КОБ: доктрина, мета і методи діяльності

The following two tabs change content below.
Avatar

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; головний редактор загальнодержавного бюлетеня "ГОВОРИ!", e-mail: govory.red@gmail.com

Після викриття у м. Херсоні у серпні 2020 р. мережі проросійських агітаторів набуває особливої актуальності тема КОБ – неоязичницької політичної секти, що виконує операції ФСБ РФ в Україні.

 


 

Справа в тому, що затримана Тетяна Кузьміч була не просто «вчителькою російської мови», а лідером місцевого осередку КОБ. Тому коли зараз її послідовники розповідають про те, що «бідну-нещасну» жінку переслідували й затримали тільки «за російську мову», то це означає, що вони вважають людей за стадо, якому можна згодувати будь-яку брехню.

 

Як ви вже знаєте, КОБ (від рос. – «Концепция общественной безопасности») – це деструктивний рух антидержавницької проросійської спрямованості, що являє собою поєднання елементів громадської організації та неокульту (секти).

 

КОБ було створено у м. Москві, РФ (СРСР) у 1987 р. До теперішнього часу там знаходиться керівний центр організації.

 

Доктрина руху

 

Члени руху діють в умовах суворої конспірації. Вони використовують для прикриття різноманітні форми громадської активності й навіть освітні проекти. Через це доволі складно відрізнити КОБ від інших псевдорелігійних або громадських об’єднань.

 

Скажімо, існують різні групи езотериків і неоязичників, які діють самі по собі, але не всі з них належать до КОБ. Існують прихильники ідей соціалізму та особи, що ностальгують за радянськими часами – якщо вони такі самі по собі, то це ще не КОБ. А от коли в одному громадському русі переплітаються разом неоязичництво, конспірологія, «активізм» і політика, то це вже сигналізує про те, що до нього слід придивитися уважніше.

 

Отже, доктрина КОБ побудована на поєднанні таких ключових елементів:

 

  • пропаганда ідей соціалізму та/або комуністичного тоталітарного режиму;
  • окультні, езотеричні віровчення і «духовні» практики, запозичені з неоязичницьких псевдорелігійних культів;
  • конспірологічні теорії, засновані на вірі в існування «глобального предиктора» (аналог «тіньового світового уряду»), якому протистоять антиглобалісти в особі «внутрішнього предиктора СРСР»;
  • антинаукові теорії лікування і оздоровлення під виглядом «стародавніх слов’янських практик»;
  • спотворення історичних фактів і популяризація російських націоналістичних цінностей;
  • поширення ідей «руського миру» та об’єднання «слов’янських народів» (передусім, російського, українського, білоруського) в одну державу під егідою РФ.

 

Структура організації

 

На відміну від багатьох інших псевдорелігійних утворень, для КОБ не властива якась особлива процедура прийняття і посвячення нових адептів. Ієрархії, як такої, теж практично немає. Існує лише розподіл осередків за територіальним принципом, а керівна ланка знаходиться на території Російської Федерації, у м. Москві.

 

Також нагадаю, що у себе на батьківщині КОБ визнана тоталітарною сектою. Окремі твори культової літератури КОБівців (про них буде сказано далі) включено до переліку екстремістських і заборонено до поширення. При цьому співробітники ФСБ РФ вербують адептів КОБ, у тому числі громадян України, і використовують їх для цілей збирання розвідувальної інформації та планування підривної діяльності проти України.

 

Всі активні адепти, лідери локальних осередків і агітатори КОБ перебувають під контролем російських спецслужб, яким надають всіляке сприяння задля уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за екстремістську діяльність.

 

В Україні осередки зазначеного руху активізувалися у 2011-2012 рр. і до теперішнього часу діють у різних регіонах, зокрема у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій областях та у м. Києві. До їх складу входять ідеологічно оброблені громадяни, а також особи, завербовані ФСБ РФ.

