Нафталінові «зірки» на підтанцьовуванні в сектантів

The following two tabs change content below.
Avatar

Ірина Кременовська

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; головний редактор загальнодержавного бюлетеня "ГОВОРИ!", e-mail: govory.red@gmail.com

У музиці, кіно та загалом у шоу-бізнесі є справжні зірки, але є і штучні – зірульки, які різними способами потрапили туди й навіть здобули своїх шанувальників.

 


 

Зірки та зірульки: в чому різниця?

 

Секрет успіху перших дуже простий: для здобуття світової слави потрібно зо дня у день займатися своєю справою, вкладаючи у неї свої таланти. Також треба постійно розвиватися і при цьому поважати себе і своїх прихильників. Адже талановитих музикантів обожнюють за їхні твори, артистів – за геніальні ролі та неперевершену гру. Іншими словами, геній не потребує доводити свої таланти за допомогою участі в діяльності якихось громадських рухів або належності до неорелігійних організацій, зокрема окультних течій.

 

Щодо других, то коли особливих талантів немає, а слово репутація – лише пустий звук, і проявляють себе так звані «зірульки». Заради отримання порції уваги вони, не думаючи, влізають у скандали, перестають слідкувати за своїм язиком і не гребують відверто ганебними способами підтримання популярності. Одні діють так, виходячи з меркантильних міркувань, інші – з ідейних. Але від цього вони не стають зірками, а навпаки, роблять усе для того, аби скотитися на саме дно.

 

Коли ж «зірульки» хочуть відтермінувати час свого невпинного згасання, вони ладні розважати кого завгодно і де завгодно, аби хоч якось утриматися в шоу-бізнесі чи бодай створити видимість популярності. Вони стають всеїдними та не проти підспівувати навіть сектантам. Наприклад, співачка Наталія Могілевська на неіснуючому телеканалі «АллатРа ТБ».

 

 

На святкуванні дня народження самопроголошеного «апостола» Володимира Мунтяна теж виступили відомі співаки та музичні колективи.

 

 

Особлива тема – артисти і співаки радянського «розливу». Так, за вікном зараз 2020 рік, а деякі з них досі живуть у тій далекій реальності, де вони – відомі зірки, що купаються у променях народної любові. Наче злобні мумії, вони зубами й пазурами чіпляються за популярність, що вислизає та не повернеться більше ніколи.

 

Різниця між цими двома категоріями ще і в тому, що справжні зірки ніколи не згасають, навіть коли завершують свій земний шлях, тоді як штучні – виходять у тираж.

 

Вихід у тираж – тяжке випробування

 

Ті з вас, хто пам’ятають часи пізнього СРСР, добре знають, що коли на естраді не було нічого хорошого, сміялися навіть з оцього: «Кролики – это не только ценный мех…». Я теж чула це в дитинстві, але досі не розумію, що тут смішного. Ні, з почуттям гумору у мене все гаразд, я просто не знаходжу в цій нудній совковій інтермедії нічого оригінального чи такого, що могло б розвеселити.

 

А між іншим, саме ці примітивні «Кролики» тоді принесли популярність дуету виконавців, які згодом отримали звання народних артистів України. Володимир Данилець і Володимир Мойсеєнко розпочали свій стрімкий вихід у тираж задовго до досягнення пенсійного віку.

 

Коли вони просто ляпали язикам в інтерв’ю різну маячню та висміювали мову своєї країни, то був лише початок. Найцікавіше вилізло потім – коли під час збройної агресії Росії проти України вони виступали у російських телешоу.

 

Облізлі «Кролики» на балу Сатани

 

Володимир Данилець в одному з інтерв’ю твердив, що в Україні, на його думку, «…немає мови та немає культури». Тож давайте тоді пошукаємо відповідь на запитання, що Данилець і Мойсеєнко вважають культурою і де вони знаходять самі культурні місця.

