суті, це синкретичне псевдорелігійне віровчення окультного спрямування, що поєднує у собі магічні практики й ритуали, засновані на кроулівській доктрині анархізму та вседозволеності. Адже ключова ідея Телеми полягає в тому, що кожен може робити все, що йому заманеться, і будь-яке бажання, навіть відверто злочинне, вважається «вищим законом».

 

За життя не працював жодного дня

 

Згодом Роза Келлі, дружина Кроулі стала жертвою пагубної пристрасті до алкоголю і остаточно спилася. Проте «мага» ця обставина тільки порадувала – він розлучився з Розою і продовжив вести вільне життя.

 

Під час ритуалів Алістер Кроулі особливо полюбляв включати до них сексуальні оргії. Так само вступав він і у статеві зв’язки з чоловіками, пояснюючи такі практики «вивільненням сексуальної енергії» або необхідністю «приборкати демонів».

 

За богохульство та огидні ритуали із жертвоприношеннями та статевими збоченнями Алістера Кроулі щоразу видворяли з тих країн, де він облаштовувався. Спочатку він був вигнаний з Італії – після історії з «Телемським абаством». Потім його виганяли з Франції, Німеччини та Португалії. Він повернувся до своєї рідної Англії, хоча й там ніщо не обіцяло нічого хорошого.

 

Навіть великі гроші рано чи пізно мають властивість закінчуватися. Так сталося і з чоловіком, який у юності успадкував від батьків і заощадження, і готовий бізнес – пивоварню, що в ті часи могла б забезпечити його безбідну старість (звісно, за умови докладання певних зусиль і наполегливої праці). Але ці кошти розлетілися без усякого толку, та коли Алістер Кроулі досяг, висловлюючись сучасною мовою, пенсійного віку, він збіднів і опинився на узбіччі життя. Тепер він більше не міг дозволити собі дороге житло, став тинятися й жити у кварталах бідняків. До того ж, він пристрастився до випивки та наркотиків, на що витрачав усі гроші.

 

Тим самим нікому не потрібний збоченець і шахрай спростував власне віровчення. Він не був всесильним магом, якому відкриті всі таємниці Всесвіту. Під кінець життя він скотився на саме дно і перетворився на звичайного міського божевільного.

 

Наркотична залежність і смерть від передозування героїну

 

Алістер Кроулі прожив 62 роки, останні з яких минули в алкогольному і наркотичному дурмані. Він помер у злиднях у себе на батьківщині, у місті Гастінгсі внаслідок прийняття смертельної дози героїну. Героїнова залежність є однією з найбільш тяжких форм залежності. Вона викликає стрімку деградацію особистості, й навіть одноразове вживання героїну робить людину божевільною та небезпечною для оточуючих. Алістер Кроулі вживав героїн регулярно і вже мав відповідний «стаж».

 

Власне, так звана «творчість» Кроулі полягала у написанні віршованих текстів «магічних» замовлянь, а також пісень і теоретичних методик проведення ритуалів. Один віршів з назвою «Гімн Пану» з книги Алістера Кроулі «Магія в теорії та практиці» був виконаний на його похоронах:

 

«Я – твоя дружина, я твій чоловік,

Козел з твого стада, я – золото, я – бог,

Я – плоть від твоїх кісток, квітка від твоїх гілок.

Сталевими копитами я скачу по скелях

Крізь вперте сонцестояння до рівнодення.

І я – у маренні; і я ґвалтую, і я розриваю, і я тріпаю

На віки вічні, весь світ без кінця,

Лялька, діва, менада, чоловік.

Під владою Пана.

Айо, Пан! Айо, Пан, Пан! Айо, Пан!».

 

Ніхто не може знати того, чи могла доля Алістера Кроулі скластися інакше. Можливо, якби він не впав у магіфренію та був більш прагматичною людиною, то зараз ми не спостерігали б такий асортимент окультних книжок про нього і за його авторства на полицях усіх крамниць і ринків. Якби він завершив навчання і взяв до своїх рук той бізнес, який дістався йому як спадок, то ми б зараз читали на пивних етикетках приблизно таке: «Цю унікальну технологію виготовлення пива запатенував більше ста років тому британський промисловець, сер Едвард Олександр Кроулі, який продовжив справу свого батька». Краще б він варив пиво – менше шкоди завдав би всім. Втім, як відомо, історія не толерує умовностей…