 

Адепти КОБ підтримують постійний зв’язок із центральним осередком в РФ і співробітниками окремих підрозділів ФСБ, яким передають зібрану інформацію та отримують завдання. Для прикриття використовують організаційно-правову форму громадських об’єднань. Найбільш активні осередки КОБ в Україні отримують фінансування за рахунок федеральної агенції «Россотрудничество».

 

Основна мета діяльності КОБ полягає у виявленні потенціалу громадсько-політичної активності у певному регіоні з метою подальшого залучення на свій бік об’єднань громадян та використання їх для реалізації проектів з дестабілізації ситуації на місцевому рівні або для захоплення державної влади. Езотерична складова, культові практики КОБ і організація різноманітних масових заходів (культурного, релігійного, політичного, спортивного і оздоровчого спрямування) використовуються лідерами місцевих осередків як ширма для виявлення громадської активності і консолідації осіб, лояльних до режиму держави-агресора.

 

Сайт КОБ в Україні: kob .in.ua.

 

Сайт КОБ в Україні

 

Засновники КОБ

 

1) Петров Костянтин Павлович, 23.08.1945 р. – 21.07.2009 р., громадянин РФ, військовослужбовець (генерал-майор).

 

 

Після звільнення із ЗС РФ захопився ідеями неоязичництва і став називати себе «волхв Мерагор».

 

 

Петров написав і видав низку публіцистичних творів окультного характеру, які було покладено до основи доктрини КОБ. Тому адептів КОБ також називають «петровцями» – за іменем першого засновника руху.

 

2) Зазнобін Володимир Михайлович, 02.09.1938 р. – 18.06.2018 р., громадянин РФ. Колишній військовослужбовець, сталініст, письменник, активний пропагандист ідей «відродження СРСР».

 

 

3) Пякін Валерій Вікторович, 07.05.1963 р.н., громадянин РФ, політичний діяч, пропагандист ідеології «руського миру», засновник громадського руху «К Богодержавию».

 

 

Культова література

 

Основу культової літератури складають книги, брошури, тематичні лекції та аналітичні записки, створені провідними ідеологами КОБ (Петровим К.П., Зазнобіним В.М., Пякіним В.В. та ін.), загалом більше 100 найменувань, у тому числі:

 

  1. Внутренний предиктор СССР. От «двойных стандартов» к истинной мере.
  2. Внутренний Предиктор СССР действительно против какой бы то ни было империи, но прежде всего против империи лжи.
  3. Время: начинаю про Сталина рассказ…
  4. Вторая мировая «социалистическая» революция: на сей раз тихой сапой?
  5. Внутренний Предиктор СССР. 200-летию со дня рождения А.С.Пушкина посвящается «Руслан и Людмила».
  6. Внутренний Предиктор СССР. Троцкизм-«ленинизм» берёт власть.
  7. Достаточно общая теория управления.
  8. Комментарии к статье Ю.Мухина «Гений организации масс (Опыт критики “Mein Kampf” А.Гитлера)».
  9. Концептуальная власть и государственность.
  10. Команде президента Российской Федерации в ответ на президентское послание от 30 марта 1999 года  «Россия на рубеже веков».
  11. К Богодержавию.
  12. Мёртвая вода, в 2-х т. (в РФ внесено до переліку екстремістських матеріалів).
  13. Оружие геноцида.
  14. О глобальной политике.
  15. О монархии: вообще и перспективах монархического «ренессанса» России,в частности.
  16. От «Социологии» к Жизнеречению. Под эпическим названием «Мёртвая вода». – Историко-философский очерк.
  17. Общество: государственность и семья. Рабочие материалы: К вопросу о выработкегосударственной политики поддержки института семьи в процессе общественного развития.
  18. О расовых доктринах.
  19. Россия Русь – Храни себя храни…
  20. Петров К.П. Тайны управления человечеством, или Тайны глобализации (в РФ внесено до переліку екстремістських матеріалів).
  21. Управление экономикой. Концепция общественной безопасности.
  22. Фашиствующий семитизм с точки зрения человечности.
  23. Форд и Сталин: О том, как жить по-человечески.
  24. Язык наш: как объективная данность и как культура речи.