 

Отже, у Росії вже багато десятиліть поспіль на Новий рік щоразу відбувається диво: з шухляди, притрушеної нафталіном, виймають ляльок, наводять на них ґлянц, заряджають їх грошима, обколюють енергетиками (або легкими наркотиками). Та всі ці «зірки» й «зірульки» жваво рухаються, скалячи зубні протези перед камерами.

 

Зветься це дійство «Галубой аганьок» («Блакитний вогник»). Видовище, відверто кажучи, з категорії лютий треш. Лещенко, Буйнов, Лоліта, Пєтросян, Кіркоров, Лєонтьєв – ті ж саме обличчя, що були три та більше десятиліть тому.

 

 

Якщо ви думаєте, що Данилець і Мойсеєнко ходили туди тільки розважатися і торгувати обличчями, то це не так. Вони там виступали, і навіть виконали музичний номер зі ще однією бездарною співачкою, за сумісництвом – любителькою зніматися у домашньому порно, Наталією Поривай (псевдо – Наташа Корольова).

 

 

Їхній спільний музичний виступ був присвячений політичній тематиці. Так, у вересні 2015 р. Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про заборону польотів російських авіаперевізників до України. Як ми всі розуміємо, «Блакитний вогник» знімають задовго то того, як він виходить на екрани, тому невдовзі після заборони авіасполучення було записано цей виступ «Кроликів» із Корольовою, котрий показали росіянам у новорічну ніч у канун 2016 року.

 

Службою безпеки України у 2016 р. Наталії Поривай було заборонено в’їзд на територію України терміном на 5 років.

 

Кому ще кролячі шкурки? Недорого!

 

Тим часом і надалі, поки на Сході нашої країни ведуться активні бойові дії, Данилець і Мойсеєнко продовжують ігнорувати факт прямої збройної агресії РФ. Вони, як і раніше, беруть участь у різних російських телепрограмах на каналі «Россия 1» (та й на українських телеканалах також). У їхніх виступах впродовж усіх років війни незмінно присутні політично вмотивовані жарти про українську мову та нашу державу.

 

Крім того, у 2019 р. Володимир Данилець і Володимир Мойсеєнко брали участь у проведенні інформаційно-пропагандистського телемосту «Надо поговорить. Им» («Треба поговорити. Їм»). Службою безпеки України було вжито заходів щодо припинення антиукраїнської діяльності, і проведення трансляції телемосту українськими телеканалами не відбулося – його заборонили, попередивши керівників про наслідки, в тому числі кримінально-правового характеру.

 

На телеканалі «Россия 1» телеміст таки вийшов, і там «Кролики» з’являються на 1:45 хв.

 

 

У мене, прямо кажучи, не було часу і бажання переглядати його повністю, але навіть з уривків зрозуміло, що програма вийшла доволі нудною та у совковому дусі. Принагідно маю зазначити, що автори і режисери програми Андрія Малахова мають патологічну схильність до брехні та перекручування фактів. Зараз поясню на прикладі, що взагалі далекий від політики. У квітні 2019 р. вони готували випуск про секти, і примудрилися серйозну тему перетворити на цькування жертв деструктивних культів.

 

Випуск називався «Побег из секты. Откровения вербовщицы». Дівчат, які свого часу побували в одній з найбільш небезпечних сект світу – «Ашрам Шамбали», огульно назвали вербувальницями, хоча вони ніколи не займалися залученням нових послідовників. Жодної поваги до гостей, жодних докорів сумління – і це при тому, що Наталія прилетіла на зйомки з Німеччини, а Алія – з Казахстану. При цьому розповідь Наталії про духовні практики порізали і змонтували так, немов би вона вступала у статевий зв’язок із лідером секти, тоді як насправді такого ніколи не було. А розповідь Алії перекрутили так, що зробили її винною, хоча вона постраждала не менше.

 

Як секти і деструктивні рухи експлуатують чужу популярність

 

Ще кілька слів про наших «Кроликів». Буквально днями Данилець і Мойсеєнко побували в гостях на тому ж фейковому «телеканалі», куди нещодавно ходила Ірина Верещук – на АллатРа ТБ. Тепер Данилець і Мойсеєнко заговорили про «ауру» та подалися в окультизм.

 

Нафталінові зірки Данилець Мойсеєнко

Володимир Данилець і Володимир Мойсеєнко – з анонсу АллатРа ТБ

 

У природі існує таке явище, як симбіоз – форма співжиття організмів, яка приносить їм взаємну користь. Те ж саме відбувається і в соціальному житті. На засадах симбіозу будують свої взаємини лідери псевдорелігійних рухів із зірками та іншими публічними особами. Їхня «співпраця» є взаємовигідною: обидві сторони підживлюють свою популярність і отримують дивіденди – або у вигляді грошових коштів, або у вигляді доступу до певних можливостей.

 

Лідери культів давно і безсоромно експлуатують чужу популярність. Адже вони знають, всі зірки чи відомі особи – художники, письменники, науковці, політики, державні або громадські діячі мають своє коло шанувальників. І якщо вдасться привернути на свій бік того, кого поважають, люблять і, головне, кому довіряють люди, тоді його прихильники автоматично стають прихильниками секти.

 

В тих сектах, де наразі не надто добре вдається залучати до своїх лав відомих осіб, вдаються до різних хитрощів. Скажімо, в «Ашрамі Шамбали», діяльність якої заборонена в РФ, за допомогою засобів фотошопу виготовляють фейкові фото наставниць секти зі знаменитостями – зокрема, таким способом домальовували Григорія Лепса, Леоніда Агутіна та інших відомих російських співаків і акторів. При цьому «жриці» постійно повторюють, що вони нібито навіть консультують голівудських зірок і допомагають їм досягти успіху.

 

Ідейні «зірки» на службі сект

 

Якщо МГР «АллатРа» з усіх «зірок» вибрала самих зашкварних, то цього неможна сказати про саєнтологів. Можливо, американський актор Том Круз дійсно колись був популярним. Не знаю, як ви, але я не можу назвати жодного фільму з його участю. Просто я не є прихильницею ігрового кіно та більше люблю документальні фільми.

 

Так от, Том Круз є членом «Церкви Саєнтології» та займає в ній дуже високе становище.

 

 

Членом «Церкви Саєнтології» є також голівудський актор Джон Траволта.

 

 

Як інший приклад, варто згадати найбільшу секту України – ВДЦ «Відродження» Володимира Мунтяна. У нього на родинних святах і безпосередньо на зібраннях секти виступали Дмитро Монатік, Анастасія Приходько, Злата Огневич, Наталія Бучинська, Ніна Матвієнко та інші українські виконавці. Для самопроголошеного апостола-наркомана грав навіть державний оркестр «Київ Гранд Класик».

 

Можна продовжувати цей перелік імен, але дивлячись на всіх них, можна узагальнити, що існування у них прихильників – це справжня загадка. Про смаки не прийнято спорити, але все ж таки – невже хтось слухає Монатіка?..

 

Навіть відверто маргінальні течії залучають «зірок»

 

Передусім, коли йдеться про найбільш маргінальні громадські рухи, то тут варто згадати веганів і, звісно, псинокульт – зоосекту. Там зібрані всі ті, що вийшли в тираж, людиноненависники й дегенерати.

 

Безперечним ідолом «зоозахисного» та веганського руху є француженка Бріджит Бардо. Вона була лінивою та безталанною акторкою, що знялася в декількох фільмах і залишила свою кар’єру в кіно у віці 40 років. Свого єдиного сина вона ненавиділа ще до його народження, кажучи, що він був «наче пухлина у набряклому тілі». Бріджит Бардо покинула рідну дитину, віддавши чужим людям. Потім, намагаючись сублімувати своє відчуття провини, вона стала займатися «порятунком тварин».