 

Всі вищеперераховані та інші видання розміщені у вільному доступі на сайті КОБ в Україні. Більшість із них створено колективом ідеологів КОБ і видано без зазначення авторства.

 

Крім зазначених, основу культової літератури складають твори таких авторів, як Кара-Мурза Сергій Георгійович (23.01.1939 р.н., російський політолог, прихильник «радянського проекту»), Мухін Юрій Ігнатович (22.03.1949 р.н., російський громадський діяч) та ін.

 

Мета і методи діяльності КОБ

 

Головна мета діяльності КОБ – виявлення потенціалу громадсько-політичної активності для подальшого використання його в реалізації проектів російських спецслужб.

 

Активісти КОБ на місцях діють під виглядом громадських активістів, використовуючи для прикриття організаційно-правову форму громадських об’єднань, і виконують завдання, поставлені перед ними спецслужбами держави-агресора у три основні етапи.

 

І етап

 

Проведення підготовчої роботи. Найчастіше це поширення ідей, котрі розраховані на те, щоб здобути підтримку з боку якомога більшої кількості мешканців громади, громадських лідерів, керівників місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування. Для цього широко залучають медіа та намагаються створити широкий розголос, також використовуючи можливості соціальних мереж.

 

Як приклад, у 2011 – 2012 р. у м. Слов’янську була використана тема захисту екології, навколо якої нагніталася істерія стосовно видобутку сланцевого газу. Адепти КОБ під прикриттям ГО «Зелена стрічка» (код 38958818) і консолідовані ними громадські та політичні сили (КПУ, ПСПУ) нагнітали істерію в суспільстві, а з початком російського вторгнення у повному складі перейшли на бік окупаційної влади та посіли ключові посади в органах управління т.зв. «Л/ДНР».

 

На теперішній час адепти КОБ експлуатують такі теми, як охорона здоров’я населення (заклики до відмови від вакцинації – щеплень), карантинні заходи (підбурювання громадян до участі у протестах проти карантинних обмежень), військові дії у Східних регіонах України (заперечення збройної агресії з боку РФ, мітинги фейкових «солдатських матерів», мітинги «за мир»). Аналогічно використовуються теми захисту переселенців, підприємців, а також тварин.

 

ІІ етап

 

Виявлення активних громадських організацій і політичних сил, їх консолідація для подальшого використання у дестабілізації ситуації всередині окремого регіону та країни загалом. На даному етапі адепти КОБ мають повну інформацію про соціальну і політичну активність, межі впливу та всі зміни і процеси, що відбуваються у суспільстві на рівні місцевого осередку.

 

ІІІ етап

 

Ідеологічна обробка активної частини громади – пропаганда ідей «руського миру», заклики до повалення конституційного ладу і захоплення влади, поширення сепаратистських настроїв, відмови від державного суверенітету і територіальної цілісності та інші дії в інтересах і на користь держави-агресора.

 

Одночасно адепти КОБ намагаються проникнути до органів державної влади та місцевого самоврядування, посісти там посади або здобути перемогу на місцевих виборах для подальшої участі у прийнятті рішень. У разі успішного проходження ними третього етапу всі важелі управління переходять під контроль спецслужб РФ.

 

Про виконання кожного з вищенаведених завдань адепти (активісти, агітатори)  КОБ звітують перед ФСБ РФ. Відповідно, щодо кожного етапу вони отримують від ФСБ РФ детальний план, завдання і матеріальне забезпечення.

 

На даний час в Україні сформована стійка мережа агітаторів з числа адептів КОБ і осіб, які здійснюють сприяння у реалізації окремих проектів руху. Про них ми окремо поговоримо у наступних публікаціях.