 

Одночасно у неї стали проявлятися хворобливі потяги до сутяжництва. Бріджит Бардо подавала численні позови до видань і журналістів, які критикували її. При цьому вона сама була фігуранткою низки злочинів, пов’язаних із жорстоким поводженням із тваринами. Зокрема вона своїми руками каструвала сусідського віслюка, що зайшов на її подвір’я.

 

Бриджит Бардо, для якої проблеми тварин важливіші за проблеми людей – яскравий приклад деградації, що неминуче настає після потрапляння в зоосекту. При цьому для веганів і радикальних «зоозахисників», у тому числі українських, вона стала прикладом для наслідування.

 

П’ять разів Бріджит Бардо була засуджена у Франції за розпалювання ворожнечі на національному та релігійному підґрунті.

 

І після всього цього страждаюча не деменцію 82-річна соціопатка читає мораль іншим про те, кого і як треба любити, що їсти і що не їсти та від якого одягу відмовитися.

 

 

Крайній ступінь деградації

 

Крім Бардо, опорою для деструктивного руху зоосектантів стали радянські «зірки», що теж вийшли в тираж. Серед них – актор і режисер Леонід Ярмольник, який «прославився», будучи організатором мітингів на захист «прав» тварин, коли заявив про свій намір убивати людей, котрі не виявляють бажання поклонятися бродячим собакам. Також він має стабільне джерело збагачення за рахунок цих самих собак, оскільки займає посаду члена опікунської ради Міжнародного фонду допомоги тваринам «Дарящие надежду». Тому його мотиви є цілком зрозумілими – гроші та підживлення популярності.

 

 

Про дегенеративний рівень Ярмольника свідчать його висловлювання стосовно України. У березні 2014 р. він підтримав анексію Кримського півострова Російською Федерацією та назвав український Крим «споконвічно руською землею».

 

 

Але і це ще було не все: саме Ярмольнику належить відома брехня про нібито «четвертованого» у Львові афроамериканця, яку він підтвердив власним свідченням.

 

 

Також неодноразово Ярмольник виступав за повну свободу бродячих собак на вулицях і заявляв, що за бродячу собаку він особисто готовий убивати людей і закликав до цього ж інших.

 

Інший його колега по «цеху» – музикант, актор і виконавець нудних бардових пісень Андрій Макаревич. Він теж має меркантильний інтерес до захисту бродячих собак, оскільки входить до складу Благодійного фонду захисту тварин «БІМ». Макаревич неодноразово брав участь у мітингах на захист «прав» вуличної фауни, зокрема собак, та давав для них благодійні концерти. При цьому співак теж виголошував заклики відкрити полювання на людей, які не поділяють його поглядів.

 

 

Ще слід назвати російських співачок, відомих як сестри Зайцеви, що залишили музичну кар’єру та зайнялися підгодовуванням зграй бродячих собак на вулицях. В одній з телепрограм, де йшлося про те, як пси насмерть загризли дитину, сестри Зайцеви… цинічно сміялися.

 

 

Публічні особи приречені на довічне рабство?

 

Є ще один чинник, який пояснює намагання сектантів залучити до своїх лав різних селебретіс або відомих діячів з політичних і громадських кіл. Якщо пересічний громадянин, який протягом певного часу перебував у культі, приймає рішення залишити його, то в нього є всі шанси повернутися до нормального життя і забути про такий неприємний період. Переслідування та цькування «відступників» з боку колишніх адептів, яке практикується у деяких псевдорелігійних організаціях, буде здаватися дрібницею порівняно з тим, які жахи люди переживали, залишаючись там.

 

А от будучи публічною особою, набагато складніше уникнути переслідувань з боку членів культу. Вони намагаються заздалегідь перестрахуватися від такого варіанту розвитку подій, збираючи компромат на всіх, і його розголошення може комусь коштувати кар’єри в політиці чи шоу-бізнесі та принести інші неприємності.